Ухвала

від 02.05.2024 по справі 501/3505/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/247/24

Справа № 501/3505/23

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Стахова Н. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

02.05.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Стахової Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., Дришлюка А.І.,

у цивільній справі за позовом Компанії «Хан Інтернешнл Корп.» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Романовв», ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Романов», Товариство з обмеженою відповідальністю «Романовв» про визнання права іпотеко держателя стосовно іпотечного майна,

встановив:

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 29 лютого 2024 року відмовлено в прийняті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Компанії «Хан Інтернешнл Корп.», третя особа на стороні позивача: ТОВ «Романов», ТОВ «Романовв», ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про визнання вільним від іпотечних зобов`язань об`єктів нерухомості, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зустрічну позовну заяву повернуто ОСОБА_1 та роз`яснено право звернення до суду з цими позовними вимогами в загальному порядку.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 29 лютого 2024 року, 06 березня 2024 року за допомогою кур`єрської служби доставки ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції в порядку ст. 355 ЦПК України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 29 лютого 2024 року скасувати, цивільну справу направити до Іллічівського міського суду Одеської області для продовження розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 29 лютого 2024 року.

26 квітня 2024 року за допомогою кур`єрської служби доставки на адресу Одеського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., Дришлюка А.І., у якій зазначено, що Одеським апеляційним судом, в складі суддів, головуючий суддя Громік Р.Д., судді учасники колегії: Драгомерецький М.М., Дришлюк А.І., по справі №501/528/18, 15 липня 2021 року було винесено постанову, на користь Компанії «Хан Інтернешнл Корп.», проти інтересів ОСОБА_1, постанова винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, з явним використанням штучних підстав для цього, що свідчить про упередженість колегії суддів відносно ОСОБА_1 ..

Також зазначає, що оскільки в даній справі №501/3505/23 ті ж самі сторони, що і в справі №501/528/18, фактично спір йде про одне і те ж саме спірне майно, а сама справа №501/3505/23 та поданий по ній позов виникли за результатами розгляду Верховним Судом справи №501/528/18, то колегія суддів Громік Р.Д., Драгомерецький М.М., Дришлюк А.І., як була упереджена відносно неї та представника Компанії «Хан Інтернешнл Корп.» в справі №501/528/18, та і є упередженою в справі №501/3505/23, що є безумовною підставою для її відводу, згідно п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., Дришлюка А.І. визнано необґрунтованою. Справу передано до канцелярії Одеського апеляційного суду для виконання вимог ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

01 травня 2024 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., Дришлюка А.І.передано на розгляд судді Стахової Н.В.

Суд дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заявленого відводу вважає, що заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., Дришлюка А.І. не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За правилами ст. 36 ЦПК України, якою врегульовані підстави для відводу судді, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28.11.2002 року, зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці.

Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.

Також слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див., серед інших рішення у справах: «Білуха проти України» від 09.11.2006 року п.п.49,54; «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, п.66; «Агрокомплекс» проти України» від 06.10.2011 року, п.136; «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року, п.п.103,107).

Відповідно до статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України.

Крім того апеляційний суд зазначає, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об`єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Також слід зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи (апеляційної чи касаційної скарги), що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого.

За обставинами даної справи заявник, звертаючись до суду із заявою про відвід колегії суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., Дришлюка А.І. не навела підстав та не надала доказів, які б свідчили про зацікавленість суддів в розгляді справи або про наявність об`єктивних дійсних обставин, які б викликали сумнів в неупередженості або об`єктивності суддів. Доводи заявника фактично зводяться до незгоди з процесуальним рішенням ухваленого при розгляді цивільної справи №501/528/18, а саме з постановою Одеського апеляційного суду від 15 липня 2021 року, прийнята під головуванням судді Громіком Р.Д., суддями Драгомерецьким М.М., Дришлюком А.І.

Проте відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

На даний час в проваджені Одеського апеляційного суду перебуває справа №501/3505/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 29 лютого 2024 року, тобто в даному випадку вирішується процесуальне питання, без вирішення справи по суті позовних вимог.

Інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді заявником не наведено.

Оскільки відсутні підстави для відводу суддів, що містяться в національному законі, а також відсутні будь-які прояви упередженості судді або їх особистих переконань з суб`єктивної точки зору та будь-які правомірні сумніви в безсторонності судді з об`єктивної точки зору при розгляді процесуальних питань вважаю, що заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., Дришлюка А.І. не підлягає задоволенню.

Європейський Суд з прав людини у пункті 35 справи «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain), рішення від 26 жовтня 1988 року, і, в подальшому, постійно підкреслює, що зацікавлена особа повинна проявляти старанність при виконанні процедурних кроків, що стосуються неї, утримуватися від використання тактики відстрочки і використовувати можливості, передбачені національним законодавством, для скорочення розгляду.

Суд звертає увагу на те, що діючи в рамках дозволеної поведінки - права на відвід суддів, учасники процесу повинні використовувати це право з метою, що не протирічить цілям правосуддя а саме: не затягувати процес та не перешкоджати його здійсненню, а добросовісно користуватися процесуальними правами. Згідно із ст. 44 ЦПК України зловживанням процесуальними правами неприпустимо.

Керуючись ст. ст.36, 39, 40 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Одеського апеляційного суду Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., Дришлюка А.І. залишити без задоволення.

Справу передати для продовження розгляду складу колегії суддів, визначеної протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду: Н.В. Стахова