Рішення

від 29.04.2024 по справі 904/3144/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2024м. ДніпроСправа № 904/3144/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В. В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром" (65059, Одеська область, м. Одеса, пр. Адміральський, буд. 34А, ідентифікаційний код 39624900)

до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191023)

про стягнення 24 104,40 грн. заборгованості за послуги надані за договором №254 від 01.03.2019, 12 281,72 грн. інфляційних втрат та 2 490,36 грн. 3% річних, 93 151,20 грн. заборгованості за послуги надані за договором №97 від 01.02.2021, 32 656,33 грн. інфляційних втрат та 5 202,15 грн. 3% річних

Представники:

від позивача : Нестеренко С.В., ВН № 1248978 від 12.06.2023, адвокат

від відповідача: Хоменко О.О., довіреність №59/12 від 09.05.2023, адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом №б/н від 12.06.2023 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованості на загальну суму 169 886,16 грн., з яких:

1) 38 876,48 грн. заборгованість за договором №254 від 01.03.2019:

- 24 104,40 грн. заборгованість за надані послуги;

- 12 281,72 грн. інфляційні втрати за загальний період з січня 2020 року по квітень 2023 року;

- 2 490,36 грн. 3% річних за загальний період з 02.01.2020 по 12.06.2023;

2) 131 009,68 грн. заборгованість за договором №97 від 01.02.2021:

- 93 151,20 грн. заборгованість за надані послуги;

- 32 656,33 грн. інфляційні втрати за загальний період з серпня 2021 року по квітень 2023 року;

- 5 202,15 грн. 3% річних за загальний період з 01.08.2021 по 12.06.2023.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплату судового збору у сумі 2 684,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за:

1) договором надання послуг з поводження з відходами №254 від 01.03.2019 в частині своєчасної та повної оплати за послуги надані на загальну суму 24 104,40 грн. за наступними актами надання послуг:

- №р0003471 від 02.12.2019 на суму 13 000,80 грн.;

- №р0003473 від 02.12.2019 на суму 11 103,60 грн.;

2) договором надання послуг з поводження з відходами №97 від 01.02.2021 в частині своєчасної та повної оплати за послуги надані на загальну суму 93 151,20 грн. за наступними актами надання послуг:

- №УЭП00002900 від 01.06.2021 на суму 13 417,20 грн.;

- №УЭП00002901 від 01.06.2021 на суму 13 920,00 грн.;

- №УЭП00002903 від 02.06.2021 на суму 12 326,40 грн.;

- №УЭП00002904 від 02.06.2021 на суму 14 760,00 грн.;

- №УЭП00002905 від 04.06.2021 на суму 12 468,00 грн.;

- №УЭП00002906 від 04.06.2021 на суму 14 808,00 грн.;

- №УЭП00002907 від 04.06.2021 на суму 11 451,60 грн.

Також позивач звернувся до суду із клопотанням про витребування у Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Державної податкової служби України:

- письмову інформацію про включення Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" до складу податкового кредиту сум ПДВ, сформованого за податковими накладними Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром";

- належним чином засвідчені копії податкових декларацій з податку на додану вартість Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" з додатками за звітні місяці, до яких Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" було включено до складу податкового кредиту операції з придбання послуг з податком на додану вартість від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром".

Клопотання обґрунтовано тим, що інформація про включення Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених/нарахованих при здійсненні операцій з придбання товарів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром", та податкові декларації на її підтвердження, разом з іншими доказами, які містяться в матеріалах справи, можуть підтвердити факти здійснення надання спірних послуг та отримання їх відповідачем.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/3144/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

На електрону пошту суду 07.07.2023 надійшов відзив відповідача яким останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивачем не наведено належних доводів та обґрунтувань на підтвердження своєї позиції щодо наявності підстав для задоволення позову. Відповідач стверджує, що в матеріалах справи відсутні погоджені сторонами відповідно до умов договорів заявки, а відповідач в свою чергу заперечує проти замовлення спірних послуг за договорами №254 та №97.

Також відповідач зазначає, що договорами визначено, що сторони після надання послуг підписують акти надання послуг. За результатами надання послуг позивач також складає звіти, що в свою чергу є однією з важливих умов договорів. Проте, як свідчать матеріали справи позивачем не складались та не надсилався разом з актом виконання робіт (надання послуг) Звіт про надані послуги в порядку п. 4.3. договорів № 254 та № 97, в якому мало бути зазначено детальна інформація щодо наданих послуг. Спірні акти також не містить детальної інформації що мала зазначатись у звітах, та ці акти не підписані з боку відповідача, оскільки відповідач не отримував ані послуг ані спірних актів для їх підписання.

Таким чином, відповідач стверджує, що доводи позивача стосовно того, що додані до позову акти прийому-передачі наданих за договорами № 254 та № 97 послуг вважається узгодженим, а послуги відображені в ньому підлягають 100% оплаті відповідачем, оскільки послуги були надані на підтвердження чого складені податкові накладні відповідно до умов договору є безпідставним, оскільки положеннями договорів передбачено, що акт вважається узгодженим, а послуги відображені в ньому підлягають оплаті у разі якщо виконавцем позивачем отримано заявки, послуга надана у строк передбачений п. 3.1.1 договорів, протягом 3 днів з моменту завершення надання послуг позивач складає звіт за результатом якого сторони підписують Акти виконаних робіт. Проте, позивачем Звіт про надані послуги не складався та не надсилався разом з актом, більш того акти надання послуг також не надсилались на адресу відповідача, а відтак відсутні підстави вважати, що за спірними актами взагалі надавались послуги.

До суду 20.07.2023 позивачем подана відповідь на відзив в якій зазначає, щодо належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром" своїх зобов`язань за договором №254 та договором №97 як щодо надання послуг, так і щодо виготовлення і направлення актів на підтвердження їх надання. Позивач стверджує, що в свою чергу, в порушення своїх договірних зобов`язань Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" не підписані та не надані позивачу підписані екземпляри актів надання послуг, не заявило жодних претензій щодо наданих відповідачу послуг та не здійснило оплату наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром" послуг у встановлені договорами строки.

Також позивачем долучені до відповіді на відзив докази з метою спростування наведених відповідачем у відзиві на позов заперечень фактів ведення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром" та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" електронного листування з приводу виконання договорів, направлення відповідачем заявок на отримання послуг, направлення позивачем спірних актів в адресу відповідача.

На електрону пошту суду 24.07.2023 надійшов відзив відповідача на відповідь позивача в якому зазначає, що із наданих позивачем доказів вбачається факт листування саме невідомих осіб, оскільки листування з останнім не було встановлено умовами договору. Крім того із наданого електронного листування, неможливо встановити які саме додатки до цих електронних листів додавались сторонами. Із наданих Експрес накладних від компанії "Нова пошта" вбачається лише відправка посилки, а не актів виконаних робіт як про це зазначає позивач, оскільки до матеріалів справи не додано жодного опису вкладення цих посилок, відтак ці докази є нікчемними в розумінні норм Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач стверджує, що позивач у своєму позові, відповіді на відзив не доводить факт надання послуг відповідачу, а додає до позову первинні документи котрі підписані лише самим позивачем, без будь яких належних доказів направленні їх на адресу відповідача, також до позову не додано іншої інформації передбаченої договором №97, що свою чергу також доводить факт не надання спірних послуг.

На електрону пошту суду 07.08.2023 надійшли додаткові пояснення позивача в яких останній зазначає, що з електронних листів від 24.02.2021 о 10:02, від 28.04.2021 о 14:12, від 11.05.2021 о 17:28, від 06.07.2021о 16:10, копії яких було долучено позивачем до відповіді на відзив, вбачається, що електронна поштова скринька alla.sushko@metinvestholding.com належить Сушко Аллі, провідному спеціалісту з природовикористання відділу охорони навколишнього середовища Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат". Таким чинам, відповідач узгодив в умовах укладених з позивачем договорів адресу електронної поштової скриньки своєї уповноваженої особи, що буде використовуватись при виконанні сторонами договорів.

Відносно ствердження відповідача про неможливість встановити з електронного листування які саме додатки до цих електронних листів додавались сторонами позивач зазначає, що дане ствердження відповідача спростовується електронними листами, зміст яких цілковито узгоджується з назвами файлів документів, що додавались до вказаних листів, а також наданими суду в якості письмових доказів роздруківками цих файлів.

Крім того, позивач зазначає, що в порушення вимог частини 1 статті 74, частини 2 статті 76 ГПК України відповідач не надав жодних належних й допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень, які б доводили, що кур`єрськими відправленнями, на здійснення яких було у надано відповідні експрес-накладні, позивачем було відправлено інші документи, ніж ті, про які зазначає позивач.

