Постанова

від 01.05.2024 по справі 560/2603/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року

м. Київ

справа №560/2603/19

адміністративне провадження № К/9901/9533/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020 (головуючий суддя: Біла Л.М., судді: Гонтарук В.М., Курко О.П.) у справі № 560/2603/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач), в якому просила:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні індексації пенсії та відновленні індексації пенсії наростаючим підсумком за період з 01.11.2018 по 30.09.2019;

зобов`язати ГУПФУ в Хмельницькій області провести індексацію пенсії шляхом відновлення індексації пенсії наростаючим підсумком у спосіб нарахування та виплати ОСОБА_1 сум недоотриманої пенсії - 22473,19 грн у вигляді індексації пенсії за період з 01.11.2018 по 30.09.2019 включно з проведенням в подальшому виплат проіндексованої пенсії наростаючим підсумком, а також звернути судове рішення до негайного виконання.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 24.10.2019 позов задовольнив частково:

визнав протиправними дії ГУПФУ в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні індексації пенсії та відновлення індексації пенсії наростаючим підсумком за період з 01.11.2018 по 30.09.2019;

зобов`язав ГУПФУ в Хмельницькій області провести індексацію пенсії шляхом відновлення індексації пенсії наростаючим підсумком у спосіб нарахування та виплати позивачці сум недоотриманої пенсії за період з 01.11.2018 по 30.09.2019.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 04.03.2020 скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивачка подала касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 21.04.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30.04.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Звернення з цим позовом до суду обумовлено незгодою позивачки із відмовою пенсійного органу у проведенні індексації пенсії та її відновленні наростаючим підсумком у спосіб нарахування та виплати сум індексації пенсії, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Позивачка вважає, що така відмова порушує її законне право на індексацію пенсії, з огляду на інфляцію, яка зменшує її фактичну вартість.

Відповідач позов не визнав. Наполягає, що починаючи з листопада 2018 по теперішній час, управлінням щомісячно проводиться індексація пенсії в сумі 170,82 грн.

Також відповідач вказав, що Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» внесено зміни до законів України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV стосовно визначення нового механізму нарахування індексації пенсій.

Зазначив, що частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводитиметься перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Розмір, дата та порядок такого збільшення визначатиметься у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення. Таким чином, у разі прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення буде розглянуто питання щодо нарахування індексації пенсії.

За таких аргументів, відповідач вважає, що у нього відсутні підстави для проведення індексації пенсії шляхом відновлення індексації пенсії наростаючим підсумком у спосіб нарахування та виплати ОСОБА_1 сум недоотриманої пенсії - 22473,19 грн у вигляді індексації пенсії за період з 01.11.2018 по 30.09.2019 включно.

Від позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій остання зазначила, що відмова відповідача щодо проведення індексації пенсії є незаконною та необґрунтованою, оскільки суперечить нормам Конституції України. Наголосила, що постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі № 560/3702/18 від 10.04.2019 зобов`язано ГУПФУ в Хмельницькій області провести індексацію пенсії шляхом відновлення індексації пенсії наростаючим підсумком за період з 01.01.2015 по 31.10.2018.

Відповідачем у запереченні зазначено, що підстав для проведення індексації пенсії позивачки немає, отже у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій установлено, що позивачка з 23.01.2002 отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а з 27.02.2014 ОСОБА_1 призначено пенсію згідно із Законом України № 3723-ХІ від 16.12.1993 «Про державну службу» в розмірі 80% від суми заробітної плати державного службовця, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З 27.02.2014 базовий місяць для обчислення індексації встановлено лютий 2014 року, починаючи з 01.12.2014 по теперішній час ГУПФУ в Хмельницькій області позивачці проводиться індексація пенсії в сумі 170,82 грн.

У квітні 2019 року позивачка, вважаючи неправомірними дії відповідача щодо виплати їй фіксованої суми індексації пенсії, яка була встановлена ще в 2014 році, звернулась до відповідача із заявою про проведення індексації її пенсії за період з 01.11.2018 по 30.09.2019, а також відновлення індексації пенсії наростаючим підсумком.

Листом від 18.04.2019 № 1032/М-8 ГУПФУ в Хмельницькій області відмовило у задоволенні заяви позивачки.

У липні 2019 позивачка повторно звернулася до відповідача із заявою щодо проведення індексації пенсії, а також відновлення індексації пенсії наростаючим підсумком у спосіб нарахування та виплати їй сум індексації пенсії, відповідно до Закону України «Про індексації грошових доходів населення».

Листом від 13.08.2019 № М-815-П-02-26-04 відповідач відмовив ОСОБА_1 у проведенні індексації пенсії та її відновленні наростаючим підсумком, зазначивши про відсутність для цього правових підстав.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулася із цим позовом до суду.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія, яку отримує позивака, є об`єктом індексації, яка має нараховуватись щомісячно, за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив встановлений поріг індексації, у частині, що дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Проведення індексації наростаючим підсумком та виплата фактично нарахованих сум проводиться виключно у межах бюджетних асигнувань на вказані цілі, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Одночасно з цим, суд першої інстанції констатував, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для відмови у нарахуванні та виплаті гарантованих Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» сум індексації.

Суд апеляційної інстанції не погодився із такими висновками суду першої інстанції.

Із посиланням на пункт 13 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV зазначив, що у разі, якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», (…), її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.

Водночас до такого переведення, розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (Закон № 2148-VIII), не переглядається та пенсія не індексується. Різниця між розміром пенсії, на яку має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

У спірному випадку, пенсію ОСОБА_1 призначено та обчислено відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, що в розрізі наведених вище приписів норм чинного законодавства є підставою для непроведення індексації її пенсії.

Крім того, суд апеляційної інстанції також зауважив, що індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлювався в розмірі 103 відсотка.

Так, відповідно до опублікованих Мінсоцполітики показників індексів інфляції за 2018-2019 роки, інформація про які є у вільному доступі, встановлено, що з 01.11.2018 по 30.09.2019 індекс інфляції не перевищував 103%.

Отже, відповідач обґрунтовано зазначив, що підстави для проведення індексації нарахованої та виплаченої позивачу пенсії за період з 01.11.2018 по 30.09.2019 відсутні.

Одночасно з цим судом апеляційної інстанції установлено, що позивачці 25.06.2019 проведено перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму, внаслідок чого загальний розмір пенсії склав 4332,29 грн з урахуванням в тому числі, і фіксованої суми індексації у розмірі 170,82 грн.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до помилкового скасування законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Скаржниця вважає, що оскаржуване судове рішення не відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо індексації пенсії у зв`язку із зростанням доходів громадян, яка висловлена у постановах від 20.12.2019 у справі № 201/8002/16-а, від 18.02.2020 у справі № 686/6476/17 та стосується застосування пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Зазначила, що з березня 2019 року проводилась масова індексація пенсій, проте пенсію позивачки не проіндексовано. Пенсія отримано на рівні грудня 2014 року. На переконання скаржниці, зазначене є свідченням дій із встановлення ручного регулювання розміру пенсійних виплат, тобто індексація пенсії проводиться ПФУ в ручному режимі, що не відповідає конституційному принципу рівності громадян перед законом.

Скаржниця погодилася із висновками суду апеляційної інстанції, що у спірний період індекс інфляції не перевищував поріг індексації 103%, проте вважає, що внаслідок зміни правового регулювання законодавцем не визначено проводити обнулення вже існуючого коефіцієнту індексації пенсії, розрахованого з місяця виходу на пенсію.

У контексті наведених доводів, скаржниця зазначила, що при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації пенсії визначається базовий місяць. Базовим місяцем вважається - місяць виходу на пенсію або місяць підвищення пенсії. Оскільки розмір пенсії позивачки з січня 2015 року по березень 2020 року є незмінним, отже базовим залишається місяць виходу на пенсію, тобто - лютий 2014 року, відповідно коефіцієнт індексації пенсії розрахований з місяця виходу на пенсію і становить у вересні 2019 року - 154 відсотки.

Натомість внаслідок внесених Законом № 2148-VIII змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» позивачку позбавлено права власності на кошти, які остання очікувала отримати.

Своєю чергою, звуження існуючого права призводить до порушення самої сутності змісту права - право на соціальний захист через зменшення соціальних гарантій, оскільки, право на соціальні виплати обумовлені попередньою обов`язковою сплатою внесків до Пенсійного фонду.

Згодом 30.04.2020 (відправлено засобами поштового зв`язку - 28.04.2020) та 30.06.2020 (відправлено засобами поштового зв`язку - 29.06.2020) скаржниця подала доповнення до касаційної скарги.

Згідно із пунктом 1 статті 337 КАС України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги та зазначено особисто скаржницею, копію судового рішення суду апеляційної інстанції отримано нею 25.03.2020, відповідно останнім днем строку для подання доповнень є 26.04.2020.

Отже зазначені доповнення суд не враховує, оскільки такі подані за межами строків, визначених статтею 337 КАС України.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому із посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просить залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Наполягає, що оскільки позивачці призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», то її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. Натомість до такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII (набрав чинності 11.10.2017), не переглядається та пенсія не індексується.

