Рішення

від 22.04.2024 по справі 521/10232/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/10232/23

Пр. №2/521/452/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Сегеди О.М.,

при секретарі Ткач А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Регіональний сервісний центр у Вінницькій області МВС України, відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання права власності та усунення перешкод у користування та розпорядженні майном шляхом звільнення майна з-під арешту,

встановив:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Регіональний сервісний центр у Вінницькій області МВС України (далі - РСЦ у Вінницької області МВС України), відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - ВПВР УЗПВР у Кіровоградській області ПМРУ МЮ (м. Одеса), посилаючись на те, що 14 травня 2022 року між ОСОБА_2 та ПП «Гарантавто» було укладено договір комісії №7645/22/002968, за умовами якого ОСОБА_2 передає, а ПП «Гарантавто» приймає на себе обов`язки з продажу транспортного засобу марки «Wolkswagen Tiguan», номер кузова: НОМЕР_1 , колір: «Білий», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру боржників від 14 травня 2022 року інформація про ОСОБА_2 , як про боржника в Реєстрі відсутня.

Зазначив, що 16 травня 2022 року між ним та ПП «Гарантавто» було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №86 від 16 травня 2022 року, за умовами якого ПП «Гарантавто» передало йому у власність транспортний засіб марки «Wolkswagen Tiguan», номер кузова: НОМЕР_1 , колір: «Білий», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Вказував, що з метою проведення державної реєстрації придбаного транспортного засобу, він звернувся до Територіального сервісного центру МВС №0542, але листом від 29 грудня 2022 року його було повідомлено про те, що станом на 29 грудня 2022 року згідно відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів постановою ВДВС Суворовського районного управління юстиції м. Херсон від 23 січня 2015 року на підстави постанови МВРЕР ДАІ м. Херсона серії АА 158352 від 10 грудня 2013 року на транспортний засіб «Wolkswagen Tiguan», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 було накладено обмеження.

Вказані обставини стали причиною того, що він не зміг зареєструвати на своє ім`я право власності на транспортний засіб «Wolkswagen Tiguan», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_2 в телефонній розмові повідомив його про те, що дійсно в 2013 році відносно нього було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху та застосування до нього покарання у вигляді штрафу, внаслідок чого було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на тоді ще належний йому транспортний засіб «Wolkswagen Tiguan», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згодом, за словами ОСОБА_2 , штраф він сплатив, виконавче провадження було закрите, проте, державний виконавець, закриваючи провадження чомусь не зняв з автомобіля арешт.

Стверджував, що про наявність арешту транспортного засобу, йому при його покупці не було відомо, оскільки, інформація про ОСОБА_2 , як боржника в Єдиному реєстрі боржників відсутня.

Крім того, особу власника було перевірено за відкритими офіційними реєстрами МВС на предмет наявності чи перебування у розшуку, але будь-якої інформації не було знайдено.

Вважає, що оскільки виконавче провадження, в рамках якого було накладено арешт на автомобіль-закрите, арешт, накладений на транспортний засіб, який належить йому на праві власності може бути знятий лише на підставі рішення суду.

Посилаючись на порушення своїх прав, позивач просив суд визнати за ним право власності на транспортний засіб марки «Wolkswagen Tiguan», номер кузова: НОМЕР_1 , колір: «Білий», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні майном, а саме транспортним засобом марки «Wolkswagen Tiguan», номер кузова: НОМЕР_1 , колір: «Білий», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , шляхом звільнення його з - під арешту, накладеного постановою ВДВС Суворовського районного управління юстиції м. Херсон від 23 січня 2015 року на підстави постанови МВРЕР ДАІ м. Херсона серії АА 158352 від 10 грудня 2013 року.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 29 травня 2023 було відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання (т. 1 а.с. 25-26).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями Малиновського районного суду м. Одеси від 12 липня 2023 року, у зв`язку із звільненням з відрахуванням зі штату судді ОСОБА_3 справу було передано на розгляд судді Сегеді О.М.

Ухвалою суду від 13 липня 2023 року вищевказану справу було прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 36).

Ухвалою суду від 22 листопада 2023 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі ПМУ МЮ (м. Одеса) (т. 1 а.с. 214-215).

Ухвалою суду від 23 січня 2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та виключено з кола третіх осіб - відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (т. 2 а.с. 22-23).

Ухвалою суду від 21 лютого 2024 року підготовче провадження у справі закрито, справа призначена до судового розгляду (т. 2 а.с. 50).

Позивач та його представник, діюча на підставі ордеру від 12 квітня 2023 року в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, надали заяву про підтримання позовних вимог, просили їх задовольнити та розглянути справу за їх відсутності (т. 1 а.с. 20, 21, т. 2 а.с. 84-85).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України (т. 1 а.с. 67, т. 2 а.с. 40, 77, 78).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, а саме Регіонального сервісного центру у Вінницької області МВС України, діючий на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в судове засідання не з`явився, надав письмові пояснення на позов, та заяву про слухання справи за відсутності представника та розглянути справу з урахуванням їх письмових пояснень (т. 1 а.с. 48-63, 66, 113-120, 144, 149-150 т. 2 а.с. 16, 38).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, а саме: відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України (т .1 а.с. 65, 143 т. 2 а.с. 37).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, а саме: Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України (т. 2 а.с. 36, 62, 76).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).

У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Малиновського районного суду м. Одеси у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України «Про дорожний рух», Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року N 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів, тому при винесенні рішення суд застосовує норми матеріального права, якими регулюються правовідносини, які виникли між сторонами.

Встановлено, що Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницької області МВС України (код ЄДРПОУ: 43611964) є юридичною особою та діє на підставі Положення про регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Вінницькій області, затвердженого наказом Головного сервісного центру МВС від 27 квітня 2020 року №5.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб марки «Wolkswagen Tiguan», номер кузова: НОМЕР_1 , колір: «Білий», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 з 24 липня 2012 року належав на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 ОСОБА_2 .

Встановлено,що 14 травня 2022 року між ОСОБА_2 та ПП «Гарантавто» було укладено договір комісії №7645/22/002968, за умовами якого ОСОБА_2 передає, а ПП «Гарантавто» приймає на себе обов`язки з продажу транспортного засобу марки «Wolkswagen Tiguan», номер кузова: НОМЕР_1 , колір: «Білий», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 9).

14 травня 2022 року на підставі договору комісії №7645/22/002968 було складено акт технічного стану транспортного засобу або його складової частин, що має ідентифікаційний номер №7645/22/1/002992, який підписаний представником ПП «Гарантавто» та ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 10).

Крім того, 14 травня 2022 року було складено акт приймання-передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером №7645/22/002968 від 14 травня 2022 року, який підписаний представником ПП «Гарантавто» та ОСОБА_2 , згідно якого ОСОБА_2 передав, а ПП «Гарантавто» отримав транспортний засіб марки «Wolkswagen Tiguan», номер кузова: НОМЕР_1 , колір: «Білий», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 на підставі дилерського договору/договору комісії №7645/22/002968 від 14 травня 2022 року (т. 1 а.с. 11).

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру боржників від 14 травня 2022 року інформація про ОСОБА_2 , як про боржника в Реєстрі відсутня (т.1 а.с. 16).

Встановлено, що 16 травня 2022 року між ОСОБА_1 та ПП «Гарантавто» було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №7645/22/002968 від 16 травня 2022 року, за умовами якого ПП «Гарантавто» передало позивачу у власність транспортний засіб марки «Wolkswagen Tiguan», номер кузова: НОМЕР_1 , колір: «Білий», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 13).

16 травня 2022 року між ОСОБА_1 та ПП «Гарантавто» було укладено угоду №1 про купівлю-продаж із третіми особами, за умовами якої ПП «Гарантавто» продає на підставі договору №7645/22/002968 від 16 травня 2022 року, а ОСОБА_1 акупує транспортний засіб марки «Wolkswagen Tiguan», номер кузова: НОМЕР_1 , колір: «Білий», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 за 48000,00 грн. (т.1 а.с.12).

Крім того, 16 травня 2022 року на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу №7645/22/002968 від 16 травня 2022 року було складено акт огляду транспортного засобу №7645/22/000238 від 16 травня 2022 року (т. 1 а.с. 14).

Згідно результатів перевірки по базам ЄДР МВС (НАІС) від 14 травня 2022 року обмеження на транспортний засіб марки «Wolkswagen Tiguan», номер кузова: НОМЕР_1 , колір: «Білий», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 відсутне (т. 1 а.с. 17).

Встановлено, що відповідно до інформації Регіонального сервісного центру у Вінницькій області МВС України від 29 грудня 2022 року №31/2/0542-1363 станом на 29 грудня 2022 року згідно відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів на транспортний засіб марки «Wolkswagen Tiguan», номер кузова: НОМЕР_1 , колір: «Білий», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 накладено обмеження, а саме: арешт, заборона на відчуження, накладено ВДВС Суворовського районного управління юстиції м. Херсон (постанова АА 158352 від 10 грудня 2013 року МАРЕР ДАІ м. Херсон), дата постанови 23 січня 2015, вихідний лист №10658 від 13 квітня 2014 року, вхідний лист №3629 від 12 травня 2014 року (т. 1 а.с. 18).

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.1Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Пунктом 1 ч.2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною 1ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно доч.1ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно доч.3ст.1012 ЦК України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року в справі № 910/7223/18 визначив, що договір комісії відноситься до числа договорів про надання нематеріальних посередницьких послуг, головним чином при здійсненні торгових операцій. Сутність договору комісії полягає в тому, що одна сторона (комітент) уповноважує іншу сторону (комісіонера) вчинити один або кілька правочинів від імені останнього і за власний (комітента) рахунок. Отже законом чітко визначено таку особливість договорів комісії, як зобов`язання комісіонера вчинити правочин за рахунок саме комітента».

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За своєю суттю договір купівлі-продажу передбачає для однієї сторони право отримання предмета купівлі-продажу у власність та зобов`язання сплатити його покупну ціну, а для другої сторони право на отримання ціни та обов`язок передати предмет договору наступному власнику.

Отже, предмет договору належить продавцю та переходить у власність покупця, якщо інше не передбачено домовленістю сторін, та покупець має сплатити ціну за власний рахунок, якщо інше не передбачено домовленістю сторін договору або покупцем та іншою особою.

Загальний порядок укладення договорів будь-якими учасниками цивільних відносин визначено у главі 53 ЦК України.

До принципово важливих складових цієї процедури відносяться зміст та форма договору, спосіб, місце укладення.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (далі Порядок), які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів може проводитися в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС.

Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Згідно п. 6 Порядку передбачено, що транспортні засобиреєструються заюридичними тафізичними особамив сервісних центрах МВС.

Пунктами 7, 8 Порядку встановлено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Експлуатація транспортнихзасобів,що незареєстровані (неперереєстровані) в уповноваженихорганах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобівпроводиться напідставі заяввласників,поданих особисто або уповноваженим представником,і документів,що посвідчуютьїх особу,підтверджують повноваження представника(дляфізичних осіб-нотаріально посвідченадовіреність),а також правомірність придбання,отримання,ввезення,митного оформлення(далі-правомірність придбання)транспортних засобів,відповідність конструкціїтранспортних засобівустановленим вимогамбезпеки дорожньогоруху,а такожвимогам,які єпідставою длявнесення зміндо реєстраційнихдокументів.

Документами,що підтверджуютьправомірність придбаннятранспортних засобів,їх складовихчастин,що маютьідентифікаційні номери,є оформленів установленомупорядку: договори,укладені натоварних біржахна зареєстрованихв уповноваженомуоргані МВСбланках; укладені таоформлені безпосередньов сервіснихцентрах МВСу присутностіадміністраторів такихорганів договорикупівлі-продажу(міни,поставки),дарування транспортнихзасобів,а такожінші договори,на підставіяких здійснюєтьсянабуття прававласності натранспортний засіб; нотаріально посвідченідоговори купівлі-продажу(міни,поставки),дарування транспортнихзасобів,а такожінші договори,на підставіяких здійснюєтьсянабуття прававласності натранспортний засіб; договори купівлі-продажутранспортних засобів,що підлягаютьпершій державнійреєстрації всервісних центрахМВС,за якимипродавцями виступаютьсуб`єктигосподарювання,що здійснюютьоптову та/абороздрібну торгівлютранспортними засобами,і якіпідписані відімені такихсуб`єктівуповноваженою особоюі скріпленіпечаткою (за її наявності).

Згідно п. 15 Порядку, в редакції, яка діяла станом на 15 травня 2022 року, під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби (крім випадків реєстрації нових транспортних засобів, перереєстрації транспортних засобів у зв`язку із зміною найменування та адреси юридичних осіб, прізвища, власного імені, по батькові (за наявності), місця проживання фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, установлення газобалонного обладнання, отримання чи перезакріплення індивідуального номерного знака або номерного знака з відповідною комбінацією цифр, а також видачі реєстраційних документів для виїзду за кордон (їх повернення) або тимчасового реєстраційного талона під час передачі права користування та/або розпорядження транспортними засобами, видачі тимчасового реєстраційного талона під час передачі права користування та/або розпорядження транспортними засобами, вибракування їх у цілому) підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах.

За результатами огляду в документах, які подаються для державної реєстрації, робиться відповідна відмітка або складається акт огляду. Експертне дослідження транспортного засобу і реєстраційних документів на транспортний засіб (інших документів, які є підставою для реєстрації транспортного засобу) проводиться за заявою власника з метою визначення справжності ідентифікаційних номерів транспортного засобу і реєстраційних документів. Експертне дослідження проводиться фахівцями експертної служби МВС або судовими експертами державних спеціалізованих установ, які мають присвоєну в установленому Законом України «Про судову експертизу» порядку кваліфікацію судового експерта з правом проведення досліджень за відповідними експертними спеціальностями. За результатами дослідження складається висновок експертного дослідження, який додається до документів, що подаються для державної реєстрації. Установлення відповідності конструкції, перевірка за Єдиним державним реєстром транспортних засобів, автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби, банком даних Генерального секретаріату Інтерполу, перевірка відомостей про обмеження відчуження за Державним реєстром обтяжень рухомого майна та відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також про реєстрацію місця проживання за Єдиним державним демографічним реєстром (крім внутрішньо переміщених осіб, які подають довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або пред`являють її відображення в електронній формі на Єдиному державному вебпорталі електронних послуг Портал Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія), відомостей про особу за Єдиним реєстром боржників, дійсності довіреності за Єдиним реєстром довіреностей, дійсності сертифіката відповідності за Державним реєстром сертифікатів відповідності транспортних засобів, виданих уповноваженими органами або органами із сертифікації, та реєстром виданих сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання, що формується за повідомленнями уповноважених органів, і сертифікатів відповідності нових транспортних засобів, виданих виробником, документів, що підтверджують правомірність придбання, отримання, а також відомостей щодо митного оформлення транспортних засобів проводяться уповноваженими особами сервісного центру МВС.

Після проведення перевірок на заяві власника транспортного засобу робиться запис щодо наявності або відсутності відомостей про розшук, арешт, заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію, відомостей про обмеження відчуження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, відомостей про особу в Єдиному реєстрі боржників, що засвідчується підписом уповноваженої особи сервісного центру МВС із зазначенням прізвища, імені, по батькові і дати.

У разі наявності відомостей про розшук транспортного засобу його реєстрація, перереєстрація (крім випадків, визначених абзацом четвертим пункту 40 цього Порядку), зняття з обліку не проводиться. Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, проводиться за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні.

У разі звернення до сервісного центру МВС щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, перереєстрація транспортного засобу не проводиться.

Відповідно до п. 15 Порядку зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 833від 08серпня 2023 року Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів здійснюються після проведення уповноваженими особами сервісного центру МВС перевірки відповідних документів та/або відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державному Реєстрі атестованих судових експертів, автоматизованій базі даних про розшукувані транспортні засоби, банку даних Генерального секретаріату Інтерполу, перевірки відомостей про обмеження відчуження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також відомостей про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування), що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі (крім внутрішньо переміщених осіб, інформація щодо яких підтверджується даними Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб), відомостей про особу, що містяться в Єдиному реєстрі боржників, відповідних базах даних та державних реєстрах щодо осіб, які перебувають у розшуку, перевірки дійсності довіреності за Єдиним реєстром довіреностей, дійсності сертифіката відповідності за Державним реєстром сертифікатів відповідності транспортних засобів, виданих уповноваженими органами або органами із сертифікації, та реєстром виданих сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання, що формується за повідомленнями уповноважених органів, і сертифікатів відповідності нових транспортних засобів, виданих виробником, документів, що підтверджують правомірність придбання, отримання відомостей щодо митного оформлення транспортних засобів, а також установлення відповідності конструкції вимогам правил та нормативів шляхом отримання відповідних відомостей із таких баз даних і реєстрів.

За результатами таких перевірок на заяві власника транспортного засобу робиться відповідний напис про їх проведення, що засвідчується підписом уповноваженої особи сервісного центру МВС із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) і дати (крім випадків подання заяви в електронній формі через електронний кабінет водія або засобами Порталу Дія).

У разі наявності відомостей про розшук транспортного засобу його реєстрація, перереєстрація (крім випадків, визначених абзацом одинадцятим пункту 40 цього Порядку), зняття з обліку не здійснюються.

Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, здійснюється за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.

