Ухвала

від 02.05.2024 по справі 185/4825/24

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/4825/24

Провадження № 2-з/185/59/24

У ХВ АЛ А

про забезпечення позову

02 травня 2024 року м.Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Юдіна С.Г. розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 адвоката Ілющенко Анни Анатоліївни про забезпечення позову до подачі позову, -

В СТ АН ОВ ИВ :

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Ілющенко Анна Анатоліївна звернулася до суду з заявою про забезпечення позову шляхом заборони вивезення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі України до винесення остаточного судового рішення про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав.

У обґрунтування поданої заяви зазначає, що ОСОБА_1 , є дідусем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не є зареєстрованою за місцем мешкання, фактично мешкає з 2018 року разом з дідусем та його дружиною (її бабусею) по АДРЕСА_1 . Мати ОСОБА_4 в 2018 році привезла до нього онуку ОСОБА_5 , а сама виїхала за кордон. З цього часу онука мешкала в його сім`ї і вони з дружиною, ОСОБА_6 , піклувалися про неї, дбали про розвиток та виховання. Декілька днів тому, мати повернулася до України, зустріла Злату на вулиці та силою забрала з собою. Дівчинка просила про допомогу через смс-повідомлення та відео звернення. Разом з тим мати заборонила їй спілкуватися зі дідусем та її бабусею. З 2018 року мати Злати жодним чином не приймала участі в її вихованні. На даний час ОСОБА_3 силоміць утримує у себе доньку, яка не бажає з нею жити. Разом з тим, заявник має намір звернутися до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та не бажає, щоб його онука ОСОБА_2 перетинала кордон України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цьогоКодексузаходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно дост. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 33 Конституції Україникожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Види забезпечення позову визначені у ст.ст. 150-152 ЦПК України.

Дана норма не містить такого способу забезпечення позову як заборона у праві, виїзду будь-якої особи за межі України.

Крім того, за положеннями даної норми права, заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії як правило застосовуються щодо відповідача. У даному ж випадку малолітня дитина не є відповідачем у справі.

Питання тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України врегульовано ст. 441ЦПК Україниможе мати місце за поданням державного або приватного виконавця на стадії виконання рішення суду.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду заборона виїзду за кордон відповідача в порядку способу забезпечення заявленого до нього позову, а тому правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони виїзду за кордон відповідача разом з дитиною, суд не має.

Крім цього, у суду немає підстав робити висновки, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки за змістом заяви про забезпечення позову позивач не вказує про факти виїзду відповідача за кордон з дитиною, без її відому чи в супереч передбаченого законодавством порядку та ніяких доказів не надано.

Верховний Суд України в узагальненні «Судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» зазначив, що відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України судза заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом види забезпечення позову. Перелік видів забезпечення позову визначений уст. 150 ЦПК України. Серед видів такого забезпечення уст. 150 ЦПК Українинепередбачено вжиття судом заборони або тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України.

Тому, враховуючи, що в цивільному процесі відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому ст.ст. 149-153 ЦПК України, застосовувати такий вид забезпечення позову, як заборона у виїзді за межі України, слід дійти висновку, що суди не можуть застосовувати зазначений спосіб забезпечення позову на стадії розгляду цивільної справи, оскільки це порушує нормиЦПК Українита свідчить про вихід суду за межі своїх процесуальних повноважень, порушення принципу верховенства права, проголошеногоКонституцієющодо вирішення справи судом, встановленим законом.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 260 ЦПК України, суд

У ХВ АЛ ИВ :

У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 адвоката Ілющенко Анни Анатоліївни про забезпечення позову до подачі позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається Дніпровському апеляційному суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С. Г. Юдіна