Також відповідач відзначив про нерелевантність приведеної скаржницею судової практики касаційного суду, оскільки правовідносини у справі, що розглядається і у справах № 201/8002/16-а та № 686/6476/17 виникли за різного правового регулювання та фактичних обставин у справі. Зокрема у справах, на які посилається скаржниця, правовідносини виникли до внесення змін Законом №2148-VIII до законів України «Про індексацію грошових доходів населення» та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивачка подала заперечення на відзив. Наполягає, що внесеними до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» змінами скасовано існуючі права і свободи людини і громадянина та звужено їх зміст та обсяг в аспекті проведення індексації пенсії, чим порушено приписи частини другої статті 8, статті 21, частин другої, третьої статті 22, частини першої статті 46 Конституції України.

Своєю чергою, відмова держави від свої гарантій та непроведення індексації пенсії є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Натомість суд апеляційної інстанції не здійснив юридичної оцінки усіх фактичних обставин у справі та неправильно розтлумачив норми національного законодавства.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

Правовідносини між сторонами врегульовані положеннями Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №1058-ІV) та Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції Закону України від 03.10.2017 N 2148-VIII; далі - Закон №1282-XII).

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон № 1282-XII.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до приписів статті 2 Закону № 1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (стаття 3 Закону № 1282-XII).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Уряду від 17.07.2003 № 1078, визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-ІV для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Разом з цим, відповідно до пункту 13 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII) у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», , її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», не переглядається та пенсія не індексується. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Колегія суддів зазначає, що положення Закону № 2148-VIII в частині внесених вище змін у закони України № 1282-XII і № 1058-ІV в установленому законом порядку неконституційними не визнавалися та є чинними.

Отже, зважаючи на те, що пенсію позивачці призначено з підстав, визначених Законом України «Про державну службу», до дня набрання чинності Законом №2148-VIII, то її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. Натомість до такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України № 2148-VIII, не переглядається та пенсія не індексується.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для проведення індексації, оскільки пенсія позивачці виплачується згідно із Законом України «Про державну службу».

Водночас, згідно і статтею 4 Закону № 1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Пункт 11 Порядку № 1078 також передбачає, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до опублікованих Мінсоцполітики показників індексів інфляції за 2018-2019 роки, інформація про які є у вільному доступі, з 01.11.2018 по 30.09.2019 індекс інфляції не перевищував 103%.

Отже, відповідач обґрунтовано вказав, що підстави для проведення індексації нарахованої та виплаченої позивачу пенсії за період з 01.11.2018 по 30.09.2019 відсутні.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що 25.06.2019 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму, внаслідок чого загальний розмір пенсії склав 4332,29 грн з урахуванням, у тому числі, і зафіксованої суми індексації у розмірі 170,82 грн.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав, що доводи позивачки про порушення її законного права на індексацію пенсії, з огляду на інфляцію, яка зменшує фактичну вартість отримуваної пенсії, є безпідставними.

Одночасно з цим, колегія суддів виключає можливість застосування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.12.2019 у справі №201/8002/16-а та від 18.02.2020 у справі № 686/6476/17, до справи, що розглядається, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними, ухвалені за інших фактичних обставин справи, з урахуванням іншої нормативної бази, що у своїй сукупності не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правову позицію у справі, що розглядається.

Зокрема у справах № 201/8002/16-а та № 686/6476/17 Верховним Судом вирішувалося питання правомірності дій Пенсійного органу щодо встановлення нового базового місяця для здійснення індексації пенсії позивачів при перерахунку пенсії на виконання судового рішення.

Також, правовідносини у вказаних вище справах виникли до внесення Законом №2148- VIII змін до Законів України № 1282-ХІІ та № 1058-ІV.

Натомість у справі, що розглядається, ГУПФУ в Хмельницькій області відмовляючи у проведенні індексації пенсії наростаючим підсумком керувалось положенням частини третьої статті 2 Закону № 1282-ХІІ, пунктом 13 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, відповідно до яких у разі отримання пенсії відповідно до вимог Закону України «Про державну службу», що має місце у спірному випадку, індексація не проводиться та статті 4 Закону №1282-ХІІ, згідно якої індексація проводиться у випаду коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, проте індекс інфляції за період з 01.11.2018 по 30.09.2019 не перевищував встановлений поріг.

Вищевикладеним спростовуються доводи касаційної скарги позивачки. Фактично скаржниця у касаційній скарзі зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020 у справі №560/2603/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

Я. О. Берназюк

В. М. Шарапа