Ухвала

від 01.05.2024 по справі 522/6044/19

ШИРЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ширяївський районний суд Одеської області

01.05.2024 Справа №: 522/6044/19 Провадження № 2/518/24/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2024 року

Ширяївський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді Тарасенка М.С.,

секретаря судового засідання Логвенюк О.М.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Альбіна» про стягнення заборгованості за розпискою, -

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2024 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_3 про відвід судді Ширяївського районного суду міста Одеси Тарасенка Максима Сергійовича від участі у справі № 522/6044/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Альбіна» про стягнення заборгованості за розпискою.

В обґрунтування вказаної заяви представник позивача ОСОБА_3 посилається на те, що справа перебуває у провадженні поточного складу суду з 01 грудня 2020 року, майже весь цей період (три з половиною роки) розгляд справи перебував на стадії підготовчого провадження,засідання суду неодноразово відкладались за спірними та надуманими підставами, з тривалими перервами.З боку суду також мали місце інші випадки надання відповідачам необґрунтованих переваг у реалізації останніми їх процесуальних прав, а також створення умов для зловживання відповідачами такими правами, а саме 27 квітня 2021року судом було призначено комплексну почеркознавчу технічну експертизу розписки від 17 листопада 2016 року, хоча на той момент справжність підпису ОСОБА_4 на вказаній розписці вже була підтверджена висновком судово-почеркознавчої експертизи № 20-256 від 12 березня 2020 року. За результатом проведення експертизи, призначеної 27 квітня 2021 року, авторство розписки, як і передбачалось, знайшло своє повне підтвердження, однак, використання цього засобу доказування призвело до непропорційних витрат процесуального часу та затягування розгляду справи.

Зважаючи викладені обставини, сторона позивача має розумні підстави сумніватися у неупередженості судді, що стало підставою для звернення з заявою про відвід судді.

Крім того, 01 травня 2024 року до суду надійшла заява представника відповідачів ОСОБА_2 та Приватного сільськогосподарського підприємства «Альбіна» про відвід судді Ширяївського районного суду міста Одеси Тарасенка Максима Сергійовича від участі у справі № 522/6044/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Альбіна» про стягнення заборгованості за розпискою.

В обґрунтування вказаної заяви представник відповідачів ОСОБА_2 та Приватного сільськогосподарського підприємства «Альбіна» посилається на те, що ухвалою Ширяєвського районного суду Одеської області від 11.11.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання в частині надання дозволу на застосування руйнуючих методів дослідження оригіналу розписки від 17.11.2016 року для вирішення питання ухвали в якій послідовності виконувались текст, відбиток печатки та підписи в документі. На думку заявника, дії суду щодо призначення технічної експертизи з подальшою відмовою у наданні дозволу щодо застосуванням руйнуючих методів дослідження оригіналу документа викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді. Крім того, ухвалою Ширяєвського районного суду Одеської області від 01.02.2024 року відмовлено в задоволені клопотання представника Приватного сільськогосподарського підприємства «Альбіна» про допит всіх заявлених свідків, що також на думку заявника викликає сумніви в неупередженості або об`єктивності судді. Крім того, ухвалою Ширяєвського районного суду Одеської області від 01.02.2024 року закрито підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду по суті. Вказане засідання проведено за відсутності представника відповідачів, однак на думку заявника його відсутність в судовому засіданні була з поважних причин, що не було враховано судом. Закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті позбавило можливості представнику відповідачів надати докази, заявити необхідні заплановані клопотання, що на його думку свідчить, що суд не є безстороннім, об`єктивним дії якого спрямовані на встановлені дійсних обставин у справі.

В зв`язку з чим, вказані обставини стали підставою для звернення з заявою про відвід судді.

Позивач ОСОБА_3 та його представник, в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача, адвоката Логовського В.В., надійшла заява, в якій він просить суд розглянути заяву про відвід судді в його відсутність, наполягає на її задоволенні.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та Приватного сільськогосподарського підприємства «Альбіна», адвокат Селюков П.В., в судовому засіданні підтримав заяву про відвід судді, наполягаючи на її задоволенні, підкреслив, що тільки задовільнивши заяву про відвід суд зможе довести,що дійсно не зацікавлений у вирішенні справи на користь позивача.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні наполягала на задоволенні заяви про відвід судді.

Ознайомившись з заявами про відвід та матеріалами справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених відводів, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Щодо доводів зави про відвід судді, поданої представником позивача ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Альбіна» про стягнення заборгованості за розпискою, прийнята в провадження суду 01 грудня 2020 року. Ухвалою суду від 27 квітня 2021 року по даній цивільній справі призначено комплексну почеркознавчу технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, у зв`язку з чим провадження по справі зупинено на час проведення експертизи. Провадження в справі поновлено ухвалою суду від 19 червня 2023 року, після надходження експертних висновків № 23-2641/2 та № 23-2641. Ухвалою суду від 01.02.2024 року закрито підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду по суті. Відкладення підготовчого засідання або оголошення перерв в підготовчому засіданні відбувалось відповідно до вимог ст. 198 ЦПК України.

Крім того, відповідності до частини 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право,без яких встановити відповідні обставини неможливо;сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Таким чином, для з`ясування обставин, які мають значення для справи та потребують спеціальних знань в почеркознавчій, а також технічній галузі, судом, з урахуванням предмету позову, призначена по справі саме комплексна почеркознавча технічна експертиза.

Щодо доводів зави про відвід судді, поданої представника відповідачів ОСОБА_2 та Приватного сільськогосподарського підприємства «Альбіна», суд зазначає наступне.

Ухвалою Ширяєвського районного суду Одеської області від 11.11.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання в частині надання дозволу на застосування руйнуючих методів дослідження оригіналу розписки від 17.11.2016 року.

Згідно з вимогами ч. ч. 3, 4 ст. 108 ЦПК України експерт повинен забезпечити збереження об`єкта експертизи. Якщо експертне дослідження пов`язане з повним або частковим знищенням об`єкта експертизи або зміною його властивостей призначений судом експерт має одержати на його проведення відповідний дозвіл суду, який оформляється ухвалою.

Приймаючи до уваги те, що застосування руйнуючих методів дослідження оригіналу розписки від 17.11.2016 року, призведе до часткового знищення оригіналу розписки, а також з врахуванням тієї обставини, що стороною позивача категорично заперечувалось пошкодження даної розписки, наполягалось на необхідності збереженні та неушкодженості оригіналу розписки, яка є об`єктом експертного дослідження, суд прийшов до висновку про неможливість надання згоди на застосування руйнуючих методів дослідження оригіналу розписки.

Ухвалою Ширяєвського районного суду Одеської області від 01.02.2024 року в задоволені клопотання представника Приватного сільськогосподарського підприємства «Альбіна» про допит заявлених свідків відмовлено на підставі вимог до ч. 1, ч. 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78 ЦПК України, а також ч. 1 ст. 218, ст. 1051 ЦК України.

Відповідно ч. 2 ст. 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу.

Ухвалою Ширяєвського районного суду Одеської області від 01.02.2024 року закрито підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду по суті, підстави для відкладення підготовчого засідання, передбачені ч. 2 ст. 223 ЦПК України, пов`язані з неявкою в судове засідання представника відповідачів, були відсутні.

Таким чином, зваживши доводи заяв про відвід, перевіривши обґрунтованість наведених у них даних, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Підстави для відводу визначені ст. 36, 37 ЦПК України.

Так, відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Так, статтею 37 ЦПК України вказано на недопустимість повторної участі судді в розгляді справи, а саме, якщо суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі; суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення; суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції; суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції; суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі; суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Отже, перелік підстав для задоволення заяви про відвід є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до статей 124, 126, 129 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Так, відповідно до ст.ст. 3, 10 ЦПК України цивільні справи вирішуються на основі закону, за умов, що виключають сторонній вплив на них. Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу. Можливість заявити відвід суду має забезпечити надійний захист процесу від ймовірного негативного впливу з боку упередженого суду. Метою відводу судді є недопущення до вирішення справи упередженого судді.

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні від 09.11.2006 по справі «Білуха проти України» Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до сталої практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності («Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 та 30; «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-ХІІ). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду («Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

У рішенні від 10 грудня 2009 р. у справі «Мироненко та Мартенко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що український суд не був безстороннім за об`єктивним критерієм.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.

Тобто, при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді, позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручанні у процес правосуддя, не повинен мати місця.

Сам факт недовіри сторін може створити враження необ`єктивності та неупередженості суді при розгляді даної справи, а відтак у майбутньому стане причиною недовіри до об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.

У відповідності до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013, неупереджений розгляд справи є основним обов`язком судді.

Судом приймається до уваги, що право на справедливий суд закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та в Бангалорських принципах поведінки суддів, схвалених Резолюцією ООН 27.07.2006 р. № 2006/23.

Суд (судді), зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду. Змагальність судового процесу та покладення на суд обов`язку здійснювати цивільне судочинство об`єктивно та неупереджено є передумовою того, що рішення по суті справи може бути ухвалено як на користь позивача, так і відповідача, що не свідчить про зацікавленість або упередженість судді.

Таким чином, усі дії головуючого під час розгляду даної справи в повній мірі відповідають завданням та засадам цивільного судочинства, спрямовані на забезпечення захисту прав усіх учасників справи.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Підстави для відводу судді можуть мати об`єктивний чи суб`єктивний характер.

Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер.

Якщо заяву про відвід подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування,чинним законодавством не передбачено, якими саме засобами доказування можуть бути доведені підстави для відводу.

Отже, за умовами ч. 5 ст. 39 ЦПК України, з огляду на підстави застосування відводу, а саме: у зв`язку з наявністю обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, заявник не звільнений від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Проаналізувавши матеріали справи з метою встановлення обставин, які є підставами звернення сторонами з заявами про відвід, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення в межах заявлених підстав, оскільки заявниками не надано належних доказів, які б підтверджували пряму чи побічну заінтересованість судді в результаті розгляду справи, а також не надано доказів наявності інших обставин, що викликали б сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Разом з тим, відповідно до Бангалорських принципів поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної Ради ООН 27.07.2006 року №2006/23, мають бути усунуті будь-які сумніви учасників справи в неупередженості судді у спосіб відведення такого судді від подальшого розгляду справи.

У відповідності з п. 66 Рішення ЄСПЛ (Справа «Мироненко і Мартенко проти України, заява № 4785/02») безсторонність судді за усталеною практикою Суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Відповідно до об`єктивного критерію, визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. З огляду на те, що зовнішні прояви можуть мати певну важливість, ЄСПЛ у справі «DeCubber v. Belgium» зазначив, що «правосуддя має не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві («Wettstein v. Switzerland», «CastilloAlgar v. Spain», «Білуха проти України»). Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Так, достатнім для відводу є обґрунтоване припущення, що суддя в силу дії певних чинників не зможе виглядати в очах незацікавлених спостерігачів безстороннім та неупередженим.

Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, положення пункту 1 статті 6 Конвенції, з метою усунення у стороннього спостерігача сумнівів у неупередженості судді, а також, у сприянні підтримці до зростання довіри суспільства, представників юридичної професії і сторін у справі, до об`єктивності суддів та судових органів, тобто в цілому до судової влади, для забезпечення умов, за яких у будь-кого не виникало б сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом суд вважає за необхідне задовольнити заяви про відвід.

Така дія забезпечить та сприятиме зміцненню та підтримці довіри суспільства до судової влади, та гарантуванню права на справедливий розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 259-261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_3 про відвід судді Ширяївського районного суду міста Одеси Тарасенка Максима Сергійовича від участі у справі № 522/6044/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Альбіна» про стягнення заборгованості за розпискою - задовольнити.

Заяву представника відповідачів ОСОБА_2 та Приватного сільськогосподарського підприємства «Альбіна» про відвід судді Ширяївського районного суду міста Одеси Тарасенка Максима Сергійовича від участі у справі № 522/6044/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Альбіна» про стягнення заборгованості за розпискою - задовольнити.

Відвести суддю Ширяївського районного суду міста Одеси Тарасенка Максима Сергійовича від участі у справі №522/6044/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Альбіна» про стягнення заборгованості за розпискою.

Матеріали справи передати до канцелярії суду для визначення головуючого судді у порядку встановленому ч.3 ст.14 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.05.2024 року.

Суддя М.Тарасенко