Постанова

від 25.04.2024 по справі 160/20659/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/20659/23

Головуючий суддя І інстанції Горбалінський В.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Беседи Г.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 року в адміністративній справі №160/20659/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями «УПС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями «УПС» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомленнярішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.11.2021 року: за формою «Р» №0189100701, за формою «Р» №0189120701, за формою «ПН» №0189140701.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями «УПС» було задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомленнярішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.11.2021 року за формою «Р» №0189100701, за формою «Р» № 0189120701, за формою «ПН» №0189140701.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем у відповідності з приписами чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для їх скасування.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував відносно задоволення апеляційної скарги, зазначаючи, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін.

Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, 30.07.2021 року наказом №3555-п Головного управління ДПС у Дніпропетровській області призначено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями «УПС» за період діяльності з 01.01.2018 року по 30.06.2021 року.

08.10.2021 року за результатом документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями «УПС» Головним управлінням у Дніпропетровській області складено акт №3484/04-36-01-01/24427542, яким встановлено:

- порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями «УПС»: пп.14.1.13 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, ч.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.5, п.7 П(с)БО 15 «Доходи», п.3.10 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених Наказом міністерства фінансів України від 28.03.2013 року №433 (зі змінами та доповненнями) занижено податок на прибуток за 2020 рік на загальну суму 439 644,00 грн.;

- п.п.14.1.13 п.14.1 ст.14, пп. В, Г п.198.5 ст.198, п.189.1 ст.189 Податкового кодексу України, встановлено заниження позитивного значення, що підлягає сплаті до державного бюджету, загальною сумою ПДВ 8 991 324,00 грн., а саме у лютому 2018 року 131 712,00 грн., у березні 245 332,00 грн., у липні 2018 року - 1 201 967,00 грн., у серпні 864 298,00 грн., у жовтні 2018 року 186 756,00 грн., у грудні 2018 року 130 261,00 грн., у травні 2019 року 721 787,00 грн., у червні 2019 року 148 947,00 грн., у серпні 2019 року 54 508,00 грн., у вересні 2019 року 7090,00 грн., у жовтні 2019 року 275 171,00 грн., у квітні 2020 року 795 049,00 грн., у травні 2020 року - 1 820 093,00 грн., у червні 2020 року - 1 242 722,00 грн,, у липні 2020 року 251 957,00 грн,, у вересні 2020 року 493 394,00 грн., у жовтні 2020 року 374 642,00 грн., у грудні 2020 року 45 638,00 грн.;

- п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями) не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму ПДВ 3 400,00 грн. (штрафні санкції за порушення п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України не застосовуються згідно з вимогами законів України від 17.03.2020 року №533-ІХ, від 30.03.2020 року №540-ІХ, від 13.05.2020 року №591-ІХ).

На підставі акту №3484/04-36-01-01/24427542 від 08.10.2021 року про результати документальної планової виїзної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення за формою «Р» №0189100701 від 30.11.2021 року на загальну суму 439 644,00 грн., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями «УПС» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуто приватних підприємств на 439 644,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення за формою «Р» №0189120701 від 30.11.2021 року на загальну суму 11 239 155,00 грн., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями «УПС» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 8 991 324,00 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 247 831,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення за формою «ПН» №0189140701 від 30.11.2021 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Українсько-Польське підприємство з іноземними інвестиціями «УПС» визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 400,00 грн.

Вважаючи протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи допущене контролюючим органом порушення пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, неохідним є визнання протиправними та скасування податкових повідомленьрішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.11.2021 року: за формою «Р» №0189100701, за формою «Р» №0189120701, за формою «ПН» №0189140701, як таких, що прийняті за наслідками протиправної перевірки.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є зокрема: 41.1.1. податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно з п.п. 61.1, 61.2 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється зокрема шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав, наведених у пп. 78.1.1 - 78.1.22.

Відповідно до пунктів 78.4 78.8 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №1236 від 09.12.2020 року установлено з 19 грудня 2020 року до 31 березня 2022 року на території України карантин.

Отже, на момент проведення документальної планової виїзної перевірки позивача дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не завершилася, а відтак діяв і мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок платників податків (за виключення окремих видів документальних позапланових та фактичних перевірок, наведених у пункті 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України).

В свою чергу, пунктом 4 розділу II Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" №909-ІХ від 17.09.2020 року на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі вказаної правової норми, Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок" №89 від 03.02.2021 року, якою постановлено скоротити строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. №568-IX); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

На переконання відповідача, наведені правові приписи обумовлювали правомірність призначення документальної планової виїзної перевірки позивача.

Між тим, станом на час проведення перевірки (жовтень 2021 року) мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину був прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Вказана норма в частині обмежень на проведення документальних планових виїзних перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, на той час була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строку дії мораторію могла бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 5.2 статті 5 Податкового кодексу України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною 3 статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

Відтак, в силу вищенаведених правових приписів, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що проведення планової виїзної документальної перевірки під час дії мораторію на підставі 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України є протиправною та такі обставини тягнуть за собою протиправність спірних податкових повідомлень-рішень та необхідність їх скасування.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 року в адміністративній справі №160/20659/23 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко