Рішення

від 30.04.2024 по справі 400/15148/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2024 р. № 400/15148/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 до відповідачаДержавної установи "Миколаївський слідчий ізолятор", вул. Лагерне поле, 5,м. Миколаїв,54005, провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно у сумі 25808,36 грн;

- зобов`язати відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію за не отримане речове майно у сумі 25808,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за час проходження служби в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор» позивач не отримував належним чином необхідне йому речове майно, при звільненні зі служби грошову компенсацію за неотримане речове майно виплачено не було.

Ухвалою від 19.12.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач відзив на позов не надав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками отримана відповідачем через особистий кабінт підсистеми «Електронний суд» 22.12.023 о 19:53 год.

Відповідно до ст. 262 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд встановив наступне.

Позивач в період з 15.07.2002 по 14.09.2023 проходив службу в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор».

Наказом Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» № 150/ос-23 від 13.09.203 позивача на підставі вимог п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» звільнено зі служби за власним бажанням з 14.09.2023.

Перед звільненням позивачу видано Довідку №827 без дати ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна на загальну суму 25808,36 грн.

Оскільки відповідачем не було здійснено виплату грошової компенсації, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 23 Закону України від 23.06.2005 №2713-ІV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

Умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

Згідно ч. 5 ст. 21 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби мають право на носіння форменого одягу із знаками розрізнення, зразки якого розробляються відповідно до законодавства.

Механізм речового забезпечення персоналу Державної кримінально-виконавчої служби - осіб рядового і начальницького складу, спеціалістів, які не мають спеціальних звань, та працівників, які працюють за трудовими договорами визначає Порядок забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 №578.

Відповідно до п. 22 Порядку №578 особам рядового і начальницького складу (крім курсантів) після перших трьох років служби за їх бажанням та рішенням керівника органу чи установи дозволяється за умови наявності в їх користуванні придатних до використання предметів раніше виданого речового майна особистого користування замість одних предметів, передбачених нормами забезпечення, отримувати інші, вартість яких не перевищує вартості предметів, що замінюються, або отримувати за них грошову компенсацію.

П. 27 Порядку №578 встановлено, що під час звільнення із служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно особистого користування, яке не було ними отримано на день звільнення, або виплачуватися грошова компенсація за нього, розрахована із закупівельної вартості, яка діяла на 1 січня року виникнення права на отримання такого майна.

Згідно п. 23 Порядку №578, грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з пунктом 60 цього Порядку на підставі заяви. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається Мін`юстом за пропозицією державної установи Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України, державної установи Центр пробації відповідно до їх закупівельної вартості.

П. 60 Порядку № 578 передбачено, що для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи, підприємства для виплати компенсації, другий додасться до арматурної картки.

Згідно з довідкою 827 Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна позивачу належить до виплати 25808,36 грн.

Отже, на час підписання наказу 150/ос-23 від 13.09.2023 про звільнення позивача, останій мав право на грошову компенсацію вартості речового майна, яку він не отримав в період проходження служби.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач доказів виплати компенсації за неотримане речове майно суду не надав, тому позовні вимоги необхідно задовольнити.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) до Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" (вул. Лагерне поле, 5,м. Миколаїв,54005 08564067) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" (вул. Лагерне поле, 5, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 08564067) щодо невиплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно в сумі 25 808,36 грн.

3. Зобов`язати Державну установу "Миколаївський слідчий ізолятор" (вул. Лагерне поле, 5, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 08564067) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в сумі 25 808,36 грн (двадцять п`ять тисяч вісімсот вісім гривень тридцять шість копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України КАС України.

Суддя І. А. Устинов