Рішення

від 30.04.2024 по справі 672/148/24

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №672/148/24

Провадження №2/672/129/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м.Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Пономаренко Л.Е.,

за участю: секретаря судового засідання Ратушняк Л.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Чухась М.С.,

представника Органу опіки та піклування Сатанівської селищної ради -Сльоз О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городку Хмельницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Орган опіки та піклування Сатанівської селищної ради,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила доньку ОСОБА_2 , батьком якої є відповідач у справі ОСОБА_3 . Сторони не перебувають у шлюбі. Донька проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні та вихованні. Батько ухиляється від виховання дитини, свідомо нехтує своїми обов`язками. За даних обставин позивач звернулася до суду з позовом, просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітньої доньки.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що у них з відповідачем є донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею. Відповідач від народження дитини не бере участь у її вихованні, не піклується про доньку, взагалі не цікавиться її життям, станом здоров`я, не спілкується з нею, не вітає з днем народження, з травня 2023 року не сплачує аліменти на утримання дитини. Їй відомо, що відповідач з лютого 2022 року постійно перебуває за кордоном, створив нову сім?ю та не бажає спілкуватися з дитиною та виконувати свої батьківські обов?язки щодо доньки. Просила позбавити відповідача батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_4 .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити, позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_2 . Проти заочного розгляду не заперечила.

Відповідач, належним чином, у відповідності до вимог п.2 ч.7, п.1 ч.8 ст.128 ЦПК України, повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзиву не подав.

Представник органу опіки та піклування Сатанівської селищної ради Сльоз О.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно його доньки ОСОБА_2 .. Зазначила, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини змогли в телефонній розмові поспілкуватися з відповідачем, який повідомив, що заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , однак не надав конкретної відповіді чому він не цікавиться дитиною, її розвитком, здоров`ям та потребами, повідомив, що прийняв рішення не надсилати кошти на утримання дитини. На підтвердження позиції суду надано висновок комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Сатанівської селищної ради від18.04.2024.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що є матір`ю позивачки. ЇЇ донька ОСОБА_1 деякий час проживала разом з ОСОБА_3 як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. В 2019 році донька завагітніла, а ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дівчинку ОСОБА_4 . В період перебування доньки в пологовому будинку ОСОБА_3 не мав бажання відвідувати жінку та новонароджену дитину, приїжджав туди тільки за вимогою свідка. На момент виписки з пологового будинку ОСОБА_3 кудись зник, як він потім пояснив святкував ОСОБА_6 доньки. В подальшому ОСОБА_7 разом з ОСОБА_4 проживали в домі свідка, а ОСОБА_3 іноді приходив в гості. Коли дитині було приблизно 1,5 роки, ОСОБА_3 сказав її донці, що більше він допомагати не буде, вона може тільки стягнути з нього аліменти за рішенням суду. З того часу він в житті дитини не з`являвся, відвідувати не приходив, її життям та здоров`ям не цікавився.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що ОСОБА_9 є її племінницею. В них дуже теплі близькі стосунки. Вона проживає неподалік родини ОСОБА_10 і часто проводить спільно з ними час. Їй відомо, що батько ОСОБА_4 не цікавиться її життям. Жодного разу вона не бачила його на святах, не чула щоб він приходив побачитися з дитиною, телефонував привітати його на день народження.

Відповідно до ч.3 ст. 211, ч.1 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

Заслухавши пояснення позивача, її представника, пояснення представника третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку ОСОБА_2 , батьком якої являється ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про народження дитини. На даний час дитина проживає з позивачем та перебуває на її утриманні та вихованні, відповідач ніяким чином не піклується про дитину, взагалі не цікавиться її життям, станом здоров`я, не спілкується з нею, будь-якої участі у вихованні дитини не приймає, не виявляє щодо неї батьківського піклування та турботи, свідомо нехтує своїми обов`язками.

Про небажання відповідача приймати участь в утриманні малолітньої доньки свідчить також неналежна сплата останнім аліментів. Так, згідно наявної в матеріалах справи копії довідки Городоцького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 29.09.2023 заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів станом на 01.09.2023 становить 4351,50 грн.

Згідно витребуваної судом інформації щодо перетинання державного кордону України, наданої Центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, від 25.03.2024 №19-20786/18/24-Вих вбачається, що ОСОБА_3 19.02.2022 виїхав за межі України та станом на 25.03.2024 в Україну не повернувся.

Рішенням №47/2024 від 18.04.2024 Виконавчого комітету Сатанівської селищної ради Хмельницької області затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У висновку вказано, що малолітня ОСОБА_2 проживає з матір`ю ОСОБА_1 , батько дитини ОСОБА_3 з лютого 2022 року повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків відносно доньки, участі у вихованні доньки не приймає, не цікавиться життям та здоров`ям дитини, жодного разу за життя дитини не спілкувався з нею, по телефону повідомив, що заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , однак на запитання чому він не цікавиться дитиною, її розвитком, здоров`ям, конкретної відповіді не надав.

Також, судом були дослідження листування ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , які підтверджують факт неодноразових спроб позивача зацікавити відповідача життям їх доньки та абсолютне ігнорування з боку ОСОБА_3 пропозицій побачити дитину, поспілкуватися з нею.

Згідно з ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч.7 ст.7 СК України).

Частиною 2 ст.1 Конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року, ратифікованої Законом України від 03 серпня 2006 року №69-V, визначено, що предметом цієї Конвенції є - у найвищих інтересах дітей - підтримка їхніх прав, надання дітям процесуальних прав та сприяння здійсненню ними цих прав шляхом забезпечення становища, при якому діти особисто або через інших осіб чи органи поінформовані та допущені до участі в розгляді судовим органом справ, що їх стосуються.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно з ч.ч.1, 3 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, від 16 липня 2015 року).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України, зокрема, пунктом 2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В силу пункту 2 ч.1 ст.164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до пунктів 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Судом встановлено, що відповідач протягом тривалого часу, систематично, свідомо, без поважних причин не виконував належним чином і взагалі не виконує на цей час свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, не цікавиться її долею протягом тривалого періоду часу, участі у її вихованні та розвитку не приймає, матеріально не допомагає, тобто контакту не підтримує, що стверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Під час розгляду даної справи встановлено, що відповідач жодних спроб на відновлення відносин з дитиною не робив, тобто, він не тільки ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а свідомо не бажає їх виконувати. Суд вважає, що позбавлення батьківських прав - це спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у її долі, а тому приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати, що складаються з судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст.89, 141, 280-282, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав задовольнити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позбавити батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Роз`яснити, що батько, позбавлений батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Городоцького районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_11 , місце знаходження: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування Сатанівської селищної ради, місце знаходження: вул.Бузкова, буд.135Ж, смт Сатанів Хмельницький район, Хмельницька область, 32034, код ЄДРПОУ 04406118.

Суддя Л.Е.Пономаренко