Рішення

від 30.04.2024 по справі 640/5334/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2024 року справа №640/5334/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Української академії друкарства до Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус Енерго», про визнання протиправним та скасування рішення.

Суть спору: Українська академія друкарства звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просить скасувати рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 13 січня 2022 року №681-р/пк-пз про зобов`язання Української академії друкарства внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - «Електрична енергія», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2021-12-17-001311-b, з метою усунення порушень, зазначених в пунктах 1, 2, 3 мотивувальної частини цього рішення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що спірним рішенням відповідач зобов`язав Українську академію друкарства внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі «Електрична енергія" (Класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" (далі по тексту Процедура закупівлі UA-2021-12-17-001311-b.b1) з метою усунення порушень, зазначених у мотивувальній частині цього рішення, а саме: замовником не обґрунтовано зазначення у тендерній документації необхідності надання учасниками закупівлі таких документів: сертифікат ДСТУ ISO/IEC 27001:2015 "Інформаційні технології. Методи захисту. Системи 1 управління інформаційною безпекою. Вимоги"; підтвердження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, або її територіальним підрозділом (у формі довідки/акта/листа тощо) щодо: дотримання вимог пункту 9.6.2 глави 9.6 розділу ІХ "Правил роздрібного ринку електричної енергії", затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312; забезпечення виконання в останньому звітному році (2020 рік) загальних стандартів якості надання послуг: рівень сервісу кол-центру протягом 30 секунд (відсоток дзвінків, з`єднаних з оператором кол-центру протягом 30 секунд) у звітному році - не менше 75 %; відсоток втрачених дзвінків кол-центру (без урахування втрачених дзвінків у меню голосового самообслуговування) у звітному році - не більше 10 %.

Означені умови, відповідно до позиції відповідача, викладеній у спірному рішенні, є дискримінаційною по відношенню до інших суб`єктів господарювання, у тому числі і скаржника (ТОВ «Статус Енерго»).

Позивач стверджує, що тендерна документація містить належне обґрунтування обов`язкової надання учасником закупівлі у складі тендерної пропозиції відповідних документів.

Так, необхідність надання учасником сертифікату ДСТУ ISO/IEC 27001:2015 "Інформаційні технології. Методи захисту. Системи 1 управління інформаційною безпекою. Вимоги" зумовлена тим, що вказаний документ є належним доказом підтвердження можливості учасника забезпечити інформаційну безпеку та кібербезпеку інформаційно-телекомунікаційних систем такого учасника.

Щодо умови у тендерній документації про надання підтвердження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, або її територіальним підрозділом (у формі довідки/акта/листа тощо) щодо дотримання вимог пункту 9.6.2 глави 9.6 розділу ІХ "Правил роздрібного ринку електричної енергії", затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312, то позивач зазначив, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в силу вимог чинного законодавства здійснює контроль за дотриманням суб`єктів господарювання ліцензійних умов у сфері електропостачання.

Крім того, позивач зазначив, що умова тендерної документації щодо необхідності надання підтвердження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, або її територіальним підрозділом (у формі довідки/акта/листа тощо) щодо забезпечення виконання в останньому звітному році (2020 рік) загальних стандартів якості надання послуг: рівень сервісу кол-центру протягом 30 секунд (відсоток дзвінків, з`єднаних з оператором кол-центру протягом 30 секунд) у звітному році - не менше 75 %; відсоток втрачених дзвінків кол-центру (без урахування втрачених дзвінків у меню голосового самообслуговування) у звітному році - не більше 10% не поширюється на скаржника, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Статус Енерго» обслуговує менше 100000 споживачів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Залучено до участі справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Статус Енерго».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2022 відмовлено Антимонопольному комітету України у задоволенні заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

10.05.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява позивача про зміну підстав позову, у якій позивач просить прийняти заву про зміну підстав позову та нові документи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2022 задоволено клопотання Української академії друкарства про поновлення процесуального строку для подачі заяви про зміну підстав позову. Поновлено Українській академії друкарства процесуальний строк для подачі заяви про зміну підстав вимог. Прийнято до розгляду заяву Української академії друкарства про зміну підстав позову.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

31.01.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали цієї адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 прийнято адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О. та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що за наслідками розгляду скарги ТОВ «Статус Енерго» щодо порушення позивачем порядку проведення спірної процедури закупівлі прийнято спірне рішення.

Фактично відзив АМКУ зводиться до цитування викладених у спірному рішенні обставин щодо відсутності обґрунтування замовником необхідності встановлення у тендерній документації спірних умов, які на його думку, є дискримінаційною по відношенню до інших суб`єктів господарювання, у тому числі і скаржника.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2023 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до інформації, розміщеної на інформаційно-телекомунікаційній системі за посиланням: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-12-17-001311-b Українською академією друкарства було ініційовано проведення процедури відкритих торгів за процедурою закупівлі товарів «Електрична енергія" (Класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" (далі по тексту Процедура закупівлі UA-2021-12-17-001311-b.b1).

Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу 17.01.2021.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус Енерго" подано через електронну систему закупівель до органу оскарження скаргу від 28.12.2021 №UA-2021-12-17-001311-b.b1 щодо порушення позивачем процедури закупівлі.

Рішенням постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 13.01.2022 №681-р/пк-пз за наслідками розгляду скарги зобов`язано Українську академію друкарства внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - "Електрична енергія", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2021-12-17-001311-b.

У мотивувальній частині спірного рішення зазначено, що відповідно до пункту 10 додатку 2 Документації зазначається, що відповідно до підпункту 2 пункту 2.6. глави 2 "Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу", затверджених Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1469, при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися технологічних вимог та забезпечити інформаційну безпеку та кібербезпеку засобів провадження ліцензованої діяльності (інформаційно-телекомунікаційних систем, автоматизованих систем управління тощо), а також інформації, яка використовується ліцензіатом під час провадження ліцензованої діяльності, з урахуванням визначених законодавством вимог.

На підтвердження можливості учасника належним чином забезпечити інформаційну безпеку та кібербезпеку засобів провадження ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії, учасник у складі пропозиції повинен надати чинний сертифікат ДСТУ ISO/IEC 27001:2015 "Інформаційні технології. Методи захисту. Системи 1 управління інформаційною безпекою. Вимоги", виданий на ім?я учасника.

Відповідач зазначив, що замовник не довів необхідності встановлення наведеної вище умови документації саме у наведеній редакції.

За таких умов, зазначену вимогу документації зможуть виконати лише ті учасники Процедури закупівлі, які мають в наявності або зможуть надати чинний сертифікат ДСТУ ISO/IEC 27001:2015 "Інформаційні технології. Методи захисту. Системи управління інформаційною безпекою. Вимоги", виданий на ім?я учасника, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб?єктів господарювання, у тому числі скаржника.

Також відповідач зазначив, що відповідно до пункту 11 додатку 2 Документації на виконання вимог пункту 9.6.2 глави 9.6 розділу ІХ "Правил роздрібного ринку електричної енергії", затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 та/або Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.05.2013 №642 "Про підвищення якості обслуговування споживачів електричної енергії", електропостачальник щорічно до 20 лютого року, наступного за звітним, надає споживачу інформацію щодо: частки кожного джерела енергії (вугілля, природний газ, ядерне паливо, гідроенергія (об?єкти великої гідроенергетики), відновлювані джерела енергії, інші джерела) у загальній структурі балансу електричної енергії, купленої ним (та/або виробленої на власних електроустановках) за попередній рік; посилання на доступні джерела інформації (веб-сторінки тощо) про вплив на довкілля, спричинений виробництвом електричної енергії усіма джерелами енергії, купленої споживачем (та/або виробленої на власних електроустановках) за попередній рік; права споживача на зміну електропостачальника та процедуру цієї зміни; порядку зняття показів засобів вимірювання та оплати спожитої електричної енергії.

