Постанова

від 02.05.2024 по справі 464/5103/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/5103/23 Головуючий у 1 інстанції: Сабара Л.В.

Провадження № 22-ц/811/81/24 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 28 листопада 2023 року у справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 28 листопада 2023 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Львівської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі 158 216 (сто п`ятдесят вісім тисяч двісті шістнадцять) гривень 09 (дев`ять) копійок.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Львівської міської ради судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Вказане рішення оскаржила ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 .

В апеляційнійскарзі просить скасувати рішення Сихівського районного суду м. Львова від 28.11.2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, знівелював той факт, що Державний земельний кадастр і Державний реєстр речових прав на нерухоме майно є абсолютно різними, самостійними реєстрами. Внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру має наслідком присвоєння цій земельній ділянці кадастрового номеру як головна передумова реєстрації права на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. І в цьому питанні позиція законодавця, викладена у ст. 79-1 ЗК України абсолютно чітка: Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, при цьому земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Єднальний сполучник «та» не допускає трактування, що етап формування (внесення відомостей до ДЗК) має наслідком становлення земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Отже, фундаментальним залишається то факт, що право власності на будь- яку нерухому річ виникає з моменту державної реєстрації цього права. Земельна ділянка стає об`єктом цивільних прав з моменту її державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, іншого варіанту симбіоз норм ЦК України і ЗК України не допускає. Земельна ділянка у даній справі сформована 23.06.2021, з цього часу і до подання цього позову у позивача булодостатньо часу,щоб зареєструватиправо власностіна земельнуділянку.При цьому,вимагаючи відвідповідача оплатинеправомірно збереженихкоштів (орендноїплати)позивач невчинив жодногокроку,спрямованого нате,щоб земельнаділянка сталаможливим об`єктоморенди.Водночас позивач,не вчинившидій длявизначення земельноїділянки,як окремогооб`єктацивільних прав,який мігби перебуватиу цивільномуобороті,вимагає відвідповідача оплатинеправомірно збереженихкоштів.Орендна плата(аотже,і неправомірнозбережені коштив рахунокнесплати орендноїплати)на об`єкти,які неє об`єктамицивільного права,не моженараховуватися.Суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, помилково дійшов висновку про доведеність суми неправомірно змережених коштів. При цьому суд вважав достатніми доказами доведеності розміру неправомірно збережених коштів Витяг № НВ-4600355942023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (копія наявна у матеріалах провадження, оригінал знаходиться у позивача) та Розрахунок суми збитків недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, які підтверджують право користування. У матеріалах справи відсутня технічна документація з нормативної оцінки земельної ділянки, наявний виключно витяг від 19.04.2023. При цьому розрахунок суми збитків не містить інформації, яким чином відбувались обчислення, що лягло в основу сум, запропонованих позивачем до стягнення з апелянтки.

Відповідно до ст. 368, ч.1 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, апеляційної скарги, додаткових пояснень представниці відповідачки, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст.11,15, 78-79-1, 80, 83, 90, 96, 116, 120, 123, 206 ЗК України, 22, 125, 126, 177, 179, 182, 184, 324, 377, 610, 611, 623, 1212 ЦК України, 5, 12, 13, 7681, 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру №НВ-0000961942023 від 24.05.2023 земельна ділянка, кадастровий номер: 4610136800:02:004:0058 розташована на АДРЕСА_1 . Дата державної реєстрації земельної ділянки 23.06.2021. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №339663023 від 19.07.2023 будівля позначений в тех. паспорті літерою «А-3», загальною площею 891,3 кв.м, що за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 , згідно параметрів запиту про речові права на нерухоме майно міститься інформація про кадастровий номер земельної ділянки 4610136800:02:004:0058. Дані про належність відповідачу об`єкту нерухомого майна, також підтверджуються копією свідоцтва про право власності на будівлю № НОМЕР_1 від 26.09.2012, копією витягу ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» про державну реєстрацію прав №35723066 від 04.10.2012. Ухвалою Львівської міської ради від 04.10.2016 №1081 надано ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1618 га на АДРЕСА_1 для обслуговування виробничої будівлі за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що винесена на підставі звернення ОСОБА_2 . Відповідно до акту обстеження земельних ділянок на АДРЕСА_2 та суміжних з ними земельних ділянок у м. Львові від 27.10.2021 №95 відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради на підставі листа ГУ ДПС у Львівській області від 03.08.2021 №9053/6/13-01-04-04 та наказу департаменту містобудування Львівської міської ради від 26.10.2021 №205 здійснено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610136800:02:004:0058) та встановлено, що ОСОБА_2 фактично використовує земельну ділянку для обслуговування будівлі за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання їй в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. Копію вказаного акту та вимогу відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради №24-вих-61807 від 19.08.2022 про необхідність до 19.09.2022 оформити право користування земельною ділянкою та провести оплату коштів за користування земельними ділянками скеровано ОСОБА_2 , що вбачається з поштового відправлення від 22.08.2022 та списку згуртованих відправлень. Згідно листа Управління адміністрування місцевих та залучених фінансів Департаменту фінансової політики Львівської міської ради № 4-2201-9404 від 13.07.2023 встановлено, що від ОСОБА_2 за період часу з 23.06.2021 по 30.06.2023 надходжень з плати за землю до бюджету Львівської МТГ не було. Згідно витягу № НВ-4600355942023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформованого 19.04.2023 вбачається, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:02:004:0058 становить 3101155,88 грн. З розрахунку недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю внаслідок використання земельної ділянки без документів, які підтверджують право користування земельною ділянкою, загальною площею 1618 м.кв., що розташована в АДРЕСА_1 кадастровий номер 4610136800:02:004:0058 вбачається, що нарахування здійснено за період 2021 по 2023, зокрема, з 23.06.2021 по 31.05.2023, з урахуванням нормативної грошової оцінки в розмірі 3101155,88 грн., розмір орендної плати становить 158 216,09 грн. Суд прийшов до висновку, що позивач належним чином обґрунтував свої вимоги, спрямовані на отримання від відповідачки компенсації у зв`язку з користуванням нею земельною ділянкою без правовстановлюючих документів та без внесення плати, натомість позиція відповідачки зводиться до заперечення позову з метою уникнення сплати за користування земельною ділянкою, тоді як плата за користування земельною ділянкою є обов`язком відповідачки. Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення з відповідачки на користь позивача суми безпідставно збережених коштів у розмірі 158 216,09 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам, що мають значення для справи, вимогам закону, а також практиці суду касаційної інстанції.

У серпні 2023 року Львівська міська рада звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів, у якому просила:

-стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі 158 216 (сто п`ятдесят вісім тисяч двісті шістнадцять) гривень 09 (дев`ять) копійок.

В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що земельна ділянка на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610136800:02:004:0058) площею 0,1618 га належить територіальній громаді м. Львова, є комунальною власністю та не є об`єктом договору про передачу її у власність або надання у користування (оренду) фізичним чи юридичним особам. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру, дата державної реєстрації земельної ділянки 23.06.2021, а тому вважає земельну ділянку сформовано з 23.06.2021. Ухвалою Львівської міської ради від 04.10.2016 №1081 відповідачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1618 га на АДРЕСА_1 для обслуговування виробничої будівлі за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, борони та іншого призначення. Водночас, рішення про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки та надання земельної ділянки в оренду не приймалось. За результатами проведення відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 та суміжних з ними земельних ділянок виявлено, що ОСОБА_2 фактично використовує земельну ділянку, що за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610136800:02:004:0058) для обслуговування будівлі за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування та вчиненого правочину. Таким чином, складено акт від 27.10.2021 №95 та вимогу від 19.08.2022 №24-вих-61807, які скеровано на адресу відповідача. Разом з тим, будівля, що знаходиться на зазначеній земельній ділянці, належить на праві власності ОСОБА_2 . Зважаючи на це, позивач вважає, що відповідачка протягом періоду з 23.06.2021 до 30.06.2023 фактично використовує спірну земельну ділянку за відсутності правових підстав, при цьому не сплачує орендної плати, у зв`язку із чим просив суд стягнути з ОСОБА_2 безпідставно збережені кошти у розмірі 158 216,09 грн.

Згідно із статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 377 ЦК України, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди) (частина третя статті 415 ЦК України).

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з пунктом в) частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельний податок це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач не був власником та постійним землекористувачами земельної ділянки, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (підпункти 14.1.125, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14, пункт 288.5 статті 288 ПК України).

У пункті 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України (пункт 7.12. постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.Нормативна грошова оцінка земельних ділянок,розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років (стаття 18 Закону України «Про оцінку землі»).

За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (стаття 20 Закону України «Про оцінку землі»).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, алерічна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України).

Отже, законодавцем допускається передання власником в оренду земельної ділянки у випадку неможливості проведення нормативноїгрошової оцінки за об`єктивних обставин та визначено можливість розрахунку річного платежу орендної плати за певними алгоритмом, передбаченим абзацом третім підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України. Зазначена норма є винятком із загального правила, який може застосовуватися у випадку не проведення нормативної грошової оцінки певної земельної ділянки.Повноваження власника щодо користування землею не можуть обмежуватися внаслідок непроведення власником чи орендарем її нормативної грошової оцінки з об`єктивних причин.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від05 липня 2023 року у справі № 912/2797/21.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель»витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які містяться у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Подібний правовий висновок викладений у пункту 7.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20, а також постанові Верховного Суду від09 лютого 2022 року у справі № 910/8770/19, на яку, зокрема, посилається заявник як на підставу касаційного оскарження.

Витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі «реального часу», тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.

Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Судувід29 травня 2020 рокуу справі №922/2843/19,від 02 червня 2020 рокуу справі №922/2845/19, від 07 липня 2020 рокуу справі №922/3208/19, від 07 вересня 2020 рокуу справі№922/3671/19, від 28 вересня 2020 рокуу справі №922/4073/19, від 02 червня 2021 рокуу справі №904/2269/19, від 09 грудня 2021 рокуу справі №922/4264/20, наведених заявником як підставу касаційного оскарження.

Належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, які містять інформацію щодо предмета спору (постанова Верховного Суду від 01 березня 2023 року справі № 751/1543/19).

Як вбачається з матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорено та не спростовано, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру №НВ-0000961942023 від 24.05.2023 земельна ділянка, кадастровий номер: 4610136800:02:004:0058 розташована на АДРЕСА_1 . Дата державної реєстрації земельної ділянки 23.06.2021.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №339663023 від 19.07.2023, будівля позначена в тех. паспорті літерою «А-3», загальною площею 891,3 кв.м, що за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 , згідно параметрів запиту про речові права на нерухоме майно міститься інформація про кадастровий номер земельної ділянки 4610136800:02:004:0058. Дані про належність відповідачу об`єкту нерухомого майна, також підтверджуються копією свідоцтва про право власності на будівлю № НОМЕР_1 від 26.09.2012, копією витягу ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» про державну реєстрацію прав №35723066 від 04.10.2012.

Ухвалою Львівської міської ради від 04.10.2016 №1081 надано ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1618 га на АДРЕСА_1 для обслуговування виробничої будівлі за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що винесена на підставі звернення ОСОБА_2 .

Відповідно до акту обстеження земельних ділянок на АДРЕСА_2 та суміжних з ними земельних ділянок у м. Львові від 27.10.2021 №95 відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради на підставі листа ГУ ДПС у Львівській області від 03.08.2021 №9053/6/13-01-04-04 та наказу департаменту містобудування Львівської міської ради від 26.10.2021 №205 здійснено обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610136800:02:004:0058) встановлено, що ОСОБА_2 фактично використовує земельну ділянку для обслуговування будівлі за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання їй в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. Копію вказаного акту та вимогу відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради №24-вих-61807 від 19.08.2022 про необхідність до 19.09.2022 оформити право користування земельною ділянкою та провести оплату коштів за користування земельними ділянками скеровано ОСОБА_2 , що вбачається з поштового відправлення від 22.08.2022 та списку згуртованих відправлень.

Згідно листа Управління адміністрування місцевих та залучених фінансів Департаменту фінансової політики Львівської міської ради № 4-2201-9404 від 13.07.2023 встановлено, що від ОСОБА_2 за період часу з 23.06.2021 по 30.06.2023 надходжень з плати за землю до бюджету Львівської МТГ не було.

З витягу № НВ-4600355942023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформованого 19.04.2023 вбачається, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 4610136800:02:004:0058 становить 3101155,88 грн.

При цьому, в матеріалах справи відсутній укладений в період набуття права власності на об`єкт договір оренди спірної земельної ділянки і відсутні докази проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки, а отже, судом безспірно встановлено, що відповідачка користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Встановлено, що у період з 23.06.2021 по 30.06.2023 ОСОБА_2 не сплачувала за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законом порядку.

У матеріалах справи знаходиться витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 19.04.2023. Доказів на її спростування відповідачка суду не надала, хоча могла та мала можливість через офіційний портал електронних сервісів Держгеокадастру (https://e.land.gov.ua/) на безоплатній основі замовити витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку за умови ідентифікації особи.

Відсутність нормативно-грошової оцінки за 2021 та 2022 роки не могло бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки відповідачкою не надано доказів того, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки зазнавала змін у зазначені роки.

Відповідно до ухвали Львівської міської ради №1995 від 25.05.2017 «Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові» (п.1), затверджено Порядок продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові.

Пунктом 5 ухвали встановлено, що ця ухвала набирає чинності з 01.01.2018.

Згідно з п.7.5.1 вказаного Порядку, річний розмір орендної плати встановлюється у розмірі 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, за винятком, коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про передачу земельної ділянки в оренду або протоколом аукціону (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах) та для земельних ділянок, використання яких вказано в пунктах 7.6 7.16 цього Порядку.

Тому, з відповідачки підлягає стягненню плата за користування спірною земельною ділянкою, площею 0,1618 га. за періодз 23.06.2021 по 30.06.2023, виходячи з розрахунку її нормативної грошової оцінки у сумі 310 1155,88 грн та 3 % мінімального розміру орендної плати, сума до стягнення складає 158 216,09 грн.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за земельну ділянку, площею 0,1618 га., кадастровий номер: 4610136800:02:004:0058, у розмірі 158 216,09 грн.

З урахуванням наведених вище мотивів, не заслуговують на увагу посилання апелянтки на те, що заявлена до стягнення сума є необґрунтованою і що її нарахування відбулося з порушенням норм законодавства. Відповідачкою не було надано свого розрахунку з урахуванням коефіцієнта індексації, який би спростовував розрахунок позивача.

Також, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що Львівською міською радою не надано доказів проведення державної реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Львівською міською радою.

Оскільки відповідно до правового висновку, сформованому у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05 серпня 2022 року в справі № 922/2060/20, «…за загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з уведенням 01 січня 2002 року у дію нового ЗК України. При цьому відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01 січня 2013 року не впливає на наявність права комунальної власності на відповідну земельну ділянку. Крім цього, нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень статті 79-1 ЗК України не є підставою для звільнення набувача права власності на будівлю або споруду від обов`язку сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований такий об`єкт нерухомості».

Тому, посилання апелянта на відсутність реєстрації права власності позивача на спірну земельну ділянку, а також посилання відповідача на те, що право передати спірну земельну ділянку в оренду виникає у позивача лише з моменту державної реєстрації речового права на таку земельну ділянку, тобто виключає право розпорядження нею до вчинення такої реєстрації, не стосується цих спірних правовідносин, які виникли із приводу фактичного користування відповідачем сформованою земельною ділянкою комунальної власності за відсутності для того достатніх правових підстав за рахунок позивача, якому належать ці землі відповідно до закону.

Зважаючи на вказане, доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними, а саму скаргу слід відхилити, рішення ж суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, на які правильно посилався суд першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України,

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргускаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.

РішенняСихівського районного суду м. Львова від 28 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 02 травня 2024 року.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра