Ухвала

від 03.05.2024 по справі 903/1303/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"03" травня 2024 р. Справа № 903/1303/23

Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Бучинська Г.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на рішення Господарського суду Волинської області від 20 березня 2024 року у справі №903/1303/23 (повний текст складено 20 березня 2024 року, суддя Гарбар І.О.)

за позовом Заступника керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної військової адміністрації

до Литовезької сільської ради

до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області

та до Володимирської районної військової адміністрації про визнання незаконним рішень, скасування державної реєстрації земельної ділянки та її повернення до земель державної власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 20 березня 2024 року у справі №903/1303/23 позов задоволено частково.

Закрито провадження у справі в частині позовної вимоги щодо визнання незаконним та скасувати розпорядження Іваничівської районної державної адміністрації №339 від 06 грудня 2013 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності" в частині затвердження такої документації щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0721183200:04:000:0002, площею 7,1432 га.

Визнано незаконним та скасовано пункт 52 додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 27 серпня 2018 року №3-1034/15-18-сг "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність".

Визнано незаконним та скасовано пункт 52 додатку до рішення Литовезької сільської ради №18/40 від 28 вересня 2018 року "Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність Литовезької сільської ради" щодо передачі земельної ділянки площею 7,1432 га з кадастровим номером 0721183200:04:000:0002 у комунальну власність Литовезької сільської ради.

Зобов`язано усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 0721183200:04:000:0002, площею 7,1432 га шляхом скасування її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Зобов`язано усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 7,1432 га з кадастровим номером 0721183200:04:000:0002, що розташована за межами Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області.

Зобов`язано усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов`язання Литовезької сільської ради (код ЄДРПОУ 04335252, Волинська область, Володимирський район, с. Литовеж, вул. Володимира Якобчука, 11) повернути у власність держави в особі Волинської обласної військової адміністрації (адреса м. Луцьк, Київський Майдан, 9, код ЄДРПОУ 13366926) земельну ділянку з кадастровим номером 0721183200:04:000:0002, площею 7,1432 га.

Присуджено до стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (вул. Винниченка, 67, м. Луцьк, 43021, код ЄДРПОУ 39767861) на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 6710,00 грн. (шість тисяч сімсот десять гривень) витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Присуджено до стягнення з Литовезької сільської ради (вул. Володимира Якобчука, 11, с. Литовеж, Володимирський р-н., Волинська обл., код ЄДРПОУ 04335252) на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 6710,00 грн. (шість тисяч сімсот десять гривень) витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Волинській області звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 20 березня 2024 року у справі №903/1303/23, позов прокурора залишити без розгляду, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, застосувати строки позовної давності.

Листом №903/1303/23/2408/24 від 09 квітня 2024 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Волинської області.

Належним чином оформлені матеріали справи надійшли на адресу суду апеляційної інстанції 16 квітня 2024 року.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2024 року у справі №903/1303/23 залишено без руху апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на рішення Господарського суду Волинської області від 20 березня 2024 року у справі №903/1303/23. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати належні докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 16104 грн.

Вказана ухвала доставлена до "Електронного кабінету" скаржника 22 квітня 2024 року.

01 травня 2024 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про відстрочення сплати судового збору при поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 20 березня 2024 року у справі №903/1303/23 до ухвалення судового рішення у даній справі.

Обґрунтовуючи таке клопотання скаржник посилається на відсутність фінансування, запроваджений на території України, у зв`язку із збройною агресією російської федерації, військовий стан.

Розглядаючи вказане клопотання скаржника, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Зазначеної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

Окрім того, апеляційний господарський суд акцентує, що відповідно до пункту 37 такої постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов`язком суду.

Оскільки предметом спору у цій справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а положення пунктів 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, тому й підстави для відстрочення сплати судового збору у цій справі відсутні.

Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, котрі викладені у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 910/10939/22, у разі коли після постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою скаржника поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.

У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.

Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.

Для цього перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави неусунення скаржником її недоліків суд має переконатись, що скаржник отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Визначаючись із строком на котрий слід встановити скаржнику для виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення його апеляційної скарги без руху, суд з огляду на дату постановлення цієї ухвали, перебіг календарних днів у травні 2024 року, необхідності надання можливості скаржнику у розумний строк виконати вимоги цієї ухвали, дійшов висновку про встановлення 10 травня 2024 року, як кінцевої дати виконання скаржником ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2024 року у справі №903/1303/23.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області в строк до 10 травня 2024 року виконати вимоги ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2024 року у справі №903/1303/23 про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 22 квітня 2024 року у справі №903/1303/23, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

Суддя Бучинська Г.Б.