Рішення

від 19.04.2024 по справі 500/8087/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/8087/23

19 квітня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Паряк Тетяни Дмитрівни

представника позивача Стандрет О.С.

представника позивача Полійовська М.С.

представника відповідача Живчик В.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТ" до Головного управління ДПС у Тернопільській області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТ" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками виконання договору на оренду приміщення від 01.01.2021р. ТОВ «АНТ» було складено, виписано та направлено на реєстрацію податкові накладні №4 від 31.10.2022р., № 1 від 30.11.2022р., №6 від 31.12.2022р., № 5 від 31.01.2023р., №4 від 28.02.2023р., № 5 від 31.03.2023р., №3 від 16.05.2023р.

Однак реєстрацію вказаних податкових накладних було зупинено, оскільки платник податку відповідає п. 1 Критерії ризиковості платника податку, а тому позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК.

На вимогу контролюючого органу позивач по накладних, реєстрацію яких зупинено, надав повідомлення, в яких містилося пояснення та копії документів щодо проведення господарських опе рацій.

За результатами розгляду поданих пояснень та документів Головним управлінням ДПС в Тер нопільській області прийнято рішення №9399585/30345109 від 23.08.2023р., №9399584/30345109 від 23.08.2023р., №9399581/30345109 від 23.08.2023р., №9399579/30345109 від 23.08.2023р., №9399583/30345109 від 23.08.2023р., №9399580/30345109 від 23.08.2023р., №9399582/30345109 від 23.08.2023р. про відмову у реєстрації податкової накладної.

Позивач вважає, спірні рішення протиправними та прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, оскільки податковим органом не було конкретизовано, які саме документи необхідно було подати на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, а також відмовлено у реєстрації податкових накладних без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи враховано не було, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 25.12.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачі скористалися правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 10.01.2024 року. У відзиві відповідачі не погоджуються з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначають наступне.

Згідно матеріалів справи відомо, що ТОВ «АНТ» надало для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 від 31.10.2022р., №1 від 30.11.2022р., №6 від 31.12.2022р., №5 від 31.01.2023р., №4 від 28.02.2023р., №5 від 31.03.2023р., №3 від 16.05.2023р., виписані на Товариство з обмеженою відповідальністю «ГІГ-АНТ» щодо оренди офісно-складських приміщень за адресою м. Тернопіль, вул. Текстильна, 24А.

Так, позивачем на виконання пропозиції, зазначеної у квитанції №1 про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної, повідомленням №1 від 11.08.2023 надано комісії контролюючого органу ряд документів одним пакетом по всіх спірних податкових накладних.

З поданих позивачем документів незрозуміло, по якій події сформовані спірні податкові накладні, і чи взагалі у позивача було право на складання податкової накладної, оскільки надані акти надання послуг між ТОВ «АНТ» і ТОВ «ГІГ-АНТ» засвідчують відшкодування витрат по електроенергії, а не надання послуг оренди приміщення, а також оплата між зазначеними контрагентами датою складання податкових накладних не підтверджена.

Позивачем на виконання пропозиції, зазначеної у повідомленні від 15.08.2023р., повідомленням №4 від 18.08.2023р. надано комісії контролюючого органу ряд документів щодо податкової накладної №4 від 31.10.2022р.

Також, по решті спірних податкових накладних позивачем одним пакетом документів подано повідомлення №2 від 21.08.2023р. на виконання пропозиції контролюючого органу про надання додаткових пояснень та документів та долучено всі необхідні документи.

Подані банківські виписки за жовтень 2022, листопад 2022, грудень 2022, січень 2023, лютий 2023, березень 2023, травень 2023, червень 2023 є аналогічними до заключної банківської виписки поданої ТОВ «АНТ» після зупинення реєстрації спірних податкових накладних, та не підтверджують оплату між позивачем та ТОВ «ГІГ-АНТ» за оренду приміщення згідно Договору оренди №1 від 01.01.2021р., а також першу подію, що слугувала підставою для складення спірних податкових накладних.

Крім того, звертаємо особливу увагу суду, що сторонами у поданому договорі оренди є ТОВ «АНТ» та ТОВ «ГІГ-АНТ».

Згідно інформації, що наявна у контролюючого органу в АІС «Податковий Блок», підсистема «Реєстраційні дані», відомо, що засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ГІГ-АНТ» є ОСОБА_1 . Аналогічна ситуація має місце і в ТОВ «АНТ», засновником, кінцевим бенефіціарним власником, директором та головним бухгалтером якого також є ОСОБА_1 .

Податок на додану вартість - це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець.

Податковий кредит - сума ПДВ, на яку платник має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду

Залежно від того, чи набуває різниця між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту звітного періоду позитивного або від`ємного значення, у платника ПДВ виникає: обов`язок сплати ПДВ до бюджету або ж право на бюджетне відшкодування (від`ємне значення).

Єдиною підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця товарів, робіт або послуг належно оформленої податкової накладної.

Тобто механізм зупинення реєстрації податкової накладної створений для запобігання зловживання платником податку для формування неправомірного податкового кредиту.

З цього слідує, що укладання договору між юридичними особами, засновником яких є одна особа, здійснюється очевидно для власної вигоди платника податку та неправомірного формування податкового кредиту.

Враховуючи наведене, відповідачі вважають, що відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні подані на реєстрацію ТОВ «АНТ» як похідної вимоги.

Ухвалою суду від 22.01.2024 року ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 22.02.2024 року о 11:30 год.

Ухвалою суду від 22.02.2024 року, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) задоволено клопотання представника відповідача і здійснено перехід до слухання справи в порядку загального позовного провадження. та оголошено перерву до 22.03.2024 року о 12:00 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.

Ухвалою суду від 22.03.2024 року відкладено розгляд справи на 19.04.2024 о 11:30 год.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з мотивів, викладених у позовній заяві та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов, просив у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши сторін, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

01.01.2021р. між ГОВ «АНТ» та ТОВ «ГІГ-АНТ» було укладено Договір на оренду приміщення, відповідно до умов якого ТОВ «АНТ» передає ТОВ «ГІГ-АНТ» у користування за плату та на обумовлений строк частину нежитлового приміщення площею 1000 квадратних метрів.

За наслідками виконання договору на оренду приміщення від 01.01.2021р. ТОВ «АНТ» було складено, виписано та направлено на реєстрацію податкові накладні №4 від 31.10.2022р., № 1 від 30.11.2022р., №6 від 31.12.2022р., № 5 від 31.01.2023р., №4 від 28.02.2023р., № 5 від 31.03.2023р., №3 від 16.05.2023р.

Однак реєстрацію вказаних податкових накладних було зупинено, оскільки платник податку відповідає п. 1 Критерії ризиковості платника податку, а тому позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК.

На вимогу контролюючого органу позивач по накладних, реєстрацію яких зупинено, надав повідомлення, в яких містилося пояснення та копії документів щодо проведення господарських опе рацій.

За результатами розгляду поданих пояснень та документів Головним управлінням ДПС в Тер нопільській області прийнято рішення №9399585/30345109 від 23.08.2023р., №9399584/30345109 від 23.08.2023р., №9399581/30345109 від 23.08.2023р., №9399579/30345109 від 23.08.2023р., №9399583/30345109 від 23.08.2023р., №9399580/30345109 від 23.08.2023р., №9399582/30345109 від 23.08.2023р. про відмову у реєстрації податкової накладної, у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накла дних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або докумен тів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєст рацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Не погодившись із такими рішеннями контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних №4 від 31.10.2022р., № 1 від 30.11.2022р., №6 від 31.12.2022р., № 5 від 31.01.2023р., №4 від 28.02.2023р., № 5 від 31.03.2023р., №3 від 16.05.2023р., позивач звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача і винесених на підставі них спірних рішень на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

У додатку 3 до Порядку №1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Так, від повідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, по даній для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних плат ника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу при дбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєс трі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раз, та обсягом постачання відповідного товару/пос луги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (про дукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб- сайті ДПС.

Зазначене дає підстави для висновку, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Зупинення реєстрації ПН/РК за п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: 1) відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; 2) обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; 3) переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіцій ному веб-сайті ДПС.

Зі змісту квитанцій слідує, що контролюючий орган запропонував платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових на кладних.

Проте, контролюючий орган, відповідно до пункту 4 Порядку № 520, не вказав конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений пунктом 5 Порядку № 520, які є необ хідними для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Пунктом 11 Порядку № 520 встановлено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням зако нодавства.

Відповідач, на виконання контрольних функцій, за наявності рішення про відповід ність платника податків критеріям ризиковості, зупинивши реєстрацію податкової наклад ної, запропонував платнику податків надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної у Реєстрі, без визначення переліку документів.