Отже, придбання транспортного засобу має свою специфіку і повинна відповідати вимогам діючого законодавства України.

Крім того, відповідно до п.41Порядку забороняється перереєстрація на нового власника та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного або приватного виконавця.

Перереєстрація на нового власника транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, здійснюється за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні.

З матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу транспортного засобу марки «Wolkswagen Tiguan», номер кузова: НОМЕР_1 , колір: «Білий», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 за №7645/22/002968 від 16 травня 2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП «Гарантавто», був укладений в той період, коли автомобіль знаходився під арештом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Верховний Суд у постанові від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 визначив, що презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Суд вважає, що відповідачі при відчуженні транспортного засобу марки «Wolkswagen Tiguan», номер кузова: НОМЕР_1 , колір: «Білий», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 , діяли недобросовісно та зловживали правами, у зв`язку з чим договір купівлі-продажу містить ознаки фраудаторності, оскільки відчуження зазначеного транспортного засобу фактично відбулося під час дії накладеного на нього арешту (обтяження).

Оспорюваний правочин визнається судом недійсним, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).

Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».

Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes).

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.

Згідно ст. 263 ЦК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до висновку, всикладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Тобто, Велика Палата Верховного Суду у справі № 369/11268/16-ц сформулювала підхід, за яким допускається кваліфікація фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як: фіктивного (стаття 234 ЦК України); такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України); такого, що порушує публічний порядок (частини перша та друга статті 228 ЦК України).

Оскільки договір купівлі-продажу транспортного засобу №7645/22/002968 від 16 травня 2022 року вчинений в період знаходження останнього під арештом, то вказаний договір є нікчемним, який не створив будь-яких правових наслідків, окрім тих, що пов`язані з його недійсністю. Нікчемний договір є недійсним разом з усіма його умовами та не створює для сторін зобов`язань, що в ньому закріплені.

За таких обставин, суд дійщов висновку, що договір купівлі-продажу транспортного засобу №7645/22/002968 від 16 травня 2022року вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України) та таким. що порушує публічний порядок (частини перша та друга статті 228 ЦК України).

Що стосується позовних вимог щодо усунення перешкоди в користуванні та розпорядженні майном, а саме транспортним засобом марки «Wolkswagen Tiguan», номер кузова: НОМЕР_1 , колір: «Білий», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , шляхом звільнення його з - під арешту, накладеного постановою ВДВС Суворовського районного управління юстиції м. Херсон від 23 січня 2015 року на підстави постанови МВРЕР ДАІ м. Херсона серії АА 158352 від 10 грудня 2013 року, то суд вважає, що в задоволенні даних вимог слід відмовити у зв`язку з їх необгрунтованістю.

Оскільки суд прийшов до висновку, що договір купівлі-продажу транспортного засобу №7645/22/002968 від 16 травня 2022року, укладений між ПП «Гарантавто» та позивачем є нікчемним, то у останнього не виникло право вимоги стосовно звільнення транспортного засобу марки «Wolkswagen Tiguan», номер кузова: НОМЕР_1 , колір: «Білий», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з - під арешту, накладеного постановою ВДВС Суворовського районного управління юстиції м. Херсон від 23 січня 2015 року на підстави постанови МВРЕР ДАІ м. Херсона серії АА 158352 від 10 грудня 2013 року.

Для укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу спочатку необходідно звільнити вказаний автомобіль з під арешту, шляхом звернення власника автомобіля до ВДВС Суворовського районного управління юстиції м. Херсон з заявою про скасування арешту. При відмові у скасування арешту власник автомобіля має право оскаржити дії ВДВС Суворовського районного управління юстиції м. Херсон до суду, шляхом подачі скарги в порядку ст. 447 ЦПК України.

Відповідачами не було надано до суду жодних заперечень проти позову та доказів у підтвердження цих заперечень. Своїм правом бути присутніми у судових засіданнях відповідачі також розпорядилися на свій розсуд.

За таких обставин, аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.76,77ЦПК України доказами є будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейським судом з прав людини зазначено, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Судовий збір у справі складає 3220,80 грн. грн., який був сплачений позивачем при зверненні до суду. Оскільки позов задоволений, то сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 391, 392, 1011 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 259, 264, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Регіональний сервісний центр у Вінницькій області МВС України, відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання права власності та усунення перешкод у користування та розпорядженні майном шляхом звільнення майна з-під арешту залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення суду складено 02 травня 2024 року.

Суддя: О.М. Сегеда