Рішення

від 23.04.2024 по справі 199/8971/23

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/8971/23

(2/199/539/24)

РІШЕННЯ

Іменем України

23.04.2024

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді- Спаї В.В.,

секретар судового засідання Подварченко А.Ю.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в загальному позовному провадженні (при заочному розгляді справи) цивільну справу за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , де треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДУОС КАПІТАЛ» та Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про усунення перешкод, про припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності, не переданажоднійюридичній та/або фізичній особі у користування. ОСОБА_3 на даний чассамовільно, безпідставно та неправомірно використовує вказану земельну ділянку.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.09.2018 у справі №191/2789/18, затверджено мирову угоду, укладену 20.09.2018 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , визнано, зокрема за ОСОБА_2 право власності на будівлі і споруди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , провадження у справі закрито. На підставі зазначеної вище ухвали суду 08.11.2018 р. державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на торгівельні павільйони, що розташовані за адресою: Донецьке шосе, буд. 110 М: літ.:А-1, Б-1, В-1, Г, Д-1, Е, Ж-1, З-1, И, К-1, Л-1, М-1, Н-1, О-1, П-1, Р-1, С-1, Т-1, У, Ф-1, Х, Ц, Ч-1, Щ-1, Щ-1, Ю-1, Я, 2А-1, 2Б-1, 2В,2Г-1, загальною площею 486,00 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1689258912000; номер запису про право власності: 28827353, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43948621 від 09.11.2018).

В подальшому, 19.03.2019 р. ОСОБА_2 передав, а ТОВ «ДУОС КАПІТАЛ» прийняло до статутного капіталу майновий вклад у виді торгівельних павільйонів літ.:А-1, Б-1, В-1, Г, Д-1, Е, Ж-1, З-1, И, К-1, Л-1, М-1, Н-1, О-1, П-1, Р-1, С-1, Т-1, У, Ф-1, Х, Ц, Ч-1, Щ-1, Щ-1, Ю-1, Я, 2А-1, 2Б-1, 2В, 2Г-1,загальною площею 486,0 кв.м,що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1689258912000, що було оцінено засновником у розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується копією акту приймання-передачі до статутного капіталу від 19.03.2019 р.

20.03.2019 р. на підставі зазначеного вище акту прийому-передачі до статутного капіталу державним реєстратором КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальовим С.В. було зареєстровано право власності за ТОВ «ДУОС КАПІТАЛ» на зазначене вище майно (номер запису про право власності: 30779956, що підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна).

В той же день, відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ДУОС КАПІТАЛ» про вихід зі складу учасників №19/03 від 19.03.2019 р. на підставі акту прийому-передачі майна від 19.03.2019р. ТОВ «ДУОС КАПІТАЛ» було передано ОСОБА_3 наступне майно: торгівельні павільйони літ.:А-1, Б-1, В-1, Г, Д-1, Е, Ж-1, З-1, И, К-1, Л-1, М-1, Н-1, О-1, П-1, Р-1, С-1, Т-1, У, Ф-1, Х, Ц, Ч-1, Щ-1, Щ-1, Ю-1, Я, 2А-1, 2Б-1, 2В, 2Г-1,загальною площею 486,0 кв.м,що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1689258912000, що було оцінено засновником у розмірі 50 000,00грн.

20.03.2019 р. на підставі зазначеного вище акту прийому-передачі майна державним реєстратором КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради, Дніпропетровська область Ковальовим С.В. було зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на вказане вище майно (номер запису про право власності: 30783216, що підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21.03.2019 р. (справа №191/2789/18) скасовано ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2018 р. про затвердження мирової угоди та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

10.06.2019 р. Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області позов ОСОБА_2 було залишено без розгляду.

Отже, рішення суду на підставі якого ОСОБА_2 набув право власності на нерухоме майно у АДРЕСА_1 та яке стало первинною підставою виникнення права власності на нерухоме майно, скасовано.

Проте, станом на сьогоднішній день власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 Безпідставне набуття права власності на нерухоме майно суперечить засадам містобудівної діяльності в Україні, визначених Законом України «Про основи містобудування», є перешкодою у розв`язанні питань прогнозування розвитку, планування і забудови населених пунктів, регулювання земельних відносин, створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури через відсутність можливості належного ведення містобудівного кадастру.

На переконання позивача, вказані обставини свідчать про незаконне заволодіння майном комунальної власності - земельною ділянкою та безпідставне набуття права власності на нерухоме майно.

У судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав повністю та просив суд позов задовольнити.

В силу ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як встановлено судом на підставі доказів, наданих суду у порядку ст. 76 80, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.09.2018 у справі №191/2789/18, затверджено мирову угоду, укладену 20.09.2018 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , визнано, зокрема за ОСОБА_2 право власності на будівлі і споруди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , провадження у справі закрито (https://reyestr.court.gov.ua/Review/77005305).

На підставізазначеної вищеухвали суду08.11.2018р. державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Третяк Т.В. за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на торгівельні павільйони, що розташовані за адресою: Донецьке шосе, буд. 110 М: літ.:А-1, Б-1, В-1, Г, Д-1, Е, Ж-1, З-1, И, К-1, Л-1, М-1, Н-1, О-1, П-1, Р-1, С-1, Т-1, У, Ф-1, Х, Ц, Ч-1, Щ-1, Щ-1, Ю-1, Я, 2А-1, 2Б-1, 2В,2Г-1, загальною площею 486,00 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1689258912000; номер запису про право власності: 28827353, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43948621 від 09.11.2018 (а.с. 46-47).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21.03.2019 р. (справа №191/2789/18) ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2018 р. про затвердження мирової угоди скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 38-44).

10.06.2019 р. Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області позов ОСОБА_2 залишено без розгляду з передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України підстави (https://reyestr.court.gov.ua/Review/82318920).

На даний час власником спірного майна є ОСОБА_3 .

Право власності набуто ним за наступних обставин.

19.03.2019 р. ОСОБА_2 передав, а ТОВ «ДУОС КАПІТАЛ» прийняло до статутного капіталу майновий вклад у виді торгівельних павільйонів літ.:А-1, Б-1, В-1, Г, Д-1, Е, Ж-1, З-1, И, К-1, Л-1, М-1, Н-1, О-1, П-1, Р-1, С-1, Т-1, У, Ф-1, Х, Ц, Ч-1, Щ-1, Щ-1, Ю-1, Я, 2А-1, 2Б-1, 2В, 2Г-1,загальною площею 486,0 кв.м,що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1689258912000, що було оцінено засновником у розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується копією акту приймання-передачі до статутного капіталу від 19.03.2019 р.

20.03.2019 р. на підставі зазначеного вище акту прийому-передачі до статутного капіталу державним реєстратором КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальовим С.В. було зареєстровано право власності за ТОВ «ДУОС КАПІТАЛ» на зазначене вище майно (номер запису про право власності: 30779956, що підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна).

В той же день, відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ДУОС КАПІТАЛ» про вихід зі складу учасників №19/03 від 19.03.2019 р. на підставі акту прийому-передачі майна від 19.03.2019 р. ТОВ «ДУОС КАПІТАЛ» було передано ОСОБА_3 наступне майно: торгівельні павільйони літ.:А-1, Б-1, В-1, Г, Д-1, Е, Ж-1, З-1, И, К-1, Л-1, М-1, Н-1, О-1, П-1, Р-1, С-1, Т-1, У, Ф-1, Х, Ц, Ч-1, Щ-1, Щ-1, Ю-1, Я, 2А-1, 2Б-1, 2В, 2Г-1,загальною площею 486,0 кв.м,що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1689258912000, що було оцінено засновником у розмірі 50 000,00грн.

20.03.2019 р. на підставі зазначеного вище акту прийому-передачі майна державним реєстратором КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради, Дніпропетровської області Ковальовим С.В. було зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на вказане вище майно (номер запису про право власності: 30783216, що підтверджено Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна).

Зазначене підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 46-47).

Позивач наполягає на порушенні прав територіальної громади м. Дніпра.

Процесуальні дії у справі:

-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2023 р. позов залишено без руху;

-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.12.2023 р. відкрито провадження у цивільній справі;

-ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2023 р. за заявою позивача забезпечено позов.

Спірні правовідносини виникли із захисту права комунальної власності територіальної громади м. Дніпра, яке здійснюється Дніпровською міською радою, щодо земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону N 475/97-ВР від 17.07.97 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК.

Відповідно до статей 317, 319ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Згідно з ч. 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень про відчуження відповідно до закону комунального майна.

Земельна ділянка, на якій розташоване вказане самочинно побудоване нерухоме майно, належить територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності, відповідно до ст. ст. 80, 83 Земельного кодексу України та ст. 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».Дана земельна ділянка ОСОБА_2 не надавалась під будівництво, право власності чи користування за ним, чи за будь-якою іншою особою на цю земельну ділянку не оформлювалось.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 збудував торгівельні павільйони без відведення земельної ділянки для будівництва, без отримання дозволу відповідного виконавчого органу місцевої ради на будівництво, без отримання вихідних даних на проектування будівництва, без розробленої і затвердженої проектної документації на будівництво, без дозволу на виконання будівельних робіт, із порушенням прав територіальної громади міста Дніпра на зайняту об`єктом самочинного будівництва земельну ділянку комунальної власності, права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, повноцінне життєве середовище, що включає прогнозування розвитку міста, планування, забудову та інше використання територій.

Статтею 375 ЦК України визначено, що право на забудову земельної ділянки належить власнику.

Відповідно до частини 1 статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Тобто, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю (негаторний позов).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки- будь-які дії, які свідчать профактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої владичи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЗК України, самовільно зайнятіземельні ділянки підлягають поверненню власникам земліабо землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; частина друга передбачає приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки; а також частиною третьою передбачено, що повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що одним із способів захисту порушеного права відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю і відшкодування завданих збитків.

Отже, особа, яка використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої (власника земельної ділянки), повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд за власний кошт.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 22.02.2022 у справі №203/5561/16зазначено, що право органу місцевого самоврядування, який діє в інтересах територіальної громади звільнити земельну ділянку від самочинно збудованих будівель з огляду на доведену незаконність і безпідставність набуття відповідачами права власності на будівлі становить пропорційне втручання у право власності інших осіб з дотриманням рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства) та інтересами особи, яка зазнала такого втручання.

Враховуючи, що самочинне будівництво як діяльність, що відповідає хоча б одній з ознак, визначених ч. 1 ст. 376 ЦК України, створює перешкоди у здійсненні права власності-володіння, користування, розпорядження земельною ділянкою, способом захисту права власника такої земельної ділянки необхідно визнати усунення перешкод у здійсненні права власності. Можливість використання такого способу захисту передбачена нормами як земельного, так і цивільного законодавства.

У випадку, якщо такі порушення не пов`язані із позбавленням володіння, то власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном на підставі ст. 391 ЦК України.

В іншій ситуації правова підстава визначення способу захисту будується на застосуванні правових приписів спеціального характеру. Так, відповідно до ч.2, п. б ч.3 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки маже вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

До того ж, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, крім іншого, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав. Висновки Верховного Суду допускають застосування такого способу захисту у випадках здійснення самочинного будівництва.

Так, упостанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 20.01.2021 у справі № 442/302/17вказано, що задоволення вимоги про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки шляхом знесення самочинно побудованого приміщення за рахунок особи, що здійснила таке будівництво є належним способом захисту прав власника (користувача). Застосування вимог про знесення самочинного будівництва виключає застосування інших вимог власника (користувача) земельної ділянки про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, в тому числі визнання недійсними договорів про відчуження майна.

Аналогічний висновок міститься у постановіВерховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 24.03.2021 по справі №200/2192/18, у якій зазначено, що оскільки об`єкт незавершеного будівництва, який є предметом спopy у цій справі, є об`єктом самочинного будівництва, то ефективним способом захисту порушених прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, щодо користування і розпорядження цією земельною ділянкою є вимога про знесення такого будівництва відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України. При цьому обставина щодо державної реєстрації права власності на цей об`єкт не спростовує факт самочинності зведення цього нерухомого майна, та наявності підстав для застосування ст. 376 ЦК України.

Виходячи з цього, за наявності на земельній ділянці власника об`єктів самочинного будівництва ефективним способом захисту порушених прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, щодо користування i розпорядження цією земельною ділянкоює вимога про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку.

Упостанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19)вказано, що ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

За таких обставин, враховуючи те, що об`єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: Дніпро по вулиці Донецьке шосе, 110М, що є предметом спору у цій справі, є об`єктами самочинного будівництва, суд погоджується із слушністю доводів позивача щодо того, що ефективним способом захисту порушених прав Дніпровської міської ради, як власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, щодо користування і розпорядження цією земельною ділянкоює вимога про знесення такого будівництва відповідно до частини четвертої статті 376 ЦК України.При цьому обставина щодо державної реєстрації права власності на цей об`єкт не спростовує факт самочинності зведення цього нерухомого майна, та наявності підстав для застосування статті 376 ЦК України.

Відповідності до частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 1213 ЦК України визначено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Виходячи з вищенаведеного, права Дніпровської міської ради, яка є власником майна - земельної ділянки, на якій самовільно побудоване спірне нерухоме майно, підлягають захисту шляхом задоволення даного позову з використанням правового механізму, установленого статтею 376, 1212 ЦК України.

Порушення законних прав та інтересів територіальної громади міста в особі органу місцевого самоврядування Дніпровської міської ради полягає у тому, що державна реєстрації права власності на об`єкт самочинного будівництва на земельній ділянці, що належить до комунальної власності без згоди власника Дніпровської міської ради та укладення наступних правочинів, порушує законне право міської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою та встановлений законодавством порядок набуття прав на об`єкти нерухомості, набуття прав та реалізації прав на землю (земельну ділянку) комунальної власності, а також майнові інтереси територіальної громади міста Дніпро, в особі Дніпровської міської ради щодо користування та розпорядження землею, що є порушенням економічних інтересів громади.

За таких обставин, ОСОБА_3 є належним відповідачем у цій справі, а відтак повинен повернути земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно побудованих споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо позовної вимоги стосовно припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на об`єкт нерухомого майна, то вимога підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19), від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц (провадження № 14-445цс19), постановах Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 569/15704/18 (провадження № 61-871св21), від 07 липня 2021 року у справі № 369/5589/19 (провадження № 61-5097св21), від 21 липня 2021 року у справі № 686/19656/19 (провадження № 61-9418св20) зроблено висновки, за змістом яких спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та стосовно якої здійснено запис у Реєстрі.

На відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав поширюється дія закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 3 ст. 26 зазначеного вище закону, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбаченихпунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченомупунктом 1частини сьомоїстатті 37цього Закону,на підставірішення Міністерстваюстиції України,а такожу разівизнання напідставі судовогорішення недійснимичи скасуванняна підставісудового рішеннядокументів,на підставіяких проведенодержавну реєстраціюправ,скасування напідставі судовогорішення державноїреєстрації прав,що малонаслідком державнуреєстрацію зміни,припинення речовихправ, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно допункту 1частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Таким чином, суд погоджується із слушністю доводів позивача щодо того, що підлягає скасуванню державна реєстрація речових прав за попередніми власниками, оскільки їх речові права припинені на підставі даного судового рішення, а вимога про скасування державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт нерухомого майна зумовлена необхідністю подальшого закриття розділу у Реєстрі щодо спірного об`єкта нерухомого майна.

Щодо розподілу судових витрат.

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до ч. 2 ст. 133, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України: оскільки позов задоволений повністю, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 4697,00 грн., підлягають стягненню на користь позивача з кожного з відповідачів окремо.

Керуючись ст. 13, ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 19, ст.ст. 23, 89, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 264 - 265,273, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДУОС КАПІТАЛ» та Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про усунення перешкод, про припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності задовольнити повністю.

Усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) знести торгівельні павільйони літ.: А-1, Б-1, В-1, Г-1, Д-1, Е, Ж-1, З-1, И, К-1, Л-1, М-1, Н-1, О-1, П-1, Р-1, С-1, Т-1, У, Ф-1, Х, Ц, Ч-1, Ш-1, Щ-1, Ю-1, Я, 2А-1, 2Б-1, 2В, 2Г-1 загальною площею 486 кв.м за адресою м. Дніпро, Донецьке шосе, 110М.

Припинити право власності та скасувати державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Дніпро, Донецьке шосе, буд. 110М: торгівельних павільйонів літ.: А-1, Б-1, В-1, Г-1, Д-1, Е, Ж-1, З-1, И, К-1, Л-1, М-1, Н-1, О-1, П-1, Р-1, С-1, Т-1, У, Ф-1, Х, Ц, Ч-1, Ш-1, Щ-1, Ю-1, Я, 2А-1, 2Б-1, 2В, 2Г-1 загальною площею 486 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1689258912000) із закриттям розділу.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 )та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 )на користьтериторіальної громадим.Дніпра вособі Дніпровськоїміської ради(ЄДРПОУ26510514,м.Дніпро,просп.Дмитра Яворницького,буд.75) судовівитрати,пов`язані зісплатою судовогозбоку,в розмірі 4697 (чотири тисячі шістсот дев`яносто сім) грн. з кожного з відповідачів окремо.

Дата складення повного судового рішення 03.05.2024 р.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Спаї