Виконання учасником цього обов`язку повинно бути підтверджено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, або її територіальним підрозділом ( у формі довідки/акта/листа тощо), що надається учасником у складі Пропозиції.

Відповідач дійшов висновку про те, що замовник не довів необхідності встановлення наведеної вище умови Документації саме у наведеній редакції.

За таких умов, зазначену вимогу Документації зможуть виконати лише ті учасники Процедури закупівлі, які мають в наявності або зможуть надати підтвердження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, або її територіального підрозділу щодо: частки кожного джерела енергії (вугілля, природний газ, ядерне паливо, гідроенергія (об?єкти великої гідроенергетики), відновлювані джерела енергії, інші джерела) у загальній структурі балансу електричної енергії, купленої ним (та/або виробленої на власних електроустановках) за попередній рік; посилання на доступні джерела інформації (веб-сторінки тощо) про вплив на довкілля, спричинений виробництвом електричної енергії усіма джерелами енергії, купленої споживачем (та/або виробленої на власних електроустановках) за попередній рік; права споживача на зміну електропостачальника та процедуру цієї зміни; порядку зняття показів засобів вимірювання та оплати спожитої електричної енергії, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб?єктів господарювання, у тому числі скаржника.

Крім того, у спірному рішенні відповідач зазначив, що Додаток 2 документації містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі - технічні вимоги предмета закупівлі.

Відповідно до пункту 3.3 додатку 2 документації учасником повинно бути забезпечено виконання в останньому звітному році (2020 рік) загальних стандартів якості надання послуг:

- рівень сервісу кол-центру протягом 30 секунд (відсоток дзвінків, з`єднаних з оператором кол-центру протягом 30 секунд) у звітному році - не менше 75 %;

- відсоток втрачених дзвінків кол-центру (без урахування втрачених дзвінків у меню голосового самообслуговування) у звітному році - не більше 10 %.

Виконання учасником цього обов`язку повинно бути підтверджено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг або її територіальним підрозділом (у формі довідки/акту /листа тощо), що надається учасником у складі Пропозиції.

Замовник не довів необхідності встановлення наведеної вище умови документації саме у наведеній редакції.

За таких умов, зазначену вимогу документації зможуть виконати лише ті учасники процедури закупівлі, які мають в наявності або зможуть надати підтвердження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, або її територіального підрозділу по забезпечено виконання в останньому звітному році (2020 рік) загальних стандартів якості надання послуг: рівень сервісу кол-центру протягом 30 секунд (відсоток дзвінків, з?єднаних з оператором кол-центру протягом 30 секунд) у звітному році - не менше 75 %; відсоток втрачених дзвінків кол-центру (без урахування втрачених дзвінків у меню голосового самообслуговування) у звітному році - не більше 10%, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб?єктів господарювання, у тому числі скаржника.

Відповідач дійшов висновку про те, що дії замовника в частині встановлення у документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси скаржника, пов`язані з його участю у процедурі закупівлі, та принципи недискримінація учасників та рівне ставлення до них, передбачені статтею 5 Закону.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади врегульовані Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон №922, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 5 Закону №922 визначено принципи здійснення закупівель: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно з частинами першою-другою статті 22 Закону №922 тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Частиною четвертою статті 22 Закону №942 визначено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Приписами частини першої статті 18 Закону №922 передбачено, що Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України «Про Антимонопольний комітет України». Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

За змістом частини шістнадцятої статті 18 Закону №922 орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, та інформації, одержаної за скаргою.

Для розгляду скарг орган оскарження має право запитувати і отримувати в електронному вигляді у замовників, учасників процедури закупівлі, контролюючих органів, Уповноваженого органу, інших осіб відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедур закупівель. Порядок організації формування таких запитів та отримання інформації через електронну систему закупівель визначається Регламентом роботи Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Замовники, учасники процедури закупівлі, контролюючі органи, Уповноважений орган, інші особи протягом трьох робочих днів з дня отримання запиту органу оскарження, але не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги, повинні подати до органу оскарження шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедур закупівель.

Інформація, документи та інші матеріали, які суб`єкт оскарження та/або замовник вважають необхідними долучити до розгляду скарги, повинні бути подані не пізніше ніж за три робочі дні до дати розгляду скарги Комісією з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель через електронну систему закупівель.

Згідно з частинами вісімнадцятою - двадцять четвертою 18 Закону № 922 за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення:

1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом);

2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначаються:

1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі;

2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні;

3) підстави та обґрунтування прийняття рішення;

4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

Рішення органу оскарження містить таку інформацію: 1) найменування органу оскарження; 2) короткий зміст скарги; 3) мотивувальну частину рішення; 4) резолютивну частину рішення; 5) строк оскарження рішення.

Протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб`єкту оскарження та замовнику.

Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.

Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб`єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

Право на оскарження не обмежує права суб`єкта оскарження на звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Антимонопольному комітету України як органу оскарження надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема, шляхом розгляду скарг осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, з метою захисту їх прав та законних інтересів.

При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення про встановлення порушення процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або не оприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Як зазначено вище, у спірному рішенні відповідач зазначив, що позивачем встановлено у тендерній документації встановлені дискримінаційні вимоги для учасників закупівлі.

Так, у спірному рішенні відповідач зазначив, що пунктом 10 додатку 2 Документації зазначається, що відповідно до підпункту 2 пункту 2.6. глави 2 "Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу", затверджених Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1469, при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися технологічних вимог та забезпечити інформаційну безпеку та кібербезпеку засобів провадження ліцензованої діяльності (інформаційно-телекомунікаційних систем, автоматизованих систем управління тощо), а також інформації, яка використовується ліцензіатом під час провадження ліцензованої діяльності, з урахуванням визначених законодавством вимог.

На підтвердження можливості учасника належним чином забезпечити інформаційну безпеку та кібербезпеку засобів провадження ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії, учасник у складі пропозиції повинен надати чинний сертифікат ДСТУ ISO/IEC 27001:2015 "Інформаційні технології. Методи захисту. Системи 1 управління інформаційною безпекою. Вимоги", виданий на ім?я учасника.

Відповідач зазначив, що замовник не довів необхідності встановлення наведеної вище умови документації саме у наведеній редакції, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 10 Інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі-технічні вимоги до предмета закупівлі (Додаток 2 до тендерної документації) відповідно до підпункту 2 пункту 2.6 глави 2 "Ліцензійних умов" провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу", затверджених Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1469, при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися технологічних вимог та забезпечити інформаційну безпеку та кібербезпеку засобів провадження ліцензованої діяльності (інформаційно-телекомунікаційних систем, автоматизованих систем управління тощо), а також інформації, яка використовується ліцензіатом під час провадження ліцензованої діяльності, з урахуванням визначених законодавством вимог.

На підтвердження можливості учасника належним чином забезпечити інформаційну безпеку та кібербезпеку засобів провадження ліцензованої діяльності з постачання електричної енергії учасник у складі пропозиції повинен надати чинний сертифікат ДСТУ ISO/IEC 27001:2015 "Інформаційні технології. Методи захисту. Системи управління інформаційною безпекою. Вимоги", виданий на ім`я учасника.

Суд зазначає, що підпунктом 2 пункту 2.6 глави 2 "Ліцензійних умов" провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу", затверджених Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1469, визначено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких спеціальних вимог: не здійснювати одноосібний або спільний контроль над оператором системи передачі.

Натомість, пунктом 2.5 глави 2 вказаних Ліцензійних умов встановлено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких технологічних вимог: забезпечити інформаційну безпеку та кібербезпеку засобів провадження ліцензованої діяльності (інформаційно-телекомунікаційних систем, автоматизованих систем управління тощо), а також інформації, яка використовується ліцензіатом під час провадження ліцензованої діяльності, з урахуванням визначених законодавством вимог.

Отже, позивач у пункті 10 Додатку 2 до тендерної документації вказав неправильний номер пункту Ліцензійних вимог, який встановлює відповідні вимоги.

Відповідно до розділу І ДСТУ ISO/IEC 27001:2015 "Інформаційні технології. Методи захисту. Системи управління інформаційною безпекою. Вимоги" (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), цей стандарт визначає вимоги до проектування, впровадження, підтримки та постійного вдосконалення системи управління інформаційною безпекою з урахуванням обставин організації. Цей стандарт також містить вимоги для оцінювання та оброблення ризиків інформаційної безпеки, пов`язаних з потребами організації. Вимоги, наведені в цьому стандарті, є загальними та можуть бути запроваджені для всіх організацій незалежно від типу, розміру та природи. Вилучення будь-якої з вимог, наведених в розділах 4 10 неприпустимо в разі, якщо організація прагне відповідати цьому стандарту.

Отже, з вищенаведеного положень ДСТУ ISO/IEC 27001:2015 вбачається, що сфера дії Стандарту не є обмеженою, що, у свою чергу, спростовує твердження відповідача та третьої особи щодо обов`язку виключно банківських установ дотримуватися вимог вказаного Стандарту.

У спірному рішенні відповідач зазначив, що скаржник, ТОВ "Статус Енерго", вказуючи на порушення позивачем вимог чинного законодавства в частині відповідної вимоги тендерної документації, вказав на те, що процедура отримання сертифікату ДСТУ ISO 27001:2015 не є швидкою та займає значний час (більше 30 робочих днів).

До скарги товариством було долучено отримані ним сертифікат на систему менеджменту якості SIC.MS.008.ISO9001.2242 та сертифікат відповідності ДСТУ ISO 14001:2015 "Система екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування".

Суд зазначає, що скарга ТОВ "Статус Енерго" не містить жодних документів, які підтверджували довготривалість процесу отримання сертифікату ДСТУ ISO 27001:2015, та, відповідно, неможливість отримання такого документу до 01.02.2022 (кінцева дата подання тендерних пропозицій).

Вказане, у свою чергу, свідчить, що відповідні твердження скаржника були лише власним припущенням.

Суд зазначає, що чинним законодавством дійсно не встановлено вимог щодо документації, яка б підтверджувала забезпечення суб`єктом господарювання, який надає послуги з електропостачання, забезпечення інформаційної безпеки та кібербезпеки засобів провадження ліцензованої діяльності (інформаційно-телекомунікаційних систем, автоматизованих систем управління тощо).

Суд звертає увагу на те, що хоча сертифікація ДСТУ ISO 27001:2015 є добровільною, водночас лише за її результатами може бути засвідчена перевага суб`єкта господарювання в частині забезпечення належного захисту інформації, яка пов`язана з діяльність у сфері поставки та передачі електроенергії.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що замовник наділений правом самостійно визначати предмет закупівлі та встановлювати вимоги щодо його необхідних технічних, якісних та кількісних характеристик, які відповідно до вимог пункту 3 частини другої статті 22 Закону №192 повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту інформації, набутої під час здійснення відповідних господарських операцій, а також те, що сертифікат ДСТУ ISO 27001:2015 є документом, який засвідчує загальну перевагу отриманих в майбутньому послуг, що передбачатиме захист відповідних інформаційних даних, суд дійшов висновку про те, що вимога щодо надання відповідного сертифікату викладена в тендерній документації не суперечить вимогам чинного законодавства.

У зв`язку з цим, суд вважає, що скаржник не був позбавлений можливості отримати зазначений сертифікат в добровільному порядку з тим, щоб дотриматися умов конкурсу.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 24.06.2020 у справі №826/15639/17.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про те, що встановлення позивачем у тендерній документації вимоги щодо надання учасниками закупівлі сертифікату ДСТУ ISO 27001:2015 не свідчить про дискримінаційний характер такої вимоги.

Також у спірному рішенні відповідач зазначив про дискримінаційність встановленої пунктом 11 Додатку 2 тендерної документації вимоги щодо надання учасником закупівлі підтвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, або її територіальним підрозділом (у формі довідки/акта/листа тощо) дотримання вимог пункту 9.6.2 глави 9.6 розділу ІХ "Правил роздрібного ринку електричної енергії", затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 та/або Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.05.2013 №642 "Про підвищення якості обслуговування споживачів електричної енергії", з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 11 Додатку 2 тендерної документації на виконання вимог пункту 9.6.2 глави 9.6 розділу ІХ "Правил роздрібного ринку електричної енергії", затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 та/або Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.05.2013 №642 "Про підвищення якості обслуговування споживачів електричної енергії", електропостачальник щорічно до 20 лютого року, наступного за звітним, надає споживачу інформацію щодо:

- частки кожного джерела енергії (вугілля, природний газ, ядерне паливо, гідроенергія (об`єкти великої гідроенергетики), відновлювані джерела енергії, інші джерела) у загальній структурі балансу електричної енергії, купленої ним (та/або виробленої на власних електроустановках) за попередній рік;

- посилання на доступні джерела інформації (веб-сторінки тощо) про вплив на довкілля, спричинений виробництвом електричної енергії усіма джерелами енергії, купленої споживачем (та/або виробленої на власних електроустановках) за попередній рік;

- права споживача на зміну електропостачальника та процедуру цієї зміни;

- порядку зняття показів засобів вимірювання та оплати спожитої електричної енергії.

Виконання учасником цього обов`язку повинно бути підтверджено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, або її територіальним підрозділом (у формі довідки/акта/листа тощо), що надається учасником у складі пропозиції.

Так, згідно з пунктом 9.6.2 глави 9.6 розділу ІХ Правил роздрібного ринку електричної енергії", затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин) додатково до рахунку за електричну енергію електропостачальник щорічно, до 20 лютого року, наступного за звітним, надає споживачу інформацію, зокрема, щодо:

- частки кожного джерела енергії (вугілля, природний газ, ядерне паливо, гідроенергія (об`єкти великої гідроенергетики), відновлювані джерела енергії, інші джерела) у загальній структурі балансу електричної енергії, купленої ним (та/або виробленої на власних електроустановках) за попередній рік;

- посилання на доступні джерела інформації (веб-сторінки тощо) про вплив на довкілля, спричинений виробництвом електричної енергії усіма джерелами енергії, купленої споживачем (та/або виробленої на власних електроустановках) за попередній рік;

- права споживача на зміну електропостачальника та процедуру цієї зміни;

- порядку зняття показів засобів вимірювання та оплати спожитої електричної енергії.

Пунктом 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.05.2013 №642 "Про підвищення якості обслуговування споживачів електричної енергії" визначено, що енергопостачальник з урахуванням сформованої Державним підприємством «Енергоринок» за попередній рік інформації щодо структури електричної енергії, купленої енергопостачальником на Оптовому ринку електричної енергії, з урахуванням власної виробленої електричної енергії та купленої в установленому порядку безпосередньо у виробників електричної енергії забезпечує до 20 лютого кожного року її розміщення на зворотному боці платіжних документів або в окремих повідомленнях та до 20 січня кожного року на своєму веб-сайті за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

У спірному рішенні відповідач зазначив, що скаржник повідомив, що він надіслав запит Національній комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо відповідної інформації на що отримав відповідь (лист №41/284-21 від 17.12.2021), згідно якого Відділ НКРЕКП у Львівській області не може підтвердити виконання ТОВ "Статус Енерго" надання щорічно до 20 лютого року наступного за звітним, інформації, передбаченої вимогами пункту 9.6.2 глави 9.6 розділу ІХ Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Одночасно скаржник повідомляв, що на його веб-сайті https://www.statusenergo.com.ua/ частково розміщено відповідну інформацію.

