Рішення

від 26.04.2024 по справі 260/1917/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 квітня 2024 року м. Ужгород№ 260/1917/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання Куля Т.Т.,

за участі сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

представника позивача Гангур Л.М.,

представник відповідача не з`явився,

представник третьої особи 1 та третьої особи 2 у судове засіданні не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Керівника Хустської окружної прокуратури Закарпатської області (вул. 900 річчя Хуста, буд. 16, м. Хуст, Закарпатська область, 88000) до Міжгірської селищної ради (вул. Шевченка, буд. 77, смт. Міжгір`я, Хустський район, Закарпатська область, 90000, код ЄДРПОУ 04350910), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділ освіти, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради (вул. Шевченка, буд. 86, смт. Міжгір`я, Закарпатська область, 90000, код ЄДРПОУ 44070606), Торунський ліцей Міжгірської селищної ради Хустського району (с. Торунь, буд. 535, Хустський район, Закарпатська область, 90015, код ЄДРПОУ 25439346 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 квітня 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 01 травня 2024 року.

22 березня 2024 року, Керівник Хустської окружної прокуратури Закарпатської області (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міжгірської селищної ради (далі - відповідач), Відділу освіти, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради, Торунський ліцей Міжгірської селищної ради Хустського району (далі треті особи), якою просить:

1) прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі;

2) визнати протиправною бездіяльність Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області щодо не оформлення правовстановлюючих документів на приміщення закладу освіти «Торунський ліцей Міжгірської селищної ради» Закарпатської області, що знаходиться за адресою с. Торунь, буд. 535, Хустського району Закарпатської області;

3) зобов`язати Міжгірську селищну раду Хустського району Закарпатської області вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на приміщення закладу освіти «Торунський ліцей Міжгірської селищної ради» Закарпатської області, що знаходиться за адресою с. Торунь, буд. 535, Хустського району Закарпатської області загальною площею 1520 кв.м., вартістю 40 011 120, 88 грн. (сорок мільйонів одинадцять тисяч сто двадцять гривень вісімдесят вісім копійок);

4) про час та місце розгляду справи повідомити сторони та Закарпатську обласну прокуратуру для забезпечення участі в суді.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Хустською окружною прокуратурою під час вивчення підстав для представництва інтересів держави в суді у порядку визначеному ст. 1311 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо оформлення органами влади та місцевого самоврядування правовстановлюючих документів на будівлі та земельні ділянки закладів освіти встановлені порушення Міжгірською селищною радою вимог законодавства, які підлягають усуненню у судовому порядку.

27 березня 2024 року ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

27 березня 2024 року в підсистемі «Електронний суд» представниками третіх осіб надіслані заяви про розгляд справи у їх відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

09 квітня 2024 року представник відповідача надіслав до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги визнає та просить розгляд справи провести у його відсутності.

Представник Хустської окружної прокуратури у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача, третьої особи 1 та третьої особи 2 у судове засідання не з`явилися, хоча були судом належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, в матеріалах справи містяться клопотання про розгляд даної справи у їхній відсутності.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що за адресою: с. Торунь, 535, Хустського району Закарпатської області функціонує заклад освіти Торунський ліцей Міжгірської селищної ради Закарпатської області (далі - Торунський ліцей), будівлі (приміщення) якого використовуються без оформлення та реєстрації права власності.

Згідно пункту 1 рішення № 696 Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області III сесії VIII скликання І пленарне засідання від 21.01.2021 прийнято у комунальну власність Міжгірської селищної територіальної громади в особі Міжгірської селищної ради юридичну особу - Торунську загальноосвітню школу заклад I.III ступенів - дошкільний навчальний заклад» Міжгірської районної ради Закарпатської області (код ЄДРПОУ: 25439346, місцезнаходження якого с. Торунь, 535.

Пунктом 1.2 вищезазначеного рішення змінено назву навчального закладу на Торунський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Міжгірської селищної ради.

У подальшому, відповідно до рішення № 963 Міжгірської селищної ради Закарпатської області від 18.08.2022 змінено найменування на Торунський ліцей Міжгірської селищної ради.

Відповідно до пункту 1.1. Статуту Торунського ліцею Міжгірської селищної ради, затвердженого рішенням Міжгірської селищної ради від 20.06.2023 № 1078, Торунський ліцей Міжгірської селищної ради - опорний заклад повної загальної середньої освіти, що забезпечує право громадян на дошкільну освіту, загальну середню освіту та є комунальною власністю Міжгірської селищної територіальної громади.

Заклад освіти належить до комунальної форми власності. Засновником закладу освіти є Міжгірська селищна рада. (п. 1.2. Статуту).

Заклад освіти підпорядкований відділу освіти, сім`ї, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради (п. 1.3. Статуту), є юридичною особою, обслуговується централізованою бухгалтерією відділу освіти, має штамп та печатку з вказівкою свого найменування, зведений баланс у відділі освіти, (п.1.4. Статуту.)

Місцезнаходження Торунського ліцею Міжгірської селищної ради : 90015, Закарпатська область, Хустський район, с. Торунь, 535 (п. 1.7. Статуту).

Заклад освіти складається з двох підрозділів - дошкільного та закладу загальної середньої освіти I-III ступенів.

Головною метою закладу освіти є створення єдиного освітнього простору та безпечного освітнього середовища, забезпечення рівного доступу осіб, у тому числі з особливими освітніми потребами, до здобуття якісної освіти ; забезпечення реалізації права громадян на здобуття дошкільної освіти, початкової загальної освіти, базової загальної середньої освіти, повної загальної середньої освіти, задоволення потреб громадян у нагляді, догляді та оздоровленні дітей, надання послуг з виховання та розвитку дітей дошкільного віку та підготовки їх до навчання в школі ; навчання, виховання і розвиток дітей шкільного віку та підготовка їх до професійного самовизначення; раціонального і ефективного використання наявних у закладах освіти та їх філіях ресурсів та їх модернізації (п. 1.12.Статуту).

Відповідно до п. 1.13. Статуту, основними завданнями закладу освіти є: реалізація державної політики в галузі освіти; створення умов для здобуття дітьми дошкільного віку, учнями початкової загальної освіти, базової загальної середньої освіти, повної загальної середньої освіти, розвитку їх творчих здібностей та нахилів.

Управління закладом освіти Торунський ліцей Міжгірської селищної ради здійснює Міжгірська селищна рада - засновник; відділ освіти; директор закладу освіти; педагогічна рада закладу освіти.

Органи самоврядування мають право брати участь в управлінні закладом освіти в порядку та межах визначених чинним законодавством про освіту та цим Статутом (п. 4.1. Статуту).

Безпосереднє керівництво закладом освіти здійснюється його директором, який, зокрема, розпоряджається в установленому порядку майном і коштами закладу освіти, несе відповідальність за дотримання фінансової дисципліни та збереження матеріально-технічної бази закладу, (п. 4.2., 4.3. Статуту).

Матеріально-технічна база закладу освіти Торунський ліцей Міжгірської селищної ради включає основні фонди (будівлі, споруди, земля, комунікації, обладнання, майно тощо) оборотні засоби, а також інші цінності, вартість яких відображається у зведеному балансі централізованої бухгалтерії відділу освіти (п. 5.1. Статуту).

Майно закладу освіти є комунальною власністю Міжгірської селищної територіальної громади, (п.5.2. Статуту).

Фінансування закладу освіти Торунський ліцей Міжгірської селищної ради здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку (п. 6.1. Статуту).

Відповідно до інформації Міжгірської селищної ради від 26.01.2023 № 02-11/184 технічний паспорт на вказаний об`єкт виготовляється, правовстановлюючі документи на будівлю закладу освіти Торунського ліцею Міжгірської селищної ради відсутні.

Реєстрація права власності на вказане приміщення Міжгірською селищною радою не проводилася.

Загальна площа приміщень навчального корпусу (будівлі) Торунського ліцею, що розташована за адресою с. Торунь, 535, Хустського району Закарпатської області становить 1520 м. кв., що підтверджується актом приймання-передачі майна цілісного майнового комплексу Торунської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів із спільної власності територіальних громад сіл і селища Міжгірського району у власність Міжгірської територіальної громади» та листом Міжгірської селищної ради від 26.01.2023 № 02-11/184.

Оціночна вартість вищезазначеного об`єкта нерухомості загальною площею 1520 м.кв. за адресою: с. Торунь, 535, Хустського району Закарпатської області відповідно до довідки з Фонду державного майна України про оціночну вартість від 08.02.2024 становить 40 011 120,88 грн.

Згідно Інформації із Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Торунь, 535, відомості відсутні.

Таким чином, судом встановлено, що на Торунський ліцей Міжгірської селищної ради відсутні правовстановлюючі документи, що створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеними об`єктами нерухомості і ризики для нормального функціонування закладу та здійснення покладених на нього функцій, що може призвести до негативних наслідків.

У свою чергу, Міжгірською селищною радою із часу прийняття в комунальну власність закладу освіти, тобто, з 21.01.2021 року, не вжито дій направлених на оформлення правовстановлюючих документів на будівлю та приміщення закладу.

Відповідно, використання зазначеного нерухомого майна здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства шляхом користування будівлями, спорудами без державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів (свідоцтва про право власності).

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про освіту» юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність.

Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Статтею 66 Закону України «Про освіту» регламентовано, що сільські ради відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти, забезпечення доступності дошкільної та повної загальної середньої освіти, засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів.

Відповідно до ст. 80 Закону України «Про освіту», до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти, належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають вилученню, крім випадків, встановлених законом.

Частиною другою статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» (далі - Закон) визначено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбаним майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтями 328, 331, ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, до яких належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (частина перша статті 181 ЦК України), обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, яке підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтями 2, 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав здійснюється на засадах обов`язковості державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Крім того, ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, підлягають обов`язковій державній реєстрації.

У Державному реєстрі прав, відповідно до ст. 5 Закону, реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Крім того, відповідно до частини третьої ст. 182 ЦК України, ухилення від реєстрації права на нерухомість, окрім іншого, можуть бути оскаржені до суду.

Згідно пунктів 6, 7, 44 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.

Для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомою майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 року, за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються :технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкта (у разі державної реєстрації права державної власності); документ, що підтверджує факт перебування об`єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування об`єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

Статтями 13 та 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють від імені Українського народу права власника в межах, визначених Конституцією.

Сільські, селищні, міські ради, згідно ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, відповідно до п.п. 3 та 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування», є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Права суб`єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідні ради.

Тобто, єдиним органом, уповноваженим управляти комунальним майном, яке знаходиться на території с. Горунь, 535, Хустського району Закарпатської області, є Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області.

Враховуючи викладене, Міжгірська селищна рада зобов`язана згідно з вимогами чинного законодавства вжити заходів для оформлення та державної реєстрації права власності на приміщення закладу освіти «Торунський ліцей Міжгірської селищної ради».

Разом з тим, за наявності підстав та відповідних повноважень Міжгірською селищною радою, як органом місцевого самоврядування, що здійснює від імені та в інтересах територіальних громад, відповідні права власника комунального майна, упродовж двох років з моменту прийняття у комунальну власність не виготовлено технічний паспорт, фактично, не здійснено жодних юридично значимих обов`язкових дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на зазначену вище будівлю.

Вказане свідчить про бездіяльність відповідача, яка полягає у безпідставному зволіканні в оформленні правовстановлюючих документів на майно, що належить територіальній громаді.

В свою чергу безпідставне зволікання з державною реєстрацією права власності громади в особі селищної ради на приміщення Торунського ліцею, може призвести до нецільового використання приміщення або його вибуття з власності громади, що в свою чергу суперечить інтересам держави.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді суд зазначає.

Статтею 1311 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Тобто, законодавством прямо передбачено право прокурора звертатися до суду в інтересах держави у разі не здійснення або неналежного здійснення органом місцевого самоврядування відповідних повноважень.

Відповідно до частини четвертої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Разом з тим, поняття «інтереси держави», відповідно до рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

При цьому, в основі інтересів держави, згідно даного рішення, завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. В п. 3 зазначеного судового рішення суд в загальному, не пов`язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти висновку, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинами єдиного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в частині третій статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.

У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано постановою Верховної Ради від 27 лютого 1991 року № 789-ХП, зазначено, що дитина, внаслідок її і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Статтею 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 28 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про освіту», право па безоплатну освіту забезпечується: для здобувачів дошкільної та повної загальної середньої освіти - за рахунок розвитку мережі закладів освіти всіх форм власності та їх фінансового забезпечення у порядку, встановленому законодавством, і в обсязі, достатньому для забезпечення права на освіту всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України.

Відтак, обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні, у межах визначених законом повноважень, умов для отримання дитиною освіти, забезпечення її доступності шляхом, зокрема, належного функціонування розгалуженої мережі навчальних закладів.

Суспільство є окремим суб`єктом публічно-правових відносин, яке може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи та інтересів держави. При цьому, Основним Законом України передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Суспільний (публічний) інтерес є оціночним поняттям, що охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних та таких, що ґрунтуються на моральних засадах, інтересів, які складають певну сукупність приватних інтересів або важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби та відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами владних повноважень (суб`єктами публічної адміністрації); цс поняття не піддається однозначній кваліфікації (визначенню), а тому наявність суспільних (публічних) інтересів повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку.

Забезпечення якнайкращих інтересів дитини є одним із базових міжнародних принципів, який закріплений, зокрема, у ст. 24 Хартії основних прав Європейського Союзу. Зміст цього принципу полягає у тому, що при здійсненні будь-яких дій по відношенню до дітей, як з боку органів державної влади, так і з боку приватних установ, вищі інтереси дитини повинні розглядатися як пріоритетні.

Згідно з положеннями частини другої статті 4 Закону України «Про освіту», право на безоплатну освіту забезпечується: для здобувачів дошкільної та повної загальної середньої освіти - за рахунок розвитку мережі закладів освіти всіх форм власності та їх фінансового забезпечення у порядку, встановленому законодавством, і в обсязі, достатньому для забезпечення права на освіту всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України.

Відтак, обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні, у межах визначених законом повноважень, умов для отримання дитиною освіти, забезпечення її доступності шляхом, зокрема, належного функціонування розгалуженої мережі навчальних закладів.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 822/3692/17, від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18, від 01.06.2021 у справі № 0440/6514/18.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц - у разі, якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.

Предметом у даній справі є протиправна бездіяльність Міжгірської селищної ради Хустського району, що проявляється у невжитті передбачених законодавством заходів щодо оформлення права власності на нежитлове приміщення Торунського ліцею Міжгірської селищної ради, та його державної реєстрації.

Відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним нерухомим майном, ризики безпідставного вибуття останнього з власності територіальної громади, інтереси якої сільська рада представляє, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади, а саме дітей.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).

За таких обставин, у зазначеному випадку, наявний як державний, так і суспільний інтерес, який полягає у необхідності дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби дітей у відновленні законності у сфері майнових правовідносин, та як наслідок реалізації державних гарантій щодо захисту права власності.

Протиправна бездіяльність Міжгірської селищної ради Хустського району, що виражається у невжитті передбачених законодавством заходів щодо оформлення права власності на нежитлове приміщення та його державної реєстрації, створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним нерухомим майном, ризики безпідставного вибуття останнього з власності територіальної громади, інтереси якої сільська рада представляє, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади у сфері охорони дитинства, тим самим порушує законодавчо встановлений порядок набуття й подальшої реалізації права власності та, відповідно, інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною майна територіальної громади, що було підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення з даним позовом до суду.

Вказане свідчить про наявність, передбачених частиною третьою ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», підстав для представництва інтересів держави в суді.

Окрім того, додержання всіма учасниками суспільних відносин принципу законності, який закріплено у ст. 68 Конституції України (кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей) є обов`язковою передумовою досягнення загальнонаціональної мети українського народу - побудови демократичної, соціальної, правової держави.

Враховуючи вищезазначене суд приходить висновку, про наявність всіх підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Позивач при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3028, 00 грн.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

З урахуванням того, що судові витрати сплачено виключно за пред`явлення позову, на підстав для стягнення з відповідача вказаних судових витрат не вбачається.

Враховуючи вищезазначене суд приходить висновку, про наявність всіх підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 205, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Керівника Хустської окружної прокуратури Закарпатської області (вул. 900 річчя Хуста, буд. 16, м. Хуст, Закарпатська область, 88000) до Міжгірської селищної ради (вул. Шевченка, буд. 77, смт. Міжгір`я, Хустський район, Закарпатська область, 90000, код ЄДРПОУ 04350910), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділ освіти, молоді, спорту та культури виконавчого комітету Міжгірської селищної ради (вул. Шевченка, буд. 86, смт. Міжгір`я, Закарпатська область, 90000, код ЄДРПОУ 44070606), Торунський ліцей Міжгірської селищної ради Хустського району (с. Торунь, буд. 535, Хустський район, Закарпатська область, 90015, код ЄДРПОУ 25439346 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області щодо не оформлення правовстановлюючих документів на приміщення закладу освіти «Торунський ліцей Міжгірської селищної ради» Закарпатської області, що знаходиться за адресою с. Торунь, буд. 535, Хустського району Закарпатської області.

3. Зобов`язати Міжгірську селищну раду Хустського району Закарпатської області вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на приміщення закладу освіти «Торунський ліцей Міжгірської селищної ради» Закарпатської області, що знаходиться за адресою с. Торунь, буд. 535, Хустського району Закарпатської області загальною площею 1520 кв.м., вартістю 40 011 120, 88 грн. (сорок мільйонів одинадцять тисяч сто двадцять гривень вісімдесят вісім копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець