Рішення

від 03.05.2024 по справі 706/468/24

ХРИСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 706/468/24

2/706/302/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2024 року м.Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого суддіОрендарчука М.П.

при секретаріСамсоненко А.П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Христинівці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ майна та просить здійснити поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнати: за ОСОБА_2 - право власності на квартиру АДРЕСА_1 ; за ОСОБА_1 - право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 та право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7124683000:04:002:0252.

В обгрунтуванняпозовних вимогзазначає,що 08.06.2002року міжпозивачем тавідповідачем бувукладений шлюб,який зареєстрованийцього ждня актовимзаписом №28відділом реєстраціїактів громадянськогостану ХристинівськогоРУЮ Черкаськоїобласті.Рішенням Христинівськогорайонного судувід 03.02.2022року шлюброзірваний,змінено прізвищевідповідача надошлюбне « ОСОБА_3 ».В 2021році,в періодперебування взареєстрованому шлюбі,сторонами придбанонерухоме майно,а саме:квартира АДРЕСА_1 право власності зареєстроване за відповідачем; нежитлове приміщення АДРЕСА_2 право власності зареєстроване за позивачем; земельна ділянка кадастровий номер 7124683000:04:002:0252 право власності зареєстроване за позивачем. Домовленості про поділ майна в добровільному порядку не досягнуто, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 15.04.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з`явився, до початку розгляду справи скерував до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі. Позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явилась, до початку розгляду справи скерувала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, а також в заяві зазначила, що вона позовні вимоги визнає повністю.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає доцільним ухвалити рішення по справі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились то фіксація судового засідання не здійснювалась.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши позицію сторін, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Як передбачено ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

А у відповідності з ч.1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено,щосторони з 08.06.2002 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 03.02.2022 року шлюб між сторонами було розірвано, 03.03.2022 року рішення набрало законної сили.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності в період перебування в зареєстрованому шлюбі,сторонамипридбано нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 , витяг про реєстрацію № 261940331 право власності зареєстроване за відповідачем, нежитлове приміщення АДРЕСА_2 , витяг про реєстрацію № 288846754 право власності зареєстроване за позивачем та земельна ділянка кадастровий номер 7124683000:04:002:0252, витяг про реєстрацію № 271707784 право власності зареєстроване за позивачем.

Зазначені обставини визнаються сторонами, а тому в силу положення ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню в судовому засіданні.

Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. При тому, що не має значення за ким зареєстровано таке майно, оскільки спільна сумісна власність розповсюджується на майно і у тому випадку, коли право власності на нього майно зареєстровано лише за одним з подружжя.

Крім того, за загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують.

Зазначена правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року № 6-843цс17.

Статтею 63 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Розпорядження спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Згідно частини першої статті 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них, незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Таким чином судом встановлено, що зазначене майно з підстав передбачених ст. ст. 60, 61 СК України та ст. 368 ЦК України, є об`єктом права спільної сумісної власності позивача та відповідача як подружжя, оскільки набуті за час їх перебування в шлюбі.

При цьому відповідач визнала позовні вимоги, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у зв`язку із чим суд приймає таке визнання та вважає за можливе постановити рішення у справі про задоволення позовних вимог.

На підставі ст.ст. 60, 63, 69, 70, 71 Сімейного Кодексу України, ст.ст.364, 365, 368, 370, 372 ЦК України та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 4, 12, 13, 28, 76-82, 141, 142, 200, 206, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , в порядку поділу спільного майна подружжя, право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку поділу спільного майна подружжя, право власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , НОМЕР_3 , в порядку поділу спільного майна подружжя, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124683000:04:002:0252.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду, протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.П.Орендарчук

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ).