Рішення

від 02.05.2024 по справі 225/578/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 225/578/24

Провадження № 2-о/225/14/2024

Дзержинський міський суд Донецької області

РІШЕННЯ

іменем України

02 травня 2024 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі

головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,

за участі: секретаря Панасенко Г.Ю.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника - адвоката Целікова В.В.,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеконференції цивільну справу за заявою представника заявника Целікова Владілена Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бахмутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 про встановлення факту батьківства,

ВСТАНОВИВ :

Представник заявника - адвокат Целіков В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту батьківства.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 з березня 2017 року проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В кінці листопада 2020 року ОСОБА_1 завагітніла та ІНФОРМАЦІЯ_2 народила доньку ОСОБА_4 .

ОСОБА_5 визнав себе батьком ОСОБА_4 , однак у зв`язку з труднощами, пов`язаними з її утриманням та вихованням, припинив з ОСОБА_1 сімейні стосунки і переїхав до іншого житла.

01 вересня 2021 року заявниця зареєструвала народження доньки у Торецькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Ім`я та по батькові Дитини у Книзі реєстрації народжень було записано відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України за вказівкою її матері.

За життя ОСОБА_3 визнавав себе батьком дитини, окрім цього періодично надавав заявниці матеріальну допомогу на її утримання, і обіцяв подати до органу реєстрації актів цивільного стану заяву про визнання себе її батьком.

Однак ОСОБА_3 не встиг цього зробити, оскільки з 24 лютого 2022 року перебував на військовій службі.

У зв`язку з загрозою для життя внаслідок ведення бойових дій на сході України, ОСОБА_1 змушена була евакуюватись та наразі перебуває разом з донькою у Німеччині.

18 жовтня 2022 року ОСОБА_3 трагічно загинув виконуючи свій Конституційний обов`язок, щодо захисту Батьківщини від збройної агресії Російської Федерації.

Ухвалою суду від 26.03.2024 прийнято заяву до розгляду та відкрито окреме провадження.

Заявник та її представник в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги, просили їх задовольнити. Заявник ОСОБА_1 в суді зазначила, що з ОСОБА_3 проживала разом з 2017 року. За життя ОСОБА_3 визнавав себе батьком ОСОБА_4 . Він завжди піклувався про доньку, забезпечував її матеріально. ОСОБА_3 мав намір зареєструвати в органах РАЦС себе як батька ОСОБА_4 .

Заінтересована особа ОСОБА_2 в суді пояснила, що проти заяви про встановлення батьківства не заперечує, зазначила, що її брат ОСОБА_3 з 2017 року проживав разом з ОСОБА_1 , в серпні 2021 року у них народилася донька ОСОБА_6 . ОСОБА_3 завжди визнавав себе батьком дитини. Вона особисто часто відвідувала ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за місцем їх спільного проживання. ОСОБА_3 піклувався про дитину, покупав необхідні речі тощо. Їй відомо, що інших чоловіків під час спільного проживання з ОСОБА_3 у ОСОБА_1 не було.

Заінтересована особа Бахмутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідив матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21 жовтня 2022 року виданого Олександрівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №2260.

Відповідно до свідоцтва про поховання № НОМЕР_2 , виданого СКП "Запорізька рітуальна служба", поховання ОСОБА_3 відбулося 23.10.2022 року.

Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, ОСОБА_3 з 14.03.2022 року проходив військову службу.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Краматорськ Донецької області та відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державн реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька, вбачається, що в графі "батько" вказано " ОСОБА_7 ", відомості про батька записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

У своїй заяві та під час судового розгляду ОСОБА_1 вказує, що із ОСОБА_3 проживали разом з 2017 року однією сім`єю, після народження доньки ОСОБА_8 визнавав себе батьком дитини, що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, зокрема фотокартою із зображенням ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та дитиною- ОСОБА_4 , а також показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що ОСОБА_1 знає з дитинства, оскільки підтримує дружні стосунки з її матір`ю ОСОБА_11 . Їй відомо, що з 2017 року ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_3 однією сім`єю. У 2021 році у них народилася донька ОСОБА_6 . Вона часто бачила ОСОБА_3 разом з дитиною. Також зазначила, що в період спільного проживання з ОСОБА_3 . ОСОБА_1 не мала стосунків з іншими чоловіками.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 знає десь з 2017 року. Він проживав по сусідству з ними, тому йому відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю. Коли народилася дитина, то ОСОБА_3 казав йому, що це його донька.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що ОСОБА_1 є її донькою, яка з 2017 року проживала разом з ОСОБА_3 однією сім`єю. В серпні 2021 у них народилася донька ОСОБА_6 . Вона разом з ОСОБА_3 забирали з пологового будинку ОСОБА_1 з дитиною. ОСОБА_3 завжди визнавав себе батьком дитини, він піклувався про неї, забезпечував матеріально, проводив з нею свій вільний час.

Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір`ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями 125, 130 Сімейного кодексу України. Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, або оголошення її померлою.

Відповідно до змісту ч.1 ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч.2 ст.125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ст.130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

У відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. В пункті 13 вказаної Постанови, Пленум Верховного Суду України вказав, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч.2 ст.55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.

Згідно із ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.

Як вбачається зі ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження можуть бути розглянуті цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

При розгляді спору щодо встановлення факту батьківства суд має виходити зі змісту ст.130 СК України, відповідно до якої підставою для встановлення факту батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про встановлення факту батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст.130 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Пунктом 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини. В третьому абзаці п.13 постанови Пленуму зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Таким чином, суд, з`ясувавши всі обставини справи, вважає наявність підстав, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, встановленими в судовому засіданні, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Керуючись ст. 76-81, 89, 141, 293, 319 ЦПК України, ст. 55, 121, 125, 130, 134, 135 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника заявника ОСОБА_12 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ), який діє в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ), заінтересовані особи: Бахмутський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (36014, Полтавська область, м.Полтава, вул. Зінківська, буд. 6В, ЄДРПОУ 44571567), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ) про встановлення факту батьківства задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець м. Дзержинськ, Донецька область, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , є батьком ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Краматорськ, Донецька області.

Внести зміни до актового запису про народження № 192 від 01 вересня 2021, складеного Торецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про народження ОСОБА_4 , що народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , Україна, Донецька область, м. Краматорськ, вказавши в графі «Батько»: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Суддя Є.В. Челюбєєв