Також на електрону пошту суду 07.08.2023 надійшла заява позивача про витребування у Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Державної податкової служби України доказів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2023 вирішено справу №904/3144/23 розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи, клопотання позивача про витребування доказів задоволено, витребувано у Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Державної податкової служби України копії податкових накладних перелік яких зазначений в ухвалі, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 21.09.2023 о 17:00 год.

До суду 01.09.2023 надійшов лист №32571/5/04-36-04-03-08 від 28.08.2023 Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Державної податкової служби України яким повідомлено, що для отримання запитуваної інформації по ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" рекомендовано звернутися за місцем основної реєстрації платника податків.

Підготовче засідання 21.09.2023 відкладено на 23.10.2023 о 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2023 витребувано у Східного міжрегіонального управління ДПС податкові накладні перелік яких зазначений в ухвалі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 06.11.2023 о 17:00 год., витребувано у Східного міжрегіонального управління ДПС податкові накладні перелік яких зазначений в ухвалі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2023 підготовче засідання відкладено на 20.11.2023 о 17:00 год. та витребувано у Східного міжрегіонального управління ДПС податкові накладні перелік яких зазначений в ухвалі.

До суду 13.11.2023 від Східного міжрегіонального управління ДПС надійшов лист №3594/5/32-00-50-01-11 від 08.11.2023 відповідно до якого повідомлено, що визначений перелік податкових накладних віднесених підприємством до складу податкового кредиту звітного податкового періоду неможливо. Крім того, повідомлено, що можливо відслідкувати тільки під час проведення документальної перевірки ПРАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат".

На електрону пошту суду 20.11.2023 надійшла заява позивача про застосування заходу процесуального примусу до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у вигляді штрафу зав повторне неподання витребуваних судом доказів без поважних причин та повторно витребувати у Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків докази.

Підготовче засідання 20.11.2023 відкладено на 05.12.2023 о 12:00 год.

До суду 28.11.2023 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме:

- витребувати у Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків письмову інформацію про загальну суму податку на додану вартість, сформовану за податковими накладними Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром" та включену Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" до складу податкового кредиту у звітні періоди з березня 2019 року по жовтень 2023 року;

- витребувати у Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків належним чином засвідчені копії податкових декларацій зподатку на додану вартість Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" з додатками за звітні періоди з грудня 2020 року по жовтень 2023 року.

У підготовчому засіданні 05.12.2023 оголошувалась перерва до 18.12.2023 о 15:55 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 підготовче засідання відкладено на 22.01.2024 о 10:00 год. та витребувано у Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків податкові накладні перелік яких зазначений в ухвалі.

До суду 15.01.2024 від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надано витребувані судом документи.

У підготовчому засіданні 22.01.2024 оголошувалась перерва до 12.02.2024 о 14:00 год.

Підготовче засідання, призначене на 12.02.2024, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Бондарєва Е.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.02.2024 підготовче засідання призначено на 04.03.2024 0 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2024 підготовче закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 01.04.2024 об 11:30год.

У судовому засіданні 01.04.2024 оголошувалась перерва до 29.04.2024 о 14:30 год.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 29.04.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши в судових засіданнях представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром" (далі - позивач, виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач, замовник) укладено договір №254 надання послуг з поводження з відходами (далі - договір №254).

Відповідно до пункту 1.1 договору №254 замовник доручає, а виконавець надає послуги зі збирання, перевезення, зберігання небезпечних відходів 1-4 класу небезпеки, для подальшої передачі на зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження чи захоронення відходів.

Згідно з п.1.3 договору №254 фактичний обсяг, номенклатура, термін та місцезнаходження відходів, що підлягають вилученню визначаються у відповідній заявці замовника (далі - заявка).

Замовник протягом 30 календарних днів з дня підписання акту наданих послуг здійснює оплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п.2.2 договору №254).

Пунктом 2.3 договору №254 передбачено, що виконавець зобов`язаний з дотриманням вимог чинного законодавства (зокрема, із застосуванням відтвореного у встановленому порядку цифрового підпису уповноваженої Виконавцем особи спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується для реєстрації податкових накладних), здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної на всю суму податкових зобов`язань з ПДВ.

Виконавець зобов`язався у триденний термін з дня отримання заявки надати послуги замовнику згідно до договору (п.3.1.1 договору №254).

Згідно з підпункту 3.2.3 пункту 3.2 договору №254 замовник зобов`язується оплатити виконавцю надані послуги в розмірі та в строки, встановлені договором.

Пунктом 4.1 договору № 254 визначено, що виконавець здійснює надання послуг після отримання заявки замовника. В заявці вказується вид необхідних послуг, які виконавець повинен виконати на умовах договору. Зобов`язаний надати послуги у строк передбачений пунктом 3.1.1 (п.4.2 договору №254).

Протягом 3-х (трьох) робочих днів з моменту завершення надання послуг виконавець складає звіт про надані послуги і сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг (п.4.3 договору №254).

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін і діє до 31.01.2020 (п.5.1 договору №254).

Після завершення надання послуг за договором №254 виконавцем складено та передано замовнику на підписання акти надання послуг на загальну суму 24 104,40 грн., в т.ч. ПДВ 4 017,40 грн., а саме:

- №р0003471 від 02.12.2019 на суму 13 000,80 грн., в т.ч. ПДВ 2 166,80 грн.;

- №р0003473 від 02.12.2019 на суму 11 103,60 грн., в т.ч. ПДВ 1 850,60 грн.

Також виконавцем складені податкові накладні:

- №1 від 02.12.2019 на підставі надання послуг за Актом надання послуг №р0003471 від 02.12.2019 та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 26.12.2019 за № 9310722722;

- №2 від 02.12.2019 на підставі надання послуг за Актом надання послуг №р0003473 від 02.12.2019 та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 26.12.2019 за №9310578483.

01 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром" (далі - позивач, виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач, замовник) укладено договір №97 надання послуг з поводження з відходами (далі - договір №97).

Відповідно до пункту 1.1 договору №97 замовник доручає, а виконавець надає послуги зі збирання, перевезення, зберігання небезпечних відходів 1-4 класу небезпеки, для подальшої передачі на зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження чи захоронення відходів.

Згідно з п.1.3 договору №97 фактичний обсяг, номенклатура, термін та місцезнаходження відходів, що підлягають вилученню визначаються у відповідній заявці замовника (далі - заявка).

Замовник протягом 60 календарних днів з дня підписання акту наданих послуг здійснює оплату шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п.2.4 договору №97).

Пунктом 2.5 договору №97 передбачено, що виконавець зобов`язаний з дотриманням вимог чинного законодавства (зокрема, із застосуванням відтвореного у встановленому порядку цифрового підпису уповноваженої Виконавцем особи спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується для реєстрації податкових накладних), здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної на всю суму податкових зобов`язань з ПДВ.

Виконавець зобов`язався у триденний термін з дня отримання заявки надати послуги замовнику згідно до договору (п.3.1.1 договору №97).

Згідно з підпункту 3.3.3 пункту 3.2 договору №97 замовник зобов`язується оплатити виконавцю надані послуги в розмірі та в строки, встановлені договором.

Пунктом 4.1 договору № 97 визначено, що виконавець здійснює надання послуг після отримання заявки замовника. В заявці вказується вид необхідних послуг, які виконавець повинен виконати на умовах договору. Зобов`язаний надати послуги у строк передбачений пунктом 3.1.1 (п.4.2 договору №97).

Протягом 3-х (трьох) робочих днів з моменту завершення надання послуг виконавець складає звіт про надані послуги і сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг (п.4.3 договору №97).

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін і діє до 28.02.2022 (п.5.1 договору №97).

Після завершення надання послуг за договором №97 виконавцем складено та передано замовнику на підписання акти надання послуг на загальну суму 93 151,20 грн., в т.ч. ПДВ 15 525,20 грн., а саме:

- №УЭП00002900 від 01.06.2021 на суму 13 417,20 грн., в т.ч. ПДВ 2 236,20 грн.;

- №УЭП00002901 від 01.06.2021 на суму 13 920,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 320,00 грн.;

- №УЭП00002903 від 02.06.2021 на суму 12 326,40 грн., в т.ч. ПДВ 2 054,40 грн.;

- №УЭП00002904 від 02.06.2021 на суму 14 760,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 460,00 грн.;

- №УЭП00002905 від 04.06.2021 на суму 12 468,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 078,00 грн.;

- №УЭП00002906 від 04.06.2021 на суму 14 808,00 грн., в т.ч. ПДВ 2 468,00 грн.;

- №УЭП00002907 від 04.06.2021 на суму 11 451,60 грн., в т.ч. ПДВ 1 908,60 грн.

Також виконавцем складені податкові накладні:

- №186 від 01.06.2021 на підставі надання послуг за Актом надання послуг №УЭП00002900 від 01.06.2021 та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.06.2021 за № 9175041081;

- №187 від 01.06.2021 на підставі надання послуг за Актом надання послуг №УЭП00002901 від 01.06.2021 та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 29.06.2021 за № 9173144353;

- №189 від 02.06.2021 на підставі надання послуг за Актом надання послуг №УЭП00002903 від 02.06.2021 та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 29.06.2021 за № 9172799035;

- №188 від 02.06.2021 на підставі надання послуг за Актом надання послуг №УЭП00002904 від 02.06.2021 та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 29.06.2021 за № 9172753490;

- №190 від 04.06.2021 на підставі надання послуг за Актом надання послуг №УЭП00002905 від 04.06.2021 та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 29.06.2021 за № 9173067501;

- №191 від 04.06.2021 на підставі надання послуг за Актом надання послуг №УЭП00002906 від 04.06.2021 та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 29.06.2021 за № 9172970093;

- №192 від 04.06.2021 на підставі надання послуг за Актом надання послуг №УЭП00002907 від 04.06.2021 та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 29.06.2021 за № 9173185066.

У зв`язку із неналежним виконанням договірних зобов`язань, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №01/03-533 від 26.10.2022 щодо погашення заборгованості, протре відповідач не надав відповіді на претензію.

Позивач стверджує, що відповідач в порушення умов договорів не підписав та не надав позивачу підписані екземпляри актів надання послуг, відповідач не заявив жодних претензій щодо наданих позивачем послуг та не здійснив оплату наданих позивачем послуг у встановлені договорами строки, що є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у справі є обставини укладення договорів, строк дії договорів, види послуг, строки надання послуг, вартість послуг за договорами, умови оплати послуг, наявність актів надання послуг, наявність прострочення оплати послуг.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договорів позивач у грудні 2019 року та червні 2021 року надав послуги у сфері поводження з небезпечними відходами, на підтвердження надання послуг позивачем долучені до матеріалів справи підписані лише з боку позивача акти надання послу на загальну суму в розмірі 117 255,60 грн.

Враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором, у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19).

Отже, нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт. Сама по собі відсутність підписаного сторонами акту виконаних робіт не може бути підставою для несплати вартості фактично виконаних робіт.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. У даному випадку - на відповідача.

Якщо замовник в порушення вимог ст.ст. 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).

При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 905/1090/17, від 06.08.2018 у справі № 911/662/17, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18).

Якщо позивач, як підрядник, фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання-виконання будівельних робіт, які останній отримав та не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах, та інших обставин встановлених судами (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20).

Таким чином, вирішення питання щодо наявності (відсутності) підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду залежить від наявності у справі доказів виконання позивачем робіт, зазначених ним у відповідних актах, та інших встановлених судом обставин.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем фактично виконані послуги у грудні 2019 року та червні 2021 року у сфері поводження з небезпечними відходами на загальну суму в розмірі 117 255,60 грн.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги про стягнення 117 255,60 грн. заборгованості за послуги у сфері поводження з небезпечними відходами такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3.1., 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013)

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.

Відповідно до ст. 3 вищевказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.

Згідно з листом Державного комітету статистики України №11/1-5/73 від 13.02.2009 також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов`язань.

Зазначені висновки підтверджуються рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997, відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Таким чином, інфляційні мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.

Зазначене відповідає п. 6 наказу Держкомстату №265 від 27.07.2007 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін", відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.

При цьому, коли відносно кожного грошового зобов`язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов`язання, за період з моменту виникнення обов`язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов`язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.

Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому позивачем розмірі.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром" до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 24 104,40 грн. заборгованості за послуги надані за договором №254 від 01.03.2019, 12 281,72 грн. інфляційних втрат та 2 490,36 грн. 3% річних, 93 151,20 грн. заборгованості за послуги надані за договором №97 від 01.02.2021, 32 656,33 грн. інфляційних втрат та 5 202,15 грн. 3% річних задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укрекопром" (65059, Одеська область, м. Одеса, пр. Адміральський, буд. 34А, ідентифікаційний код 39624900) 24 104,40 грн. заборгованості за послуги надані за договором №254 від 01.03.2019, 12 281,72 грн. інфляційних втрат та 2 490,36 грн. 3% річних, 93 151,20 грн. заборгованості за послуги надані за договором №97 від 01.02.2021, 32 656,33 грн. інфляційних втрат та 5 202,15 грн. 3% річних та судовий збір у сумі 2 684,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 03.05.2024.

Суддя Е.М. Бондарєв