Ухвала

від 02.05.2024 по справі 620/3130/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2024 року ЧернігівСправа № 620/3130/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Падій В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області ДСНС України (вул. Гетьмана Полуботка, буд. 70, м. Чернігів, Чернігівська область, 14013, код ЄДРПОУ - 26179864) про визнання незаконним та скасуванні наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області ДСНС України про визнання незаконним та скасуванні наказу, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:.

-визнати незаконним та скасувати наказ № 38 о/с Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області ДСНС України від 19.07.2022 про припинення оплати середньомісячного заробітку на період проходження ОСОБА_1 військової служби;

-зобов`язати Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області ДСНС України нарахувати ОСОБА_1 та виплатити середньомісячний заробіток разом з надбавкою в розмірі 20% посадового окладу за престижність праці, як педагогічному працівнику, надбавкою за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, як педагогічному працівнику та іншими надбавками згідно штатного розпису, починаючи з 19.07.2022 і по день ухвалення судом рішення у справі.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.Ухвалою судді від 07.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання адміністративного позову 15 - денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем, в межах встановленого судом строку, подано до суду відзив на позов, в якому останній не визнає позовних вимог і просить відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що діяв у межах чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що наказом Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області від 28 жовтня 2019 року № 58 о/с, з 1 листопада 2019 року ОСОБА_1 переведено на посаду майстра виробничого навчання Чернігівських територіальних курсів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області ДСНС України II категорії, встановлено 12 тарифний розряд та посадовий оклад 4 480 грн 30 коп., встановлено надбавку в розмірі 20 % посадового окладу за престижність праці, як педагогічному працівнику відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 №373 «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам закладів дошкільної, позашкільної, загальної, середньої, професійної (професійно-технічної), вищої освіти, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування, встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, як педагогічному працівнику.

Наказом Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області від 25 травня 2022 року № 27 о/с, ОСОБА_1 увільнено від виконання обов`язків за посадою майстра виробничого навчання Чернігівських територіальних курсів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності II категорії за мобілізацію, у зв`язку з прийняттям на військову службу за призовом з 25 травня 2022 року по 24 травня 2023 року або до фактичного звільнення зі збереженням середньомісячного заробітку з моменту фактичного увільнення ОСОБА_1 відповідно до статті 119 КЗпП України.

У зв`язку з внесенням змін з 19.07.2022 до статті 119 КЗпП України на підставі Закону України від 01.07.2022 № 2352 - IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» наказом Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області від 19 липня 2022 року №38 о/с ОСОБА_1 було припинено нарахування та виплату середньомісячного заробітку з 19 липня 2022 року.

Позивач звернувся з вимогою до відповідача про визнання незаконним та скасування наказу №38 о/с про припинення виплати середньомісячного заробітку на період проходження ОСОБА_1 військової служби, зобов`язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток разом з надбавкою в розмірі 20% посадового окладу за престижність праці, як педагогічному працівнику та іншими надбавками згідно штатного розпису, починаючи з 19.07.2022 і по день ухвалення судом рішення у справі.

Проаналізувавши адміністративний позов з доданими до нього документами, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так у відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У свою чергу, система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

При цьому критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до положень пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Суб`єктом владних повноважень згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 2 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

При цьому пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Для набуття спором ознак публічно-правового в контексті статті 19 КАС України спірні правовідносини мають безпосередньо випливати з перебування особи на посаді, яка віднесена до публічної служби, та здійснення нею службової діяльності.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII) державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно з пунктом 15 частини 3 статті 3 Закону №889-VIII дія цього Закону не поширюється на працівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб`єктів господарювання державної форми власності, а також навчальних закладів, заснованих державними органами.

Таким чином до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, та з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, однак крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до Статуту, затвердженого розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 18.05.2021 №675 Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області є юридичною особою публічного права, що має статус закладу післядипломної освіти, який провадить освітню діяльність відповідно до ліцензії у сфері післядипломної освіти з підвищення кваліфікації у галузі знань Цивільна безпека.

Отже Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області, основний вид діяльності якого є інші види освіти не є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України.

Отже позивач, перебуваючи у трудових відносинах з відповідачем не був державним службовцем, не здійснював службову діяльність у розумінні статті 19 КАС України, а тому його посада не відноситься до посад публічної служби.

Зміст позовних вимог та їх підстави вказують на те, що звернення до адміністративного суду з цим позовом спрямоване на поновлення порушеного права позивача до роботодавця щодо стягнення середньомісячного заробітку на період проходження ним військової служби.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що цей позов подано з метою поновлення прав позивача у сфері трудових відносин.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За таких обставин суд вважає, що позивач неправильно визначив суд, до юрисдикції якого належить розгляд і вирішення цього спору.

За таких обставин суд дійшов висновку, що спір у справі між сторонами виник поза межами публічно-правових правовідносин, а отже віднесений до юрисдикції відповідного місцевого загального суду.

Суд зауважує, що розмежування юрисдикційних повноважень у межах спеціалізації судів підпорядковано гарантіям права кожної людини на ефективний судовий захист.

Частиною першою статті 354 КАС України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи суб`єктний склад сторін, зміст заявлених позивачем вимог та предмет, з огляду на той факт, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити.

При цьому на виконання положень частини 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, суд роз`яснює позивачу, що даний спір відноситься до юрисдикції місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 238, 241, 242, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Чернігівської області ДСНС України про визнання незаконним та скасуванні наказу, зобов`язання вчинити певні дії закрити.

Роз`яснити позивачу, що даний спір відноситься до юрисдикції місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що, у відповідності до частини 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Роз`яснити позивачу, що згідно з частиною 6 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

Копію ухвали про закриття провадження у справі надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про закриття провадження у справі.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293,295 297 та підпунктом 15.5 пункту 1 5РозділуVII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Падій