Постанова

від 25.04.2024 по справі 643/14808/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 643/14808/21 Номер провадження 22-ц/814/1059/24Головуючий у 1-й інстанції Черняєва Т.М. Доповідач ап. інст. Гальонкін С. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гальонкіна С.А.,

суддів Карпушина Г.Л., Чумак О.В.,

при секретарі Андрейко Я.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 27 липня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Шоста Харківська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада, про встановлення факту спільного проживання,

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рух справи

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Московського районного суду м. Харкова із заявою про встановлення факту спільного проживання.

Просила встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01 жовтня 2013 року по день смерті останньої, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та залучено в якості заінтересованої особи Харківську міську раду.

Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 08 березня 2022 року №2/0/9/-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», змінено територіальну підсудність Московського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 06 квітня 2023 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 27 липня 2023 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Шоста Харківська державна нотаріальна контора про встановлення факту спільного проживання залишено без розгляду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з ухвалою суду її в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 . Просила ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Позиція сторін

Узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі посилається на відсутність підстав для залишення зави без розгляду, оскільки ні вона, ні її представник не були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Учасники справи будучи належним чином повідомлені про час і місце її розгляду до суду не з`явилися.

Від Шостої Харківської державної нотаріальної контори надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника.

Розгляд справи за клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Рябініної К.О. мав здійснюватися в режимі відеоконференції, однак вона не вийшла на зв`язок.

Відповідно до частини 5 статті 212 ЦПК України ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що 16 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Московського районного суду м. Харкова із заявою про встановлення факту спільного проживання.

Просила встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01 жовтня 2013 року по день смерті останньої, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 20 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та залучено в якості заінтересованої особи Харківську міську раду.

Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 08 березня 2022 року №2/0/9/-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», змінено територіальну підсудність Московського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 06 квітня 2023 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання на 11 год. 30 хв. 18 травня 2023 року.

Матеріали справи не містять доказів відправлення повістки ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку та її отримання останньою.

Відповідно до довідки про доставку SMS 06 квітня 2023 року ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 відправлено SMS-повідомлення щодо документу «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій» на 18 травня 2023 року 11:30:00 по справі № 643/14808/21 (2-о/554/256/202023)

Згідно довідки складеної секретарем судового засідання 18 травня 2023 року фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Відповідно до довідки про доставку SMS 26 травня 2023 року ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 відправлено SMS-повідомлення щодо документу «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій» на 27 липня 2023 року 11:30:00 по справі № 643/14808/21 (2-о/554/256/202023)

Згідно довідки складеної секретарем судового засідання 27 липня 2023 року фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснювалось у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Позиція апеляційного суду

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції послався на повторну неявку позивача у судове засідання.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Відповідно до частин 3, 4 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Як вбачається з частини 5 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини 2, 3, 5 статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (частина 6 статті 128 ЦПК України).

Частиною 13 статті 128 ЦПК України передбачено, що за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Крім того, відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику судового процесу SMS-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, суд може повідомляти учасника справи про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв`язку шляхом надіслання текстових (SMS) повідомлень, однак виключно за наявності відповідної письмової заяви такого учасника.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 січня 2019 року у справі № 205/7595/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 201/6092/15, від 04 листопада 2019 року у справі № 214/9062/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 704/435/19-ц, від 10 листопада 2022 року у справі № 440/222/19, від 24 липня 2023 року у справі № 495/6258/20, 23 жовтня 2023 року у справі № 513/2/22.

Аналізуючи матеріали справи колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 не подавала до Октябрського районного суду м. Полтави заяву про повідомлення її про час і місце розгляду справи через смс повідомлення, а отже направлення їй на номер телефону SMS повідомлення не є належним способом повідомлення заявниці про час і місце розгляду справи.

У свою чергу суд першої інстанції всупереч статті 128 ЦПК України не направив повістку рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною заявницею.

Рішенням ЄСПЛ у справі «Белле проти Франції» від 4 грудня 1995 року визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним».

Виносячи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду суд першої інстанції не звернув увагу, як на спосіб повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи так і на право учасника справи.

За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку що судом першої інстанції не було дотримано обов`язкових умов застосування пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно пунктів 1, 3, 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги

Щодо судових витрат

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не задовольняє позовні вимоги, не змінює судове рішення та не ухвалює нове, а направляє справу для продовження розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.

З огляду на висновок стосовно суті апеляційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 27 липня 2023 року - скасувати.

Справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Шоста Харківська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада, про встановлення факту спільного проживання направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 квітня 2024 року

Головуючий С.А. Гальонкін

Судді Г.Л. Карпушин

О.В. Чумак