Рішення

від 30.04.2024 по справі 420/28645/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28645/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропослуга до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2023 № 13712/15-32-04-06, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Агропослуга, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просив суд:

(1). Визнати протиправним та скасувати податкове податкового повідомлення-рішення від 13.06.2023 р. № 13712/15-32-04-06, прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПОСЛУГА» штрафні (фінансові) санкції у сумі 15 000 грн 00 коп. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

В обґрунтування позовних вимог вказав у позовній заяві, що податкове повідомлення-рішенні від 13.06.2023 р. є протиправним, оскільки, прийнято з порушенням строків, встановлених законодавством, а саме: п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України. При цьому, в рамках даної камеральної перевірки, посадовою особою контролюючого органу, також, було порушено вимоги законодавства, що встановлюють строки направлення платнику податків акту, складеного за результатами такої перевірки. Позивач вважає, що допущені порушення контролюючим органом є суттєвим порушенням принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. З посиланням на постанову Касаційного адміністративного суду від 12.03.2019 р. № 820/4167/17 зазначив, що прийняття податкового повідомлення-рішення контролюючим органом поза межами строку встановленого п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, свідчить про його протиправність. Прогалина права у сфері підтвердження неможливості виконання платником податків обов`язків в період з 27.05.2022 р. по 06.09.2022 р. призвела до браку законодавчого визначення умов за яких платник податків може застосовувати абзац 8 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, що в свою чергу створило умови правової невизначеності, за якої, в межах даної справи, припускається множинне трактування прав та обов`язків позивача

Позивач вважає, що у позивача були обґрунтовані очікування незастосування до нього фінансових санкцій, у разі наявності у нього неможливості виконання податкового обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, якщо ним буде виконано такий обов`язок у строк, встановлений абзацом 1 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, без необхідності вжиття будь-яких додаткових дій чи підтверджень, які не були встановлені на момент спірних відносин. При цьому позивачем наголошено, що як тільки з`явилася можливість, виконав свої зобов`язання щодо реєстрації податкової накладної від 18.07.2022 р. № 1, у зв`язку з чим, вважає, що відсутні правові підстави для висновку про вчинення позивачем податкового правопорушення, а притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу за таких умов не може бути визнане таким, що переслідує законну мету і є пропорційним.

17.11.2023 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, зокрема, що з обставинами, викладеними у даному відзиві категорично не погоджується, вважає їх такими, що не відповідають дійсності. За відсутності нормативного врегулювання, яке б встановлювало станом на 18.07.2022 р. чіткий алгоритм дій та документів, які б давали змогу платнику податків підтвердити неможливість виконання податкових обов`язків, контролюючим органом при складенні акту перевірки та оскаржуваного податкового-повідомлення рішення, взагалі, не досліджувалося питання щодо наявності чи відсутності ТОВ «АГРОПОСЛУГА» можливості виконувати податкові зобов`язання. Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення, є таким, що прийнято з порушенням вимог, зокрема, ст.ст. 17, 86 та пп. 69.1 та 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, що свідчить про його протиправність

(б) Позиція Відповідача

13.11.2023 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування заперечень вказав, що за результатами проведення камеральної перевірки фахівцями контролюючого органу було складено відповідний Акт камеральної перевірки від 17.05.2023 року №13458/15-32-04-06/43549499. В ході проведення відповідної перевірки було встановлено порушення ст. 201 Податкового Кодексу України, а саме порушено строки реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідно 1 податкова накладна котра була направлена на реєстрацію до ГУ ДПС в Одеській області 16.08.2022. Акт камеральної перевірки від 17.05.2023 року №13458/15-32-04- 06/43549499 було вручено особисто під підпис керівнику ТОВ «Агропослуга», в якому зафіксоване порушення граничних строків реєстрації вищезазначених податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних (ст. 201 ПК України) та розраховано відповідно штрафну санкцію за вищезазначене порушення (п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 ПК України). А отже, відповідно, контролюючим органом дотримано приписи п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України. Як наслідок після отримання акту камеральної перевірки ГУ ДПС в Одеській області з дотримання усіх строків, передбачених чинним законодавством, склало та направило податкове від 13.06.2023 №13712/15-32-04-06. Отримавши податкове повідомлення-рішення від 13.06.2023 №13712/15-32-04-06 позивачем було подано скаргу відповідно до ДПС України, в якому зазначає що не згодне із оскаржуваним ППР та просить його скасувати. ДПС України у свою чергу склало відповідь - Рішення про результати розгляду скарги в якій було частково задоволено скаргу позивача. В свою чергу ДПС України зазначає, що повідомлення-рішення від 13.06.2023 року №13712/15-32-04-06, так як контролюючим органом вірно застосовано норми Податкового кодексу України в частині нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН / РК в ЄРПН. Відповідач зазначає, що контролюючий орган відповідно до вимог чинного законодавства склав та направив до позивача податкове повідомлення- рішення від 13.06.2023 року №13712/15-32-04-06. Також позивач не спростовує порушення строків реєстрації ПН / РК в ЄРПН, котре було відображено в акті камеральної перевірки, а лише посилається на формальні обставини, які ніби-то було порушені контролюючим органом при складанні спірного податкового повідомлення - рішення.

ІІІ Процедура та рух справи

Ухвалою суду від 23.10.2023 позовну заяву було залишено без руху.

30.10.2023 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13.03.2024 р. ухвалою суд зупинив провадження по справі № 420/25015/23 до моменту отримання витребуваних доказів.

20.03.2024 р. до суду надійшли витребувані документи.

30.04.2024 р. суд поновив провадження у справі.

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

17.05.2023 відповідач склав № 13458/15-32-04-06/43549499 «Про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних ТОВ «Агропослуга»», яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених п.п. 201.10. та п.п.69.1 ПКУ. (а.с.22-23). А саме: відповідач зафіксував порушення граничних строків реєстрації податкової накладної та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. А саме: податкова накладна №1 від 18.07.2022 зареєстрована 16.08.2022.

30.05.2023 року позивачем до Головного управління ДПС в Одеській області подано заперечення до акту камеральної перевірки з питання своєчасності реєстрації податкових накладних за звітний (податковий) період липень 2022 року від 17.05.2023 р. № 13458/15-32-04-06/43549499.

Рішенням Головного управління ДПС в Одеській області від 09.06.2023 року за результатами розгляду заперечення висновки акту перевірки 17.05.2023 р. № 13458/15-32-04-06/43549499 «Про результати перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних ТОВ «Агропослуга»» залишено без змін, а заперечення від 30.05.2023 року без задоволення.

На підставі Акту перевірки від 17.05.2023 № 13458/15-32-04-06/43549499099 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 13.06.2023 № 13712/15-32-04-06, яким застосовано до позивача штраф у сумі 15 000 грн. 00 коп. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок). (а.с.27-28)

Позивачем подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 13.06.2023 №13712/15-32-04-06, яка рішенням ДПС України від 16.09.2023 за № 2397/6/99-00-06-03-01-06 залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін. (а.с.34-39)

IV. Джерела права та висновки суду

Дослідивши надані письмові докази, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

З урахуванням ч.2 ст.19 Конституції України, орган державної влади може діяти лише «на підставі, в межах, повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суд, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у ч.1 ст.6 КАС України. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Зміст спору в цій адміністративній справі становить з`ясування законності застосування до позивача податковим органом штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.

Позивач стверджував, що відповідач незаконно застосував до нього штрафні санкції, оскільки у вказаному періоді законодавець відповідно до п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановив звільнення від відповідальності за порушення строків реєстрації в періоді дії воєнного стану, за умови існування відсутності можливості у платника податків вчасно виконувати свій обов`язок. При цьому питання порядку підтвердження неможливості виконання платником податків реєстрації ПН не мало нормативного врегулювання.

Відповідач стверджував, що з 27.05.2022, відповідно до п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України поновлена відповідальність платників податків, які своєчасно не зареєстрували податкові накладні. Тому застосування штрафних санкцій до позивача за порушення ним строків реєстрації податкових накладних в періоді після 27.05.2022 є законним.

Спірні відносини мали місце в липні-серпні 2022 року (дата складення та реєстрації податкової накладної), тобто під час дії карантину та на які поширювалася також дія п.52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яка звільняє від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію в період дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), без будь-яких умов.

Таким чином, відповідно в цьому контексті суду необхідно з`ясувати питання, яким чином правові норми п.52-1 та п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України співвідносяться одна з одною та переконатися в тому, що спосіб, в який відповідач застосував закон, сумісний з принципом верховенства права та відповідає концепції якості закону у світлі Конвенції про права людини і основоположні свободи.

Податковий кодекс України у статті 201 (далі - ПК України) встановлює обов`язок для платника податку на додану вартість на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. [...] У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом .

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який з урахуванням внесених змін доповнив підрозділ 10 розділу XX ПК України пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: - обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; - цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; - обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; - здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; - порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Верховний Суд за результатами аналізу наведених норм у постанові від 10 грудня 2021 року у справі № 420/10367/20 сформував такий правовий висновок:

«Перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Отже, штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН у період з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, не застосовуються».

Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України скасував карантин з 30 червня 2023 року з 24 години 00 хвилин на всій території України.

Таким чином, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі і за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у період з 01.03.2020 по 30.06.2023.

До завершення карантину Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні був введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та триває досі.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада України прийняла Закон України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

Цим Законом підрозділ 10 розділу XX ПК України був доповнений пунктом 69, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

На підставі підпунктів 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX ПК України в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, встановленої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, - то в такому випадку платники податків звільняються від визначеної цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

27 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).

У цьому Законі підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України був доповнений положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Таким чином, з набуттям чинності Законом № 2260-IX встановлене підпунктом 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України звільнення від відповідальності з 27.05.2022 стало залежним від доведення, у визначеному законодавством порядку, можливості або неможливості платником виконання свого обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

З огляду на зміст вказаних норм, є очевидним, що норми п.52-1 та п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України одночасно фактично охоплюють однаковий предмет регулювання - звільнення від штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у періоді з 01.03.2020 по 30.06.2023 (час дії карантину).

Однак норми пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України передбачають звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за умови неможливості платником виконання свого обов`язку з подальшою реєстрацією таких накладних протягом шести місяців з дня завершення воєнного стану. В той час як, положення пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України передбачають безумовне звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН протягом періоду з 01.03.2020 до останнього календарного дня місяця, в якому завершується дія карантину - 30.06.2020.

Суд зазначає, що проаналізовані норми ПК України є суперечливими і припускають неоднозначне тлумачення обов`язку платника податків реєструвати податкові накладні, так само як і повноваження податкового органу застосовувати штрафні санкції. Тобто не відповідають якості закону.

Щодо застосування та тлумачення національного законодавства відповідно до концепції якості закону суд звертається до практики ЄСПЛ.

Так, у справі «Щокін проти України» (SHCHOKIN v. UKRAINE) ЄСПЛ визначає, що відсутність в законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачають можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. рішення у справі [ВП],№ 23759/03 та № 37943/06, пункт 56, ЄСПЛ). У цій справі суд визнав, що втручання у майнові права заявника було незаконним для цілей статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки національні правові акти явно суперечили один одному. У результаті цього національні органи на свій власний розсуд застосували протилежні підходи щодо співвідношення цих правових актів. На думку ЄСПЛ, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання (сплати податку), порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

Також суд не може не звернути увагу на встановлену п.п. 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 ПК України презумпцію правомірності рішень платника податку, яка виникає у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

На цьому принципі засноване і закріплене в пункті 56.21 статті 56 Податкового кодексу України правило. Зокрема, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення ухвалюють на користь платника податків.

Звертаючись до фактів цієї справи, суд встановив, що дати складення позивачем податкової накладної (18.07.2022) з граничним строком її реєстрації припадала на період дії карантину, коли були одночасно чинними положення п.52-1 та п.69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України.

Однак у справі, що розглядається, відповідач, на свій власний розсуд віддав перевагу найменш сприятливому тлумаченню податкового законодавства. Впродовж розгляду справи він не довів суду, чому пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України відповідач вважав таким, що має перевагу перед пунктом 52-1 цього підрозділу, адже ні застосованим відповідачем п.69, ні будь-якою іншою нормою закону не були внесені зміни/не був скасований п.52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України, який забороняв застосовувати штрафні санкції протягом карантину без будь-яких умов.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідач, ігноруючи принцип презумпції правомірності рішень платника, всупереч ст.56 ПК України, протиправно застосував до позивача штрафні санкції, що становило незаконне втручання у майнові права позивача.

Оскільки суд зробив висновок щодо незастосовності у цих правовідносинах пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, суд не досліджує питання існування неможливості у позивача у спірний період своєчасно зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

VI. Судові витрати

Відповідно до платіжної інструкції №384 від 25.10.2023 позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684 грн.

З урахуванням висновку суду про задоволення позовних вимог на підставі ч.1 ст.139 КАС суд присуджує відшкодування судового збору на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове податкового повідомлення-рішення від 13.06.2023 р. № 13712/15-32-04-06, прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області, яким застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПОСЛУГА» штрафні (фінансові) санкції у сумі 15 000 грн 00 коп. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

3.Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166; м.Одеса, вул.Семінарська, 5) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПОСЛУГА (код ЄДРПОУ 43549499; 65005, м.Одеса, вул. Бугаївська, 21) судові витрати в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири),00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Оксана БОЙКО