Ухвала

від 30.04.2024 по справі 320/18676/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

30 квітня 2024 року м. Київ № 320/18676/24

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., ознайомившись з заявою і доданими до неї матеріалами про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Автокооперативу «Іскра» до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Автокооператив «Іскра» з позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 34926981) від 04.02.2024 №064-1346.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 позовну заяву Автокооперативу «Іскра» залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить:

- забезпечити позов шляхом заборони Комунальному підприємству «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) або іншим особам вчиняти дії, а саме здійснювати демонтаж гаражів, розташованих в Подільському районі міста Києва по вулиця Виговського, ріг пр. Правди на підставі рішення Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.02.2024 №064-1346.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, оскільки виконання оскаржуваного рішення про демонтаж гаражів зробить неефективним рішення суду у випадку задоволення позову. Оскаржуване рішення вже буде виконане на момент розгляду справи судом, завдасть майнової шкоди позивачу та спричинить необхідність звернення з новим позовом про відшкодування завданої майнової шкоди.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування вищенаведених положень Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Відтак, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Як встановлено судом, представник позивача просить суд заборонити Комунальному підприємству «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) або іншим особам вчиняти дії, а саме здійснювати демонтаж гаражів, розташованих в Подільському районі міста Києва по вулиця Виговського, ріг пр. Правди на підставі рішення Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.02.2024 №064-1346.

Аргументуючи підстави для забезпечення позову, заявник посилається на те, що виконання оскаржуваного рішення про демонтаж гаражів зробить неефективним рішення суду у випадку задоволення позову, оскільки оскаржуване рішення вже буде виконане на момент розгляду справи судом, завдасть майнової шкоди позивачу та спричинить необхідність звернення з новим позовом про відшкодування майнової шкоди.

При цьому, з навних матеріалів, які долучено до заяви про забезпечення позову, судом не виявлено існування обставин з приводу того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що на даному етапі суб`єктом владних повноважень вчиняються дії щодо реалізації оскаржуваного рішення.

Поряд з цим, в оскарженому рішенні мова йде саме про демонтаж тимчасової споруди, а не про знесення самочинного будівництва, що не може свідчити про неможливість відновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову.

З аналізу вищевикладеного та зазначених заявником аргументів у поданій заяві, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, оскільки представником заявника лише вказано про можливі негативні наслідки, проте необґрунтовано в чому полягатимуть такі негативні наслідки на даному етапі, які неможливо усунути в разі задоволення позову.

Сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Щодо можливого завдання позивачу майнової шкоди суд зазначає, що рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Водночас, саме по собі посилання на негативний вплив рішень суб`єктів владних повноважень не є підставою для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 року у справі №140/10203/20.

Пр вирішенні питання про забезпечення позову суд враховує положення статті статті 1173 Цивільного кодексу України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Виходячи з аналізу матеріалів заяви про забезпечення позову, суд звертає увагу, заявником до заяви про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав та інтересів позивача.

При цьому суд позбавлений можливості надати оцінку протиправності спірним рішенням під час розгляду питання про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки така оцінка буде надана під розгляду справи по суті після дослідження наявних у матеріалах справи доказів.

З урахуванням зазначеного, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Автокооперативу «Іскра» про забезпечення позову (вх. від 30.04.2024 №39762) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (суддями). Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України.

СуддяПерепелиця А.М.