Рішення

від 01.04.2024 по справі 766/23/23

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/23/23

н/п 2-а/766/48/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2024 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі головуючого судді Гонтаря Д.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради, Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради про скасування постанови,

встановив:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом в якому просив поновити строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, скасувати постановупро накладення стягнення № 008/5 винесену 01.03.2023 року та закрити справу за відсутності правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 01.03.2023 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Херсонської міської ради винесено постанову №008/5 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.156 КУпАП застосувавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800 грн.

Вважає оскаржувану постанову незаконною оскільки матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт продажу алкогольних напоїв, в матеріалах справи недостатньо доказів для встановлення об`єктивної сторони правопорушення (торгівлі пивом).

Також зазначає, що він не був повідомлений про час та місце розгляду справи, чим був позбавлений можливості захищати свої права; жодних доказів як факту вчинення правопорушення, так і вини саме його у правопрушенні матеріали справи не містять. Крім того, ч. 2 ст. 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного).

Зазначає, що ніким і ніяким чином не підтверджено факту продажу пива, для встановлення та підтвердженя такого факту окрім продавця потрібен хоча б один покупець, якого немає. Для підтвердження того, що предметом правопорушення є саме алкогольне пиво, необхідно його вилучити або дослідити, що не було зроблено. Суб`єктом інкримінованого йому правопорушення може бути лише працівник підприємства (організації) торгівлі чи громадського харчування. Насправді ж, позивач не працює на вказаному підприємстві.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.10.2023 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.03.2024 року у якості співвідповідача залучено адміністративну комісію при виконавчому комітеті Херсонської міської ради.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача Виконавчого комітету Херсонської міської ради в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою просив розглядати справу без його участі, вказав що позовні вимоги не визнає, просив адміністративний позов залишити без розгляду, як такий, що поданий після закінчення строків, встановлених КАСУ. Крім того, представнико відповідача було надано відзив на адміністративний позов, у якому він просив відмовити у задоволенні вимог, у зв`язку з тим, що виконавчим комітетом Херсонської міської ради не розглядалось та не приймалось постанови щодо розгляду адміністративного протоколу серії ВАВ №092419, а відтак не було порушено прав та встановлених законом інтересів позивача.

Представник співвідповідача- адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою просив розглядати справу без його участі, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно дост. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про час розгляду справи. Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного.

З копії постанови №008/5 від 01.03.2023 року вбачається, що адміністративною комісією при виконавчому комітеті Херсонської міської ради притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800 грн. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 18.02.2023 серії ВАВ№092419: 18.02.2023 вбачається, що 18.02.2023 о 13:00 годині у м. Херсоні, по вул. 49 ХГД, 4а, у кафе-барі «Я перезвоню» здійснював продаж пива на розлив, чим порушив Наказ №28-н від 12.11.2022 та вчинив прапорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Будь-яких доказів на спростування тверджень позивача та на підтвердження правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності з боку відповідача суду не надано.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст.246 КУпАП).

Згідно з ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем у відповідності з ч. 2 ст. 77 КАС України не надано доказів вчинення позивачем будь-яких порушень, внаслідок яких у відповідача виникло б право притягнення його до відповідальності.

Досліджені судом докази у їх сукупності свідчать про відсутність беззаперечних доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення, і відповідно доказів того, що оскаржувана постанова прийнята з урахуванням усіх істотних обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративний проступок - це насамперед дія або бездіяльність, що при наявності певних ознак розглядається законом як порушення встановлених правил поведінки громадян у певних сферах громадського життя. До таких правил, зокрема, належать правила у сфері безпеки дорожнього руху.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення належать ознаки, притаманні об`єкту, об`єктивній і суб`єктивній сторонам та суб`єкту правопорушення.

Враховуючи, що відповідачем не доведено вину позивача у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного проступку провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд вважає, що обвинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб`єктом владних повноважень в постанові, тобто в своєму рішенні, про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Ст. 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідачем в ході розгляду справи належним чином не спростовано доводи щодо неправомірності притягнення ОСОБА_1 до відповідальності та відсутності доказів скоєння правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.

За таких обставин, на думку суду, всупереч вимогам ст. 280 КУпАП, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, а також наявність складу такого правопорушення в її діях не підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами, а також не обґрунтовано відповідачем при ухваленні оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За наведених обставин, враховуючи відсутність доказів порушення позивачем наказу ХМВА, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, у зв`язку з чим постанова № 008/5 від 01.03.2023 року, винесена Адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Херсонської міської ради підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Разом з тим, оскільки відповідачем Виконавчим комітетом Херсонської міської ради оскаржувана постанова безпосередньо не виносилася, то він є неналежним відповідачем у цій справі, а тому позовні вимоги до нього задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Оскільки позивачем копію оскаржуваної постанови засобами поштового зв`язку не було отримано, суд вважає, що позивач з поважних причин пропустив строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, а тому є необхідним поновити йому пропущений строк на звернення до адміністративного суду із позовом.

Відповідно до частини 1статті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до змісту заяви, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір в розмірі 536,80 грн.

У матеріалах справи наявна квитанція від 07.06.2023 про сплату позивачем судового збору за подання позовної заяви в розмірі 536,80 грн., у звязку з чим є наявні підстави для стягнення з відповідача судового збору, а тому слід стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково та ухвалення рішення про скасування оскарженої постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд

ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для звернення до суду з адміністративним позовом.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради, Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради про скасування постанови - задовольнити частково.

Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради № 008/5 від 01.03.2023 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 6800,00 грн. за ст. 156 ч.2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.О. Гонтар