Ухвала

від 02.05.2024 по справі 742/2676/24

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кс/742/768/24

Єдиний унікальний № 742/2676/24

У Х В А Л А

іменем України

02 травня 2024 року м.Прилуки

Слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 ,за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні матеріали скарги представника директора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України,

УСТАНОВИВ:

Представником директора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» ОСОБА_3 адвокатом ОСОБА_4 подано до суду скаргу на бездіяльність посадових осіб Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України.

Свою скаргу мотивує тим, що ОСОБА_5 належить на праві власності дві земельні ділянки площею 4,59 га з кадастровим номером 7425381000:02:000:0258 та площею 5,4936 га з кадастровим номером 7425381000:02:000:0268, які розташовані на території колишньої Болотницької сільської ради Талалаївського (на даний час Прилуцького) району Чернігівської області. Належні ОСОБА_5 земельні ділянки перебували в оренді СТОВ «Батьківщина» на підставі договорів оренди від 01 березня 2012 року з терміном дії 7 років, які зареєстровані 05.02.2015 з терміном дії до 05.02.2022. ОСОБА_5 уклав додаткову угоду від 31.10.2017 до договору оренди від 01.03.2012 з кадастровим номером 7425381000:02:000:0258 та додаткову угоду від 31.10.2017 до договору оренди від 01.03.2012 з кадастровим номером 7425381000:02:000:0268. Протягом періоду з 2017 року по 2022 роки ОСОБА_5 отримував орендну плату і його права не порушувалися. Не зважаючи на вказане ОСОБА_5 після заволодіння коштами товариства у вигляді орендної плати, звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що ним не підписувалися додаткові угоди на оренду земельних ділянок. ОСОБА_5 за період з 2020 по 2022 року отримував збільшену орендну плату від СТОВ «Батьківщина», при цьому вказував, що додаткову угоду не підписував. ОСОБА_5 не заперечував факт отримання орендної плати за 2017 рік, розмір якої складав 7% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки і становив 6249,05 грн., а починаючи з 2017 року орендна плата стала більшою і складала 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки і становила вже 13378 грн. 37 коп. 08 грудня 2023 року рішенням Талалаївського районного суду у справі №746/411/23, яке набрало законної сили 15 квітня 2024 року, позов ОСОБА_5 до ТОВ «Батьківщина» було задоволено повністю. Зобов`язано товариство повернути земельні ділянки, скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди товариства та стягнуто судові витрати. Оскільки ОСОБА_5 добре розумів та знав про отримання ним збільшеного розміру орендної плати з 2017 року, але свідомо заволодів коштами товариства у вигляді орендної плати, директором СТОВ «Батьківщина» ОСОБА_3 18 квітня 2024 року подано до Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області заяву про вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України. Проте, в порушення вимог ч.1 ст. 214 КПК України, станом на 24 квітня 2024 року заявник не має інформації про внесення службовими особами Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області інформації до ЄРДР та початок досудового розслідування. Оскільки, такі дії службових осіб Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області представник скаржника вважає протиправними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, ним і подано скаргу про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання внести відповідні відомості до ЄРДР за його заявою.

В судовому засіданні представник скаржника адвокат ОСОБА_4 подану скаргу підтримав, просив суд її задовольнити.

Представник Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. На виконання ухвали слідчого судді надали матеріали перевірки за заявою СТОВ «Батьківщина» ОСОБА_3 , яка зареєстрована в ЄО Прилуцького районного відділу поліції під №1111 від 25 квітня 2023 року.

Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення представника, вивчивши скаргу та докази на її обґрунтування, матеріали перевірки, дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Зокрема, п.1 ч.1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до положень ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Частиною 2 ст. 3 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом офісу Генерального прокурора України № 298 від 30 червня 2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За приписом ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за повідомленням (заявою) є саме наявність у цьому повідомленні обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.

Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа №761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».

З матеріалів справи убачається, що 18 квітня 2024 року до Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області директором ТОВ «Батьківщина» ОСОБА_3 було подано заяву про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України, відповідно.

Вказана заява була прийнята та зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події 25 квітня 2024 року за №1111, як того і вимагають положення кримінального процесуального закону. За результатами перевірки, викладених у заяві відомостей та фактів було встановлено відсутність даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення, що свідчить про відсутність підстав для внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Враховуючи, що в даному випадку вбачаються цивільно-правові відносини, які вирішуються в цивільному порядку, заявникові рекомендовано звернутися до суду.

Отже, посадовими особами Прилуцького районного відділу поліції були повністю виконані положення ч. 4 ст. 214 КПК України.

При цьому, виходячи зі змісту положень ст. 214 КПК України, саме слідчий або прокурор наділені повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Єдиного реєстру досудових розслідувань не можуть бути внесені всі без винятку повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, як безпідставно вважають заявник та її представник, ці відомості мають бути перевірені слідчим або прокурором, щоб гарантувати кожній особі захист від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення кримінального правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.

Не можуть бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і відомості про вчинення кримінального правопорушення у разі, якщо викладені в заяві обставини свідчать про те, що поставлені питання є предметом вирішення в порядку цивільного, адміністративного або ж господарського судочинства.

За наведеними у заяві директора ТОВ «Батьківщина» ОСОБА_3 було проведено перевірку, однак не встановлено, що у випадках, про які йде мова, мало місце шахрайство.

Зміст повідомлення про вчинення кримінального правопорушення зводиться до повідомлення про завоління ОСОБА_5 коштами товариства у вигляді орендної плати.

Однак, висвітлені в заяві питання можуть бути вирішені поза межами досудового розслідування в кримінальному провадженні, при тому, що відсутні об`єктивні дані стверджувати про наявність в діях зазначених осіб ознак саме кримінальних правопорушень, що було встановлено під час проведення перевірки за поданою заявою про вчинення кримінального правопорушення з вказівкою на те, що ці питання віднесені до цивільно-правових спорів.

Проаналізувавши викладені в заяві обставини, які заявниця та її представник вважають вчиненням кримінального правопорушення, мотиви органу досудового розслідування при відмові у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, суд приходить до висновку, що твердження адвоката ОСОБА_4 та директора ТОВ «Батьківщина» ґрунтуються на суб`єктивній оцінці та ставленні до зазначених у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставин, адже повідомленні обставини не свідчать про наявність в діях вказаної в заяві особи ознак будь-якого кримінального правопорушення, а тому ці відомості не можуть бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку ст. 214 КПК України.

Категорично невірним є тлумачення скаржником вимог кримінального процесуального закону в тій частині, що правоохоронні органи зобов`язані вносити будь-які відомості та щодо будь-яких осіб до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не перевіряючи обґрунтованість та доведеність повідомлених обставин.

Прийняття та реєстрація заяви чи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення не є тотожним поняттю внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Кожне повідомлення про вчинення кримінального правопорушення має бути обґрунтованим та підтвердженим тими доказами, які достатні на етапі вирішення питання про наявність чи відсутність ознак можливого вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке у подальшому можуть бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Без дотримання цих вимог будуть порушені права громадян, які будуть беззахисними перед безпідставними та непідтвердженими звинуваченнями.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.

Проте, у справі «Мельник проти України» Європейський суд наголосив, що право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

У п. 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Павлюлінець проти України» (Заява № 70767/01) від 6 вересня 2005 року, суд висловив позицію, що право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21 вересня 1999 року, заява N 37437/97).

Таким чином, оскільки заява директора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» ОСОБА_3 була прийнята та зареєстрована, викладені у ній доводи були перевірені, відповідні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені з тих підстав, що повідомлення про вчинення кримінального правопорушення не містить жодних об`єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення злочину.

Під час судового розгляду слідчий суддя перевірив наведені директором Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» ОСОБА_3 обставини, які товариство вважає кримінально карними діями особи, та погоджується із висновком органу досудового розслідування про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР.

Відповідно до вимог ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Враховуючи викладене, у задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.303,304,395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги представника директора Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_6