Постанова

від 06.10.2010 по справі 2а-22024/10/0570

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 06 жовтня 2010 р.                                                                       справа № 2а-22024/10/0570

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

09 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,

розглянувши справу за позовом Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Спортивна – 12», м. Моспіне про припинення підприємницької діяльності юридичної особи - Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Спортивна – 12», -

                                                                ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Пролетарському районі м. Донецька заявлено позов до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Спортивна – 12» про припинення підприємницької діяльності юридичної особи - Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Спортивна – 12».

Правовою підставою припинення юридичної особи представник позивача під час розгляду справи вважає норми Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ, Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-ІV.

28 вересня 2010 року відповідач одержав ухвалу про відкриття скороченого провадження. 4 жовтня 2010 року через канцелярію суду відповідач надав заперечення проти позову.

За таких обставин, суд, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, розглядає справу у порядку скороченого провадження - не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що відповідач є громадською організацією, не прибутковою та входить до Асоціації власників житлових будинків Моспіно, яка утворена рішенням Пролетарського виконавчого комітету віл 29 грудня 2008 року № 856. Голова Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Спортивна – 12» не був обізнаний про необхідність надання звітності до  органів  державної податкової служби. Всі звіти здавалися Асоціацією, отже відповідач був впевнений, що цього достатньо, оскільки позивач має нульовий прибуток. Податкова інспекція за весь період реєстрації позивача жодних зауважень до позивача не пред’являла. Тому просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.  

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Спортивна – 12» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 26 березня 2008 року, ЄДРПОУ 35887425, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Пролетарському районі м. Донецька, діє на підставі статуту, затвердженого протоколом установчих зборів власників квартир від 14 квітня 2007 року (арк. справи 7, 9, 20, 21, 24 – 35).

Згідно рішення Донецької міської ради від 29 вересня 2009 року № 37/30 «Про передання житлових будинків на баланс Асоціації «Власників житлових будинків Моспіно», житловий будинок № 12 було передано Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора №1» на баланс Асоціації «Власників житлових будинків Моспіно» (арк. справи 19).

Статтею 1 Закону  України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року № 2866-III визначено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Відповідно до частини 7 статті 4 зазначеного Закону, об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання.

Відповідно до пункту 1.6. статуту позивача, об’єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об’єднання (арк. справи 24 – 35).

Статтею 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР визначено оподаткування операцій особливого виду. Пунктом 7.11. статті 7 цього Закону визначено оподаткування неприбуткових установ і організацій.

Згідно із пунктом «є» підпункту 7.11.1. пункту 7.11. статті 7 Закону, ця стаття застосовується до неприбуткових установ і організацій, які житлово-будівельними кооперативами, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, створеними у порядку, визначеному законом.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 11 липня 1997 року № 233 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 3 квітня 2003 року № 153), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 серпня 1997 року за № 290/2094 затверджено Порядок складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями (далі – Порядок № 233).

Цей Порядок розроблений на підставі норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пункту 1.2. Порядку № 233, Порядок застосовується установами й організаціями, що включені до реєстру неприбуткових організацій та установ з присвоєнням ознаки неприбутковості (далі - неприбуткові установи) у встановленому порядку відповідно до наказів Державної податкової адміністрації України від 11 липня 1997 № 232 «Про затвердження Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 серпня 1997 за № 291/2095, і від 3 липня 2000 № 355 «Про затвердження Порядку визначення структури ознаки неприбуткових установ (організацій)», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2000 за N 451/4672.

Проте, докази проте, що позивач включений до реєстру неприбуткових організацій та установ з присвоєнням ознаки неприбутковості в матеріалах справи відсутні.

Суд зазначає, що положення пункту 1.6. Статуту об'єднання повністю відповідає вимогам частини 7 статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», а положення розділу 6 Статуту, в тому числі пункту 6.4 Статуту повністю відповідає вимогам статті 21 зазначеного Закону.

Відповідно до підпункту 7.11.7 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених в абзаці «є» підпункту 7.11.1, отримані у вигляді внесків, коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям для забезпечення потреб їх основної діяльності, та у вигляді пасивних доходів.

Аналіз вищенаведеної норми дає підстави для висновку, що, по-перше, від оподаткування звільняються не будь-які доходи неприбуткових організацій, а лише визначені в цій нормі, по-друге, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає можливість отримання неприбутковою організацією доходу, який є базою оподаткування.

Зазначене підтверджується положеннями частини 2 підпункту 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якої, у разі коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

Відповідно до пункту 16.4. статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Суд не приймає посилання відповідача про необізнаність голови Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Спортивна – 12» про необхідність надання звітності до органів державної податкової служби та про те, що на його думку звіти надавалися Асоціацією, оскільки така необізнаність не є підставою звільнення від подання звітності. Надання звітів Асоціацією не звільняє також відповідача від надання звітності, оскілки відповідач є платником податків у розумінні пункту 1.1. статті 1 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року, згідно з яким платниками податків є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції;  

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251–ХІІ, платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів).

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації. Пунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 наведеного закону передбачені строки надання  платниками податків податкових декларацій за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, календарному кварталу, календарному року.

Пунктом 3 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509– ХІІ передбачено, що державні податкові інспекції в районах у містах контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів.       

Відповідач до податкового органу податкові декларації не надавав з моменту реєстрації, тобто з 23 квітня 2008 року і по теперішній час, що не заперечується відповідачем та підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом від 6 серпня 2010 року № 265/15-1/35887425 (арк. справи 10).  

Крім того слід зазначити, що станом на 25 серпня 2010 року відповідач не має заборгованості перед бюджетом (арк. справи 8).  

Таким чином, рік, протягом якого суб’єкт підприємницької діяльності не звітувався перед відповідними податковими органами, повинен обчислюватися з дати, коли необхідна звітність була надана в останній раз.

Згідно частини 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV неподання юридичною особою протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності є підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не спростував ненадання декларації до податкового органу протягом року, вимоги позивача про припинення відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства  України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 183-2, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                      ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Спортивна – 12» про припинення підприємницької діяльності юридичної особи - Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Спортивна – 12» задовольнити повністю.

Припинити підприємницьку діяльність юридичної особи - Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Спортивна – 12».

У день набрання постановою законної сили направити копію постанови державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи - Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «Спортивна – 12» для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

Постанова складена 6 жовтня 2010 року. Відповідач зобов’язаний виконати постанову негайно.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                                          Абдукадирова К.Е.