Рішення

від 22.04.2024 по справі 709/572/23

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/572/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2024 року с-ще Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Левченка В. В.,

за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В. Г.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро" до Іркліївськоїсільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

СТОВ "Дніпро" (далі - позивач) звернулося до суду з цивільним позовом до Іркліївської сільської ради (далі - відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який постійно проживав в с. Васютинці Золотоніський район Черкаська область. 03 травня 2023 року позивачу з повідомлення Іркліївської сільської ради стало відомо про те, що ОСОБА_4 за життя склав заповіт, який все своє майно заповів колгоспу "Дніпро", яке було реорганізоване в СТОВ "Дніпро". Позивач у визначений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини не подало, оскільки не знало про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , та не було обізнане про те, що останній видав заповіт на користь СТОВ "Дніпро". При цьому, як стало відомо позивачу, із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до натаріальної контори спадкоємці не зверталися. Також, крім СТОВ "Дніпро" інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом у померлого не має. На підставі викладеного, посилаючись на приписи ч. 3 ст. 1272 ЦК України, позивач просив визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 12 травня 2023 року призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06 вересня 2023 року залучено до участі у справі в якості співвідповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 .

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 26 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач ОСОБА_3 подала до суду відзив, в якому просить відмовити в позовних вимогах. Вважає, що позов не підлягає до задоволення, оскількти її батько ОСОБА_4 помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач звернувся із заявою до нотаріальної контори лише 03 травня 2023 року, тобто через 18 років після смерті. Доводи позивача, що для них не було відомо про смерть ОСОБА_4 є безпідставно надуманими, поскільки земельна ділянка з 1998 року перебувала і на даний час перебуває у користуванні СТОВ "Дніпро", однак плата за користування земельною ділянкою СТОВ "Дніпро" не здійснювалася. Також зазначила, що в 2003 році її батьки розлучилися, а вона на час смерті батька була неповнолітньою, а тому не могла звернутися із заявою про прийнятя спадщини, тим більше, що їй не було відомо про наявність земельної ділянки у власності батька. Крім того, на день смерті батька була ще жива його мати ОСОБА_6 , яка на тай час була непрацездатною.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому останній вважає наведені доводи відповідча ОСОБА_3 у відзиві необгрунтованими та такими, що не грунтуються на нормах матеріального права. Доводи про те, що нібито позивачу було відомо про смерть

ОСОБА_4 , оскільки земельна ділянка перебувала в користуванні є такими, що не відповідають дійсності, оскільки земельна ділянка перебувала у користуванні СТОВ "Дніпро" на підставі укладеного між Чорнобаївською РДА та СТОВ "Дніпро" договору оренди землі, як на невитребувану земельну ділянку та увесь цей час СТОВ "Дніпро" сплачувало орендну плату, яку здійснювало в місцевий бюджет. Також зазначив, що 28 січня 1998 року ОСОБА_4 вибув із

с. Васютинці в невідомому напрямку і до 04 липня 2023 року СТОВ "Дніпро" не було відомо про його місцезнаходження, яке встановилося лише з довідки Градизької селищної ради, яка була надана в розпорядження Чорнобаївського районного суду. Всі наявні вище обставини вказують на те, що позивачу не було відомо до 03 травня 2023 року та і не могло бути відомо за обставинами справи про смерть 31 січня 2005 року ОСОБА_4 та про те, що останній в свій час видав заповіт на все майно на користь СТОВ "Дніпро". Що стосується посилання на маму померлого ОСОБА_4 , то слід зазначити, що вона проживала окремо. Слід зазначити, що за обставинами справи єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , який може претендувати на спадщину є

ОСОБА_3 .

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача подав до суду листа про розгляд справи у відсутності представника Іркліївської сільської ради.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, у відзиві просила розгляд справи проводити в її відсутність, у задоволенні позову просила відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 , про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджуєтьмя рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією виданого повторно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28 квітня 2023 року (а.с. 6).

12 січня 1998 року ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений завідуючою Будинком ветеранів

с. Васютинці Чорнобаївського району Черкаської області та зареєстрований в книзі нотаріальних дій під №4 (а.с. 9), відповідно до змісту якого все майно де б воно не було і з чого б воно не складалося, заповів колгоспу "Дніпро" (позивачу).

Згідно з довідкою Іркліївської сільської ради від 01 травня 2023 року № 261, ОСОБА_4 був зареєстрований та постійно проживав до 28 січня 1998 року за адресою: АДРЕСА_1 . 28 січня 1998 року ОСОБА_4 вибув з села Васютинці в невідомому напрямку і його місце проживання з цього часу було невідоме. При цьому 25 квітня 2023 року з Єдиного демографічного реєстру Іркліївській сільській раді стало відомо про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (а.с. 7).

Іркліївська сільська рада направила СТОВ "Дніпро" повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини від 01 травня 2023 року № 39, яким повідомила про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та який за життя видав заповіт на корить СТОВ "Дніпро" на все своє майно (а.с 8).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, зокрема на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2.9200 га, розташована на території Васютинської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, яка належала померлому на праві приватної власності, що підтверджується копією державного акта серії ЧР № 039023 від 26 березня 2002 року (а.с. 11).

Відповідно до довідки Градизької селищної ради Полтавської області № 39 від 03 липня 2023 року ОСОБА_4 до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , мав такий склад сім`ї: ОСОБА_2 - дружина, ОСОБА_7 - дочка (а.с. 35).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).

Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 є день його смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України встановлено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 закінчився 31 липня 2005 року.

Позивач до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався, що підтверджуються листом Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 10 лютого 2024 року (вих. № 43/01-16) (а.с. 131), що надійшов у відповідь на запит суду, відповідно до змісту якого після смерті ОСОБА_4 заяви про прийняття спадщини в нотаріальну контору не поступали. Свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

Відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 , яка є дочкою померлого прийняла спадщину ОСОБА_4 у відповідності до положень ч. 4 ст. 1268 ЦК України та має право на обов`язкову частку у спадщині.

Згідно з положеннями ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі

№ 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За загальним правилом, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцемпостійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2021 року у справі

№ 315/386/19 (провадження № 61-15100св21).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з позовом, СТОВ "Дніпро", як на підставу своїх порушених прав, зазначело, що строк для подання заяви про прийняття ними спадщини пропущений з поважної причини, так як вони не були обізнані про наявність заповіту, складеного на їх ім`я, а тому не звернулися до нотаріуса з відповідною заявою у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, враховуючи доводи позивача, які підтверджені належними і допустимими доказами, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити та визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю 3 (три) місяці.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визначити Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпро", ЄДРПОУ 03793573, місцезнаходження за адресою: вул. Центральна, 4, с. Васютинці, Золотоніський район, Черкаська область, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

Іркліївська сільська рада, місцезнаходження: вул. Б. Хмельницького, 7, с. Іркліїв, Золотоніський район, Черкаська область, ЄДРПОУ 34177193.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою:

АДРЕСА_2 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає за адресою:

АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Повне рішення суду складено 02 травня 2024 року.

Суддя В. В. Левченко