Постанова

від 02.05.2024 по справі 380/18830/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/18830/23 пров. № А/857/22610/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Гудима Л.Я.,

Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі № 380/18830/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ ПАК» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними, (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Сподарик Н.І. в м. Львів Львівської області в порядку письмового провадження), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБ ПАК» (далі ТзОВ «ТБ ПАК», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі також ГУ ДПС), Державної податкової служби України (далі також ДПС), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення від 11.04.2023 року № 8609605/40209608 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області (далі також Комісія) про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також ЄРПН, Реєстр);

2) зобов`язати ДПС зареєструвати в ЄРПН податкову накладну (далі також ПН) від 01.03.2023 року № 18 датою її первинного подання платником податків на реєстрацію.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач ГУ ДПС, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що, виходячи з власних дискреційних повноважень та відсутністю необхідного обсягу документів, які б підтверджували інформацію, зазначену в спірній ПН, правомірно відмовив у реєстрації цієї ПН. Вимога щодо реєстрації ПН є передчасною.

Позивач та відповідач ДПС не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що ТзОВ «ТБ ПАК» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 40209608, місце реєстрації: 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Волошкова, 72.

Основним видом економічної діяльності позивача є 16.24 Виробництво дерев`яної тари; Інші 02.20 Лісозаготівлі; 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 46.34 Оптова торгівля напоями; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Між позивачем (продавець) та ТзОВ «ФРУТ ІНДАСТРІС» (покупець) 05.01.2023 укладеного договір купівлі-продажу № 05/01/2023 (далі також Договір), згідно з умовами якого, в порядку та на умовах, визначених даним договором, продавець зобов`язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Відповідно до пункту 1.2 Договору найменування, одиниця вимірювання, ціна та кількість товару, що постачається, зазначаються у додатках та/або у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно пункту 2.1 Договору ціна за одиницю та загальна вартість товару, що постачається, зазначаються у додатках та/або у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до пункту 2.2 Договору загальна вартість цього договору складається з сум усіх поставок товару, що були здійснені по даному договору та зазначені у рахунках на оплату і видаткових накладних, за якими покупець отримав товар від постачальника.

Покупець здійснює оплату за товару на підставі виставленого рахунку на умовах відстрочки платежу на термін не більше 30 календарних днів з моменту поставки товару. Покупець має право здійснити повну або часткову попередню оплату за товар (п.2.1 договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору поставка товару здійснюється продавцем на підставі замовлення, наданого покупцем, у якому зазначається асортимент, кількість та дата передачі товару. Прийняття та узгодження замовлення здійснюється через електронний, факсимільний чи телефонний зв`язок. Транспорті витрати, пов`язані з доставкою товару від продавця до покупця, оплачуються за домовленістю сторін покупцем або продавцем.

Згідно пункту 7.1 Договору договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2023, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до додатку № 1 до Договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю наступний товар: сушильний комплекс барабанного типу з системою подачі палива та аспірацією тирси СК-2500 ПА.

Відповідно до додатку від 28.02.2023 № 12 до Договору продавець зобов`язується передати у власність покупцю наступний товар: навантажувач самохідний з електродвигуном (жив. від акумулятора), 2021 р.в., бу, Still ECU 16,24,F20165C00784, витяжка вентиляції лінії піддонів; електродвигун АИР250S4 1081, 75кВт 15000 об/хв; устаткування для корування середньорозм. лісоматеріалів: зав.ном.180.07, виробник: Motar Sp.zo.o., 2007; заточний пристрій «Темп Боранзон»; домкрат рейковий ручний 15-00-CON-W/5t/1200; рольгангований стіл; розвідний пристрій на два зуба; маршрутизатор Cisco 880 Series Integrated Services Routers; стружкопилесос ПП-5; верстат для подрібнювання деревини Se 250 М2, Ек156923, 2013 р.в., виробник Celma, потужність 34 кВт; прес-гранулятор для виробництва пелет, RMP 520/80, новий, 2018 р.в.

На виконання умов даного договору позивачем було поставлено покупцю витяжку вентиляції лінії піддонів, що підтверджується видатковою накладною від 01.03.2023 № 29. Оплата за поставлений товар підтверджується платіжною інструкцією від 01.03.2023 № 28.

У відповідності до підпункту «б» пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) та на виконання податкових зобов`язань, позивачем складено ПН від 01.03.2023 № 18 на загальну суму 150000 грн, в тому числі ПДВ 25000 грн та відправлено на реєстрацію в ЄРПН.

Згідно з отриманою позивачем квитанцією від 30.03.2023 спірну ПН прийнято, але реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України. Також зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8414 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник «D»=.4593%, «Р»=11117816.65. Відправник: Автоматизована система «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України, версія 2.3.8.67.

Суд встановив, що позивач надіслав 02.04.2023 повідомлення № 5 про надання пояснень та копій документів у кількості 4 штук, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності щодо ПН, реєстрацію якої зупинено.

Комісією прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації ПН від 01.03.2023 № 18.

Підставою для відмови у реєстрації ПН вказано: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

05.05.2023 позивачем подано скаргу на рішення Комісії з вимогою скасувати рішення комісії регіонального рівня та зареєструвати спірну ПН, додано документи у підтвердження викладеного у такій скарзі.

12.05.2023 Комісією ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами розгляду скарги позивача було прийнято рішення № 42558/40209608/2, яким залишено скаргу позивача без задоволення, рішення Комісії від 11.04.2023 № 8609605/40209608 про відмову у реєстрації ПН від 01.03.2023 № 18 - без змін.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що на переконання позивача, вищезгадане рішення про відмову в реєстрації спірної ПН прийнято за формальних підстав, без належної оцінки наданих позивачем пояснень та документів, які у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. А тому позивач вважає, що є всі підстави для зобов`язання ДПС України зареєструвати у день надходження до ЄРПН ПН.

Вважаючи у зв`язку із цим свої права порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції покликається на те, що позивачем виконані умови, визначені законом для прийняття рішення щодо реєстрації спірної ПН у ЄРПН.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Як встановлено пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування (далі також ПН/РК) до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (далі також - ПН/РК) в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Водночас за приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).

Пунктом 3 Порядку № 1165 визначені ознаки ПН/РК, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки ПН/РК визначено, що ПН/РК відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких ПН/РК не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відтак, встановлена контролюючим органом невідповідність ПН жодній з ознак безумовної реєстрації є підставою для її перевірки щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника, а також критеріям ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу ПН/РК коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких ПН/РК коригування зупиняється.

Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 якого відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в ПН/РК, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Отже, пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відносить операцію до ризикових, зокрема, у разі відсутності товару/послуги, зазначених у податковій накладній, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податковій накладній, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою).

Згідно з пунктами 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації ПН/РК, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення ПН/РК;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до отриманих позивачем квитанцій реєстрація спірних накладних зупинена у зв`язку із їх відповідністю пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 року за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, який може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 44 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, з аналізу даних норм законодавства видно, що прийнятий суб`єктом владних повноважень акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, повинен бути обґрунтованим та вмотивованим, що передбачає наведення в даному випадку податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН/РК прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку документів які пропонуються надати платнику податків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1 Критеріїв ризиковості платника податку, без наведення зазначення чіткого переліку документів, які необхідно надати, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Такий висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду, неодноразово викладеним у його рішеннях, зокрема, у постанові від 23.10.2018 року у справі № 822/1817/18.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У квитанції за наслідками розгляду питання про прийняття спірної ПН не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація ПН стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.

Платником податків надано до податкового органу всі первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій, за результатами яких була виписана спірна ПН.

Аналіз змісту оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що Комісія, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням її змісту і обсягу, а також не запропонувала позивачу подати перелік конкретних документів необхідних для прийняття рішення.

Крім того, аналіз наданих позивачем документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність станом на час прийняття оспорюваних рішень правової обґрунтованості та об`єктивності застосування механізму державного регулювання в частині визначення критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків (позивача у справі), оскільки в квитанції про зупинення реєстрації ПН в ЄРПН не вказано чіткого переліку документів, які пропонуються надати позивачу, які були б достатніми для прийняття рішень про реєстрацію ПН.

До того ж, як зазначено вище, надані позивачем відповідачу 1 документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації спірної ПН в ЄРПН,

Варто зазначити, що позивач надав відповідачу 1 значний обсяг інших первинних документів на підтвердження підставності реєстрації спірної ПН, з приводу, яких (первинних документів) відповідач не висловив жодних заперечень.

Слід також звернути увагу на те, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 квітня 2021 року у справі № 140/2456/18.

Аналізуючи вищевказане, колегія суддів приходить до переконання про те, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації спірної ПН в ЄРПН, водночас обставин, які б унеможливлювали її реєстрацію в ЄРПН, судом не встановлено.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що при вирішенні спору питання про відмову в реєстрації ПН, адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

В даному ж випадку, зазначені відповідачем ГУ ДПС недоліки наданих позивачем документів, не беруться до уваги, оскільки поданими документами підтверджується право позивача на реєстрацію спірної ПН.

Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що рішення Комісії про відмову в реєстрації спірної ПН є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС зареєструвати спірну ПН в ЄРПН колегія суддів враховує наступне.

Згідно частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 1246 ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструються, зокрема, у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації ПН/РК, яке набрало законної сили, такі ПН/РК реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Отже, реєстрація в ЄРПН ПН/РК, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Висновки колегії суддів узгоджуються з позицією яка викладена в постановах Верховного Суду у справах № 822/1817/18 від 23.10.2018 р., № 819/330/18 від 10.04.2020р., № 826/6528/18 від 18.09.2019р., № 815/2985/18 від 22.07.2019р.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем 2 в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.

Згідно частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі № 380/18830/23- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар