Постанова

від 23.04.2024 по справі 911/1049/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2024 р. Справа№ 911/1049/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Вавдійчик Б.П. за ордером;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державного підприємства "Чайка"

на рішення Господарського суду Київської області від 17.08.2023 (повний текст складено 18.09.2023)

у справі №911/1049/23 (суддя Антонова В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБОЛОНЬ ІНВЕСТ ПЛЮС"

до Державного підприємства "Чайка"

про стягнення 5 128 830, 22 грн,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгропартнерс" (далі - Товариство) звернулось у Господарський суд Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБОЛОНЬ ІНВЕСТ ПЛЮС" (далі - відповідач, Підприємство) та просило стягнути 5 128 830,22 грн боргу за поставлений товар.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов Договору поставки №1/12-21 від 20.12.2021 Товариство у період з 01.07.2022 по 12.11.2022 поставило Підприємству товару на загальну суму 7 188 639,98 грн, однак останнє оплатило товар частково, в сумі 2 059 859,76 грн та має заборгованість за поставлений товар в сумі 5 128 830,22 грн.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач послався на те, що умовами договору передбачено поставку дробини пивної (вологої), яка також вказана у специфікації №1 від 20.12.2021, в інших специфікаціях вказаний інший товар (зерновідходи кукурудзи, висівка пшенична, макуха соняшникова), що не відповідає предмету договору поставки; згідно Статуту Підприємства укладення правочинів на суму понад 2 млн. грн підлягають погодженню з Органом управління майном (Державним управлінням справами), а спірний договір не був погоджений у встановленому порядку; Товариством не надано доказів передання разом із товаром документів, передбачених договором; на наданих видаткових накладних стоїть підпис сторонньої особи, не вказане її прізвище і відсутнє доручення від Підприємства; акт звірки не є належним доказом на підтвердження господарської операції; згідно п.5.5 договору покупець має право притримати оплату за товар у разі відмови у реєстрації податкових накладних, а всі накладні не пройшли реєстрації у податкових органах.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.05.2023 замінено позивача - ТОВ "УКРАГРОПАРТНЕРС" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган кепітал", яке в подальшому змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ОБОЛОНЬ ІНВЕСТ ПЛЮС" (далі - позивач, Компанія).

Рішенням Господарського суду Київської області від 17 серпня 2023 року позов задоволено частково.

З Державного підприємства "Чайка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ОБОЛОНЬ ІНВЕСТ ПЛЮС" стягнуто 4 339 203,22 грн основного боргу та 65 088,08 грн судового збору.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Державне підприємство «Чайка» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги частково на суму 125 717,49 грн, в інший частині вимог відмовити за їх недоведеністю в належний спосіб.

Апеляційна скарга мотивована тим, що умовами договору встановлено, що постачальник зобов`язався поставити товар - дробину пивну вологу у кількості, зазначеній у Специфікації; в Специфікації №1 прописана ціна товару - дробини пивної вологої та орієнтовний графік відвантаження цього товару з розподілом на місячні поставки і загалом на 12 місяців; в інших специфікаціях, які надані до договору, зазначений інший асортимент товару, який не передбачений договором поставки, однак специфікації не можуть змінювати предмет договору поставки; суд першої інстанції не надав оцінки тому факту, що у договорі передбачалась поставка тільки одного виду товару - дробини пивної вологої; видаткових накладних на пивну дробину вологу позивачем було надано на загальну суму 2 356 190,00 грн, однак до цієї суми були включені дві накладні на суму 37772,00 грн, які не надані, тому з врахуванням того, що відповідач оплатив вказаний товар на суму 1 800 002,18 грн борг перед позивачем становить 518 415,00 грн, однак позивачем не були зареєстровані податкові накладні на суму 392 698,33 грн і згідно умов договору відповідач має право притримати оплату, тому остаточна сума, яку відповідача заборгував за пивну дробину вологу становить 125 717,49 грн; згідно Статуту Підприємства укладення правочинів на суму понад 2 млн. грн підлягають погодженню з Органом управління майном (Державним управлінням справами), а спірний договір не був погоджений у встановленому порядку, тому пункт 2.1 договору (щодо його ціни - 7 000 000 грн) та додаткова угода від 01.07.2022 (якою ціну договору збільшено до 12 000 000 грн) є нікчемними з моменту їх підписання; судом було встановлено, що до акту звірки увійшли накладні на суму 770 247,00 грн, які відносяться до іншого договору поставки №124 від 06.05.2022, але відсутні гарантії того, що інші накладні не використовувались в інших поставках; всі видаткові накладні, надані до позовної заяви, не містять необхідних реквізитів, тому складений на їх підставі акт звірки не є належним доказом.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що умовами договору передбачено, що асортимент товару, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, загальна кількість і вартість товару визначаються у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору, а у Специфікаціях №№1-8 сторони визначили асортимент товару, який має поставлятись по договору і відповідач прийняв всі партії товару, що підтверджується видатковими накладними, а також здійснював оплату за товари, відмінні від пивної дробини, і здійснював облік поставленої продукції, що підтверджується актами звірки розрахунків; свідок Мельничук А,А., який обіймав посаду керівника Підприємства, підтвердив факт укладання та виконання з боку позивача умов договору; судом першої інстанції вірно встановлено, що по спірному договору підтверджується факт поставки товару на суму 4 339 203,22 грн, оскільки в частині накладних помилково міститься посилання на інший договір поставки; у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація про наявність обмежень повноважень у керівника Підприємства; зупинення реєстрації податкової накладної не означає відмову у реєстрації і безпідставне блокування з боку податкових органів реєстрації податкових накладних у 2022 році є загальновідомим фактом; покупець не вжив жодного заходу з метою оскарження зупинення реєстрації податкових накладних, а зараз неправомірно використовує ці факти для заперечення поставки та ухилення від оплати поставленого товару; неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції; суд першої інстанції правильно оцінив акт звірки в сукупності з іншими наявними у справі належними доказами; оригінали видаткових накладних досліджувались у судовому засіданні суду першої інстанції в присутності представника відповідача. Також відповідач вказує, що 01.11.2023 загальними зборами учасників Товариства вирішено, у тому числі, змінити найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ОБОЛОНЬ ІНВЕСТ ПЛЮС", а орієнтовний розмір витрат на правову допомогу становить 20000,00 грн, докази сплати яких будуть надані після ухвалення рішення за апеляційною скаргою.

У клопотанні від 10.01.2024 представник позивача просив приєднати до матеріалів справи докази понесення витрат на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн.

У клопотанні від 23.01.2023 представник відповідача просить зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги, заявлений до стягнення з відповідача.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа в його електронний кабінет, а неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

За клопотанням представника позивача судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгропартнерс", в особі директора Таранухи О.В, як постачальником, та Державним підприємством "Чайка", в особі генерального директора Мельничука А.А., як покупцем, був укладений Договір поставки №1/12-21 (далі - Договір) (том 1 а.с. 13-17).

Згідно пункту 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених даним Договором, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю дробину пивну (вологу) (надалі іменується "Товар"), а покупець зобов`язується прийняти цей Товар та здійснити його оплату на умовах, визначених цим договором.

Згідно із п.1.2 Договору асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, загальна кількість та вартість товару, що підлягає поставці за цим договором, а також базис поставки зазначаються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору, складаються в письмовій формі, підписуються та скріплюються печатками сторін та підтверджуються товарною (товарно-транспортною) або видатковою накладною, підписаною обома сторонами.

Відповідно до п. 2.1 Договору загальна ціна договору складається із вартостей всіх поставлених партій за період дії договору і становить орієнтовно 7000000, 00 грн.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що ціна за одиницю товару на дату підписання цього договору становить 1 900,00 грн за тонну. Ціна товару за одиницю та загальна вартість товару за кожну партію поставки фіксується сторонами у специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору.

У пункті 2.4 Договору сторони погодили, що товар оплачується по факту поставки протягом 7-ми календарних днів.

Пунктом 2.5 Договору встановлено, що умови поставки, умови оплати партії товару, місце поставки за цим Договором вказується специфікаціями, які є невід`ємною частиною цього договору, складаються в письмовій формі, підписуються та скріплюються печатками сторін.

Згідно із п.2.6 Договору оплата вартості партії товару проводиться покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно п.3.1 Договору поставка товару здійснюється на умовах, визначених Специфікаціями, які є невід`ємною частиною цього Договору, відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2020 року).

Постачальник зобов`язується передати покупцю документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром, а саме: якісне посвідчення, специфікація, рахунок-фактура, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна (п.3.2 Договору).

У пункті 3.3 Договору встановлено, що поставка товару здійснюється партіями впродовж дії даного договору. Під партією слід розуміти визначену кількість Товару, яка зазначена у специфікації.

Відповідно до п.3.6 Договору датою поставки товару є дата отримання покупцем партії товару згідно видатковими накладними чи/або товарно-транспортними накладними, підписаними сторонами.

У пункті 5.5 Договору сторони погодили, що у разі порушення постачальником порядку чи строків реєстрації податкових накладних або розрахунків коригувань до податкових накладних (надалі - ПН/РК) в ЄРПН, в тому числі у випадку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН або у випадку ухвалення фіскальним органом рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та/або реєстрації ПН/РК, заповнених з порушенням порядку, визначеного податковим законодавством, постачальник зобов`язаний, протягом 5 банківських днів з моменту отримання вимоги покупця, сплатити покупцю компенсацію податку на додану вартість, який повинен бути зазначений у таких ПН/РК (надалі - компенсація). Покупець має право притримати оплату за товар у розмірі суми компенсації, зобов`язання сплатити яку виникло у постачальника. Таке притримання не вважається порушенням умов договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, а в частині взаєморозрахунків сторін за даним договором до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п.8.1 Договору).

Згідно п.8.2 Договору зміни або розірвання цього Договору допускаються лише за домовленістю сторін та вчиняються в письмовій формі з обов`язковим підписанням обома сторонами відповідної додаткової угоди.

У пункті 9.2 Договору визначено, що Додаткові угоди, Специфікації є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

20.12.2021 керівниками Товариства та Підприємства була підписана Специфікація №1 до Договору №1/12-21 від 20.12.2021 на постачання відходів солодового та пивоварного виробництва, згідно якої у п.1 "Ціна товару" визначено асортимент, найменування товару - Дробина пивна сира, одиниці виміру тони, умови поставки - EXW (склад продавця за адресою: м.Київ, вул.Богатирська, буд.3), відпускна ціна з ПДВ - 1900,00 грн. У пункті 2 Специфікації №1 визначений орієнтовний графік відвантаження дробини +-10%, помісячно на 2022 - по 210 тон на кожний місяць, всього 2520 тон на рік (том 1 а.с.18-19).

08.04.2022 керівниками Товариства та Підприємства була підписана Специфікація №2 до Договору №1/12-21 від 20.12.2021, згідно якої у п.1 "Ціна товару" визначено асортимент, найменування товару - Кукурудза некласна, одиниці виміру тони, відпускна ціна з ПДВ - 6000,00 грн. (том 1 а.с.20).

15.04.2022 керівниками Товариства та Підприємства була підписана Специфікація №3 до Договору №1/12-21 від 20.12.2021, згідно якої у п.1 "Ціна товару" визначено асортимент, найменування товару - Зерновідходи кукурудзи, одиниці виміру тони, відпускна ціна з ПДВ - 5500,00 грн. (том 1 а.с.21).

20.04.2022 керівниками Товариства та Підприємства була підписана Специфікація №4 до Договору №1/12-21 від 20.12.2021, згідно якої у п.1 "Ціна товару" визначено асортимент, найменування товару - Зернова суміш 1 категорії (3с), одиниці виміру тони, відпускна ціна з ПДВ - 6500,00 грн. (том 1 а.с.20).

01.06.2022 керівниками Товариства та Підприємства була підписана Специфікація №5 до Договору №1/12-21 від 20.12.2021, згідно якої у п.1 "Ціна товару" визначено асортимент, найменування товару - Зерновідходи кукурудзи, одиниці виміру тони, відпускна ціна з ПДВ - 4800,00 грн. (том 1 а.с.23).

22.06.2022 керівниками Товариства та Підприємства була підписана Специфікація №6 до Договору №1/12-21 від 20.12.2021, згідно якої у п.1 "Ціна товару" визначено асортимент, найменування товару - Висівка пшенична, одиниці виміру тони, відпускна ціна з ПДВ - 4100,00 грн. (том 1 а.с.24).

01.07.2022 керівниками Товариства та Підприємства була підписана Специфікація №7 до Договору №1/12-21 від 20.12.2021, згідно якої у п.1 "Ціна товару" визначено асортимент, найменування товару - Макуха соняшникова, одиниці виміру тони, відпускна ціна з ПДВ - 8400,00 грн. (том 1 а.с.25).

Додатковою угодою №1 від 01.07.2022 до договору №1/12-21 від 20.12.2021 сторони, керуючись ч.9 п.9.2 Договору, домовились збільшити загальну ціну договору - 12 000 000 грн у т.ч. ПДВ та виклали п.2.1. договору в наступній редакції: "Загальна ціна договору складається із вартостей всіх поставлених партій за період дії договору і становить орієнтовно 12 000 000,00 грн. Усі інші умови Договору залишені без змін (том 1 а.с.27).

10.07.2022 керівниками Товариства та Підприємства була підписана Специфікація №8 до Договору №1/12-21 від 20.12.2021, згідно якої у п.1 "Ціна товару" визначено асортимент, найменування товару - Зерновідходи кукурудзи, одиниці виміру тони, відпускна ціна з ПДВ - 4200,00 грн. (том 1 а.с.26).

Товариство у позовній заяві вказало, що у період з 01.07.2022 по 12.11.2022 поставило Підприємству товару на загальну суму 7 188 639,98 грн, на підтвердження чого надало 142 видаткові накладні та товарно-транспортні накладні за вказаний період (том 1 а.с.28-249, том 2 а.с.1-71).

Зі змісту вказаних актів вбачається, що по видатковим накладним передавались: пивна дробина (сира), висівка пшенична фасована, шрот соняшниковий, макуха соняшникова, зерновідходи кукурудзи).

Більшість накладних містять послання, в якості підстави, на договір №1/12-21 від 20.12.2021, проте окремі накладні містять посилання на Договір поставки №124 від 06.05.2022. Всі накладні підписані з обох сторін невстановленими особами, без зазначення прізвищ і посад, проте підписи скріплені печатками обох сторін.

15.12.2022 керівниками Товариства і Підприємства підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період 01.07.2022-15.11.2022 за договором №1/12-21 від 20.12.2021, згідно якого сальдо початкове - 1 511 000,22 грн на користь Товариства, оборот за період: дебет - 7 188 689,98 грн, кредит 2 059 859,76 грн, сальдо кінцеве 5 128 830,22 грн на користь Товариства (том 2 а.с.72-74).

У зв`язку із викладеними обставинами та посилаючись на зазначені докази Товариство звернулось до суду із даним позовом та просило стягнути з Підприємства 5 128 830,22 грн боргу за поставлений товар.

У нотаріально посвідченій заяві свідка від 29.05.2023 ОСОБА_1 вказав, що у 2021-2022 роках працював на ДП "Чайка", виконував повноваження генерального директора до 15.11.2022, дійсно укладав з Товариством договір поставки №1/12-21 від 20.12.2021 і впродовж 2022 року Підприємство отримувало товар відповідно до договору по 142 видатковим і товарно-транспортним накладним, продукція була фактично поставлена, однак оплачена не в повному обсязі (том 2 а.с.123-125).

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач посилався на те, що умовами договору передбачено поставку дробини пивної (вологої), яка також вказана у специфікації №1 від 20.12.2021, в інших специфікаціях вказаний інший товар (зерновідходи кукурудзи, висівка пшенична, макуха соняшникова), що не відповідає предмету договору поставки; згідно Статуту Підприємства укладення правочинів на суму понад 2 млн. грн підлягають погодженню з Органом управління майном (Державним управлінням справами), а спірний договір не був погоджений у встановленому порядку; Товариством не надано доказів передання разом із товаром документів, передбачених договором; на наданих видаткових накладних стоїть підпис сторонньої особи, не вказане її прізвище і відсутнє доручення від Підприємства; акт звірки не є належним доказом на підтвердження господарської операції; згідно п.5.5 договору покупець має право притримати оплату за товар у разі відмови у реєстрації податкових накладних, а всі накладні не пройшли реєстрації у податкових органах, що підтверджується витягом з Електронного кабінету платника податків (том 2 а.с.196-139).

Також надав копії платіжних інструкцій та банківських виписок щодо сплати коштів за пивну дробину, отриману за договором №1/12-21 та роздруківку фінансової звітності малого підприємства - Товариства за 2022 рік на підтвердження відсутності відображення у звітності операцій за договором (том 3 а.с.4-19).

В процесі розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган кепітал" надійшла заява про процесуальне правонаступництво, в якій останнє просило залучити його до участі в справі та замінити позивача - ТОВ "Украгропартнерс" на ТОВ "ФК "Морган кепітал", посилаючись на те, що 01.05.2023 між ТОВ "Украгропартнерс" та ТОВ "ФК "Морган кепітал" укладено договір факторингу № 17-Ф, відповідно до умов якого ТОВ "Украгропартнерс" відступило ТОВ "ФК "Морган кепітал" право вимоги до ДП "Чайка" за договором поставки № 1/12-21 від 20.12.2021 (том 2 а.с.91-95, 196).

Спростовуючи доводи відповідача, позивач посилався на те, що умови договору були змінені Специфікаціями, які є його невід`ємними частинами, виконання договору виключає визнання його неукладеним, відповідач мав право не приймати продукцію у разі відсутності товаросупровідної документації, однак приймав її та частково оплачував, що підтверджується банківськими виписками (том 2 а.с. 130-138), а також не надав доказів того, що він звертався до позивача з вимогою про компенсацію, як того вимагає п.5.5 договору у зв`язку із зупиненням реєстрації податкових накладних.

Також надав підписаний керівниками Товариства та Підприємства акт звірки взаємних розрахунків за І півріччя 2022 р. за договором №1/12-21 від 20.12.2021, згідно якого початкове сальдо відсутнє, оборот за період: дебет 4 522 699,40 грн, кредит 3 011 697,18 грн, сальдо кінцеве 1 511 002,22 грн на користь Товариства (том 3 а.с.31-34) та надав виписки по рахунку за 2022 рік (том 3 а.с.36-43).

15.12.2022 керівниками Товариства і Підприємства підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період 01.07.2022-15.11.2022 за договором №1/12-21 від 20.12.2021, згідно якого сальдо початкове - 1 511 000,22 грн на користь Товариства, оборот за період: дебет - 7 188 689,98 грн, кредит 2 059 859,76 грн, сальдо кінцеве 5 128 830,22 грн на користь Товариства (том 2 а.с.72-74).

За наслідками розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт наявності у відповідача заборгованості за договором за поставлений товар у розмірі 4 339 203,22 грн, у зв`язку із чим задовольнив позов частково.

Однак, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Права та обов`язки Товариства та Підприємства у даній справі виникли на підставі Договору поставки №1/12-21 від 20.12.2021, який за своєю правовою природою є господарським договором поставки.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.07.2015р. № 6-301цс15 та підтримана Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 23.05.2018 у справі №916/5073/15).

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідач вказує, що згідно Статуту Підприємства укладення правочинів на суму понад 2 млн. грн підлягають погодженню з Органом управління майном (Державним управлінням справами), а спірний договір підписаний колишнім генеральним директором Мельничуком А.А. та не був погоджений у встановленому порядку з Органом управління.

Згідно ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Матеріали справи не містять доказів визнання недійсним в установленому порядку договору поставки, натомість відповідач підтвердив отримання товару за договором та проведення часткових розрахунків, отже вказаний договір є підставою виникнення між сторонами цивільних правовідносин.

Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення боргу за поставлений товар.

Статтею 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з положеннями ст. 712 ЦК України, встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 266 ГК України встановлено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно пункту 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених даним Договором, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю дробину пивну (вологу) (надалі іменується "Товар"), а покупець зобов`язується прийняти цей Товар та здійснити його оплату на умовах, визначених цим договором.

Отже, товаром, який підлягав поставці за договором, є "дробина пивна (волога)"

Згідно із п.1.2 Договору асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, загальна кількість та вартість товару, що підлягає поставці за цим договором, а також базис поставки зазначаються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору, складаються в письмовій формі, підписуються та скріплюються печатками сторін, та підтверджуються товарною (товарно-транспортною) або видатковою накладною, підписаною обома сторонами.

20.12.2021 керівниками Товариства та Підприємства була підписана Специфікація №1 до Договору №1/12-21 від 20.12.2021 на постачання відходів солодового та пивоварного виробництва, згідно якої у п.1 "Ціна товару" визначено асортимент, найменування товару - Дробина пивна сира, одиниці виміру тони, умови поставки - EXW (склад продавця за адресою: м.Київ, вул.Богатирська, буд.3), відпускна ціна з ПДВ - 1900,00 грн. У пункті 2 Специфікації №1 визначений орієнтовний графік відвантаження дробини +-10%, помісячно на 2022 - по 210 тон на кожний місяць, всього 2520 тон на рік.

Отже, вказана Специфікація №1 відповідає наведеним умовам пунктів 1.1, 1.2 Договору.

Позивач, з яким погодився суд першої інстанції, вважає, що підписавши Специфікації 2-8, згідно яких товаром є "висівка пшенична фасована, шрот соняшниковий, макуха соняшникова, зерновідходи кукурудзи", сторони внесли відповідні зміни до договору щодо предмету поставки.

Однак, вказані доводи позивача не ґрунтуються на нормах цивільного та господарського законодавства та суперечать умовам договору.

Так, статтею 188 ГК України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 1 ст. 651 ЦК України також визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно п.8.2 Договору зміни або розірвання цього Договору допускаються лише за домовленістю сторін та вчиняються в письмовій формі з обов`язковим підписанням обома сторонами відповідною додатковою угодою.

Пунктом 9.2 Договору визначено, що Додаткові угоди, Специфікації є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Однак, Специфікації №2-8 не є додатковими угодами, в розумінні наведених норм чинного законодавства та умов Договору, тому ними не може змінюватись істотна умова договору - предмет поставки, а у матеріалах справи відсутні докази того, що сторонами укладались додаткові угоди щодо зміну предмету поставки, оскільки додатковою угодою №1 від 01.07.2022 сторони збільшили лише ціну договору та залишили без змін всі інші умови договору, у тому числі - предмет поставки.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що за умовами договору №1/12-21 від 20.12.2021 підлягала поставці лише дробина пивна (волога), а поставка будь-якого іншого товару (висівка пшенична фасована, шрот соняшниковий, макуха соняшникова, зерновідходи кукурудзи) відбувалась поза-межами вказаного договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) вказала, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову у даній справі, який викладений у прохальній частині позовної заяви, є стягнення заборгованості у сумі 5 128 830,22 грн за договором поставки №1/12-21 від 20.12.2021, а підставою позову є неналежне виконання відповідачем умов вказаного договору щодо своєчасної оплати отриманого товару.

Згідно частини 1 статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 664 ЦК України встановлено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, однак з матеріалів справи вбачається, що відповідач не підписав видаткову накладну №276 від 18.02.2022.

Проте, згідно сталих правових позицій Верховного Суду, у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Такий факт повинен оцінюватися у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки вибіркова оцінка доказів не відповідає вимогам процесуального законодавства.

У зв`язку з цим необхідно враховувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з`ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

З наявних у матеріалах справи видаткових та товарно-транспортних накладних вбачається, що саме на виконання Договору поставки №1/12-21 від 20.12.2021 Товариством було поставлено Підприємству товар (дробина пивна (волога)) на суму 2 318 418,00 грн, а по інших видаткових накладних поставлявся товар не передбачений договором (висівка пшенична фасована, шрот соняшниковий, макуха соняшникова, зерновідходи кукурудзи), а частина накладних має посилання на інших договір (договір поставки № 124 від 06.05.2022, тому вони не підтверджують факт поставки саме по Договору поставки №1/12-21 від 20.12.2021.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 2.4 Договору сторони погодили, що товар оплачується по факту поставки протягом 7-ми календарних днів.

З наявних у матеріалах справи платіжних інструкцій та банківських виписок вбачається, що відповідачем за товар (дробина пивна волога) було сплачено Товариству грошові кошти на загальну суму 1 800 002,18 грн, отже недоплата становить 518 415,82 грн.

Однак, у пункті 5.5 Договору сторони погодили, що у разі порушення постачальником порядку чи строків реєстрації податкових накладних або розрахунків коригувань до податкових накладних в ЄРПН, в тому числі у випадку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН або у випадку ухвалення фіскальним органом рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та/або реєстрації ПН/РК, заповнених з порушенням порядку визначеного податковим законодавством, постачальник зобов`язаний протягом 5 банківських днів з моменту отримання вимоги покупця сплатити покупцю компенсацію податку на додану вартість, який повинен бути зазначений у таких ПН/РК (надалі - компенсація). Покупець має право притримати оплату за товар у розмірі суми компенсації, зобов`язання сплатити яку виникло у постачальника. Таке притримання не вважається порушенням умов договору.

Відповідно до п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розд.V цього Кодексу.

За змістом пп."а" п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України на продавця товарів / послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Зупинення органами ДФС реєстрації податкової накладної та наступне подання пояснень і відповідних документів є частиною процедури реєстрації, яка надає можливість органами ДФС упевнитись в законності господарської операції, на підставі якої платник податків отримує право на податковий кредит.

З наданого відповідачем витягу з Електронного кабінету платника податків вбачається, що реєстрацію частини податкових накладних було зупинено, внаслідок чого відповідач наразі втрачає право на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту на суму 392 698,33 грн, отже в силу положень пункту 5.5 Договору відповідач має право притримати оплату за товар у розмірі вказаної суми, відповідно строк оплати за одержаний товар в сумі 392 693,33 грн не настав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується наявність у Підприємства заборгованості перед Товариством станом на день подання позову по договору №1/12-21 в сумі 125 722,49 грн і строк виконання цих зобов`язань настав.

Проте, 01.05.2023 між ТОВ "Украгропартнерс" (клієнт) та ТОВ "Фінансова компанія "Морган кепітал" (нарізі - ТОВ "ОБОЛОНЬ ІНВЕСТ ПЛЮС") (фактор) було укладено договір факторингу № 17-Ф (далі - договір факторингу) відповідно до умов якого ТОВ "Украгропартнерс" відступило позивачу право вимоги до ДП "Чайка" (боржник) за договором поставки №1/12-21 від 20.12.2021.

Відповідно до п.1.1 договору факторингу в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржника договором поставки №1/12-21 від 20.12.2021, а також за зобов`язаннями щодо відшкодування судових витрат.

Згідно з п.1.2 договору факторингу права грошової вимоги вважаються відступленими фактору в момент набрання цим договором чинності.

Відповідно до п.3.1 договору факторингу загальна сума прав грошової вимоги, що відступається відповідно до умов цього договору та на дату його укладання, становить 5 230 762, 67 грн та складається з: 5 128 830,22 грн вимоги за основним договором та 101 932, 45 грн вимоги щодо відшкодування судових витрат.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 8.1 договору факторингу).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

З матеріалів справи вбачається, що 02.05.2023 позивачем направлено відповідачу повідомлення про відступлення прав вимоги за вих. № 02-05/2-2023 від 02.05.2023, в якому він просив оплатити заборгованість за договором на користь нового кредитора в розмірі 5 128 830,22 грн.

Проте, згідно частини 1 ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

З огляду на викладене, враховуючи доводи апеляційної скарги та межі апеляційного перегляду справи, встановлені фактичні обставини справи, наведені норми чинного законодавства та оцінивши докази у справі в їх сукупності, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в сумі 125 717,49 грн основного боргу, а в іншій частині позову слід відмовити.

За встановлених обставин Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що оскаржуване рішення Господарського суду Київської області року прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню в частині стягнення 4 213 485,73 грн основного боргу та 65088,08 грн судового збору, отже, апеляційна скарга задовольняється повністю.

Відповідно до ч.14 ст.129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені у суді першої інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у зв`язку із повним задоволенням апеляційної скарги судові витрати, понесені сторонами при апеляційному перегляді справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Чайка" задовольнити.

2. Скасувати рішення Господарського суду Київської області від 17 серпня 2023 року в частині стягнення 4 213 485,73 грн основного боргу та 65 088,08грн судового збору.

3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Київської області від 17 серпня 2023 року в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Чайка" (08330, Київська область, Бориспільський район, село Дударків, вулиця Гоголя, будинок 62А, ідентифікаційний код 31245250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБОЛОНЬ ІНВЕСТ ПЛЮС" (02175, місто Київ, Харківське шосе, будинок 56, інше приміщення 757 А, ідентифікаційний код 40008320) - 125 717,49 грн основного боргу.

3. В іншій частині позову відмовити."

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБОЛОНЬ ІНВЕСТ ПЛЮС" (02175, місто Київ, Харківське шосе, будинок 56, інше приміщення 757 А, ідентифікаційний код 40008320) на користь Державного підприємства "Чайка" (08330, Київська область, Бориспільський район, село Дударків, вулиця Гоголя, будинок 62А, ідентифікаційний код 31245250) - 92 778,43 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

6. Справу повернути до Господарського суду Київської області.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 03.05.2024.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова