Ухвала

від 02.05.2024 по справі 420/13376/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13376/24

УХВАЛА

02 травня 2024 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Дочірнього підприємства «Універсальна буксирна компанія» про забезпечення позову за позовною заявою Дочірнього підприємства «Універсальна буксирна компанія» до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування карток відмови у митному оформленні (випуску) товарів, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Дочірнє підприємство «Універсальна буксирна компанія» з позовною заявою до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації №UА500110/2024/000019 від 16.01.2024 року, підписаної старшим державним інспектором Одеської митниці Державної митної служби України Л.Є. Шалафаєвою; №UА500130/2024/000131 від 19.04.2024, підписаної головним державним інспектором Одеської митниці Державної митної служби України О.Ю. Макарчук; зобов`язання Одеської митниці Державної митної служби України завершити митний режим тимчасового ввезення стосовно буксиру «Юпітер» (ІМО 8027157) на підставі митної декларації ДП «Універсальна буксирна компанія» №24UА500130001839U5 від 19.01.2024 року.

Разом із позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів №UА500130/2024/000131 від 19.04.2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації №UА500110/2024/000019 від 16.01.2024 року на час розгляду та вирішення цієї справи; зупинення перебігу строку митного режиму тимчасового ввезення буксиру «Юпітер» (ІМО 8027157) на час розгляду та вирішення цієї справи.

В обґрунтування заяви позивача зазначає, що оскаржувані рішення містять ознаки протиправності. Також, 30.04.2024 року спливає термін митного режиму тимчасового ввезення на територію України буксиру «Юпітер». Це означає, що за умови існування нескасованих карток відмов в прийнятті митної декларації та митному оформленні (випуску) буксиру, після 30.04.2024 року судно фактично перебуватиме поза законом - без митного оформлення (випуску) та із простроченим митним режимом тимчасового ввезення. У свою чергу, це надасть відповідачеві формальне право застосувати проти декларанта (позивача) штрафні санкції, передбачені ст. 481 Митного кодексу України, у вигляді значних штрафів чи навіть конфіскації транспортного засобу. Єдиним способом забезпечення позову, який позивач вбачає ефективним в цій ситуації, окрім зупинення дії оскаржуваних карток відмови, є зупинення перебігу строку митного режиму тимчасового ввезення буксиру «Юпітер» на час розгляду та вирішення цієї справи. Невжиття цих заходів забезпечення позову неминуче призведе до активації відповідачем процедури притягнення до відповідальності за ст. 481 Митного кодексу України.

Суд вважає заяву Дочірнього підприємства «Універсальна буксирна компанія» про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 4 ст. 150, ч. 1 ст. 151 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно із ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, а також має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам, та обставинам справи.

Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову позивач просить зупинити дію картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів №UА500130/2024/000131 від 19.04.2024 року та картки відмови в прийнятті митної декларації №UА500110/2024/000019 від 16.01.2024 року на час розгляду та вирішення цієї справи.

Суд зазначає, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Отже, в такий спосіб, який просить вжити позивач (зупинення дії карток відмови в митному оформленні (випуску) товарів, відмови в прийнятті митної декларації), фактично буде ухвалено рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає призначенню інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.

Крім того, вичерпний перелік заходів забезпечення позову установлений статтею 151 КАС України, відповідно до якої позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Такий захід забезпечення позову, як зупинення перебігу строку митного режиму тимчасового ввезення буксиру «Юпітер» на час розгляду та вирішення цієї справи, не передбачений ст. 151 КАС України, а тому не може бути застосований судом.

При цьому, ймовірне настання певних негативних наслідків для позивача у спірних правовідносинах, а саме можливе притягнення до відповідальності відповідно до ст. 481 МК України, ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову. Адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.

Заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

З огляду на вищевикладене, суддя вважає заяву Дочірнього підприємства «Універсальна буксирна компанія» про забезпечення позову не обґрунтованою та не вбачає підстав для її задоволення.

Керуючись ст. ст.150, 151, 256, 293 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Дочірнього підприємства «Універсальна буксирна компанія» про забезпечення позову за позовною заявою Дочірнього підприємства «Універсальна буксирна компанія» до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування карток відмови у митному оформленні (випуску) товарів, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Леонід СВИДА