Рішення

від 30.04.2024 по справі 911/3520/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3520/23

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Д.С.Бабяка, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМДОРБУД», Київська обл., м. Бориспіль

до: 1) Гірської сільської ради, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гора

2) Виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гора

3) Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гора

про стягнення заборгованості

за участю представників:

від позивача Плєсков В.

від відповідача 1 Степаненко В.

від відповідача 2 не з`явився

від відповідача 3 не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМДОРБУД» б/н від 17.11.2023 року (вх. №2941/23 від 22.11.2023) (далі позивач) до Гірської сільської ради (далі відповідач 1) про стягнення заборгованості за Договором №1 від 05.03.2023 року у сумі 548638,02 грн., з яких 304686,23 грн. основного боргу, 27243,94 грн. 3% річних, 139926,92 грн. інфляційних збитків та 21328,04 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 11.12.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/3520/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.01.2024 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. У судове засідання 23.01.2024 року не з`явився про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Ухвалою суду від 23.01.2024 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/3520/23 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 13.02.2024 року.

До суду від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву б/н від 07.02.2024 року (вх. №1325/24 від 07.02.2024), в якому відповідач проти позову заперечує.

До суду від позивача надійшло клопотання б/н від 13.02.2024 року (вх. №1985/24 від 13.02.2024) про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 13.02.2024 року відкладено підготовче засідання на 05.03.2024 року.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 01.03.2024 року (вх. №3022/24 від 04.03.2024), в якій позивач заявляє клопотання про залучення до участі у справі №911/3520/23 у якості співвідповідачів Виконавчий комітет Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області та Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Також, від позивача надійшло доповнення до відповіді на відзив б/н від 05.03.2024 року (вх. №3068/24 від 05.03.2024).

Ухвалою суду від 05.03.2024 року задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідачів; залучено до участі у справі в якості співвідповідачів Виконавчий комітет Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (далі відповідач 2) та Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (далі відповідач 3); відкладено підготовче засідання на 02.04.2024 року.

До суду від позивача надійшло клопотання б/н від 07.03.2024 року (вх. №4422/24 від 02.04.2024) на виконання вимог п. 3 резолютивної частини ухвали суду від 05.03.2024 року.

Представники відповідача 2 та відповідача 3, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання 02.04.2024 року не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Відзиви на позов не надали.

Ухвалою суду від 02.04.2024 закрито підготовче провадження у справі №911/3520/23 та призначено розгляд справи по суті на 30.04.2024 року.

Представники відповідача 2 та відповідача 3, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання 30.04.2024 року не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Відзиви на позов не надали.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 09.04.2024 року не з`явився.

Представник позивача у судовому засіданні 30.04.2024 року позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 30.04.2024 року проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об`єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 30.04.2024 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Гірською сільською радою (за договором - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМДОРБУД» (за договором - підрядник), 05.03.2020 року укладено Договір №1 реконструкції приміщення під потреби спортивного комплексу по вулиці Шкільна в селі Гора, Бориспільського району, Київської області, згідно умов п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає в 2020 році, а Підрядник виконує роботи: «Реконструкція приміщення під потреби спортивного комплексу по вул. Шкільна в с. Гора, Бориспільського району, Київської області», (Код за ДК 021:2015-45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи). Замовник зобов`язаний прийняти і оплатити такі роботи.

Згідно п. 2.1 Договору, договірна ціна робіт - динамічна та є невід`ємною частиною Договору, за яку Підрядник згоден виконати доручені за цим Договором роботи, визначена на основі кошторису, складеного на підставі дефектного акта і на час укладання Договору становить: 825388,80 грн. з ПДВ

Відповідно до п. 4.1 Договору, термін виконання робіт по цьому Договору - до 27.06.2020. Невід`ємною частиною договору є календарний план виконання робіт, підписаний та погоджений Сторонами, в якому визначаються дати початку та закінчення робіт (видів, етапів, комплексів), передбачених договором підряду.

Здавання та приймання робіт після закінчення їх виконання здійснюється відповідно до чинного законодавства і оформляється актом здавання виконаних робіт (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 та актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в). Робота приймається Замовником до сплати разом з двома комплектами виконавчої документації, складеної Підрядником. Підрядник надає Замовнику довідку форми КБ-3, акт форми КБ-2в в двох примірниках на паперовому носії та в 1 примірнику на магнітному (в разі потреби), підписані уповноваженим представником Замовника-технагляд. Замовник протягом 5-ти робочих днів з часу отримання акту приймання виконаних робіт повинен передати Підряднику підписаний екземпляр акту, або мотивовану відмову від прийняття робіт. В разі мотивованої відмови Замовника від прийняття робіт. Сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок, термінів їх виконання. Якщо Підрядник не бажає чи не може усунути ці недоліки, Замовник усуває недоліки власними силами за рахунок Підрядника. Якщо протягом 5-ти банківських днів з моменту подання акту виконаних робіт на підпис Замовнику останній не підпише цей акт і не надасть мотивовану відмову від прийняття робіт, роботи по цьому Договору вважаються виконаними в повному обсязі і своєчасно (п.п. 9.2, 9.3, 9.6, 9.7, 9.8 Договору).

Розрахунки з Підрядником за виконані роботи провадяться у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника, за закінчені роботи згідно актів виконаних робіт при наявності бюджетних коштів на реєстраційному рахунку Замовника.) Оплата здійснюється після підписання Замовником довідки форми КБ-3 та акта форми КБ-2в з розрахунками та виконавчою документацією згідно з графіком виконання етапів робіт (п. 10.1 Договору).

У п. 15.9 Договору сторони погодили, що Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020 року, а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань до моменту виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

Як зазначено позивачем, 22.04.2020 року ним, як підрядником, складено Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт на суму 297752, 87 грн. (форма №КБ-2-в), до якого додано Підсумкову відомість ресурсів та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (примірна форма КБ-3). Вказаний Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт підписано директором ТОВ «ПРАЙМДОРБУД», головою Гірської сільської ради Дмитровим Р.М. та інженером технічного нагляду Понамаренко Ю.В. (від замовника), та засвідчено їх печатками.

15.20.2020 року позивач звернувся до відповідача 1 з листом №12/13-10-2020 від 13.10.2020 року, в якому просив відповідача 1 у відповідності до п.п. 5.1.1., 5.2.1, 5.2.4. Договору надати позивачу затверджену проектно-кошторисну документацію.

17.11.2020 року позивачем складено Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт на суму 304686,23 грн. (форма КБ-2-в), до якого додано Підсумкову відомість ресурсів та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (примірна форма КБ-3). Згідно Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт представник відповідача, інженер технічного нагляду Понамаренко Ю.В. перевірив виконані роботи щодо їх обсягів та якості та підписав акт і засвідчив його печаткою.

17.11.2020 позивач звернувся до відповідача 1 з листом №15/17-11-20, в якому просив протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання такого листа, акту №2 про приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2) та довідки про вартість виконаних робіт та втрат (форма №КБ-3) прийняти виконані роботи, прийняти об`єкт в експлуатацію, підписати акти або надати вмотивовану відмову, а також, виконати свої зобов`язання щодо здійснення оплати за виконані роботи. До вказаного листа долучено Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2а), довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), підсумкову відомість ресурсів, вісім комплектів ключів по три ключі, всього 24 штуки. Вказаний лист отримано відповідачем 1, що підтверджується вхідним штампом №1658-02-20-20 від 17.11.2020.

17.02.2022 року позивач звернувся до відповідача 1 з претензією щодо порушення замовником пунктів 1.1., 5.1.3, 9.1., 9.6., 9.8., 10.1. Договору.

У відповідь на вказану претензію відповідач 1 надав позивачу лист-відповідь №474-02-14-22 від 16.06.2022, згідно якого повідомив, що причиною не підписання Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт є зауваженнями замовника щодо певних оздоблюваних робіт, дверей та прибирання будівельного майданчика та об`єкту, які підлягали усуненню, та вказав, що після усунення цих недоліків, дана обставина випала з уваги, що є ненавмисною дією замовника. Затримка оплати відбулася з вини підрядника, оскільки останній не звернувся до замовника з повторною вимогою щодо повернення підряднику Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт. Крім того, відповідач 1 зазначив, що рішенням Гірської сільської ради від 04.12.2020 року №77-1-VIІІ створено Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області якому передано в оперативне управління майна, де підрядник здійснював будівельні роботи, а тому, у Гірської сільської ради відсутні підстави для виконання умов Договору.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір є договором підряду, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем на виконання умов Договору, виконано роботи, що підтверджується Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт на суму 297752,87 грн. (форма №КБ-2-в) та Актом №2 приймання виконаних будівельних робіт на суму 304686,23 грн. (форма КБ-2-в).

17.11.2020 року позивачем складено Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт на суму 304686,23 грн. (форма КБ-2-в), до якого додано Підсумкову відомість ресурсів та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (примірна форма КБ-3). Згідно Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт представник відповідача інженер технічного нагляду Понамаренко Ю.В. перевірив виконані роботи щодо їх обсягів та якості та підписав акт і засвідчив його печаткою.

Позивач звернувся до відповідача 1 з листом №15/17-11-20 від 17.11.2020 (отримано відповідачем 17.11.2020, що підтверджується вхідним штампом №1658-02-20-20 від 17.11.2020), в якому просив протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання такого листа прийняти виконані роботи, прийняти об`єкт в експлуатацію, підписати акти або надати вмотивовану відмову, а також, оплатити виконані роботи. До вказаного листа долучено Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2а), довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), підсумкову відомість ресурсів, вісім комплектів ключів по три ключі, всього 24 штуки.

Однак, відповідач у встановлений Договором строк обов`язок щодо оплати виконаних позивачем робіт не виконав.

Відповідно до п. 9.1. Договору, здавання та приймання робіт після закінчення їх виконання здійснюється відповідно до чинного законодавства і оформляється актом здавання виконаних робіт (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) та актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в).

Згідно п.9.3 Договору, робота приймається Замовником до сплати разом з двома комплектами виконавчої документації, складеної Підрядником. Відповідно до пункту 9.7. договору Підрядник надає Замовнику довідку форми КБ-3 та акт форми КБ-2в в двох примірниках на паперовому носії, підписані уповноваженим представником Замовника - технагляд.

Замовник протягом 5-ти робочих днів з часу отримання акту приймання виконаних будівельних робіт повинен передати Підряднику підписаний екземпляр акту, або мотивовану відмову від прийняття робіт. В разі мотивованої відмови Замовника від прийняття робіт, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок, термінів їх виконання. Якщо Підрядник не бажає чи не може усунути ці недоліки, Замовник усуває недоліки власними силами за рахунок Підрядника. Якщо протягом 5-ти банківських днів з моменту подання акту виконаних робіт на підпис Замовнику, останній не підпише цей Акт і не наддасть мотивовану відмову від прийняття робіт, роботи по цьому договору вважаються виконаними в повному обсязі і своєчасно (п.п. 9.6, 9.7, 9.8 Договору).

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відтак, чинне законодавство та умови Договору не звільняють замовника від обов`язку здійснити оплату виконаних робіт після їх прийняття та настання обумовленого Договором терміну оплати.

Відповідно до ч.ч. 1,2,3,4 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта. У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на Замовника (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі №927/414/17)

Згідно ч. ч. 4, 6 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Наданий до матеріалів справи Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт на суму 304686,23 грн. (форма КБ-2-в) не містить жодних зауважень чи претензій відповідача 1 щодо недоліків у виконаних роботах згідно Акту, їх об`єму та якості, що є порушенням замовником вимог ст. 853 ЦК України.

Суд зазначає, що обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом та умовами укладеного між сторонами договору покладено саме на замовника.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Замовник зобов`язаний прийняти і оплатити Підряднику за виконані за цим договором будівельні роботи. Відповідно до п. 5.1.3. Договору, замовник зобов`язаний прийняти від підрядника виконані роботи, визначені підпунктом 1.1. договору, та здійснити їх своєчасну і повну оплату.

Так, у процесі розгляду справи, відповідачем 1 не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх обов`язків з оплати виконаних робіт за Договором. Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 304686,23 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем 1 не спростований, строк сплати є таким, що настав.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідачів основного боргу у сумі 304686,23 грн. за виконані роботи згідно Договору є законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Посилання відповідача 1 на те, що позивач порушив строки виконання робіт спростовуються листом позивача №12/13-10-20 від 13.10. 2020 року, згідно якого вбачається, що станом на 13.10.2020 року відповідач 1 в порушення п. 5.1.1. не надав підряднику проектну документацію, без якої підрядник не має права здійснювати будівельні роботи відповідно до умов договору (п. 5.2.5 Договору).

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на можливість застосування ст. 614, 616 ЦК України, оскільки, відповідачем 1 не спростовано, що порушення графіку виконання робіт сталося з вини відповідача 1, який із запізненням у 7 місяців надав підряднику повний комплект проектної документації, що підтверджується листом №12/13-1-2020, від 15.10.2020 року. Також, відповідачем 1 не спростовано отримання 17.11.2020 року від позивача Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 (форма КБ-2) на суму 304686,23 грн.; підсумкової відомості ресурсів на суму 204368,58 грн.; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) на суму 304686,23 грн.; чотири комплекти ключів від об`єкту, як і не спростовано виконання позивачем будівельних робіт згідно Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 (форма КБ-2) на суму 304686,23 грн. а також, не доведено наявність у нього зауважень щодо якості виконання будівельних робіт підрядником згідно Договору. Отже, у зв`язку із не доведенням відповідачем 1, що порушення зобов`язання з боку замовника сталося саме з вини підрядника, зазначене виключає можливість застосування судом приписів статей 22, 614, 616 ЦК України та ст. 218 ГК України.

Суд також вважає безпідставними посилання відповідача 1 на норми ст. 612 ЦК України та ст. 180 ГК України, оскільки, матеріалами справи встановлено, що позивач своєчасно приступив до виконання робіт та виконав частину робіт, що підтверджується Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт від 22.04.2020 року (форма КБ-2) на суму 297752,87 грн., підсумковою відомістю ресурсів на суму 139696,50 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) на суму 297752,87 грн. Так, відповідачем здійснено оплату за виконання робіт, що підтверджується копією платіжного доручення №1 від 29.04.2020. Як зазначено позивачем, ненадання відповідачем 1 повного комплекту проектної документації до 13.10.2020 року, завадило закінчити роботи відповідно графіку, які фактично було закінчено у листопаді 2020 року, про що складено Акт приймання виконаних будівельних робіт №2, який надано замовнику 17.11.2020 року.

Крім того, з доданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що реорганізація Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (код ЄДРПОУ 04363647) відбувалася шляхом виділу з переходом майна, прав та обов`язків до кількох нових створених Гірською сільською радою юридичних осіб, які стали виконавчими органами цієї ради, а саме, до Виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (код ЄДРПОУ 44094449) та Управління житлово-комунального господарства та Капітального будівництва Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (код ЄДРПОУ 44094449).

Згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Перше речення наведеної норми визначає шляхи припинення юридичної особи - ліквідація та реорганізація, а також конкретизує види реорганізації, внаслідок яких юридична особа припиняється - злиття, приєднання, поділ, перетворення. Друге ж речення вказує на характерну ознаку реорганізації, яка притаманна всім її видам, а саме: перехід майна, прав та обов`язків реорганізованої юридичної особи до її правонаступників.

Норма ст. 104 ЦК України не встановлює вичерпного переліку видів реорганізації юридичної особи, а визначає ті її (реорганізації) види, внаслідок яких юридична особа припиняється. На це вказує й сам заголовок ст. 104 ЦК «Припинення юридичної особи».

На користь такого висновку свідчить також та обставина, що нормами інших нормативно-правових актів виділ (виділення) визначається як різновид реорганізації юридичної особи, поряд із злиттям, приєднанням, поділом, перетворенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦК України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Якщо після виділу неможливо точно встановити обов`язки особи за окремим зобов`язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням (ч.ч. 3, 4 ст. 109 ЦК України)

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №918/119/21.

Отже, Гірська сільська рада Бориспільського району Київської області не припинила свою діяльність у розумінні ст. 104 ЦК України, однак, за власними рішеннями не здійснює діяльність, як розпорядник бюджетних коштів. Виконавчий комітет Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області є правонаступником сільської ради, як розпорядник бюджетних коштів, проте не є єдиним виконавчим органом Гірської сільської ради, які були створені внаслідок виділу під час реорганізації сільської ради, а також, не є спеціальним виконавчим органом, який безпосередньо є відповідальним за здійснення будівельних робіт щодо майна, яке належить громаді на праві комунальної власності. Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області хоч і є спеціальним виконавчим органом, який безпосередньо є відповідальним за здійснення будівельних робіт щодо майна, яке належить громаді на праві комунальної власності, на балансі якого знаходиться приміщення, де здійснювалися будівельні роботи позивачем, однак в доданих до матеріалів справі відповідачем 1 документах, відсутні відомості на підставі яких можна встановити, що Управління є правонаступником за зобов?язанням, яке виникло внаслідок невиконання умов Договору щодо оплати за виконані роботи.

Враховуючи зазначене, оскільки неможливо встановити обов`язки відповідачів за зобов`язаннями згідно Договору №1 від 05.03.2020 року, суд дійшов висновку, що Гірська сільська рада, з якої здійснено виділ, та юридичні особи - Виконавчий комітет Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області та Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед позивачем за зобов`язанням згідно Договору №1 від 05.03.2020 року.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 55452,89 грн. пені, нарахованої на заборгованість відповідача у сумі 304686,23 грн. за період з 25.11.2020 по 25.05.2021, 27243,94 грн. 3% річних, 139926,92 грн. інфляційних втрат нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 304686,23 грн. за період з 25.11.2020 по 17.11.2023 та 21328,04 грн. штрафу, згідно виконаного ним розрахунку.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 12.5 Договору визначено, що у разі порушення зобов`язання за цим договором. Неустойка підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків. Розмір неустойки зазначається у договорі в розмірі не менш 0,1% від суми договору за кожен день затримки виконання зобов`язань, а також передбачено штраф у розмірі 7% від порушеного зобов`язання строком понад тридцять днів.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між кредитором і боржником щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», статтею 3 якого передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення зобов`язань за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено, що сума пені, нарахована позивачем у розмірі не менше 0,1% від суми договору, вказаної у договорі, є більшою, аніж розмір пені, обчисленої на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно вірного розрахунку зробленого судом, розмір пені, нарахованої за період з 25.11.2020 по 25.05.2021 становить 19573,27 грн. є обґрунтованим, арифметично вірним та підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 27243,94 грн. та інфляційних втрат у сумі 139926,92 грн. судом встановлено, що такий розрахунок є обґрунтованим, арифметично вірним, а тому, вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, стягненню підлягає штраф, передбачений п. 12.5 Договору у розмірі 7% від порушеного зобов`язання строком понад тридцять днів що складає 21328,04 грн.

Щодо позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості) встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (зокрема, до вимоги про стягнення пені та штрафу) тривалістю в один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач у позові просить поновити строк для звернення до суду з вимогою про стягнення неустойки з відповідача за період з 25.11.2020 по 25.05.2021.

Згідно п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Також, відповідно до п. 7 Прикінцевих положень ГК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2» №211 від 11.03.2020 (зі змінами та доповненнями), а також постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами та доповненнями) №1236 від 09.12.2020, в Україні встановлено карантин з 12.03.2020.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №651 від 27.06.2023, на всій території України відмінено карантин з 24 год. 00 хв. 30.06.2023, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, карантин на території України діяв у період з 12.03.2020 по 30.06.2023 та станом на момент ухвалення рішення у цій справі карантин відмінений.

Судом також взято до уваги, що 24.02.2022 Російська Федерація розпочала воєнні дії на території України. Згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада України доповнила розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пунктом 19, згідно із яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Враховуючи викладене, позовна давність за заявленими позовними вимогами, яка була продовжена на строк дії карантину, після завершення карантину є продовженою на строк дії правового режиму воєнного стану.

Оскільки, станом на дату ухвалення рішення у даній справі правовий режим воєнного стану на території України продовжує свою дію, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності за позовними вимогами про стягнення пені.

Усі інші твердження та заперечення відповідача 1 не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень абз. 3 п. 4.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 року за №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів по 2563,79 грн. з кожного.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМДОРБУД» до Гірської сільської ради, Виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Гірської сільської ради (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Центральна, буд. 5, код ЄДРПОУ 04363647), Виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (08324, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гора, вул. Центральна, буд. 5, код ЄДРПОУ 44101089), Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (08324, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гора, вул. Центральна, буд. 5, код ЄДРПОУ 44094449) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМДОРБУД» (08302, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 3, код ЄДРПОУ 42415852) 304686 (триста чотири тисячі шістсот вісімдесят шість) грн. 23 коп. заборгованості, 19573 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот сімдесят три) грн. 27 коп. пені, 139926 (сто тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять шість) грн. 92 коп. інфляційних витрат, 27243 (двадцять сім тисяч двісті сорок три) грн. 94 коп. 3 % річних, 21328 (двадцять одну тисячу триста двадцять вісім) грн. 04 коп. штрафу.

3. Стягнути з Гірської сільської ради (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Центральна, буд. 5, код ЄДРПОУ 04363647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМДОРБУД» (08302, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 3, код ЄДРПОУ 42415852) 2563 (дві тисячі п`ятсот шістдесят три) грн. 79 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Виконавчого комітету Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (08324, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гора, вул. Центральна, буд. 5, код ЄДРПОУ 44101089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМДОРБУД» (08302, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 3, код ЄДРПОУ 42415852) 2563 (дві тисячі п`ятсот шістдесят три) грн. 79 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (08324, Київська обл., Бориспільський р-н., с. Гора, вул. Центральна, буд. 5, код ЄДРПОУ 44094449) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙМДОРБУД» (08302, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 3, код ЄДРПОУ 42415852) 2563 (дві тисячі п`ятсот шістдесят три) грн. 79 коп. витрат по сплаті судового збору.

6. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 02.05.2024 року.

Суддя Д.Г. Заєць