Позивач надіслав контролюючому органу пояснення та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

У разі спору щодо правомірності рішення суб`єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підставу його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації ПН не відповідає критерію обґрунтованості.

У постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 826/9457/18 зазначено, що надаючи правову оцінку прийнятим податковим органом рішенням, суди також повинні з`ясувати, чи містять вони конкретну інформацію щодо причин та підстав для їх прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначена Порядком.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справах № 620/3556/18, № 815/2791/18, від 14.05.2019 у справі № 817/1356/18, від 22.04.2019 у справі №2040/5445/18, від 03.06.2021 у справі № 2040/7098/18 про відмову у реєстрації податкових накладних.

Використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.

Що стосується легальності діяльності ТОВ «АНТ», то суд звертає увагу, що ТОВ «АНТ» засновано 15.04.1999 р, зареєстровано в ДПС 15.04.1999р., є платником податку на прибуток на загальних підставах.

На даний момент товариство здійснює наступні види діяльності згідно КВЕДів:

КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного нерухомого майна,

КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Податкові накладні, які були заблоковані, це накладні на щомісячну оренду приміщення, про що були складені Акти надання послуг оренди згідно Договору оренди приміщення №1 від 01.01.2021р. Відповідно було складено та направлено на реєстрацію податкові накладні. Інформація про формування податкових зобов`язань та формування податкового кредиту відповідно до господарської діяльності відображена в щомісячних Податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Право власності на приміщення підтверджено документами - витягом на право власності та відображено у формі звітності 20-ОПП, також додано декларації з плати за нерухоме майно та оренду землі.

Підтвердженням здійснення господарської операції з оренди приміщення є такі документи:

Банківські виписки, в яких є оплати за оренду приміщення, сплати податків за оренду землі та нерухоме майно, а також оплата комунальних послуг та інших послуг та будматеріалів, які задіяні в функціонуванні товариства;

Штатний розпис, наказ;

Договори, акти, рахунки з постачальниками та покупцем;

ОСВ361;

ОСВ 631;

Податкова декларація з плати за землю, податкова декларація з плати за нерухоме майно Форма 20-ОПП;

Акт звірки;

Податкові накладні постачальників зареєстровані в ЄРПН.

Суд зазначає, що вищевказане приміщення розташоване на земельній ділянці 2,6935 га, яка використовується позивачем на підставі договору оренди землі, який укладений з Тернопільською міською радою на термін до 01.02.2032р. Згідно Податкової декларації плата за землю за 2023р. становить 594264,21 грн., щомісячний платіж - 49522,02 грн., Оплата проводиться вчасно.

Приміщення забезпечено всіма протипожежними засобами 1 Державним Пожежно-рятувальним загоном згідно договору №1406 від 14.06.2021р. ТОВ «АНТ» вчасно оплачує комунальні послуги з постачання електроенергії згідно Договору № 1392 від 24.05.2018р., води та водовідведення згідно Договору №1/2 від 02.08.2020р., газу та транспортування газу згідно Договору № 2349 від 02.01.2020р., відображено у банківських виписках оплата. Вчасно проводяться послуги із збирання та вивезення твердих побутових відходів згідно Договору №91 о від 01.11.2007р., ДП фірма «Альтфатер-Тернопіль». Приміщення знаходиться в доглянутому стані, у підтвердження скановані накладні із будматеріалами від ПП «Країна фарб МУЛЬТИФАРБ» для покращення приміщення та навколишньої території. Всі вище зазначені операції підтверджені банківською випискою.

Усі вищевказані документи та пояснення позивач надав відповідачу, виконано всі умови для реєстрації податкових накладних, проте складені позивачем податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про протиправність дій Відповідача.

Натомість, пп. 3 п. 11 Порядку №1165 містить норму, відповідно до якої, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема «пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації».

Системний аналіз цих норм дозволяє зробити висновок, що контролюючий орган повинен конкретизувати у квитанції перелік документів, які вимагаються від платника податку.

Позивач виконав вимоги законодавства щодо подання документів, на підставі яких податковий орган повинен був прийти до висновку про підтвердження господарської операції, її правомірність та прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної.

На виконання п. 6 Порядку №1165 та п. 5 Порядку №520, Позивачем були надані пояснення з копіями підтверджуючих документів щодо зупиненої податкової накладної.

Позивач наполягає на тому, що ним було виконано приписи вказаних актів законодавства України, та надано повний пакет перерахованих вище документів, який підтверджує здійснення господарських операцій.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є необґрунтованим та протиправним, і на підтвердження цього вважає за необхідне навести такі аргументи.

Як слідує з норм законодавства, реалізація платником податків свого права надати документи на підтвердження правомірного складення податкової накладної, залежить від того, наскільки чітким та вичерпним є перелік документів, який пред`явлено контролюючим органом у квитанції до зупиненої податкової накладної. Загальне посилання на окремий пункт Критеріїв ризиковості є невизначеним, а отже, таким, що звужує права Позивача щодо надання документів за вичерпним переліком, а не на власний розсуд контролюючого органу.

Вимоги щодо обґрунтованості та недвозначності висуваються перерахованими вище нормами законодавства України.

Таким чином, Головне управління ДПС в Тернопільській області прийняв необґрунтоване рішення, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, непропорційно, а отже, це рішення є протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

На контролюючий орган покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальших дій чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Отже, саме податковий орган повинен надати належні та достатні докази того, що дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних вчинено у відповідності до приписів п. 201.16 ст. 201 ПК України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених вищезгаданими Критеріями оцінки ступеня ризиків.

Відповідачі не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

У постановах від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Саме лише зазначення про відсутність певних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

Ненаведення мотивів прийнятих рішення не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

За приписами ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Таким чином, беручи до уваги те, що податкові накладні видано в межах господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, які подано для реєстрації у встановлений п.201.10 ст.201 ПК України строк, а також враховуючи те, що відповідачами не доведено наявності інших підстав для відмови у реєстрації податкових накладних та судом не встановлено обставин, які б перешкоджали видачі податкових накладних та прийняттю рішень про їх реєстрацію, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у реєстрації податкових накладних №4 від 31.10.2022 року; №1 від 30.11.2022 року; №6 від 31.12.2022 року; №5 від 31.01.2023 року; №4 від 28.02.2023 року; №5 від 31.03.2023 року; №3 від 16.05.2023 року в ЄРПН шляхом прийняття оскаржуваних рішень та невідповідність таких критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, в контексті ч.2 ст.2 КАС України, і, як наслідок, підлягають скасуванню.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

За приписами ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд звертає увагу на вимоги п.19 Порядку№1246, згідно якими податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п.20 Порядку№1246 внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України і нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної або визначення в судовому рішенні конкретної дати, яку слід вважати датою реєстрації або скасування реєстрації податкової накладної.

При цьому, судом не встановлено обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних №4 від 31.10.2022 року; №1 від 30.11.2022 року; №6 від 31.12.2022 року; №5 від 31.01.2023 року; №4 від 28.02.2023 року; №5 від 31.03.2023 року; №3 від 16.05.2023 року.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність для належного захисту порушеного права позивача зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні №4 від 31.10.2022 року; №1 від 30.11.2022 року; №6 від 31.12.2022 року; №5 від 31.01.2023 року; №4 від 28.02.2023 року; №5 від 31.03.2023 року; №3 від 16.05.2023 року. Задоволення такої позовної вимоги є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Отже, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Тернопільській області та ДПС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Тернопільській області:

- №9399585/30345109 від 23.08.2023 р.;

- №9399584/30345109 від 23.08.2023 р.;

- №9399581/30345109 від 23.08.2023 р.;

- №9399579/30345109 від 23.08.2023 р.;

- №9399583/30345109 від 23.08.2023 р.;

- №9399580/30345109 від 23.08.2023 р.;

- №9399580/30345109 від 23.08.2023 р..

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні подані Товариством з обмеженою відповідальністю "АНТ":

- №4 від 31.10.2022 року;

- №1 від 30.11.2022 року;

- №6 від 31.12.2022 року;

- №5 від 31.01.2023 року;

- №4 від 28.02.2023 року;

- №5 від 31.03.2023 року;

- №3 від 16.05.2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області 18 788 (вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень 00 копійок понесених судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 29 квітня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТ" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 24А,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Білецька, 1,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46003 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 ).

- Державна податкова служба України (місцезнаходження/місце проживання: площа Львівська, 8,м. Київ,04053 код ЄДРПОУ 43005393).

Головуючий суддяПодлісна І.М.