Постанова

від 12.03.2024 по справі 363/1485/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 363/1485/23

провадження № 22-ц/824/3661/2024

12 березня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.

при секретарі Колесніченко М. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про внесення змін до договору, за апеляційними скаргами представника ОСОБА_2 - адвоката Мельнікової Ірини Геннадіївни та представника ОСОБА_1 - адвоката Мельника Ярослава Ярославовича на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 жовтня 2023 року в складі судді Рудюк О. Д.,

встановив:

16.03.2023 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі на кожну дитину в розмірі 5000 грн щомісячно, а разом на трьох малолітніх дітей 15 000 грн з подальшою індексацією відповідно до закону, але не менше рекомендованого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення повноліття дітьми.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони є батьками трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

01 грудня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір між батьками про визначення місця проживання та сплату аліментів на дітей, посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області.

В договорі сторони дійшли згоди встановити обов`язок батька сплачувати на утримання дітей аліменти в розмірі 15 000 грн, тобто 5 000 грн щомісяця на одну дитину.

Відповідач з 20.01.2023 не сплачує взагалі аліменти на дітей. Всі витрати на дітей позивач несе самостійно.

Згідно ч. 2 ст. 189 СК України у разі невиконання одним із батьків свого обов`язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану" від 27 липня 2022 року №2455-ІХ, у пункті 102 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено абзацом чотирнадцятим такого змісту : Забороняється у період дії воєнного стану примусове виконання виконавчих написів нотаріусів".

З огляду на заборону виконавцям у період дії воєнного стану відкривати виконавчі провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса, позивач змушена звернутись до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дітей у розмірі 150000 грн щомісячно, тобто 5 000 грн на одну дитину.

07.04.2023 ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про внесення змін до договору.

Просив суд зменшити розмір аліментів, що сплачуються ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі договору про визначення місця проживання та сплату аліментів на дітей, укладеного ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Попругою А. М. 01.12.2021 , зареєстрованого в реєстрі за №2551, з 5 000 грн до 2000 грн щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня ухвалення рішення, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення кожною дитиною повноліття.

Внести зміни до вказаного договору , а саме:

викласти п.3.1. в наступній редакції: «Цим договором ми, батько - ОСОБА_2 та мати - ОСОБА_1 , дійшли згоди встановити обов`язок батька сплачувати на утримання дітей, аліменти в розмірі 6 000,00 грн щомісяця, тобто 2 000,00 грн щомісяця на одну дитину. Аліменти, що сплачуються батьком складаються з виплати у вигляді вищезгаданої грошової суми, тобто розмір якої за домовленістю сторін становить не менше 50% (п`ятдесят) відсотків встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку»;

викласти перше речення абзацу 1 п. 3.4 в наступній редакції: «Аліменти сплачуються батьком у повному розмірі або частинами в сумі 6 000, 00 грн щомісяця, не пізніше 20 числа кожного поточного місяця за поточний місяць».

Посилався на ті підстави, що на момент укладання договору про сплату аліментів він мав достатній рівень доходів для можливості виконання взятих на себе добровільно зобов`язань по сплаті щомісяця аліментів у розмірі 15000 грн на трьох дітей.

Військова агресія російської федерації проти України, як форс-мажорна обставина істотно вплинула на показники виробництва в країні та обсяги доходів від підприємства, та як наслідок, значеного скорочення доходів ОСОБА_2 . Отже, його матеріальний стан погіршився, що унеможливлює сплату аліментів у розмірі щомісяця 15 000 грн.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2021 року, загальний дохід ОСОБА_2 за період 1- 4 квартали 2021 року дорівнює 954 406,96 грн, за 1-4 квартали 2022 та 1 квартал 2023 року загальний дохід складає 6 211,18 грн.

Враховуючи факт погіршення матеріального становища позивача у порівнянні із тим рівнем, який в нього був на момент укладення договору, позивачем було надіслано відповідачу за зустрічним позовом лист-пропозицію про внесення змін до договору про визначення місця проживання та сплату аліментів на дітей на електронну адресу відповідача, а також засобами поштового зв`язку.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 11 жовтня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про внесення змін до договору відмовлено.

23.11.2023 представник ОСОБА_2 - адвокат Мельнікова І. Г. на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 жовтня 2023 року подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким зустрічний позов задовольнити.

Свої доводи обґрунтувала тим, що позивач на момент укладання договору про сплату аліментів мав достатній рівень доходів для можливості виконання взятих на себе добровільно зобов`язань по сплаті щомісяця аліментів на утримання трьох дітей у розмірі 15 000 грн.

ОСОБА_2 довів суду наявність підстав для зміни (зменшення) розміру аліментів внаслідок істотного зменшення його доходу та погіршення свого матеріального стану.

Зазначив, що ОСОБА_2 володіє земельною ділянкою кадастровий номер: 0520485800:01:002:0013 площею 1,7248 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Вінницька область, Бершадський район, с/р Війтівська, яку здає в оренду ПАТ «ПТАХОКОМБІНАТ «БЕРШАДСЬКИЙ». Розмір орендної плати, виходячи з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2022 року по 1 квартал 2023 року, складає 3 726, 71 грн на рік. Будь-якого іншого рухомого або нерухомого майна за ОСОБА_2 не рахується.

Згідно Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, ОСОБА_2 не працевлаштований. У відповідності до роздруківки Приватбанку від 25.02.2023 по банківському рахунку відповідача за період з 01.11.2021 по 25.02.2023 найбільш ваговими витратами ОСОБА_2 є витрати на продукти, комунальні платежі та аліменти.

Судом першої інстанції не враховано, що заробіток ОСОБА_2 значно знизився, у випадку сплати аліментів у визначеному договором розмірі йому не буде вистачать коштів на першочергові потреби, він не зможе виконувати свої зобов`язання системно та буде перебувати на межі виживання.

18.01.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Мельник Я. Я. подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просить відмовити в її задоволенні.

Зазначив, що визначення аліментів в розмірі по 2 000 грн на дитину щомісяця, з урахуванням розміру витрат на забезпечення дітей, порушить їх права на належні умови, необхідні для всебічного розвитку, та є недопустимою сумою.

29.01.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Мельник Я. Я. на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 жовтня 2023 року подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення в частині стягнення аліментів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання трьох малолітніх дітей аліменти в твердій грошовій сумі на кожні дитину в розмірі 5 000 грн щомісячно, а разом на трьох малолітніх дітей 15 000 грн з подальшою індексацією відповідно до закону.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, станом на 16.03.2023 утворилась заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 104 000 грн без урахування пені. У зв`язку з цим позивач змушена була звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дітей.

Заявлена сума у розмірі 5 000 грн на одну дитину є мінімально необхідною для забезпечення потреб дитини, оскільки витрати на харчування, проживання, навчання, розвиток, дозвілля, лікування та забезпечення інших першочергових потреб дитини є значно більшим, а відтак заявлений розмір аліментів є виправданим та обґрунтованим.

Як позивачу відомо, аліменти відповідач нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з відповідача не проводиться, після розлучення з позивачкою у шлюб він не вступав, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків немає, останній має у власності земельну ділянку.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Мельник Я. Я. апеляційну скаргу позивача підтримав та просив її задовольнити. В задоволенні апеляційної скарги відповідача просив відмовити.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Мельникова І. Г. апеляційну скаргу відповідача підтримала та просила її задовольнити. В задоволенні апеляційної скарги позивача просила відмовити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

ОСОБА_1 28.02.2024 надіслала до суду клопотання з проханням розглядати справи без її участі.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_6 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга представника ОСОБА_7 - адвоката Мельника Я. Я. - підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 16 листопада 2007 року.

В період перебування сторін у шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 14 травня 2012 року шлюб між сторонами розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін народилася донька ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_6 у сторін народилася донька ОСОБА_5

01 грудня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено Договір між батьками про визначення місця проживання та сплату аліментів на дітей, посвідчений приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області, в якому визначили місце проживання, розмір, строки та порядок виплати аліментів на утримання їх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Цим договором сторони дійшли згоди встановити обов`язок батька сплачувати на утримання дітей аліменти в розмірі 15 000 грн щомісяця, тобто 5 000 грн щомісяця на одну дитину. Аліменти, що сплачуються батьком, складаються з: виплати у вигляді вищевказаної грошової суми тобто розмір якої за домовленістю сторін становить не менше 50% встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку ( п. 3.1 договору).

Розмір аліментів, визначений домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації. Щомісячна плата не може бути меншою за мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину відповідно до ч. 2 ст.182 Сімейного кодексу України ( п.3.1 договору).

Звертаючись до суду позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей, позивачка посилалась на те, що відповідач з січня 2023 року взагалі не сплачує аліменти згідно умов укладеного з ним договору, внаслідок чого виникла заборгованість.

Відмовляючи у задоволенні вказаного позову, суд першої інстанції виходив з того, що пункт 102 розділу ХІІІ Закону України "Про виконавче провадження" доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2455-ІХ від 27.07.2022, відповідно до якого забороняється у період дії воєнного стану примусове виконання виконавчих написів нотаріусів, а не винесення нотаріусів виконавчих написів.

