Рішення

від 30.04.2024 по справі 136/292/24

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/292/24

провадження № 2/136/51/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Шпортун С.В.,

за участю секретаря судового засідання Белінської С.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду через представника із вищевказаним позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) про визнання права на частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом, обґрунтовуючи підставність позову тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина за законом. До першої черги спадкування за законом увійшли - позивач ОСОБА_1 , як рідна дочка спадкодавця та відповідач ОСОБА_2 , яка приходиться рідною матір`ю спадкодавця. До складу спадщини увійшла земельна ділянка, площею 2,9305 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Скитківської сільської ради, право власності на яке посвідчено було державним актом. Спадкоємці спадщину прийняли у визначеному законом порядку та строки. На ім`я відповідача нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на частину земельної ділянки у розмірі 1/2 частки, тоді як позивачеві було відмовлено в реалізації її спадкових прав на 1/2 частку вказаного спадкового майна шляхом винесення постанови відповідного змісту, яка мотивована тим, що заявником нотаріусу не було пред`явлено витягу з Державного земельного кадастру про присвоєння кадастрового номера земельній ділянці належній спадкодавцеві, відтак в даній ситуації слід збирати докази, що не входить до компетенції нотаріуса.

Ураховуючи те, що в нотаріальному порядку позивач позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права, тому звернулась до суду із даним позовом, в якому просить суд визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на частку земельної ділянки, площею 2,9305 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Скитківської сільської ради Липовецького (наразі Вінницького) району Вінницької області, у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відзиву на позов відповідач у визначений судом строк не подала, однак надала до суду заяву, у якій позовні вимоги визнала, не заперечує щодо їх задоволення, а розгляд справи просила проводити за її відсутності.

Ухвалою суду від 15.02.2024 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

04.03.2024 ухвалою суду позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, призначено розгляд за правилами загального позовного провадження, за клопотанням позивача витребувано з нотаріальної установи матеріали спадкової справи після смерті спадкодавця.

У підготовче судове засідання позивач та її представник не з`явились, утім останній надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, а розгляд справи проводити за їх відсутності.

З огляду на те, що у підготовче судове засідання сторони не з`явились, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, скориставшись своїми правами визначеними ЦПК України, разом з цим, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення в даному судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, тому суд не здійснює фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від (а.с.42, на звороті). Після його смерті відкрилась спадщина.

Із матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_3 за № 223/06 від 23.10.2005, судом встановлено, що своїм правом на спадкування скористались мати спадкодавця ОСОБА_2 , в підтвердження чого є свідоцтво про народження спадкодавця серія НОМЕР_2 , подавши заяву відповідного змісту нотаріусу за місцем відкриття спадщини про прийняття спадщини. Дочка спадкодавця ОСОБА_1 , доказом родинних відносин є свідоцтво про народження останньої серія НОМЕР_3 , подавши заяву відповідного змісту нотаріусу за місцем відкриття спадщини про прийняття спадщини. Дружина спадкодавця ОСОБА_4 - надала нотаріусу заяву про відмову від належної їй частці у спадщині.

Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами свідчать про те, що сторони спору є спадкоємцями першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , спадщину прийняли обоє, відтак вона їм належить з моменту відкриття.

Судом встановлено, що до складу спадщини увійшла земельна ділянка площею 2,9305 га, кадастровий номер 0522286100:05:000:1324, яка розташована на території Скитківської сільської ради Липовецького району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ВН №07043, який був виданий Скитківською сільською радою народних депутатів 12.12.2001 (а.с.48).

07.07.2006 на ім`я ОСОБА_2 державним нотаріусом Липовецької державної нотаріальної контори Кицюком О.П. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку земельної ділянки, площею 2,9305 га, кадастровий номер 0522286100:05:000:1324, яка розташована на території Скитківської сільської ради Липовецького району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі вказаного нотаріального акту на ім`я ОСОБА_2 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку (а.с.7), площа земельної ділянки 1 4653 га. кадастровий номер 0522286100:05:000:1324.

За наслідками поданої ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини, державним нотаріусом Липовецької державною нотаріальної контори від 28.11.2023 за № 02-31/570, було відмовлено у видачі на її ім`я свідоцтва про право на 1/2 частки спадщини у вигляді вищевказаної земельної ділянки після смерті ОСОБА_3 . Така відмова мотивована тим, що в результаті оформлення спадщини ОСОБА_2 відбувся поділ належної спадкодавцеві земельної ділянки, площею 2,9305 га із кадастровим номером 0522286100:05:000:1324, в результаті якого утворилось дві земельні ділянки, а саме площею 1,4653 га, кадастровий номер, яка належить ОСОБА_2 із кадастровим номером - 0522286100:05:000:1324, та земельна ділянка площею 1,4653 га, яка належала померлому, однак кадастровий номер - 0522286100:05:000:1324 використовувати більше неможливо, оскільки поділ земельної ділянки мав призвести до скасування її державної реєстрації, як об`єкта цивільних прав, формування нових земельних ділянок та кадастрових номерів, внесення інформації про них до Державного земельного кадастру, а оскільки це було зроблено лише щодо земельної ділянки належної ОСОБА_2 , відтак оформлення спадщини за вказаних обставин є неможливе, оскільки потребує збирання доказів, що виходить за межі компетенції нотаріуса.

Відповідно до листа наданого Державним кадастровим реєстратором відділу №1 А. Лебідь від 29.04.2024 №545/14-24 вбачається, що відомості про присвоєння кадастрового номеру на земельну ділянку загальною площею 2,9305 га, розташованої на території Скитківської сільської ради, яка належала ОСОБА_3 , у відділі відсутні. Згідно свідоцтва про спадщину на 1/2 частину вищевказаної земельної ділянки ОСОБА_2 виготовлено та видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №362562, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010786100002 від 31.01.2007 на земельну ділянку площею 1,4653 га із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Скитківської сільської ради Липовецького району Вінницької області, на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, присвоєно земельній ділянці для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,4653 га, кадастровий номер 0522286100:05:000:1324. Відомості про присвоєння кадастрового номеру на решту земельної ділянки, яка належала ОСОБА_3 у відділі відсутні. Враховуючи вище викладене, внести відомості до бази ДЗК на земельну ділянку загальною площею 2,9305 га не вбачається за можливе, оскільки 1/2 земельної ділянки, площею 1,4653 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, уже внесена до ДЗК та земельній ділянці присвоєно кадастровий номер №522286100:05:000:1324.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 зазначено, що у разі неможливості оформлення спадкових прав у нотаріуса особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, а також на права на земельну частку (пай) є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої - п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частини перша, третя статті 1296 ЦК України).

Відповідно до статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до підпунктів 4.12, 4.16, 4.19, 4.21 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальний дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру, передбачено Законом України від 07.07.2011 № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» (далі Закон), ведення Державного земельного кадастру передбачено Порядком ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, від 25.12.2015 № 1127 (далі Порядок).

Приписами п.10ст.24Закону,п.57,114Порядку,визначено,що державнареєстрація земельноїділянки скасовуєтьсяДержавним кадастровимреєстратором,який здійснюєтаку реєстрацію,у разі поділучи об`єднанняземельних ділянок. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку. У разі внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку (в разі її поділу чи об`єднання з іншою земельною ділянкою), на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга була відкрита та закрита, або відомостей про земельну ділянку, що набули статусу архівних такі відомості вносяться до Поземельної книги відповідно до пунктів 49 - 54 цього Порядку на підставі відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку із статусом архівних.

Зібрані у справі докази підтверджують, що внаслідок отримання відповідачем спадщини після смерті ОСОБА_3 було проведено поділ належної спадкодавцеві ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 2,9305 га, якій не було присвоєно кадастрового номера, в результаті якого утворилось дві земельні ділянки, площею по 1,4653 га, на одну з яких присвоєно кадастровий номер - 0522286100:05:000:1324 та ОСОБА_2 видано державний акт 31.07.2007, тоді як відомості про присвоєння кадастрового номеру на решту земельної ділянки, яка належала ОСОБА_3 та успадкована позивачем ОСОБА_1 відсутні та внести їх до бази ДЗК державний кадастровий реєстратор не має правових підстав, тоді як і нотаріус видати свідоцтво про право на спадщину не може з незалежних від нього причин.

Вказані обставини позбавляють позивача можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку.

Відповідно до статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

У постанові Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 205/4311/14-ц (провадження № 61-10174св19), зроблено висновок, що: «визнання права на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, зокрема, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку».

З огляду на викладене суд дійшов до переконання, що обставини, які викладені у позовній заяві знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, наявність порушених прав позивача доведена, отож вони підлягають захисту судом.

Крім цього, відповідач надала суду заяву про визнання позову.

У разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом (п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі").

Ураховуючи обґрунтованість позовних вимог, а також те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.200,206,258-259,263-265ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) про визнання права на 1/2 частку земельної ділянки в порядку спадкування за законом, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 2,9305 га., цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Скитківської сільської ради Липовецького (зараз Вінницького) району Вінницької області, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Світлана ШПОРТУН