Рішення

від 18.04.2024 по справі 925/1760/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року м. Черкаси справа № 925/1760/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Лисенко Р.М., за участі представників сторін:

від позивача: Герасименко М.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Черкаської обласної ради (м. Черкаси) до товариства з обмеженою відповідальністю "Канівська центральна районна аптека № 91" ( м. Канів, Черкаська область) про стягнення 492 193,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 492 193,84 грн. з яких: 362 391,54 грн. заборгованість за період з 12.01.2022 по 15.11.2023 з урахування інфляційних втрат, 121 695,47 грн. пені та 8 106,83 грн. 3 % річних на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу, що належить до обласної комунальної власності від 02.09.2013, укладеного між сторонами у справі.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач подав клопотання від 12.04.24 про закриття провадження в частині сплачених в ході розгляду справи відповідачем коштів за серпень 2023 року - 30441,56 грн., за вересень 2023 року - 30593,77 грн.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в останні судові засідання не з`явився, явка обов`язковою не визнавалась. У письмових пояснення від 31.01.2024 ( а.с. 46-48) відповідач просить суд застосувати наслідки пропуску строків позовної давності до вимог про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у розмірі 121 695,47 грн. та відмовити в цій частині. Також відповідач зауважує про недотримання позивачем шестимісячного строку на нарахування пені у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Примирення між сторонами, для чого суд надавав час, не відбулося.

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності і заслухавши доводи і заперечення сторін в ході розгляду справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається та сторонами визнається, що рішеннями Черкаської обласної ради від 26.04.2013 № 22-24/VI «Про оренду цілісного майнового комплексу комунального підприємства «Про погодження надання в оренду цілісного майнового комплексу комунального підприємства «Канівська центральна районна аптека № 91» Черкаської обласної ради» (а.с. 5) та № 22-25/VI від 26.04.2013 «Про оренду цілісного майнового комплексу комунального підприємства «Канівська центральна районна аптека № 91» Черкаської обласної ради» (зворотній а.с. 5-6) вирішено надати в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Канівська центральна районна аптека № 91» із збереженням профілю діяльності, цілісний майновий комплекс комунального підприємства «Канівська центральна районна аптека № 91» Черкаської обласної ради, згідно з чинним законодавством України.

Згідно означених рішень між Черкаською обласною радою (далі - Орендодавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Канівська центральна районна аптека № 91» (далі - Орендар, відповідач), укладено нотаріально посвідчений договір оренди цілісного майнового комплексу, що належить до обласної комунальної власності від 02.09.2013 (зворотній а.с. 7-11).

За умовами Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс комунального підприємства "Канівська центральна районна аптека № 91" Черкаської обласної ради, склад і вартість якого визначено відповідно до висновку про незалежну оцінку, складеного станом на "30" серпня 2013 р., вартість якого становить без ПДВ 904 053 (дев`ятсот чотири тисячі п`ятдесят три ) грн. 33 коп., з ПДВ 1 084 864 (один мільйон вісімдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят чотири) гривні 00 коп. ( п. 1.1. договору).

Орендна плата визначена у розмірі 10 % на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду нерухомого майна обласної комунальної власності затвердженої рішеннями обласної ради і становить за рік без ПДВ 90 405 (дев`яносто тисяч чотириста п`ять) гривень 33 коп. За базовий місяць розрахунку ( вересень 2013) без ПДВ 7 533 ( сім тисяч п`ятсот тридцять три ) грн. 78 коп. ПДВ нараховується у встановленому порядку ( п. 3.1. договору).

Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата у повному обсязі перераховується Орендарем до загального фонду обласного бюджету щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім.

Згідно з пунктом 3.6. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За умовами пункту 5.2. договору Орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Договір укладено строком на 5 років, що діє з 02.09.2013 до 02.09.2018 включно ( п. 10.1. договору).

14.04.2020 між сторонами у складеного додаткову угоду № 1 (зворотній а.с. 11-13), яким Договір викладено у новій редакції з терміном його дії з 01.11.2019 до 31.10.2024 (п. 10.1. додаткової угоди), з орендною платою за оренду майна у розмірі 20 188,54 грн. без ПДВ (п. 3.1. додаткової угоди).

Згідно п. 3.3. Договору орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1,6 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Передача в оренду майна, яке є комунальною власністю, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання такого майна, регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 12 Закону визначено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Сторонами не надано суду доказів визнання Договору оренди недійсним чи його розірвання за згодою сторін, або в судовому порядку.

Договір сторонами виконувався.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Частиною 1 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", однією із істотних умов договору оренди державного майна є орендна плата з урахуванням її індексації.

Згідно п. 3.4. Договору оренди Орендар плату за користування об`єктом оренди перераховує до загального фонду обласного бюджету щомісяця не пізніше 15 числа, наступного за звітним.

Як вказує позивач, після укладання Додаткової угоди № 1 до Договору в період з 01.11.2019 по 31.12.2021 відповідач дотримувався свого обов`язку та перераховував позивачу орендну плату. Але, починаючи з січня 2022 сплата орендної плати відповідачем здійснювалась не в повному обсязі, а з квітня 2023 по теперішній час взагалі припинилася. Це порушило права позивача, з чого і виник спір.

Позивачем на адресу відповідача були направлені листи № 01-29/207 від 10.02.2023 (а.с. 14) та № 01-29/421 від 12.05.2023 (зворотній а.с. 14-15), в яких зазначалося про суму заборгованості з орендної плати, надавався термін на її погашення. Зазначеними листами відповідач додатково попереджався про звернення позивачем до суду в разі несплати зазначеної заборгованості.

Відповідач відповіді на листи не направив заборгованість не сплатив.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив свої договірні зобов`язання, зокрема не вчасно та не в повному обсязі вносив орендну плату, у зв`язку з чим за договором виникла заборгованість в період з 12.01.2022 по 15.11.2023 на суму 362 391,54 грн.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Між сторонами немає спору з приводу правильності розрахунку кожного щомісячного платежу по оренді з урахуванням індексу інфляції.

Як вже вказав суд, за період з січня 2022 по вересень 2023 за відповідачем за наростаючим підсумком рахується несплачений борг по орендній платі в сумі 362 391,54 грн. (а.с. 17-18).

В ході розгляду справи відповідач надав докази часткової сплати основного боргу по оренді:

- платіжна інструкція № 2864 від 15.02.24 на суму 62202,37 грн. за листопад і грудень 2023 року (а.с. 70);

- платіжна інструкція № 2874 від 20.02.2024 на суму 30 838,52 грн. за жовтень 2023 (а.с. 77);

- платіжна інструкція № 2909 від 14.03.2024 на суму 30 593,77 грн. за вересень 2023 року (а.с. 102);

- платіжна інструкція № 2921 від 26.03.2024 на суму 30 441,56 грн. за серпень 2023 року (а.с. 126);

З урахуванням призначень платежів, які не має права змінювати Орендодавець на свій розсуд та за відсутності умови в Договорі між сторонами про зарахування всіх отриманих від Орендаря коштів у рахунок існуючого раніше боргу по його календарній черговості виникнення незалежно від призначення платежу, позивач правомірно врахував у погашення спірного боргу лише два платежі за серпень та вересень 2023 року.

В ході розгляду справи позивачем подано суду клопотання від 12.04.24 про закриття провадження в частині сплачених відповідачем коштів за серпень 2023 - 30441,56 грн., за вересень 2023 - 30593,77 грн.

Загальна сума сплачених коштів становить 61 035,33 грн.

Клопотання позивача підлягає до задоволення на підставі п.2) ч. 1 ст. 231 ГПК України, за яким суд закриває провадження у справі за відсутності предмету спору, який вичерпався в ході розгляду справи.

Таким чином залишок заборгованості відповідача перед позивачем становить лише 301 356,21 грн. (362 391,54 - 61 035,33) за оренду приміщення. Розмір цього боргу відповідачем суду не заперечено.

Оскільки доказів про повну сплату боргу відповідач суду не надав, тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 301 356,21 грн. залишку основного боргу з урахуванням індексації. Строк виконання даного зобов`язання за всіма щомісячними платежами на час вирішення спору є таким, що настав.

Також позивач просить суд стягнути пеню в розмірі 121 695,47 грн. та 8106,83 грн. як 3 % річних за прострочення розрахунків по Договору оренди.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив нарахування позивачем 3 % річних в програмі "Ліга - Закон" за вказані позивачем періоди прострочення сплати боргу і встановив правильність її нарахування (а.с. 19).

Доказів сплати боргу в цій частині відповідачем суду не подано, тому до примусового стягнення належить 8 106,83 грн. як 3% річних.

Доказів звільнення відповідача від сплати 3% річних та відсутності факту прострочення виконання зобов`язання відповідачем суду не подано.

Щодо стягнення пені в розмірі 121 695,47 грн. судом встановлено наступне.

У відповідності до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до положень ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.6. Договору в редакції Додаткової угоди № 1, орендна плата, перерахована не своєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

При цьому згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Початок нарахування пені має співпадати з датою виникнення права на її нарахування і чинним законодавством не надано право кредитору змінювати цей порядок нарахування.

Суд, перевіривши нарахування пені, встановив неправильність її нарахування (недотримання шестимісячного строку для припинення нарахування пені по кожному місячному періоду виникнення боргу).

Після перерахунку в програмі "Ліга - Закон" за визначеним позивачем загальним періодом нарахування, сума пені становить 75 258,22 грн., яка і підлягає до стягнення.

Доказів проведення повних розрахунків за позовними вимогами в справу відповідачем не подано. Власних контрозрахунків позовних вимог відповідачем суду не подано.

Отже зібраними у справі доказами позивач довів правову підставу та обґрунтованість своїх позовних вимог, сторонами спір не врегульовано, борг відповідачем повністю не сплачено, однак до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить лише 301 356,21 боргу по орендній платі з урахуванням індексаціі, 75 258,22 грн. пені, 8 106,83 грн. як 3 % річних на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу, що належить до обласної комунальної власності від 02.09.2013 зі змінами.

В частині сплачених 61 035,33 грн. основного боргу провадження у справі слід закрити за відсутністю предмету спору.

В решті вимог у позові слід відмовити через неправильні розрахунки.

Строк позовної давності до позовних вимог про стягнення боргу і нарахувань за прострочення його сплати, який виник за січень 2022 по вересень 2023, не застосовуються з урахуванням Перехідних положень ЦК України про його переривання протягом періоду ковіду та воєнного стану.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 5 173,91 грн. судового збору з урахуванням того, що спір виник через неправильні дії відповідача.

При цьому слід врахувати, що позивач сплатив при зверненні до суду 7382,91 грн. як 1,5% від ціни позову в 492193,84 грн. Оскільки позов подано до суду через Електронний суд, позивач мав застосувати при сплаті судового збору коефіцієнт 0,8 у відповідності до положень ЗУ "Про судовий збір".

Тому належний розмір судового збору становить 492193,84 х 1,5% х 0,8 = 5906,33 грн. Сума зайво сплаченого судового збору становить 1476,58 грн.

За закриття провадження, за клопотанням позивача, поверненню з бюджету підлягає 732,42 грн. судового збору (61 035,33 грн. х 1,5% х 0,8).

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Канівська центральна районна аптека № 91" ( код 38503693, м. Канів, Черкаська область, вул. Героїв Дніпра, 35) на користь Черкаської обласної ради ( код 24411541, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185) -- 301 356,21 боргу по орендній платі з урахуванням індексації, 75 258,22 грн. пені, 8 106,83 грн. як 3 % річних на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу, що належить до обласної комунальної власності від 02.09.2013 зі змінами та 5173,91 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

В частині стягнення 61 035,33 грн. боргу по орендній платі провадження у справі закрити за відсутністю предмету спору.

В решті вимог у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 02 травня 2024

Суддя Н.М. Спаських