Справа № 289/249/24
Номер провадження 2/289/341/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.05.2024 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Кириленка О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доКомунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Радомишльської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати наказ КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Радомишльської міської ради Житомирської області від 31.10.2023 №132 в частині зобов`язання старшого інспектора з кадрів видати наказ по підприємству про дисциплінарне стягнення з лікаря ОСОБА_1 та наказ №115-ОС від 31.10.2023 «Про притягнення до дисциплінарного стягнення».
Позовна заява мотивована тим, що позивача 03.06.2013 прийнято на роботу в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Радомишльської міської ради Житомирської області на посаду лікаря загальної практики сімейної медицини в АЗПСМ с. Краснобірка безстроково. 31.10.2023 позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказом №132, яким зобов`язано старшого інспектора з кадрів видати наказ по підприємству про дисциплінарне стягнення з лікаря ОСОБА_1 , що було продубльовано і виконано наказом по підприємству за №115-ОС. На думку позивача, притягнення її до дисциплінарної відповідальності вчинено незаконно, грубо порушено законодавство про працю, самі підстави дисциплінарної відповідальності відсутні, порушено порядок за такого роду мотивами притягнення до дисциплінарної відповідальності. Обставинами, що стали причиною притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало звернення 14.07.2023 до неї за медичною допомогою пацієнта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач як лікар провела огляд та обстеження ОСОБА_2 , а також видала паперові та електронні направлення на дообстеження. Відповідно до результатів огляду, досліджень та характеру виявлених хвороб вказаному пацієнту було запропоновано прийти на повторний огляд з результатами дообстеження, однак останній на такий огляд не з`явився. 06.08.2023 стан пацієнта різко погіршився, була викликана служба швидкої медичної допомоги та він був доставлений в медичний заклад третинного рівня. Внаслідок скарги ОСОБА_3 щодо неналежного надання йому медичної допомоги, комісійно КНП «Центр ПМСД» Радомишльської міської ради 09.08.2023 перевірив обставини та порядок надання медичної допомоги пацієнту ОСОБА_2 14.07.2023. Відповідно до рішення комісії з розгляду скарг №2 від 09.08.2023 підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача як лікаря по даному випадку були відсутні. Однак, пізніше за цими самими обставинами і по цьому ж самому випадку, 31.10.2023 за №132 було видано наказ про дисциплінарне стягнення, підставою для видання якого є виконання результатів засідання клініко-експертної комісії ДОЗ Житомирської облдержадміністрації від 27.09.2023 та з метою покращення надання допомоги жителям громади. В наказі від 31.10.2023 за №132, а також у вказаному висновку не має жодного посилання на будь-який нормативний або локальний нормативний акт, який значився б як порушений позивачем, що свідчить про надуманість та безпідставність формулювань неіснуючих порушень. До того ж, позивач звертає увагу суду на те, що відповідачем порушено строк притягнення її до дисциплінарної відповідальності, передбачений ч. 1 ст. 148 КЗпП України.
Ухвалою від 30.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с. 41-42).
Відповідно до ч. 5 ст.279ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше і, з урахуванням ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.13ст.7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що згідно наказу від 03.09.2013 №156-к призначено ОСОБА_1 на посаду лікаря ЗПСМ АЗПСМ І категорії загальної практики сімейної медицини (а.с. 10).
Посадовою інструкцією лікаря загальної практики сімейного лікаря КНП «Центр ПМСД» Радомишльської міської ради визначені завдання, обов`язки та права, відповідальність (а.с. 16-18).
З матеріалів справи вбачається, що 14.07.2023 до позивача звернувся ОСОБА_2 зі скаргами на стан здоров`я, та лікарем ОСОБА_1 проведено його огляд і надані відповідні рекомендації та призначення (а.с. 13, 14, 15).
Відповідно до матеріалів справи 06.08.2023 здійснено виїзд швидкої медичної допомоги до ОСОБА_2 у зв`язку із проблемами з серцем та в подальшому останньому було надано медичну допомогу і госпіталізовано до обласної лікарні (а.с. 47, 48).
09.08.2023 на засіданні комісії по розгляду скарг КНП «Центр ПМСД» Радомишльської міської ради було розглянуто скаргу ОСОБА_3 щодо неналежного надання медичної допомоги її батьку ОСОБА_2 лікарем ОСОБА_1 та за результатами її розгляду прийнято рішення згідно якого підстав для дисциплінарної відповідальності лікаря ЗПСМ ОСОБА_1 немає (а.с. 20).
Відповідно до наказу головного лікаря КНП «Центр ПМСД» Радомишльської міської ради Н. Ляшевської №132 від 31.10.2023 «Про усунення недоліків за результатами висновку клініко-експертної комісії ДОЗ Житомирської ОДА від 27.09.2023» наказано старшому інспектору з кадрів видати наказ по підприємству про дисциплінарне стягнення з лікаря ОСОБА_1 , заступнику головного лікаря з ЕТН та МОН ОСОБА_4 на медичній раді підприємства провести навчання з медичними працівниками по «Протоколу лікування «Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST» (а.с. 11).
На підставі наказу головного лікаря КНП «Центр ПМСД» Радомишльської міської ради Н. Ляшевської № 115-ос від 31.10.2023 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани (а.с. 12).
Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності стало виконання висновку за результатами засідання клініко-експертної комісії Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації від 27.09.2023 (а.с. 21-26).
Так, згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. ст. 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.
Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
У постанові Верховного суду від 13 липня 2022 року у справі № 359/9014/19 зазначив, що обчислення місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення здійснюється з дня виявлення не лише факту (події), а саме проступку. Виявлення проступку означає не лише виявлення факту (події), а й визначення працівника, що порушив трудові обов`язки, характеру порушення, шкідливих наслідків правопорушення, причинного зв`язку між правопорушенням і шкідливими наслідками, вини працівника. Як правило, місячний строк обчислюється з дня закінчення службового розслідування, проведення перевірки тощо. В той же час роботодавець наділений правом застосувати дисциплінарне стягнення до працівника не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Подібний за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 516/268/15-ц (провадження № 61-14952св18), від 07 жовтня 2019 року у справі № 718/801/17 (провадження № 61-28428св18), від 09 грудня 2020 року у справі № 390/1374/19 (провадження № 61-15268св20), які суд застосовує до спірних правовідносин на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц (провадження № 61-19602св18) зроблено висновок, що «ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок».
Згідно зі статтею 150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV Кодексу).
Постановою Пленуму ВСУ від 06.12.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.
В наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.
При цьому, як вбачається з висновку за результатами засідання клініко-експертної комісії Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації від 27.09.2023 на цьому засіданні виявлено відповідні недоліки в організації надання медичної допомоги на рівні АЗПСМ с. Краснобірка КНП «Центр ПМСД» Радомишльської міської ради по факту надання медичної допомоги ОСОБА_2 та зазначено, що необхідними заходами з усунення недоліків, зокрема є вирішення питання щодо притягнення до дисциплінарного стягнення сімейного лікаря АЗПСМ с. Краснобірка КНП «ЦЕНТР ПМСД» Радомишльської міської ради в строк 1 місяць.
Враховуючи наведене, про відповідні недоліки в організації надання медичної допомоги на рівні АЗПСМ с. Краснобірка КНП «Центр ПМСД» Радомишльської міської ради по факту надання медичної допомоги ОСОБА_2 , який мав місце 14.07.2023 при первинному зверненні останнього, стало відомо на засіданні клініко-експертної комісії Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації, а тому дата складення висновку є днемвиявлення проступків, а отже місячний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідно обчислювати з27.09.2023.
З матеріалів справи встановлено, що вищезгадане дисциплінарне стягнення накладено на позивача 31.10.2023, тобто з порушенням установленогостаттею 148 КЗпПУкраїни місячного строку. Встановлення вказаної обставини є достатньою та самостійною підставою для скасування оскаржуваного наказу, необхідність надання оцінки змісту кожного окремого порушення, яке стало підставою для притягнення позивача до відповідальності та оголошення їй догани в оскаржуваному наказі, в такому випадку є відсутньою.
Відповідно до частини першої статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово згадував про категорію стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18.
Враховуючи вищевикладене та досліджені судом обставини і зазначені вище положення законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
На підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн. за подання позовної заяви та у сумі 605,60 грн. за подання заяви про забезпечення доказів.
Керуючись ст. ст. 147-149 КЗпП України, ст. 4, 5, 13, 76-82, 141, 263-265, 353 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Радомишльської міської ради (місцезнаходження: вул. Присутственна, 9, м. Радомишль, Житомирська область, 12201, ЄДРПОУ 38731750) про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати пункт 1 наказу Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Радомишльської міської ради за №132 від 31.10.2023 «Про усунення недоліків за результатами висновку клініко-експертної комісії ДОЗ Житомирської ОДА від 27.07.2023».
Визнати незаконним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Радомишльської міської ради за №115-ос від 31.10.2023 про оголошення догани ОСОБА_1 лікарю загальної практики сімейному лікарю лікаря АЗПСМ м. Радомишль.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Радомишльської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1816,80 грн.
Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Олег КИРИЛЕНКО
Суд | Радомишльський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 03.05.2024 |
Оприлюднено | 06.05.2024 |
Номер документу | 118808910 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Радомишльський районний суд Житомирської області
Кириленко О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні