Постанова

від 28.03.2024 по справі 28/234-06

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2024 року м.Дніпро Справа № 28/234-06

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.,

розглянувши апеляційну скаргу Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023 (прийняту суддею Манько Г.В., повне судове рішення складено 22.12.2023) у справі № 28/234-06

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпрообленерго"

до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас"

про стягнення 3 678 283,25 грн

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог.

Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з скаргою та просить:

-визнати неправомірною бездіяльність начальника відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гуленко Світлани Олександрівни при примусовому виконанні рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2006 року по справі №28/234-06 у виконавчому провадженні АСВП № 31124293, що полягає у не знятті арешту з майна боржника.

-зобов`язати заступника начальника відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Гуленко Світлану Олександрівну вжити заходів щодо усунення порушень вимог чинного законодавства, а саме:

-зняти арешт з всього (рухомого та нерухомого) майна, що належить ДЕРЖАВНОМУ МІЖРАЙОННОМУ ПІДПРИЄМСТВУ ВОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА "ДНІПРО-ЗАХІДНИЙ ДОНБАС" (ЄДРПОУ 03564045), який було накладено постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 31124293 від 06.02.2012 року, а також всі інші наявні арешти, що було накладено при примусовому виконанні рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2006 року по справі №28/234-06 у виконавчому провадженні АСВП № 31124293, шляхом винесення постанови про зняття арешту з майна боржника;

-на підставі постанови про зняття арешту з майна боржника, вчинити відповідні дії щодо реєстрації припинення обтяження майна ДЕРЖАВНОГО МІЖРАЙОННОГО ПІДПРИЄМСТВА ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА "ДНІПРО-ЗАХІДНИЙ ДОНБАС" (ЄДРПОУ 03564045), зокрема припинити обтяження, що зареєстровані в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження: 11979148) та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна;

-надіслати копію постанови про зняття арешту з майна ДЕРЖАВНОГО МІЖРАЙОННОГО ПІДПРИЄМСТВА ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА "ДНІПРО-ЗАХІДНИЙ ДОНБАС" (ЄДРПОУ 03564045) сторонам виконавчого провадження та до виконання органам, які повинні вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження майна ДЕРЖАВНОГО МІЖРАЙОННОГО ПІДПРИЄМСТВА ВОДОПРОВІДНО-КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА "ДНІПРО- ЗАХІДНИЙ ДОНБАС" (ЄДРПОУ 03564045), зокрема, що зареєстровані в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів до відповідного територіального органу з надання сервісних послуг МВС та у Єдиному реєстрі для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів до відповідного територіального органу Держпродспоживслужби;

-скасувати інші заходи примусового виконання рішення застосовані до ДЕРЖАВНОГО МІЖРАЙОННОГО ПІДПРИЄМСТВА ВОДОПРОВІДНО- КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА "ДНІПРО-ЗАХІДНИЙ ДОНБАС" при примусовому виконанні рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2006 року по справі №28/234-06 у виконавчому провадженні АСВП № 31124293.

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023 у справі № 28/234-06 скаргу Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" залишено без розгляду.

Приймаючи зазначену ухвалу місцевий господарський суд зазначив, що заявником порушено строк на оскарження дій державного виконавця та винесених постанов. При цьому з клопотаннями про поновлення строку на оскарження заявник не звертався.

Також, суд посилався на приписи ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", які за його висновками позбавляють Господарський суд права приймати по суті судові рішення з питань оскарження дій про стягнення виконавчого збору.

3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційне господарство "Дніпро-Західний Донбас" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023 у справі № 28/234-06, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою повністю задовольнити скаргу Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас".

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається, на ті обставини, що на момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №31124293 від 20.09.2017 року були відсутні законні підстави для зняття арешту з усього майна, так як закінчення виконавчого провадження у зв`язку з укладенням мирової угоди не звільняє боржника від сплати виконавчого збору.

Оскільки виконавче провадження №31124293 було закінчено 20.09.2017 року, а починаючи з 26.01.2022 року (дата прийняття Наказу Міністерства розвитку громад та територій України №13) з боржника не стягується виконавчий збір, то з цього моменту у державного виконавця виникали підстави для застосування наслідків закінчення виконавчого провадження відповідно до вимог абзацу першого частини першої ст.40 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, державний виконавець не зобов`язаний самостійно виявляти такі підстави та вчиняти дії щодо зняття арешту, тим більше, виконавче провадження №31134293 було закінчено.

Враховуючи вищевикладене, 19.09.2023 року (вих. № 10-3/40) ДМП ВКГ "ДЗД" на адресу Відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Дніпропетровській області ПМУ МЮ (м.Одеса) було направлено відповідну заяву про зняття арешту з майна та скасування інших заходів примусового виконання рішення. Проте, виконавча служба відмовила у вчиненні таких дій.

Відповідач звернувся із скаргою на дії (бездіяльність) посадової особи органу державної виконавчої служби 20.11.2023 року, тобто, в межах строку, передбаченого частиною першою ст. 341 ГПК України.

Крім того, бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арешту з майна є триваючим правопорушенням, а тому оскаржується в будь-який час шляхом подання скарги в порядку, передбаченому ГПК України.

Скаржник звернувся про оскарження дій державного виконавця в порядку розділу VI ГПК України про бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту з майна. При цьому, скарга на бездіяльність, в разі її задоволення, має мати наслідком зобов`язання державного виконавця вчинити ту законну дію, щодо вчинення якої він припустився протиправного утримання. В даному випадку зняти арешт з майна, що є дією, яку він мав вчинити на підставі ст.40 з урахуванням норм п.6 ч.5 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження". Тому зобов`язання державного виконавця вчинити відповідну законодавству дію, яку він протиправно не вчинив, охоплюється здійсненням судового контролю за виконанням судових рішень, який реалізується у спосіб звернення із скаргою до суду, який здійснює судовий контроль.

Отже, відповідач мав статус боржника у виконавчому провадженні №31124293 по даній справі, а тому в силу приписів статті 339 ГПК України та з урахуванням висновків Верховного Суду, мало право звернутись до суду, який здійснює контроль за виконанням судових рішень, саме зі скаргою на бездіяльність, в даному випадку, начальника відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Дніпропетровській області ПМУ МЮ (м.Одеса) Гуленко Світлани Олександрівни, ухвала за результатами розгляду якої наразі є об`єктом апеляційного оскарження, а не оскаржувати постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження та штрафів.

Тобто, законом у цьому випадку передбачено саме такий спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця у визначеному відповідним процесуальним законом порядку.

5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Інші учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. Про розгляд апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

6.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.01.2024 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 28.03.2024 о 15:30 год.

В судовому засіданні 28.03.2024 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7.Встановлені судом обставини справи.

Рішенням господарського суду від 25.07.2006р. позов задоволено повністю, стягнуто з державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на користь відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" заборгованість в сумі 3 640 643 (три мільйони шістсот сорок тисяч шістсот сорок три) грн. 92 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, заборгованість по компенсації за перетоки реактивної енергії у сумі 14 684 грн. 15 коп., 3 відсотка річних у сумі 17 313 грн. 14 коп., державне мито в сумі 25500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 118 грн. 00 коп.; втрати від інфляції у сумі 5642 грн. 04 коп.

На виконання вказаного рішення видано наказ про примусове виконання від 18.08.2006р.

Постановою відділу державної виконавчої служби Синельниківського міськрайонного управління юстиції від 06.02.2012р. ВП №31134293 відкрито виконавче провадження з виконання наказу №28/234-06 виданого 18.08.2006р. Вказаною постановою накладено арешт на все майно, що належить боржнику.

Державним виконавцем прийнято постанову від 13.02.2012р. ВП №31134293 про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 370390 грн. 13 коп.

Державною виконавчою службою Синельниківського міськрайонного управління юстиції прийнято постанову від 09.10.2012р. ВП №31134293 про передачу матеріалів виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 11.10.2012р. прийнято до виконання виконавче провадження №31124293.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2017р. заяву публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" та державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" задоволено, затверджено мирову угоду на стадії виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області №28/234-06 від 25.07.2006р., укладену між ДМП ВКГ "Дніпро-Західний Донбас" та публічним акціонерним товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" 21.08.2017р.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 20.09.2017р. закінчено виконавче провадження №31124293. Вказаною постановою арешт накладений на все майно, що належить боржнику не знято.

Звертаючись зі скаргою на дії виконавчої служби заявник посилався на наступі обставини.

На момент винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №31124293 від 20.09.2017 року були відсутні законні підстави для зняття арешту з усього майна, так як закінчення виконавчого провадження у зв`язку з укладенням мирової угоди не звільняє боржника від сплати виконавчого збору.

Відповідач взяв участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" від 03.11.2016 року № 1730-VIII (далі- Закон №1730-VIII), який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.01.2022 року №13 "Про внесення змін до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості" ДМП ВКГ "ДЗД" включено до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості. Відповідно до абз.1 ч.1 ст.3 Закону № 1730-VIII встановлено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Пунктом 6 частини 5 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий збір не стягується: за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Оскільки виконавче провадження №31124293 було закінчено 20.09.2017 року, а починаючи з 26.01.2022 року (дата прийняття Наказу Міністерства розвитку громад та територій України №13) з боржника не стягується виконавчий збір, то з цього моменту у державного виконавця виникали підстави для застосування наслідків закінчення виконавчого провадження відповідно до вимог абзацу першого частини першої ст.40 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, державний виконавець не зобов`язаний самостійно виявляти такі підстави та вчиняти дії щодо зняття арешту.

19.09.2023 року (вих. № 10-3/40) відповідачем на адресу Відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Дніпропетровській області ПМУ МЮ (м.Одеса) було направлено відповідну заяву про зняття арешту з майна та скасування інших заходів примусового виконання рішення.

16.10.2023 року відповідачем отримана за вих. № 05.1-33/36503 від 12.10.2023 року відповідь за підписом в.о. начальника відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Дніпропетровській області ПМУ МЮ (м.Одеса) Міхіної Ольги Іванівни в якій зазначено, що після надання до Відділу документів, підтверджуючих сплату заборгованості з виконавчого збору у розмірі 368922,78 грн. (за постановою про стягнення виконавчого збору № 30699887 від 13.02.2012, винесену держаним виконавцем Синельниківського МР ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області), державним виконавцем Відділу будуть вжиті заходи, спрямовані на скасування зазначеного вище арешту майна.

19.10.2023 року відповідачем (вих. № 1271), відповідно до абз.12 п.16 розділу VIII "Порядок звернення стягнення на майно боржника" Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012р. за № 489/20802, на адресу Відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Дніпропетровській області ПМУ МЮ (м.Одеса) було направлено заяву про надання копій документів, доповнень та уточнень до заяви від 19.09.2023 року за вих. № 10-3/40.

10.11.2023 року відповідачем отримана за вих. № 051-37/38997 від 31.10.2023 відповідь за підписом начальника відділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Дніпропетровській області ПМУ МЮ (м.Одеса) Гуленко Світлани Олександрівни, в якій зазначено що Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" внесено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь в процедурі врегулювання заборгованості наказом №13 Міністерства розвитку громад та територій України від 26.01.2022р. Тобто, на момент завершення виконавчого провадження №31124293 даний боржник не перебував в зазначеному вище Реєстрі.

Розглянувши вказану заяву місцевий господарський суд постановив оскаржувану ухвалу, в якій вказав про пропуск строку на оскарження дій державного виконавця та відсутність відповідного клопотання заявника про поновлення такого строку.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Згідно статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Положеннями цієї статті визначено, що Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних чи приватних виконавців.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС передбачено частинами першою та п`ятою статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження". Згідно із цими нормами рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Одночасно підпунктом "а" частини першої статті 341 ГПК України встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Суд дійшов помилкового висновку, що скарга подана з пропуском строку, встановленого вище наведеними положеннями ГПК України та безпідставно залишив без розгляду таку скаргу.

Так, за приписами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Втім, як зазначено судом вище, гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних або приватних виконавців.

Так, день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленій в постанові від 18.02.2021 у справі №640/25034/19.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

У рішенні від 04 грудня 1995 року у справі "Белле проти Франції" (Bellet v. France) ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Основною складовою права на суд є право доступу до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, заявник не вважає, що такі постанови державного виконавця порушували його права станом на момент їх винесення. Лише після включення відповідача до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, за його доводами, у нього відсутній обов`язок сплачувати виконавчий збір відповідно до пункту 6 частини 5 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження". Звернувшись до виконавчої служби з вказаного питання відповідач отримав негативну відповідь. Лист виконавчої служби (вих. № 051-37/38997 від 31.10.2023) було отримано відповідачем 10.11.2023 року, а зі скаргою до суду першої інстанції відповідач звернувся 20.11.2023. Тобто, скаржник звернувся у 10 денний строк з моменту, коли дізнався про порушення своїх прав.

Крім того, є підставними доводи апелянта, що бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арешту з майна є триваючим правопорушенням, за умови встановлення судом наявності законних підстав для його зняття.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням, обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Колегія суддів враховує, що виконання судового рішення згідно з п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є невід`ємною частиною права особи на справедливий і публічний розгляд її справи, але таке виконання повинно бути здійснено з дотриманням всіх положень чинного законодавства, прав і інтересів учасників виконавчого провадження, а також інших осіб, права та інтереси яких можуть бути порушені проведенням виконавчих дій.

Висновки суду першої інстанції щодо відсутності у господарського суду права приймати по суті судові рішення з питань оскарження дій про стягнення виконавчого збору не є підставою для залишення заяви без розгляду.

За викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вбачає підстави для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду скарги відповідача по суті до Господарського суду Дніпропетровської області.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, з направленням справи для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

10. Судові витрати.

Оскільки судом апеляційної інстанції остаточного рішення з розгляду скарги на дії виконавчої служби у даній справі не приймається, то розподіл судових витрат за перегляд справи в апеляційному порядку підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним скарги, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 280-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023 у справі № 28/234-06 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2023 у справі № 28/234-06 скасувати.

Направити матеріали справи до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду по суті скарги Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.05.2024

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко