Рішення

від 02.04.2024 по справі 911/3872/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3872/23

За позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:

1) Державної екологічної інспекції Столичного округу;

2) Бородянської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс»

про стягнення 1 226 912,00 грн

Суддя Антонова В.М.

Секретар судових засідань Федорова С.М.

Представники учасників справи:

від позивача-1, 2: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

прокурор: Набок Ю.В.;

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Стислий виклад позовних вимог

Заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Державної екологічної інспекції Столичного округу (далі - позивач-1); 2) Бородянської селищної ради (далі позивач-2) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс» (далі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 1 226 912, 00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач відповідно до абзацу 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» вчинив дії із самовільного зайняття земельної ділянки площею 13,га, що розміщена на території Бородянської селищної ради, що підтверджується актами складеним за результатами державного нагляду (контролю), що завдало шкоди Бородянській територіальній громаді.

2.Стислий виклад позицій відповідача

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

3.Процесуальні дії в справі

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №911/3872/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 06.02.2024.

У підготовче засідання 06.02.2024 з`явився прокурор, інші учасники справи в засідання не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 12.03.2024.

22.02.2024 від прокуратури на виконання вимог ухвали суду надійшли документи для долучення їх до матеріалів справи.

У підготовче засідання 12.03.2024 з`явився прокурор, інші учасники справи в засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялись належним чином. Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження та, зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, протокольною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.04.2024.

У судове засідання 02.04.2024 з`явився прокурор, інші учасники справи в засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Прокурор у засідання надав пояснення по суті позовних вимог та просив задовольнити позовну заяву.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд зауважує, що він надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглядати спір за наявними матеріалами.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення в справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 02.04.2024 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

05.11.2014 між Бородянською районною державною адміністрацією (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено тимчасовий договір оренди земельної ділянки (далі - договір), пунктом 1 якого встановлено, що орендодавець зобов`язався надати, а орендар прийняти в строкове платне користування земельну ділянку під сміттєзвалищем, яка знаходиться на території Новозаліської сільської ради.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 13 га, у тому числі під існуючим сміттєзвалищем 11,5 га, порушених земель запасу 1,5 га (п.2 договору).

16.09.2011 між Бородянською районною державною адміністрацією (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено додаткову угоду №1 до договору та підписано акт приймання-передачі об`єкту оренди.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.10.2017 в справі № 911/2797/17, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2018, яке набрало законної сили 26.02.2018, позов Новозаліської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Бородянської районної державної адміністрації про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння задоволено повністю, витребуно з незаконного користування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс» на користь територіальної громади села Нове Залісся в особі Новозаліської сільської ради земельну ділянку площею 13,0 га, що знаходиться на території Новозаліської сільської ради.

У рішенні Господарського суду Київської області від 13.10.2017 в справі № 911/2797/17, суд встановив, що тимчасовий договір оренди земельної ділянки від 05.11.2004 та додаткова угода №1 від 16.09.2011 до тимчасового договору від 05.11.2004 не зареєстровані у встановленому законом порядку; акт прийому-передачі земельної ділянки сторонами договору не складався; розробка технічної документації не здійснювалася. Суд дійшов висновку про неукладеність тимчасового договору оренди земельної ділянки від 05.11.2004 та додаткової угоди № 1 від 16.09.2011 до тимчасового договору від 05.11.2004; спірна земельна ділянка на підставі рішення сімнадцятої сесії сьомого скликання Бородянської районної ради Київської області «Про встановлення (зміну) меж села Нове Залісся Новозаліської сільської ради Бородяньского району Київської області» № 187-17-VII від 14.03.2017 ввійшла до складу села Нове Залісся Бородянського району Київської області.

Відповідно до рішення Бородянської селищної ради від 28.02.2019 селищною радою вирішено провести інвентаризацію земельної ділянки орієнтованою площею 18 га під існуючим сміттєзвалищем в с. Нове Залісся на території селищної ради Бородянського району Київської області та заборонити відповідачу з 13.03.2019 завозити побутові відходи на земельну ділянку існуючого смітєзвалища в с. Нове Залісся на території селищної ради Бородянського району Київської області.

02.09.2020 Державною екологічною інспекцією Столичного округу видано наказ №745-П про утворення інспекційної групи з проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, інспекційній групі доручено в період з 16.09.2020 по 29.09.2020 здійснити позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем за адресою: 07801, Київська область, Бородянський район, селище міського типу Бородянка, провулок Половий, будинок 9.

07.09.2020 Державною екологічною інспекцією Столичного округу складено направлення на проведення у періоді з 16.09.2020 по 29.09.2020 позапланової перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

З 16.09.2020 по 25.09.2020 Державною екологічною інспекцією Столичного округу проведено перевірку щодо додержання відповідачем вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якої складено акт №266 від 25.09.2020 (надалі акт №266 від 25.09.2020).

Вказаною перевіркою, зокрема, встановлено порушення вимог ст.125, 126 Земельного кодексу України та ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме не проведена державна реєстрація прав на земельну ділянку.

За результатами перевірки, Державною екологічною інспекцією Столичного округу відповідачу видано припис від 25.09.2020 про усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, зокрема, в п.2. припису зобов`язано відповідача провести державну реєстрацію прав на земельну ділянку до 20.03.2021.

Акт №266 від 25.09.2020 підписаний директором відповідача ОСОБА_1 без зауважень чи запечень.

26.02.2021 Державною екологічною інспекцією Столичного округу, задля перевірки виконання вказаного вище припису, видано наказ №176-П про утворення інспекційної групи з проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, інспекційній групі доручено в період з 01.03.2021 по 12.03.2021 здійснити позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 .

01.03.2021Державною екологічною інспекцією Столичного округу на підставі вказаного наказу складено направлення на проведення позапланової перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

З 01.03.2021 по 09.03.2021 Державною екологічною інспекцією Столичного округу проведено перевірку щодо додержання відповідачем вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якої складено акт №02-593 від 09.03.2021 (надалі акт №02-593 від 09.03.2021).

Вказаною перевіркою, зокрема, встановлено порушення вимог ст.125, 126 Земельного кодексу України та ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме не проведена державна реєстрація прав на земельну ділянку.

Акт №02-593 від 09.03.2021 підписаний директором відповідача ОСОБА_1 без зауважень чи заперечень.

За результатами перевірки, Державною екологічною інспекцією Столичного округу відповідачу видано припис від 09.03.2021 про усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, зокрема, в п.2. припису зобов`язано відповідача провести державну реєстрацію прав на земельну ділянку до 03.04.2021.

Державною екологічною інспекцією Столичного округу складено протокол про адміністративне правопорушення №000965 від 03.03.2021, відповідно до якого ОСОБА_1 , який працює директором відповідача, не виконав вимоги припису від 25.09.2020, останній отримав вказаний прокол, що підтверджується його підписом на ньому.

У зв`язку з невиконанням припису постановою Державної екологічної інспекції Столичного округу № 000875 від 03.03.2021 визнано винним ОСОБА_1 у вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 765, 00 грн, останній ознайомлений зі змістом постанови, що підтверджується його підписом на ньому.

Доказів оскарження вказаних актів та постанови матеріали справи не містять.

26.07.2021 Державною екологічною інспекцією Столичного округу, задля перевірки виконання вказаного припису від 09.032021, видано наказ №748-П про утворення інспекційної групи з проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, інспекційній групі доручено в період з 02.08.2021 по 13.08.2021 здійснити позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 .

27.07.2021 Державною екологічною інспекцією Столичного округу складено направлення на проведення у періоді з 02.08.2021 по 13.08.2021 позапланової перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства.

З 03.08.2021 по 12.08.2021 Державною екологічною інспекцією Столичного округу проведено перевірку щодо додержання відповідачем вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якої складено акт №02-994 від 12.08.2021 (надалі акт №02-994 від 12.08.2021).

Вказаною перевіркою, зокрема, встановлено порушення вимог ст.125, 126 Земельного кодексу України та ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме не проведена державна реєстрація прав на земельну ділянку.

Акт №02-994 від 12.08.2021 підписаний директором відповідача ОСОБА_1 без зауважень чи заперечень.

04.08.2021 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Майбородою І.В. складено протокол про адміністративне правопорушення № 000771 за ст. 188-5 КУпАП, яким зафіксовано, що раніше виданий припис від 09.03.2021 не виконаний.

18.08.2021 позивачем-1 на адресу відповідача направлено претензію про відшкодування збитків у розмірі 1 226 912, 00 грн заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка отримана останнім 06.09.2021, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення пощтовго відправлення №0215208176109.

Доказів оплати відповідачем збитків у розмірі 1 226 912, 00 грн матеріали справи не містять.

Державна екологічна інспекція Столичного округу (позивач-1) звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача про зупинення виконання робіт, надання послуг у сфері поводження з безпечними відходами за адресою: 07801, Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, пров. Польовий, буд. 9 до усунення порушень, виявлених в акті перевірки інспекції від 12.08.2021 № 02-994, та отримання інспекцією повідомлення від відповідача про усунення ним усіх установлених судом порушень за підтвердженням, згідно з результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 в справі №320/15038/21, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2023, яке набрало законної сили 24.02.2023, адміністративний позов задоволено, зупинено виконання робіт, надання послуг у сфері поводження з безпечними відходами ТОВ «Утілсервіс» (відповідачем) за адресою: 07801, Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, пров. Польовий, буд. 9 до: усунення порушень виявлених в акті перевірки інспекції від 12.08.2021 №02-994; отримання інспекцією повідомлення від відповідача про усунення ним усіх встановлених судом порушень за підтвердженням згідно результатів здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Вказаним рішенням, зокрема, встановлено, що 04.08.2021 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Майбородою І.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 000706, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 765,00 грн. Станом на дату проведення позапланового заходу щодо перевірки припису відповідачем не виконано вимоги припису і на час прийняття рішення доказів виконання вимог припису відповідачем не подано.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1636-р Бучанська районна державна адміністрація є правонаступником Бородянської районної державної адміністрації.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (індексний номер 319794114) земельна ділянка з кадастровим номером 3221082200:05:001:0753 площею 14,9127 га належить на праві власності Бородянській селищній раді Бучанського району Київської області та перебуває в постійному користуванні Комунальної організації Бородянської селищної ради «Благоустрій-Бородянка».

Як убачається з відповіді Головного управління Держегеокадастру в м. Києві та Київські області за вих№10-10-0.47-10030/2-23 від 25.10.2023 земельна ділянка з кадастровим номером 3221082200:05:001:0753 площею 14,9127 га перебуває в постійному користуванні Комунальної організації Бородянської селищної ради «Благоустрій-Бородянка» для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач користується земельною ділянкою площею 13 га, що розміщена на території Бородянської селищної ради без будь-якої на те підстави, що встановлено позивачем-1 за результатами проведеного контрольного заходу.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 102 «Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища» та наказу Державної екологічної інспекції України від 01.10.2018 за № 187 «Про питання діяльності Державної екологічної інспекції Столичного округу», датою початку здійснення повноважень Державною екологічною інспекцією Столичного округу визначено 01.10.2018.

Державна екологічна інспекція Столичного округу є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу (далі - положення).

Повноваження Інспекції поширюються на територію міста Києва та Київську область. Основним завданням Інспекції є відповідно реалізація повноважень Держекоінспекції у межах міста Києва та Київської області.

Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.

Відповідно до статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить:

ґ) пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

е) надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням.

Позивачем-1 неодноразово проводились перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем.

Так, Державною екологічною інспекцією Столичного округу на виконання наказу від 26.07.2021 №748-П, проведено позапланову перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, за наслідками якої складено акт №02-994 від 12.08.2021.

Вказаною перевіркою, зокрема, встановлено порушення відповідачем вимог ст.125, 126 Земельного кодексу України та ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме не проведена державна реєстрація прав на земельну ділянку.

04.08.2021 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Майбородою І.В. складено протокол про адміністративне правопорушення № 000771 за ст. 188-5 КУпАП, яким зафіксовано, що раніше виданий припис від 09.03.2021 не виконаний.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 в справі №320/15038/21, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2023, яке набрало законної сили 24.02.2023, зупинено виконання робіт, надання послуг у сфері поводження з безпечними відходами ТОВ «Утілсервіс» (відповідачем) за адресою: 07801, Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, пров. Польовий, буд. 9 до: усунення порушень виявлених в акті перевірки інспекції від 12.08.2021 №02-994; отримання інспекцією повідомлення від відповідача про усунення ним усіх встановлених судом порушень за підтвердженням згідно результатів здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Вказаним рішенням, зокрема, встановлено, що 04.08.2021 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Майбородою І.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 000706, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 765,00 грн. Станом на дату проведення позапланового заходу щодо перевірки припису відповідачем не виконано вимоги припису і на час прийняття рішення доказів виконання вимог припису відповідачем не подано.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, судом встановлено, що відповідач користувався спірною земельною ділянкою на підставі тимчасового договору оренди земельної ділянки від 05.11.20214 укладеного між відповідачем та Бородянською районною державною адміністрацією.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.10.2017 в справі № 911/2797/17, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2018, яке набрало законної сили 26.02.2018, витребуно з незаконного користування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс» (відповідача) на користь територіальної громади села Нове Залісся в особі Новозаліської сільської ради земельну ділянку площею 13,0 га, що знаходиться на території Новозаліської сільської ради.

У рішенні Господарського суду Київської області від 13.10.2017 в справі № 911/2797/17, суд встановив, що тимчасовий договір оренди земельної ділянки від 05.11.2004 та додаткова угода №1 від 16.09.2011 до тимчасового договору від 05.11.2004 не зареєстровані у встановленому законом порядку; акт прийому-передачі земельної ділянки сторонами договору не складався; розробка технічної документації не здійснювалася.

У вказаній справі суд дійшов висновку про неукладеність тимчасового договору оренди земельної ділянки від 05.11.2004 та додаткової угоди № 1 від 16.09.2011 до тимчасового договору від 05.11.2004; спірна земельна ділянка на підставі рішення сімнадцятої сесії сьомого скликання Бородянської районної ради Київської області «Про встановлення (зміну) меж села Нове Залісся Новозаліської сільської ради Бородяньского району Київської області» № 187-17-VII від 14.03.2017 ввійшла до складу села Нове Залісся Бородянського району Київської області.

Враховуючи положення ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України вказані обставини не підлягають доказуванню в даній справі.

Матеріали справи не містять та відповідачем, у порядку передбаченому ГПК України, суду не надано доказів того, що відповідачем укладено договір оренди на відповідну земельну ділянку.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначені підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, відповідно до статті 125 Земельного Кодексу України виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з абзацу 16 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже, відповідно до абзацу 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» відповідачем вчинено дії із самовільного зайняття земельної ділянки площею 13, га, що розміщена на території Бородянської селищної ради.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.

Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Стаття 22 Цивільного кодексу України визначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 225 Господарського кодексу України При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

Зважаючи на положення ст. 125 Земельного кодексу України власник нерухомого майна з моменту виникнення права власності зобов`язаний оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, на якій розташовано об`єкт нерухомості.

Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963, позивачем проведено розрахунок розміру шкоди завданої відповідачем Бородянській територіальній громаді, що склав 1 226 912, 00 грн. Запереченнь щодо визначеного розміру шкоди відповідачем не надано.

Згідно ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та п.7 ч.3 ст.29, п.4 ч.1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зараховуються до спецфондів Державного, обласних та місцевих (сільського, селищного, міського) бюджетів за місцем скоєння правопорушення. При цьому джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, у тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Шкоду заподіяно в адміністративних межах Бородянської об`єднаної територіальної громади, тому заподіяна шкода підлягає стягненню за місцем заподіяння шкоди на один казначейський рахунок спеціального фонду, відкритий на сільську раду, згідно коду бюджетної класифікації, в даному випадку це «грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок господарської та іншої діяльності», код класифікації доходів 24062100.

Даний рахунок відкритий за балансовим рахунком, який називається: кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевим бюджетами. Вся сума стягується на один рахунок сільської ради, а потім відбувається автоматичний відсотковий розподіл між рівнями бюджету відповідно до п.4 ч.1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України.

Оскільки місце заподіяння шкоди знаходяться в адміністративних межах Бородянської селищної ради, то відповідно до ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» надходження грошових коштів на спеціальний рахунок Бородянської селищної ради є правомірним та таким, що відповідає вимогам законодавства.

Щодо наявності в заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави повноважень представляти інтереси держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу та Бородянської селищної ради в межах даного спору, суд зазначає таке.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України унормовано, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Підстави представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано положеннями Господарського процесуального кодексу України та статтею 23 Законом України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру".

Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно з частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, а також у постановах Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №927/1099/20, від 16.07.2021 у справі №917/644/18 та від 09.02.2022 у справі №922/2399/21.

Встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави у суді, суд повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання прокурором обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.

Зокрема, такі документи (незалежно від їх назви) можуть бути спрямовані на:

а) отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру";

б) інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про вказане порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів;

в) отримання від відповідного органу інформації (матеріалів та копій), необхідних для здійснення представництва в суді.

Так, у ході розгляду цієї справи судом встановлено, що прокуратурою на адресу Бородянської селищної ради направлено листа від 31.08.2023 за №12/2-814вих-23 та на адресу Держаної екологічної інспекції Столичного округу направлено листи від 02.11.2022 №12/2-450, від 01.09.2023 №12/2-815 вих-23, в яких повідомлено, що відповідачем здійснено самовільне зайняття земельної ділянки під існуючим смітєзвалищем, яка належить на праві комунальної власності Бородянській селищній раді.

Держана екологічна інспекція Столичного округу надала прокуратурі відповідь від 12.09.2023 за вих. №9/6/2-28/2626, також у матеріалах справи наявна відповідь прокуратурі Бородянської селищної ради від 05.09.2023 вих. №10-08-3922, зокрема, остання повідомила про відсутність коштів для сплати судового збору.

Київська обласна прокуратура повідомленням від 18.12.2023 за вих.№12/2-1287вих-23 повідомила Бородянську селищну раду та повідомленням від 18.12.2023 №12/2-1288вих-23повідомила Держану екологічну інспекцію Столичного округу про пред`явлення позову.

Враховуючи обізнаність Бородянської селищної ради та Держаної екологічної інспекції Столичного округу про порушення та беручи до уваги невжиття вказаними органами заходів з метою поновлення порушених інтересів держави, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявний визначений Конституцією України виключний випадок, який обґрунтовує представництво прокурором інтересів держави в цій справі, оскільки відповідні компетентні органи бездіють протягом тривалого часу.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що при зверненні до суду з позовом у даній справі прокурором належним чином було підтверджено бездіяльність компетентних органів, які знали про порушення інтересів держави, однак не звертались до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача-1 шкоди в розмірі 1 226 912, 00 грн .

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Державної екологічної інспекції Столичного округу; 2) Бородянської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс» про стягнення 1 226 912,00 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс» (07801, Київська область, Бородянський район, селище міського типу Бородянка, провулок Польовий, будинок 9, ідентифікаційний код 33008064) на користь Бородянської селищної ради кошти в сумі 1 226 912 (один мільйон двісті двадцять шість тисяч дев`ятсот дванадцять) грн 00 коп. за шкоду заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища за самовільне зайняття земельної ділянки на рахунок: UA 198999980333169331000010744 (отримувач: ГУК у Київській області (Бородянська селищна рада), банк отримувача: Казначейство України, код отримувача (ЄДРПОУ): 37955989, код класифікації доходів бюджету: 24062100).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Утілсервіс» (07801, Київська область, Бородянський район, селище міського типу Бородянка, провулок Польовий, будинок 9, ідентифікаційний код 33008064) на користь Київської обласної прокуратури (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, будинок 9, ідентифікаційний код 02909996) 18 403 (вісімнадцять тисяч чотириста три) грн 68 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням суду законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 02.05.02024.

Суддя В.М. Антонова