Рішення

від 18.04.2024 по справі 753/21646/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 753/21646/23-ц

Пр. № 2-281/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Остапчук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Гаманюк О.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» про визнання трудових відносин припиненими,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» про визнання трудових відносин припиненими на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Вимоги обґрунтовані тим, що позивач та відповідач ТОВ «ГОЛОС.ЮА» перебували у трудових відносинх з 07 вересня 2018 року та займала посаду випускового редактора. З лютого 2022 року у зв`язку із початком повномасштабної війни трудові відносини фактично припинені, однак до даного часу я не звільнена, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків

Оскільки позивач мала намір припинити трудові відносини з Відповідачем, то останньому надсилався лист від 31 серпня 2023 року з проханням розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, та звільнити мене за власним бажанням.

Лист залишений без відповіді, а заява без задоволення, у зв`язку з чим я вимушена звертатися до суду, оскільки позбавлена можливості у інший спосіб припинити трудові відносини з Відповідачем і, відповідно, працевлаштуватися на іншу роботу. Враховуючи зазначені норми закону я належним чином, у визначеному законом порядку, повідомила Відповідача про намір припинити трудові відносини та звільнитися з роботи за власним бажанням. Після спливу строку попередження (двох тижнів) з дня подачі зазначеної вище заяви, я продовжую вимагати розірвання укладеного між мною та Відповідачем трудового договору.

Проте, Відповідач, всупереч вимогам закону та у порушення моїх прав на припинення трудових відносин і звільнення з роботи з ініціативи працівника за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, жодних дій не вчинив, наказ про звільнення мене з роботи не видав.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Позивачка подала до суду заяву про розгляд справи у відсутність та задовольнити з підстав викладених в ній.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не надав відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Судом встановлено, що позивач та відповідач ТОВ «ГОЛОС.ЮА» перебували у трудових відносинх з 07 вересня 2018 року та займала посаду випускового редактора. З лютого 2022 року у зв`язку із початком повномасштабної війни трудові відносини фактично припинені, однак до даного часу я не звільнена, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків

Оскільки позивач мала намір припинити трудові відносини з Відповідачем, то останньому надсилався лист від 31 серпня 2023 року з проханням розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, та звільнити мене за власним бажанням.

Лист залишений без відповіді, а заява без задоволення, у зв`язку з чим я вимушена звертатися до суду, оскільки позбавлена можливості у інший спосіб припинити трудові відносини з Відповідачем і, відповідно, працевлаштуватися на іншу роботу. Враховуючи зазначені норми закону я належним чином, у визначеному законом порядку, повідомила Відповідача про намір припинити трудові відносини та звільнитися з роботи за власним бажанням. Після спливу строку попередження (двох тижнів) з дня подачі зазначеної вище заяви, я продовжую вимагати розірвання укладеного між мною та Відповідачем трудового договору.

Проте, Відповідач, всупереч вимогам закону та у порушення моїх прав на припинення трудових відносин і звільнення з роботи з ініціативи працівника за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, жодних дій не вчинив, наказ про звільнення мене з роботи не видав. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст.5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За змістом ст. 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Передбачений частиною 3 статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає видачу роботодавцем наказу за заявою працівника.

Припинення трудових відносин тісно пов`язано зі свободою його праці, оскільки праця може виконуватися саме до того часу поки останній не вирішить припинити її виконання або з інших підстав.

При цьому, припинення трудових правовідносин має безпосередній вплив на можливість мати реалізацію прав на зайнятість (не заборонену законодавством діяльність осіб, пов`язану із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі), працевлаштуванням на роботі (посаді).

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року у справі № 681/1629/18 (провадження № 61-14424св18) зазначено, що «розірвання трудового договору за частиною третьою статті 38 КЗпП України є різновидом припинення трудових відносин в односторонньому порядку. Для припинення трудового договору за цією підставою має значення, чи мали місце порушення з боку роботодавця законодавства про працю чи умов колективного чи трудового договору, а також письмово викладена ініціатива працівника з наміром припинити трудові відносини, що доведена до відома роботодавця в установленому законом порядку. Особливістю розірвання трудового договору на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України є те, що працівник має право самостійно визначити строк розірвання трудового договору».

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2020 року у справі № 569/249/18-ц (провадження № 61-48997св18).

Позивач у заяві про звільнення від 13 червня 2022 року, не визначила датою звільнення день подання заяви, та зі спливом двотижневого строку не приступила до виконання своїх трудових обов`язків, не відкликала подану нею заяву про звільнення, не висловила іншим чином намірів про бажання продовження трудових відносин.

Виходячи з того, що станом на день розгляду справи, відповідачем не прийнято рішення щодо звільнення позивача, що порушує право останнього на вільний вибір праці та встановлює для нього додаткові обов`язки, заявлена вимога про розірвання трудового договору з 31 серпня 2023 року підлягає задоволенню.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 38, 235 КЗпП України, ст.ст. 4, 5, 12, 76 -81, 258 , 261-265, 273, 274, 352 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» про визнання трудових відносин припиненими - задовольнити.

Припинити з 31 серпня 2023 року трудові відносини між ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) і Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» (код ЄДРПОУ 35812742), місце знаходження: місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, буд. 28/2, Н/П №43) на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України

Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОЛОС.ЮА» (код ЄДРПОУ 35812742) на користь держави 1073,60 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В.Остапчук