Рішення

від 02.05.2024 по справі 120/2011/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 травня 2024 р. Справа № 120/2011/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Погребищенської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - позивачі) звернулись в суд з позовною заявою до Погребищенської міської ради, з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність при розгляді клопотань позивачів про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для городництва, площами по 0,60 га кожному із позивачів, що розташовані на території Погребищенської міської ради Вінницького району, Вінницької області за межами населеного пункту с. Гопчиця та передання їх в оренду;

- зобов`язати прийняти рішення, яким (якими) затвердити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для городництва, площами по 0,60 га кожному із позивачів з кадастровими номерами 0523481600:07:002:0086, 0523481600:07:002:0085, 0523481600:07:002:0083, що розташовані на території Погребищенської міської ради Вінницького району, Вінницької області за межами населеного пункту с. Гопчиця та передати їх в оренду.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивачі зазначають, що згідно з рішеннями Погребищенської міської ради від 22.09.2023 № 960, 959, 961 отримали дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в користування на умовах оренди для городництва земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної форми власності орієнтовною площею 0,60 га із земельного масиву кадастровий номер 0523481600:07:002:0061 площею 27,7216 га, який розташований на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області (за межами с. Гопчиця). На підставі зазначених рішень позивачами розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для городництва та відповідно до якого 20.10.2023 були сформовані та внесені до ДЗК відомості про земельні ділянки із кадастровими номерами 0523481600:07:002:0086, 0523481600:07:002:0085, 0523481600:07:002:0083.

В подальшому, а саме 26.10.2023 позивачі подали до відповідача клопотання про затвердження відповідного проекту землеустрою. Однак у визначений законом термін ці клопотання не були розглянуті на сесії Погребищенської міської ради, позаяк відповідач 30.11.2023 та 21.12.2023 скликав сесії міської ради, проте питання про затвердження проекту землеустрою, розробленого позивачами на розгляд цих сесій не виносилось.

Разом з тим, як вказують позивачі, у січні 2024 року їм стало відомо про заборону Погребищенській міській раді приймати будь-які рішення щодо земельних ділянок із земельного масиву кадастровий номер 0523481600:07:002:0061 на підставі ухвали про забезпечення позову, постановленої в межах адміністративної справи № 120/18667/23.

На переконання заявників, дії Погребищенської міської ради стосовно затягування та не винесення на розгляд ради питання про затвердження документації із землеустрою та передачі земельних ділянок в оренду на підставі розробленого проекту землеустрою є такими, що спрямовані на встановлення перепон у реалізації конституційного права на землю.

Вважаючи свої права порушеними, а бездіяльність органу місцевого самоврядування протиправною, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись в суд із цим позовом.

Ухвалою від 23.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

12.03.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Погребищенська міська рада заперечує щодо задоволення заявлених вимог у межах цього спору та вказує про наступне.

Відповідно до журналу вхідної документації відділу регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища клопотання всіх трьох позивачів надійшло до відділу 28.11.2023. Разом з тим, в спростування аргументів сторони позивачів відносно допущеної Погребищенською міською радою бездіяльності, відповідач, посилаючись на норми вимог 5 глави 2 Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 зі змінами та доповненнями станом на 19.05.2023, зауважує, що датою поступлення клопотань позивачів являється саме 28.11.2023 (дата реєстрації у журналі відділу регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища).

Постійна комісія з питань сільськогосподарського виробництва, регулювання земельних відносин, охорони довкілля, раціонального використання надр проводилась 28 листопада 2023 року о 10 годині. Отже, дані клопотання не могли бути розглянуті на цій комісії так як перед внесенням питання до порядку денного комісії проект рішення має бути підготовлений відповідальним працівником та внесений до порядку денного засідання комісії.

Засідання сесії Погребищенської міської ради відбулось 30.11.2023, проте клопотання позивачів не могли бути винесені на засідання сесії у зв`язку з тим, що дані питання не пройшли обговорення на засіданні комісії не могли бути винесені на розгляд сесії.

В той же час, 18.12.2023 до Погребищенської міської ради через Єдину судову інформаційну-телекомунікаційну систему «Електронний суд» надійшла ухвала судді Вінницького окружного адміністративного суду Маслоїд О.С. в справі № 120/18667/23 від 18.12.2023. Цією ухвалою суду заборонено Погребищенській міській раді Вінницького району Вінницької області приймати будь-які рішення щодо земельних ділянок із земельного масиву з кадастровим номером 0523481600:07:002:0061, стосовно яких прийняті рішення № 959, № 960, № 961 від 22.09.2023 про надання громадянам дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування на умовах оренди, зокрема, щодо передання зазначених земельних ділянок у власність або користування, іншим чином розпоряджатися земельними ділянками, змінювати їх конфігурацію, межі, змінювати цільове призначення, змінювати склад угідь, надавати дозволи на виготовлення технічної документації та проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та затверджувати розроблені технічні документації та проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а також вчиняти інші дії, які можуть стати підставою для внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зазначених земельних ділянок - до набрання рішенням в даній адміністративній справи законної сили.

Враховуючи наявність судового рішення у справі № 120/18667/23, яким відповідачу було заборонено приймати будь-які рішення щодо земельних ділянок із земельного масиву з кадастровим номером 0523481600:07:002:0061, міська рада була позбавлена можливості винесення на розгляд сесії ради клопотання позивачів про затвердження проекту землеустрою, тому клопотання залишились нерозглянутими з незалежних від ради причин.

08.04.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивачі наголошують, що клопотання були подані до Погребищенської міської ради 26.10.2023, тому незрозумілим є факт передання таких документів відділу регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища лише 28.11.2023, тобто більше ніж через місяць після їх безпосереднього отримання відповідачем. На переконання позивачів, відзив Погребищенської міської ради жодним чином не спростовує допущену відповідачем бездіяльність щодо не розгляду клопотань ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вересні 2023 року звернулися до Погребищенської міської ради із заявами (клопотаннями) про надання дозволів на розробку проектів із землеустрою щодо відведення в користування на умовах оренди земельних ділянок орієнтовною площею по 0,60 га кожному окремо, які розташовані на території Погребищенської міської ради Вінницької області (за межами с. Гопчиця) для городництва.

Рішеннями Погребищенської міської ради від 22.09.2023 № 960, 959, 961 громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надані дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в користування на умовах оренди для городництва земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної форми власності орієнтовною площею 0,60 га, із земельної ділянки кадастровий номер 0523481600:07:002:0061 площею 27,7216 га, який розташованої на території Погребищенської міської рад Вінницького району Вінницької області (за межами с. Гопчиця).

На виконання згаданих рішень було розроблено проект землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок для городництва. Крім того кадастровими реєстраторами за результатом розгляду відповідного проекту землеустрою 20.10.2023 були внесені до Державного земельного кадастру відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 0523481600:07:002:0086, 0523481600:07:002:0085, 0523481600:07:002:0083.

В подальшому, 26.10.2023 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до Погребищенської міської ради із окремими клопотаннями про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва, площею по 0,60 га з кадастровим номером 0523481600:07:002:0086, 0523481600:07:002:0085, 0523481600:07:002:0083, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району, Вінницької області за межами населеного пункту с. Гопчиця та передання її в оренду терміном на 15 років. До клопотань додали проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, витяг з Державного земельного кадастру.

Зазначені клопотання отримано міською радою 26.10.2023 та зареєстровано за вх. № 411/02-51, № 412/02-51, № 413/02-51 (том 1 а.с. 12-14).

Разом з тим, станом на дату звернення до суду із цим позовом клопотання позивачів міською радою не розглянуто.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не розгляду поданих клопотань у визначеному законом порядку, позивачі звернулась до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд керується та виходить із наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із статтею 3 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 19 ЗК України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч. 1 ст. 20 ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно з частиною другою статті 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

За змістом частини першої статті 36 ЗК України громадянам або їх об`єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва. Площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара.

Отже, законом передбачено право громадян України на отримання у строкове платне користування (оренду) земельних ділянок для ведення городництва із земель державної і комунальної власності сільськогосподарського призначення.

Порядок набуття відповідного права врегульовано статтею 124 ЗК України. Так, частинами першою-третьою цієї статі визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Зокрема, відповідно до абз. 16 частини 2 статті 134 ЗК України не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі: передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм висновується, що передача земельних ділянок в оренду для городництва здійснюється без застосування процедури земельних торгів та в порядку, що передбачений статтею 123 ЗК України.

У свою чергу частиною першою зазначеної статті установлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

За нормами частини 3 статті 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Згідно з положеннями частини 6 статті 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Таким чином імперативними нормами частини 6 статті 123 ЗК України визначено обов`язок відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прийняти рішення про надання земельної ділянки у користування.

В свою чергу згідно з положеннями частини 15 статті 123 ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Таким чином, зі змісту наведених норм вбачається, що за результатами розгляду поданого проекту землеустрою відповідний суб`єкт, в цьому випадку орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дати подання такого проекту, має прийняти одне з двох визначених законом рішень про надання земельної ділянки у користування (шляхом прийняття відповідного рішення) або про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, але виключно у разі невідповідності проекту вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Одночасному врахуванню підлягають положення частини 2 статті 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Аналізуючи вище наведені правові норми, суд зазначає, що право користування на земельну ділянку фізична особа набуває за рішенням органу місцевого самоврядування після реалізації визначених законом процедур, однією з яких є затвердження проекту землеустрою в розглядуваному випадку за нормами статті 123 ЗК України.

В свою чергу згідно з положеннями частини 15 статті 123 ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

При розгляді цієї справи по суті судом встановлено, що 26.10.2023 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до Погребищенської міської ради із окремими клопотаннями про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва, площею по 0,60 га з кадастровим номером 0523481600:07:002:0086, 0523481600:07:002:0085, 0523481600:07:002:0083, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району, Вінницької області за межами населеного пункту с. Гопчиця та передання її в оренду терміном на 15 років. До клопотань додали проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, витяг з Державного земельного кадастру.

Зазначені клопотання отримано міською радою 26.10.2023 та зареєстровано за вх. № 411/02-51, № 412/02-51, № 413/02-51 (том 1 а.с. 12-14), що не спростовується учасниками справи.

Водночас, як слідує з обставин цієї справи розроблена позивачами документація із землеустрою навіть не була передана на розгляд міської ради для прийняття в установленому порядку відповідного рішення.

Разом з тим, виходячи з положень статті 123 ЗК України, ст. 26, 46, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення про надання земельної ділянки у користування належить до повноважень селищної ради шляхом прийняття відповідного рішення на пленарному засіданні.

Водночас, відсутність належним чином оформленого рішення про надання земельної ділянки у користування або рішення щодо відмови у затвердженні документації із землеустрою після спливу встановленого законом строку свідчить про те, що даний орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Разом з тим, відповідне рішення є актом організаційно-розпорядчого характеру, що видається органом державної влади в процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України та спрямований на їх реалізацію.

Відтак за своєю юридичною природою рішення про затвердження або відмову у затвердженні документації із землеустрою має відповідати формі розпорядчого документа.

Суд наголошує на тому, що у даній справі, за наслідками розгляду клопотань позивачів, в силу вимог ЗК України та ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідач був зобов`язаний прийняти відповідне управлінське рішення.

Поряд з цим при розгляді цієї справи слід також враховувати, що ухвалою судді Вінницького окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі № 120/18667/23 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахівничий комплекс "Веремій" про забезпечення позову. Цим рішенням суд заборонив Погребищенській міській раді Вінницького району Вінницької області приймати будь-які рішення щодо земельних ділянок із земельного масиву з кадастровим номером 0523481600:07:002:0061, стосовно яких прийняті рішення від 22.09.2023 № 959, № 960, № 961 про надання громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування на умовах оренди, зокрема, щодо передання зазначених земельних ділянок у власність або користування, іншим чином розпоряджатися земельними ділянками, змінювати їх конфігурацію, межі, змінювати цільове призначення, змінювати склад угідь, надавати дозволи на виготовлення технічної документації та проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та затверджувати розроблені технічні документації та проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а також вчиняти інші дії, які можуть стати підставою для внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зазначених земельних ділянок - до набрання рішенням у справі у справі № 120/18667/23 законної сили.

Разом з тим при вирішенні заявлених позивачами вимог у цій справі, в контексті доводів відповідача щодо неможливості вчиняти будь-які дії стосовно бажаних для заявників земельних ділянок із земельного масиву з кадастровим номером 0523481600:07:002:0061, зважаючи на постановляння судом 18.12.2023 ухвали про забезпечення позову у справі № 120/18667/23, суд вказує про таке.

Сторонами не спростовується, що клопотання позивачів про затвердження проекту землеустрою отримано міською радою 26.10.2023 та зареєстровано за вх. № 411/02-51, № 412/02-51, № 413/02-51.

Суд зауважує, що в силу норм частини 6 статті 123 у органу місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання клопотання про затвердження проекту землеустрою виникає обов`язок розгляду такого клопотання та прийняття рішення щодо відведення земельної ділянки у користування або у разі наявності обставин визначених ч. 15 цієї ж статті прийняття рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Тобто з моменту подання до міської ради клопотання позивачів від 26.10.2023 до отримання судового рішення, а саме ухвали від 18.12.2023 № 120/18667/23 пройшов досить тривалий час (майже два місяці), але суб`єкт земельних відносин не вчинив жодних дій з приводу розгляду згаданих клопотань у визначеному законом порядку.

В свою чергу аргументи відповідача щодо передання клопотань позивачів від 26.10.2023 до відділу регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища 28.11.2023, та неможливості розгляду таких на сесії міської ради 30.11.2023 жодним чином не спростовують факту допущеної відповідачем бездіяльності щодо невинесення клопотань про затвердження відповідного проекту землеустрою на розгляд сесії міської ради та неприйняття рішення за такими у визначений законом строк.

Крім того, суд звертає увагу на те, що у пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуца та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

Фактично недотримання суб`єктом владних повноважень відповідних законодавчо установлених процедур, про які зазначено вище, свідчить про порушення принципу належного урядування, при цьому відповідальність за допущення помилок в даному випадку відповідач поклав саме на позивача.

Крім цього, за правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.02.2020 № 800/304/17 під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

В спірній ситуації відповідач за наслідками розгляду заяв позивачів не прийняв жодного рішення - ні про затвердження документації із землеустрою, ні про відмову в її затвердженні, з наведенням відповідних мотивів.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дані обставини підтверджують протиправну бездіяльність відповідача.

Разом з тим, визначаючись щодо заявлених вимог зобов`язального характеру суд враховує, що спосіб захисту порушеного права має бути реальним та ефективним. В той же час, зобов`язання відповідача прийняти певне рішення на користь позивача може мати місце у випадку, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на свій розсуд.

В контексті порушеного заявниками питання щодо зобов`язання Погребищенської міської ради затвердити розроблений та поданий на затвердження проект землеустрою, суд зауважує на наступному.

Так, під час прийняття рішення від 22.09.2023 № 960, 959, 961 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою для ведення городництва, Погребищенською міською радою досліджувалось питання наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні такого дозволу (погодження місця розташування майбутніх земельних ділянок) та відповідності містобудівній документації і нормам ЗКУ.

Також варто врахувати, що після розробки документації із землеустрою її було досліджено державним кадастровим реєстратором, яким, за наслідком розгляду відповідного проекту, було внесено відомості про земельні ділянки до Державного земельного кадастру про що свідчить витяг з державного земельного кадастру України, який міститься в матеріалах адміністративної справи.

Крім того, суд також враховує, що ухала про забезпечення позову від 18.12.2023 у справі № 120/18667/23 зберігала свою дію до набрання рішенням у справі № 120/18667/23 законної сили.

В той же час рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі № 120/18667/23 було частково задоволено позовну заяву ТОВ «Птахівничий комплекс «Веремій» до Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання протиправною бездіяльність щодо неприйняття рішення про визнання протиправними та скасування рішень, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ТОВ «Птахівничий комплекс «Веремій» від 04.07.2023 та зобов`язано Погребищенську міську раду Вінницького району Вінницької області розглянути заяву ТОВ «Птахівничий комплекс «Веремій» від 04.07.2023 та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Згідно з відомостями ЄДСР судове рішення у справі набуло законної сили 23.04.2024.

Тобто наразі заходи забезпечення позову, що були вжиті ухвалою від 18.12.2023 у справі № 120/18667/23, припинили свою дію, а у відповідача відсутні підстави уникати розгляду клопотань ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 26.10.2023 та не виносити на розгляд ради питання про затвердження відповідного проекту землеустрою.

При цьому з огляду на встановлені обставини, суд не вбачає підстав для задоволення вимог про зобов`язання Погребищенської міської ради прийняти рішення, яким (якими) затвердити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для городництва, площами по 0,60 га кожному із позивачів з кадастровими номерами 0523481600:07:002:0086, 0523481600:07:002:0085, 0523481600:07:002:0083, що розташовані на території Погребищенської міської ради Вінницького району, Вінницької області за межами населеного пункту с. Гопчиця та передати їх в оренду, як передчасних, оскільки по суті клопотання позивачів про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для городництва не розглянуті та рішення про затвердження або про відмову у затвердженні такої документації не прийняте.

У зв`язку з цим враховуючи встановлену бездіяльність відповідача, суд дійшов висновку, що для належного та ефективного захисту порушеного права слід зобов`язати відповідача на найближчій сесії Погребищенської сільської радирозглянути клопотання позивачів про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для городництва, площами по 0,60 га кожному із позивачів, що розташовані на території Погребищенської міської ради Вінницького району, Вінницької області за межами населеного пункту с. Гопчиця та передання їх в оренду та прийняти рішення з зазначеного питання, враховуючи норми статті 123 Земельного кодексу України та правову оцінку, надану судом у цьому рішенні.

Також суд вказує, що позовна заява містить клопотання про постановлення окремої ухвали відносно голови Погребищенської міської ради Волинського С.О. за умови допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не розгляду клопотань позивачів.

Відповідно до частин першої-третьої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Стаття 249 КАС України дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли, для встановлення винних осіб та притягнення їх до юридичної відповідальності.

Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для постановлення окремої ухвали немає.

Постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду. Адміністративний суд наділений диспозитивним правом постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, чи діяння яких визнаються протиправними.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.12.2020 у справі № 1.380.2019.006060.

З урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для постановляння окремої ухвали за наслідками розгляду цієї справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до положень частини 3 статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Погребищенської міської ради допущену при розгляді клопотань ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 26.10.2023 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для городництва, площами по 0,60 га кожному із позивачів, що розташовані на території Погребищенської міської ради Вінницького району, Вінницької області за межами населеного пункту с. Гопчиця та передання їх в оренду.

Зобов`язати Погребищенську міську раду на найближчій сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 26.10.2023 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для городництва, площами по 0,60 га кожному із позивачів, що розташовані на території Погребищенської міської ради Вінницького району, Вінницької області за межами населеного пункту с. Гопчиця та передання їх в оренду та прийняти рішення з зазначеного питання, враховуючи норми статті 123 Земельного кодексу України та правову оцінку, надану судом у цьому рішенні.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір в сумі 807,47 грн (вісімсот сім грн 47 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Погребищенської міської ради.

Стягнути на користь ОСОБА_2 , сплачений судовий збір в сумі 807,47 грн (вісімсот сім грн 47 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Погребищенської міської ради.

Стягнути на користь , ОСОБА_3 , сплачений судовий збір в сумі 807,47 грн (вісімсот сім грн 47 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Погребищенської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Позивач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач: Погребищенська міська рада Вінницької області (вул. Б. Хмельницького, 77, м. Погребище, Вінницька область, 22200, код ЄДРПОУ 03772654).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 02.05.2024.

Суддя Томчук Андрій Валерійович