З огляду на те, що укладеним між сторонами договором встановлено, що у разі невиконання ОСОБА_2 своїх обов`язків аліменти на дітей з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса, заявлені вимоги про стягнення аліментів не підлягають задоволенню, оскільки це призведе до подвійного стягнення аліментів.

Колегія судді не може повністю погодитись з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з частинами першою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами на засадах справедливості, добросовісності та розумності відповідно до моральних засад суспільства.

Серед загальних засад регулювання сімейних відносин у частині другій статті 7 СК України закріплена можливість урегулювання цих відносин за домовленістю (договором) між їх учасниками.

Згідно з частиною другою статті 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Частиною першою статті 189 СК України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Частиною другою статті 189 СК України встановлено, що у разі невиконання одним із батьків свого обов`язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 27 листопада 2019 року (справа №456/1836/16-ц), встановлений частиною другою статті 189 СК України порядок стягнення аліментів за виконавчим написом нотаріуса не може бути перешкодою для звернення за захистом порушених прав до суду. Окрім того, законодавець передбачив додаткову можливість спрощеного стягнення аліментів за виконавчим написом нотаріуса саме в інтересах дітей з метою спрощення процедурних питань, але в жодному разі цим правом не обмежив право на судовий захист.

Відповідно до положень статей 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 СК України невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Разом з тим, позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати аліментів, розмір та строки виплати яких визначено укладеним між сторонами договором, по справі заявлено не було.

Правові підстави для ухвалення судового рішення про стягнення аліментів, з огляду на існування чинного договору між батьками про визначення місця проживання та сплату аліментів від 01.12.2021 року, відсутні.

Крім цього, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану" від 11 квітня 2023 року №3048-ІХ, який набрав чинності 06.05.2023 та був чинний на час прийняття оскаржуваного судового рішення, пункт 102 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" викладено в новій редакції. При цьому заборона відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів стосувалась лише виконавчих написів нотаріусів, вчинених на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні первісного позову, проте помилився щодо мотивів для такої відмови, що є підставою для зміни рішення суду першої інстанції в цій частині.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, що сплачуються на утримання дітей на підставі договору між батьками про визначення місця проживання та сплату аліментів від 01.12.2021 року з 15 000 грн на утримання трьох дітей до 6 000 грн, суд першої інстанції виходив з недоведеності цих вимог.

Надані ОСОБА_2 докази про погіршення його матеріального становища, а саме: відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2021 року про те, що його загальний дохід за період 1- 4 квартали 2021 року дорівнює 954 406,96 грн, за 1-4 квартали 2022 та 1 квартал 2023 року загальний дохід складає 6211,18 грн, суд першої інстанції оцінив критично.

Погоджуючись з рішення суду першої інстанції у вказаній частині, колегія суддів виходить з таких підстав.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Таким чином, статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився матеріальний стан, оскільки обсяги його доходів від підприємництва внаслідок збройної агресії РФ проти України скоротилися.

Разом з тим, позивачем належними, допустимими та достатніми доказами не підтверджено погіршення його майнового стану, у тому числі, внаслідок зміни його майнового становища.

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів на утриманих податків, з грудня 2022 по 01.03.2023 доходів відповідач не мав.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що під час судового розгляду представник відповідача за зустрічним позовом вказував на те, що ОСОБА_2 наразі перебуває у Великобританії де отримує допомогу по безробіттю, яка для неодруженого чоловіка старше 25 років складає 390,91 ? на місяць, що в еквіваленті за курсом НБУ дорівнює 18 396,30 грн.

Не спростовуючи вказану обставину, відповідач лише зазначив, що ОСОБА_1 з дітьми також перебуває у Великобританії та отримує соціальні виплати на себе та дітей.

З огляду на відсутність належних та достатніх доказів про матеріальне становище відповідача, дійсний розмір його щомісячного доходу, отримання ним доходу від здачі в оренду належної йому земельної ділянки площею 1,7248 га, кадастровий номер:0520485800:01:002:0013, суд першої інстанції дійшов по суті правильного висновку про відмову в задоволенні зустрічного позову, який доводами апеляційної скарги відповідача не спростовано.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що в задоволенні як первісного, так і зустрічного позову відмовлено, розподіл судових витрат по сплаті судового збору відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Мельнікової Ірини Геннадіївни залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мельника Ярослава Ярославовича задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 жовтня 2023 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 жовтня 2023 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про внесення змін до договору залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.05.2024.

Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук