Ухвала

від 02.05.2024 по справі 758/14044/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14044/23

У Х В А Л А

02 травня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі судді Петрова Д.В. розглянувши заяву представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності адвоката Ковальського Геннадія Віталійовича про відвід судді Подільського районного суду м. Києва Ларіонової Наталії Миколаївни від розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,

У С Т А Н О В И В:

До Подільського районного суду м. Києва надійшла заява Ковальського Г.В. про відвід судді Подільського районного суду м. Києва Ларіонової Наталії Миколаївни від розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

У своїй заяві вказує на те, що 14.03.2024 суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Н.М. ухвалила постанову по справі № 758/14050/23, а 28.04.2024 - ще вісім постанов по справам № 758/14042/23, № 758/14058/23, № 758/14055/23, № 758/14049/23, № 758/14057/23, № 758/14053/23, № 758/14059/23. Всі зазначені постанови ухвалені у справах про порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, які є подібними до даної справи № 758/14044/23 і за участі тих самих сторін.

З огляду на це, заявник вважає, що оскільки суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Н.М., яка при судовому розгляді інших подібних справ за участі тих самих осіб вже висловила свою думку про доводи Енергетичної митниці про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, то розгляд суддею Подільського районного суду м. Києва Ларіоновою Н.М. справи про адміністративне правопорушення № 758/14044/23, що подібна до вищезазначених, може викликати сумніви в її неупередженості, а тому на думку заявника, відповідно до п. 4 ст. 75 КПК України є підставою для відводу судді Ларіонової Н.М.

В судове засідання представник особи, що притягується до адміністративної відповідальності адвокат Ковальський Г.В. з`явився, вимоги викладені в заяві підтримав, просив задовольнити.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України.

Слід зазначити, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає поняття «відвід судді» та не встановлено порядок його розгляду.

Водночас, відповідно до пункту 4 Рішення Ради суддів України від 8 червня 2017 року № 34, у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

Враховуючи зазначене, при вирішенні заяви про відвід суддя застосовує аналогію закону та застосовує положення КПК України, якими визначено підстави для відводу та врегульовано порядок його вирішення.

Згідно статті 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі № 5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі № 5-15п12).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до ст. 6 п. 1 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

Під час розгляду заяви Ковальського Г.В. про відвід судді Ларіонової Н.М. судом не встановлено, а заявником не доведено наявність обставин, які б викликали сумнів в неупередженості судді та унеможливлювали ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі про адміністративне правопорушення.

Доводи, викладені у заяві про відвід, а саме розгляду суддею Ларіоновою Н.М. низки інших подібних справ про адміністративні правопорушення за участі тих самих осіб не свідчать про наявність обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в безсторонності та неупередженості судді, та які б виключали участь судді при розгляді даної справи.

Також не встановлено будь-яких інших обставин, передбачених чинним законодавством, які б могли бути підставою для відводу судді, а тому заявлений відвід задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 283, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Ковальського Геннадія Віталійовича про відвід судді Подільського районного суду м. Києва Ларіонової Наталії Миколаївни від розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Дмитро ПЕТРОВ