Рішення

від 01.05.2024 по справі 161/4430/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/4430/24

Провадження № 2/161/2059/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 травня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого судді Рудська С.М.

при секретарі Коржик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

06.03.2024 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх дід ОСОБА_4 та після її смерті відкрилася спадщина. На випадок своєї смерті останній залишив заповіт від 24.10.2016 року, на підставі якого він заповів належну йому земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,4314 га, яка розташована на території Боратинської сільської ради Луцького р-ну (далі земельна ділянка) кожному з них в наступних частках: ОСОБА_3 та ОСОБА_3 по 1/5 її частці, а ОСОБА_5 3/5 частин. 05.01.2024 року з метою реалізації свого права спадкування вони звернулися до нотаріуса, однак, як було їм роз`яснено, ними пропущено строк для прийняття спадщини. Вказують, що такий строк ними був пропущений через введення на території України воєнного стану, дана обставина є поважною, а відтак існують усі підстави для його поновлення. Враховуючи наведене, просять суд визначити їм додатковий строк тривалістю три місяці для подання до органів нотаріату заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті їх діда ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

23.04.2024 року від приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Москвича В.С., у відповідь на запит суду, надійшло повідомлення № 97/01-16 від 19.04.2024 року зі змісту якого слідує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилася (а.с. 47-51).

До початку судового засідання від позивачів надійшли до суду заяви, у яких вони просить розгляд справи проводити у їх відсутності та задовольнити позов у повному обсязі (а.с. 52-54).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, до його початку подав заяву з проханням розгляд справи здійснювати без його участі, при вирішенні спору покладається на думку суду (а.с. 33).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 03.11.2022 року Відділом ДРАЦС у м. Луцьку ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів) (а.с. 6).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина.

На випадок своєї смерті ОСОБА_4 склав заповіт, який був посвідчений 24.10.2016 року приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Москвичем В.С. та зареєстрований у реєстрі за № 352, відповідно до якого спадкодавець належну йому земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 1,4314 га, яка розташована на території Боратинської сільської ради Луцького р-ну (далі земельна ділянка) заповів позивачам в наступних частках: ОСОБА_3 та ОСОБА_3 по 1/5 її частці, а ОСОБА_5 3/5 частин (а.с. 7-10).

Позивачі у своєму позові зазначають, що 05.01.2024 року з метою реалізації свого права спадкування вони звернулися до приватного нотаріуса, однак, як було їм роз`яснено, ними пропущено строк для прийняття спадщини після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Надаючи правову оцінку причинам пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, суд зазначає наступне.

Частиною ч. 1 ст. 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В даному випадку шестимісячний строк встановлений позивачам для прийняття спадщини після ОСОБА_4 з урахуванням положення ч. 2 ст. 1220 ЦК України, закінчився.

Разом з тим, ч. 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку слід досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року на усій території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який триває по даний час.

Суд вважає, що законодавчі обмеження та рекомендації з приводу введення на території України воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, істотно вплинуло та частково стали перешкодою для реалізації позивачами права на прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Суд також враховує, що позивачі є спадкоємцями за заповітом, а тому обмеження їх у можливості реалізувати своє право спадкування буде не виправданим втручанням держави у здійснення права власності на майно, яке належить їх родині, а відтак не призведе до досягнення будь-якої легітимної мети.

Так, принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

При цьому, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні п. 1 ст. 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Європейський суд з прав людини в п. п. 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 06.09. 2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Так, Верховний Суд в постанові від 18.01.2023 року у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (с. 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (ст. ст. 22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року визначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, а також те, що позивачі є спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк для прийняття спадщини ними пропущений з поважних причини, а тому, на підставі приписів ч. 3 ст. 1272 ЦК України, їй слід надати додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Встановлюючи саме такий додатковий строк для прийняття спадщини суд враховує, що на території Україні продовжує діяти воєнний стан.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщину повному обсязі.

На підставіст.ст.16,1220,1223,1233, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 247, 263, 264, 265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , терміном 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Позивач: ОСОБА_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: Боратинська сільська рада Луцького району Волинської області, адреса місцезнаходження: Волинська обл., Луцький р-н, с. Боратин, вул. Центральна, 20, код ЄДРПОУ: 04332207.

Повний текст рішення складений 03 травня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська