Рішення

від 03.05.2024 по справі 289/709/24

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/709/24

Номер провадження 2/289/448/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.2024 м. Радомишль

Радомишльський районнийсуд Житомирськоїобласті ускладі головуючогосудді КириленкаО.О.,розглянувши впорядку спрощеногопровадження безвиклику сторінцивільну справуза позовноюзаявою ОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз (БС)» про дострокове розірвання договорів оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд розірвати договори оренди землі, які укладено між позивачем та відповідачем, та покласти на відповідача судові витрати. В обґрунтування вимог зазначає, що позивач є власницею земельних ділянок площею 1,1985 га та 1,3896 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Великорацької та Мірчанської сільських рад Радомишльського району Житомирської області, які на підставі договорів оренди від 01.07.2019, укладених терміном на 10 років, вона передала відповідачеві на умовах, визначених у договорах. Всупереч умовам вказаних договорів оренди позивач не отримала орендної плати за 2022 та 2023 роки, а сам факт систематичного порушення договорів оренди землі щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання таких договорів.

Ухвалою суду від 25.03.2024 відкрито спрощене провадження у даній справі без виклику сторін (а.с. 28).

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, клопотань про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.

Відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідноч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 1825080900:08:000:0390, 1825086600:04:000:2051, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за заповітом від 24.01.2017 (а.с. 5-6, 7-8, 15, 16).

01.07.2019 позивач уклала з відповідачем договори оренди землі строком на 10 років, згідно яких ТОВ «Благодійний Союз (БС)» прийняв у строкове платне користування вищевказані земельні ділянки (а.с. 9-10, 11-12)

Пунктами 8 та 9 договорів передбачено, що орендна плата у розмірі 7 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, вноситься щорічно в строк до 31 грудня поточного року.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (п. 24 договорів).

30.06.2023 позивачем було направлено ТОВ «Благодійний Союз (БС)» заяву про розірвання договорів оренди у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договорів в частині оплати орендної плати, яка була отримана останнім, що підтверджується відповідним поштовим трекінгом руху відправлення (а.с. 17, 18).

У частині першій статті 2 ЦПК України зазначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Договір оренди землі укладається у письмовій формі (частина перша статті 14 Закону України «Про оренду землі»).

Частиною першою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона не одержувала орендну плату за час користування відповідачем земельними ділянками упродовж 2022-2023 років, а тому договори підлягають розірванню.

За статтею 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Водночас у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України вказано таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Статтями 627, 629 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року в справі № 183/262/17 дійшов висновку, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України. При вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендарем орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що вважається істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 542/51/22.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12 вересня 2023 року у справі № 387/800/21 (провадження № 61-7310св22).

За загальним правилом у разі наявності вини орендаря у систематичній несплаті орендної плати (два та більше випадки) орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди землі.

Отже, відповідно до статті 141 ЗК України та статті 32 Закону України «Про оренду землі» підставою розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати, а не разове порушення умов договору у цій частині.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18), від 13 лютого 2023 року у справі № 551/543/20 (провадження № 61-572св22).

Суд установив, що відповідач систематично не сплачує позивачеві орендну плату за договорами, та дійшов висновку про порушення відповідачем визначених Законом України «Про оренду землі» та договорами оренди землі прав орендодавця.

Доказів протилежного суду не надано і судом таких доказів не здобуто.

При цьому суд враховує, що відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доводів позивача не спростував, доказів сплати орендної плати не надав.

Згідно до змісту ч. 1ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до положень ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 6ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1ст. 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1ст. 80 ЦПК України).

У ч. 1ст. 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, проаналізувавши зазначені вимоги закону, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Також, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1937,92 грн. (а.с. 4).

Керуючись ст. ст. 2, 13, 15, 21, 22, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 10, 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )до Товариства з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз (БС)» (місцезнаходження: вул. Шляхова, буд. 105, с. Покалів, Овруцький район, Житомирська область, 11132,ЄДРПОУ 43051760)про достроковерозірвання договоріворенди землі - задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі від 01.07.2019, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ«Благодійний союз(БС)», предметом якого є земельна ділянка площею 1,1985 га з кадастровим номером 1825080900:08:000:0390.

Розірвати договір оренди землі від 01.07.2019, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ«Благодійний союз(БС)», предметом якого є земельна ділянка площею 1,3896 га з кадастровим номером 1825086600:04:000:2051.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Благодійний союз(БС)» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1937,92 грн.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО