Постанова

від 02.05.2024 по справі 522/5075/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/5075/24

Провадження по справі № 3/522/3079/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора ТОВ «Юг-Резерв», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Юг-Резерв» (код ЄДРПОУ 31502667) директор ОСОБА_1 вчинив правопорушення, а саме порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: порушення Порядку складання Декларації, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2022 року № 463) із змінами та доповненнями, на підставі акту перевірки № 9572/15-32-07-10/31502667 від 15.03.2024 року, чим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.163-1 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: дії, передбаченічастиною першоюцієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.

Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справу не подавав.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з`явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якогов силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними равами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з`явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягаєтьсядо адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з положеннями ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення; поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ст. 251 КУпАП).

Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, зокрема додані до протоколу про адміністративне правопорушення № 21/15-32-07-10-12 від 20.03.2024 року матеріали адміністративної справи, а саме акт перевірки № 9572/15-32-07-10/31502667 від 15.03.2024 року та інші матеріали адміністративної справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, з огляду на наступне.

Так, кваліфікаційною ознакою ч. 2 ст. 163-1 КУпАП є повторність дій передбачених ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що працівниками ГУ ДПС в Одеській області не надано доказів того, що дії, передбачені ч. 1 ст. 163-1 КУпАП вчинені ОСОБА_1 повторно протягом року.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватись до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується стороною обвинувачення, а фактично судом).

Суддя наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, уповноваженою особою, яка склала протокол, не доведено того факту, що ОСОБА_1 справді порушував ведення податкового обліку, до суду не надано належних доказів, наприклад, засвідченого в установленому законом порядку рішення суду із якого можна б було зробити висновок, що справді особа притягувалася до адміністративної відповідальності протягом року за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 або ч.2 ст.163-1 КУпАП. Формулювання обвинувачення, що зазначене у протоколі не відповідає кваліфікуючим ознакам зазначеним у статті.

За вище викладених обставин, суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно зі ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Підстави закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення визначені ст. 247 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне закрити адміністративне провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст.9,10,24,38,173,221,247,268,283,284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси Віктор ІВАНОВ