Рішення

від 20.03.2024 по справі 695/3773/22

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3773/22

номер провадження 2/695/159/24

20 березня 2024 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Шевченка В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку загального провадження за позовом ОСОБА_1 до Золотоніської міської ради про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2022 ОСОБА_1 звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Першої золотоніської державної нотаріальної контори про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, в якому просив:

- встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем - ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частини житлового будинку та дві земельні ділянки, що розташовані в с. Крупське Золотоніського району Черкаської області, яке на даний час увійшло до Золотоніської територіальної громади. За життя ОСОБА_2 заповіт не склала. По день смерті ОСОБА_2 , разом із нею фактично проживав позивач її син ОСОБА_1 , за адресою по АДРЕСА_1 , однак був зареєстрований за іншою адресою. Так як позивач постійно проживав зі спадкодавцем, то відповідно до ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину.

30.12.2022 р. суддею відкрито провадження в справі та вирішено справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.04.2023 р. замінено відповідача по справі - Першу золотоніську державну нотаріальну контору на належного відповідача - Золотоніську міську раду.

06. 06.2023 р. підготовче провадження в справі судом було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився але в прохальній частині позову просив здійснити розгляд справи в його відсутність.

У судовому засіданні 11.08.2023 представник позивача адвокат Сизько Д.Б. підтвердив обставини, викладені в заяві та наполягав на задоволенні заявлених вимог. У судове засідання 20.03.2024 р. представник позивача не з`явився з невідомих суду причин, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Представник заінтересованої особи Золотоніської міської ради в судове засідання не з`явився, але скерував до суду заяву про розгляд справи у відсутність їх представника, вказавши що позовні вимоги визнає повністю.

Суд, вислухавши доводи учасників справи, показання свідків, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З копії паспорта громадянина України НОМЕР_1 вбачається, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Черкаси Черкаської області та зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що матір`ю позивача є ОСОБА_2 .

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Крупське, Золотоніського району Черкаської області.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу будинку № 994 від 25.04.1997 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно з копією листа КП «Черкаського ООБТІ» № 987о від 07.12.2022 р., станом на 01.01.2013 р. домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9905729202022 від 08.12.2022, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить на праві приватної власності, земельна ділянка розміром 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку.

Згідно з копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9905728812022 від 08.12.2022, ОСОБА_2 , належить на праві приватної власності земельна ділянка розміром 0,0628 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Як вбачається з копії довідки виконавчого комітету Золотоніської міської ради № 1850 від 27.12.2022, за адресою: АДРЕСА_1 , була зареєстрована ОСОБА_2 , 1959 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день її смерті інші особи не зареєстровані.

Перша Золотоніська державна нотаріальна контора у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.12.2022 року відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті його матері ОСОБА_2 , оскільки він не надав доказів прийняття спадщини, спільного проживання, а також не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений строк.

Згідно відповіді державного нотаріуса Першої Золотоніської державної нотаріальної контори від 18.01.2023 р. №18/02-14, та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, спадкові справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не заводились.

Показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у судовому засіданні стверджено, що разом із ОСОБА_2 проживав позивач її син ОСОБА_1 , який доглядав за померлою до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач здійснював догляд за матір`ю і здійснив її поховання.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до правового висновку, висловленого у Постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі №484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.

Згідно з ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно зі спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).

При цьому слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013). Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини в такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає з п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Факт спільного проживання позивача ОСОБА_1 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , по день смерті останньої, стверджено наявними в справі письмовими доказами та поясненнями свідків у судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість, доведеність заявленого факту та можливість задоволення позову, оскільки встановлення даного факту породжує для заявника юридичні наслідки, від яких залежать його майнові права на спадщину. Іншої можливості встановити цей факт він не має.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.76,264,265,293,315,319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.Ю. Степченко