Суд звертає увагу на те, що пунктом 9.6.2 глави 9.6 розділу ІХ Правил роздрібного ринку електричної енергії не встановлений конкретний спосіб надання електропостачальником щорічно, до 20 лютого року, наступного за звітним, споживачу передбаченої вказаним пунктом інформації.

У зв`язку з цим, суд вважає, що вказані Правила надають електропостачальнику свободу у виборі способу повідомлення споживачам відповідної інформації, у тому числі, шляхом її розміщення на власному веб-сайті.

При цьому, суд наголошує на тому, що вказаними Правилами не передбачено, яким саме способом здійснюється підтвердження виконання електропостачальником вимог пункту 9.6.2 глави 9.6 розділу ІХ Правил.

У зв`язку з цим, суд вважає, що вимога пункту 11 додатку 2 до тендерної документації щодо необхідності підтвердження виконання електропостачальником вимог пунктом 9.6.2 глави 9.6 розділу ІХ Правил лише шляхом надання підтвердження Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, обмежує учасника закупівлі у виборі способу підтвердження дотримання ним відповідних вимог законодавства.

Позивач зазначив, що НКРЕКП в силу вимог Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" є органом, на якого покладено обов`язок з контролю дотримання ліцензіатами вимог чинного законодавства, у т.ч. дотримання вимог, встановлених пункту 9.6.2 глави 9.6 розділу ІХ Правил.

Суд зазначає, що абзацом 11 частини першої статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" передбачено, що для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що вказаним Законом не встановлено обов`язку надання НКРЕКП довідок або листів на підтвердження дотримання електропостачальником вимог чинного законодавства.

Так, відповідно до частин першої-другої статті 19 вказаного Закону регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та суб`єктами, що належать до особливої групи споживачів у розумінні Закону України "Про ринок електричної енергії", законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Частинами п`ятою та сьомою статті 19 вказаного Закону визначено, що за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту, щодо якого здійснювалася перевірка, або уповноваженій ним особі.

Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є, зокрема, подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю.

Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - трьох робочих днів.

У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення позапланової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб`єктів малого підприємництва - до п`яти робочих днів із внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки.

Отже, в силу вищенаведених вимог законодавства результати перевірки дотримання електропостачальником вимог чинного законодавства у сфері енергетики та комунальних послуг оформлюються Національною комісією у формі акта.

Разом з тим, враховуючи встановлені Законом максимальні строки проведення Національною комісією перевірки (20 робочих днів - у разі великих обсягів перевірки), дату оприлюднення оголошення про закупівлю (17.12.2021) та кінцеву дату подання тендерних пропозиції (01.02.2022), суд вважає, що потенційні учасники торгів фактично будуть позбавлені можливості ініціювати перевірку, отримати акт перевірки та вчасно надати такий документ у складі тендерної пропозиції.

З огляду на це, вказану вимогу зможуть виконати лише ті учасники, які вже мали такий акт на дату оголошення процедури закупівлі, або перебувають в стадії проведення перевірки та отримання за її результатами такого акта.

У зв`язку з цим, суд погоджується з відповідачем та третьою особою, що означена встановлена замовником умова тендерної документації носить дискримінаційний характер, що свідчить про порушення позивачем вимог Закону №942.

Також у спірному рішенні відповідач зазначив про дискримінаційний характер умови пункту 3.3 додатку 2 документації, якою визначено необхідність надання у складі тендерної пропозиції підтвердження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, або її територіальним підрозділом (у формі довідки/акта/листа тощо) щодо забезпечення учасником виконання в останньому звітному році (2020 рік) загальних стандартів якості надання послуг, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 3.3 додатку 2 тендерної документації учасником повинно бути забезпечено виконання в останньому звітному році (2020 рік) загальних стандартів якості надання послуг:

- рівень сервісу кол-центру протягом 30 секунд (відсоток дзвінків, з?єднаних з оператором кол-центру протягом 30 секунд) у звітному році - не менше 75 %;

- відсоток втрачених дзвінків кол-центру (без урахування втрачених дзвінків у меню голосового самообслуговування) у звітному році - не більше 10 %.

Виконання учасником цього обов`язку повинно бути підтверджено Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, або її територіальним підрозділом (у формі довідки/акта/листа тощо), що надається учасником у складі пропозиції, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4.2 глави 4 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання, затвердженого постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 12.06.2021 №375, до загальних стандартів якості надання послуг електропостачальника належать: рівень сервісу кол-центру протягом 30 секунд (відсоток дзвінків, з`єднаних з оператором кол-центру протягом 30 секунд) у звітному році - не менше 75 %; відсоток втрачених дзвінків кол-центру (без урахування втрачених дзвінків у меню голосового самообслуговування) у звітному році - не більше 10 %.

Загальні стандарти якості надання послуг електропостачальника поширюються лише на суб`єктів господарювання, що отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії та які мають споживачів, кількість яких перевищує 100 000.

У позовній заяві позивач зазначив, що вказана умова встановлена для учасників, у яких створено кол-центр, що відповідає вимогам, встановленим постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, "Про затвердження Мінімальних вимог якості обслуговування споживачів електричної енергії кол-центрами" №373 від 12.06.2018.

У спірному рішенні відповідач зазначив, що скаржник оскаржив вказану вимогу, яка до нього не застосовується, оскільки у нього не створено кол-центру, який би відповідав вимогам постанови НКРЕКП від 12.06.2018 №373, у зв`язку з тим, що ним обслуговуються менше 100000 споживачів.

Суд зазначає, що встановлена пунктом 3 Додатку 2 до тендерної документація вимога не поширюється на тих учасників, які обслуговують менше 10000 споживачів.

Разом з тим, пунктом 4 додатку до тендерної документації встановлено, що учасник, у якого не створено кол-центр, який відповідає вимогам Постанови НКРЕКП від 12.06.2018 №373, у зв`язку з тим, що ним обслуговується менше 100000 споживачів, надає довідку в довільній формі з інформацією про засоби комунікації із споживачами, підрозділ на який учасником покладено обов`язок здійснення комунікації із споживачами або, у разі відсутності підрозділу, про службову особу (осіб) учасника на яку (яких) покладено обов`язок здійснення комунікації із споживачами (контактний телефон, посади прізвище, ім`я по батькові та графік роботи).

Отже, тендерною документацією позивача встановлені окремі самостійні вимоги, виконання яких безпосередньо залежить від кількості споживачів (не менше 10000), які обслуговуються учасником закупівлі.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вимога пункту 3 Додатку 2 до тендерної документація не є дискримінаційною відносно скаржника, ТОВ "Статус Енерго", а відповідно, висновки відповідача щодо вчинення позивачем відповідного порушення є безпідставними та необґрунтованими.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 13 січня 2022 року №681-р/пк-пз в частині зобов`язання Української академії друкарства внести зміни до пункту 3 та пункту 10 додатку 2 до тендерної документації за процедурою закупівлі - «Електрична енергія», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2021-12-17-001311-b.

В іншій частині в позові слід відмовити.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн., що підтверджується наявним у справі платіжним документом.

Вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 13 січня 2022 року №681-р/пк-пз в частині зобов`язання Української академії друкарства внести зміни до пункту 3 та пункту 10 додатку 2 до тендерної документації за процедурою закупівлі - «Електрична енергія», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2021-12-17-001311-b.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути на користь Української академії друкарства судовий збір у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Антимонопольного комітету України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.