Рішення

від 03.05.2024 по справі 274/7433/23

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/7433/23 Провадження № 2-др/274/5/24 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.2024 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області БольшаковаТ.Б.за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В.,

розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Фермерського господарства "ЛАДА 2005" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

ВСТАНОВИВ:

Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області 09.04.2024 ухвалено рішення за результатами розгляду цивільної справи № 274/7433/23, яким позов Фермерського господарства "ЛАДА 2005" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Фермерського господарства"ЛАДА2005" матеріальну шкоду, завдану внаслідок кримінального правопорушення в розмірі 10313,04 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 2684 грн.

15.04.2024 від представника позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якому він просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Фермерського господарства"ЛАДА2005" судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн. Клопотання просить розглянути за його відсутності.

02.05.2024 від ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на електронну адресу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області в електронній формі без скріплення електронним цифровим підписом відповідача, про що складено акт про відсутність електронно-цифрового підпису на документі, складений відповідальною особаю суду, а тому вважається таким, що не підписано особою, яка його подала.

За приписами ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог ч.ч. 1 або 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи те, що клопотання не підписано електронним цифровим підписом, то відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України, вказане клопотання повертається без розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також беручи до уваги характер спірних правовідносин, обставини справи та значення справи для сторін, суд вважає за можливе проводити розгляд клопотання про стягнення судових витрат за відсутності учасників провадження.

Дослідивши матеріали цивільної справи №274/7433/23, клопотання про ухвалення додаткового рішення, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області 09.04.2024 ухвалено рішення за результатами розгляду цивільної справи № 274/7433/23, яким позов Фермерського господарства "ЛАДА 2005" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задоволено.

Питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалося.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат, зокрема: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, представником позивача - адвокатом Вітів В.А. до суду, для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подано копії наступних документів: ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВО № 1062661, договір про надання правничої допомоги від 23.10.2023 за № 8/23, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) 1/08/23.

Зокрема, адвокатом адвокатського об`єднання "Юридична фірма "ВІТІВ ТА ПАРТНЕРИ" надано наступну правову допомогу: складення і подання до Бердичівського міськрайонного суду Житомирької області позовної заяви ФГ "ЛАДА 2005" до ОСОБА_2 щодо відшкодування шкоди внаслідок подій 09.09.2020, 1 шт - 2500 грн; представництво в Бердичівському міськрайонному суді Житомирської області, 09.04.2024 - 1500 грн. Загальна сума 4000,00 грн.

Суд погоджується з тим, що загальний розмір витрат на правову допомогу в сумі 4000,00 грн підтверджений належними та допустимими доказами.

Разом з тим, Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №206/6537/19 (провадження №61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №742/2585/19.

Також, суд звертає увагу на те, що в судовому засіданні 09.04.2024 під час розгляду справи по суті, відповідач заперечив проти заявленого у позові попереднього розміру судових витрат на правничу допомогу.

Таким чином враховуючи предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) 1/08/23 згідно договіру про надання правничої допомоги від 23.10.2023 за № 8/23, малозначнісь справи, тобто вона не є складною, не вимагає значних затрат часу на підготовку до розгляду, значення справи для сторін, ціну позову, а також засад розумності, справедливості та співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з 4000 грн до 3 000 грн.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.

Згідно ч. 3 ст. 259 ЦПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Судом встановлено, що при ухваленні рішення від 09.04.2024, не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме, про стягнення суми витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу.

Таким чином, суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі.

Керуючись ст. ст. 81, 133, 137, 141, 270, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення по справі № 274/7433/23 (провадження №2/0274/219/24) за позовом Фермерського господарства "ЛАДА 2005" до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фермерського господарства "ЛАДА 2005" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

В іншій частині клопотання відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст складено 03.05.2024

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА