Ухвала

від 26.04.2024 по справі 320/17505/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

26 квітня 2024 року м. Київ № 320/17505/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингбуд ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інжинірингбуд ЛТД» звернулось через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якій просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) від 20.02.2024 №10584733/41593221;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГБУД ЛТД» №76 від 25.12.2023 датою її надходження на реєстрацію.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2024 справу №320/17505/24 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема: чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частинами сьомою, восьмою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За нормами частини десятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення № 1845/0/15-21), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем Електронний кабінет, Електронний суд та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно з пунктом 8 Положення № 1845/0/15-21 підсистема Електронний кабінет (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений веб-сервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

За приписами абзацу 1 пункту 9 Положення № 1845/0/15-21 Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Пунктом 24 Положення №1845/0/15-21 визначено, що підсистема Електронний суд (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

За змістом пункту 5.4 Положення № 1845/0/15-21 електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Згідно з пунктом 23 частини першої статті 1 Закону України від 05.10.2017 №2155-VIII Про електронні довірчі послуги (далі - Закон № 2155-VIII) кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

За приписами пункту 16 Положення № 1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

Згідно з пункту 26 Положення № 1845/0/15-21 електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

Відповідно до пункт 27 Положення № 1845/0/15-21 до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

За правилами частини другої статті 18 Закону № 2155-VIII, кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.

Згідно із частиною першою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною третьою статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

За положеннями частини першої статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом частини четвертої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність.

Частиною сьомою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За приписами частини восьмої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI Про адвокатуру і адвокатську діяльність повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Частиною четвертою статті 26 Закону №5076-VI визначено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Поняття ордеру визначено у частині другій статті 26 Закону № 5076-VI, відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 № 41 затвердила Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції (далі - Положення № 41).

Пунктом 4 Положення № 41 передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Імперативними приписами підпункту 12.10 пункт 12 Положення № 41 визначено, що ордер повинен містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі Адвокат).

Згідно з пунктом 11 Положення № 41 передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Як передбачено частиною першою статті 26 Закону 5076-VI документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

29.04.2022 Рада адвокатів України ухвалила рішення № 45 Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, яким доповнила Положення, зокрема, пункт 10 новим абзацом наступного змісту: Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об`єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності.

Як установлено судом, позовну заяву подано представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингбуд ЛТД» - адвокатом Галкіною Яною Геннадіївною через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», яка на підтвердження повноважень до матеріалів позову додала копію ордера про надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1160342, який виданий 11.03.2024 адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально.

Зі змісту наданого адвокатом ордера серії АР № 1160342 від 11.03.2024 убачається, що він не містить власноручного підпису адвоката Галкіної Я.Г. у графі «Адвокат», що свідчить про відсутність у ньому обов`язкових реквізитів, визначених Положенням № 41.

Суд зазначає, що поданий представником позивача ордер серії АР № 1160342 від 11.03.2024 не є сформованим електронним ордером через модуль у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі, а є додатком до позовної заяви, а тому має містити обов`язкові реквізити, визначені Положенням № 41.

Суд зауважує, що згенерований через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному сайті Національної асоціації адвокатів України ордер серії АР № 1160342 від 11.03.2024 має містити обов`язкові реквізити визначені Положенням № 41. У випадку автоматичного не заповнення при генерації деяких реквізитів, такі заповнюються адвокатом самостійно.

Накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту, у розумінні Положенням № 41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.

Суд бере до уваги, що поданий представником ордер, сформований в особистому кабінеті адвоката. Водночас, в особистому кабінеті генерується лише бланк ордера, затвердженої типової форми, однак графа «Адвокат» заповнюється адвокатом самостійно шляхом накладення власноручного підпису.

З огляду на те, що в ордері відсутній такий обов`язковий реквізит, як підпис адвоката та беручи до уваги наведені вище норми, суд доходить висновку, що наданий представником документ не може вважатись юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингбуд ЛТД» в суді.

Правова позиція, щодо того, що обов`язковим реквізитом ордеру є власноручний підпис адвоката (у графі «Адвокат») висловлена в ухвалах Верховного Суду від 26.01.2023 у справі № 450/605/22, від 07.02.2023 у справі № 466/77/22, якими закрито касаційне провадження, а також у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 450/569/22 та від 07.02.2023 у справі № 466/487/22.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватись самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13.03.2018 у справі № 914/2772/16; від 21.03.2018 у справі № 914/2771/16).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 21.03.2023 у справі 360/7719/21.

При цьому, відповідно до роз`яснень Національної асоціації адвокатів України (https://unba.org.ua/news/4266-servis-onlajn-generacii-orderiv-dostupnij-na-sajti-naau.html) навіть за умови формування бланку ордеру в особистому кабінеті адвоката, він обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правову допомогу на підставі цього ордера. Електронний підпис у новому сервісі онлайн-генерації ордерів наразі перебуває у стадії розробки.

Суд також виходить із правової позиції, викладеної Верховним Судом за тотожних обставин в ухвалі від 25.05.2018 у справі № 826/4872/16, відповідно до якої звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингбуд ЛТД», зокрема, не підтверджено у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Одночасно суд роз`яснює, що повернення судом позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою заявою, не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі оскарження дій суб`єкта владних повноважень учасником справи особисто або через представника.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 27.04.2021 у справі № 420/1819/21, від 31.05.2021 у справі № 140/16276/20 та в інших.

З огляду на те, що до позовної заяви не надано належного ордера на підтвердження повноважень представника, а саме всупереч вимогам законодавства до суду подано ордер серії АР № 1160342 від 11.03.2024, в якому відсутній підпис адвоката, позовна заява підлягає поверненню.

Оскільки позовна заява з додатками у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», суд обмежується лише процесуальним рішенням про її повернення.

Керуючись статтями 55, 59, 169, 243, 246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингбуд ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачеві без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, у т.ч. із заявою про поновлення строку звернення до суду (у разі необхідності).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Парненко В.С.