Рішення
від 29.04.2024 по справі 906/53/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/53/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Васильєвій Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

прокурор: Ільченко П.Л., службове посвідчення № 071249 від 01.03.2023;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Луківської селищної ради Ковельського району (смт.Луків Ковельського району Волинської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд" (м.Звягель Звягельського району Житомирської області)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у сумі 16620,00грн.

Керівник Ковельської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, - Луківської селищної ради Ковельського району Волинської області з позовом до ТОВ "Покрів Гранд-Буд", в якому просить визнати недійсними додаткові угоди №1 від 22.03.2021, №2 від 24.05.2021, №3 від 26.10.2021 до договору №15 від 02.02.2021, укладеного між Луківською селищною радою Ковельського району Волинської області та ТОВ "Солвінг Сістемс" (ТОВ "Покрів Гранд-Буд") та стягнути з ТОВ "Покрів Гранд-Буд" на користь Луківської селищної ради Ковельського району Волинської області кошти в сумі 16620,00грн, перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов договору №15 від 02.02.2021.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що оспореними додатковими угодами всупереч інтересам держави, безпідставно зменшено обсяг поставлених паливно-мастильних матеріалів та збільшено її ціну без належного обґрунтування відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі, що, у свою чергу, не відповідає вимогам тендерної документації. При цьому поширення дії додаткових угод на правовідносини, що виникли між сторонами до їх укладення, суперечить ч.3 ст.631 ЦК України. Отримана відповідачем за наслідками безпідставного збільшення ціни товару оплата за товар, який не був поставлений, підлягає стягненню на підставі ч.1 ст.670 ЦК України.

Ухвалою суду від 07.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 04.03.2024.

Ухвалою суду від 04.03.2024 відкладено підготовче засідання на 02.04.2024.

Ухвалою суду від 02.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/53/24 до судового розгляду по суті на 29.04.2024.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Слід зазначити, що ухвали господарського суду від 07.02.2024, від 04.03.2024 та від 02.04.2024, які направлялась господарським судом рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, а також на адресу засновника ТОВ "Покрів Гранд-Буд", повернулись до суду з відмітками відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі №915/1015/16).

Згідно ч.1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Судом також враховується, що відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових актів та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, в тому числі і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості прибути в судове засідання особисто чи направити свого представника.

За викладеного, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на те, що неявка в засідання суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Луківська селищна рада (замовник, позивач) на вебсайті "Рrozorro" опублікувала оголошення про проведення відкритих торгів за UA-2020-12-28-012661-с про закупівлю товару за кодом "ДК 021:2015:09130000-9 нафта і дистиляти" (дизельне паливо), очікуваною вартістю 270 000,00грн (а.с.36).

02.02.2021 між Луківською селищною радою (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солвінг Сістемс" (постачальник ) укладено Договір №15 (а.с.43-47), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором постачальник зобов`язався поставити паливно-мастильні матеріали (далі-товар), а покупець зобов`язався прийняти товар і оплатити його вартість (п.1.1 договору).

З відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що ТОВ "Солвінг Сістемс" змінило найменування юридичної особи на ТОВ "Покрів Гранд-Буд".

Пунктом п.1.2. договору сторони узгодили, що предметом поставки за цим договором є: код згідно ДК 021:2015:09130000-9 нафта і дистиляти" (дизельне паливо).

Планова кількість товару, що підлягає поставці за цим договором складає : дизельне паливо-10800 літрів (п.1.3. договору).

Відповідно до п.2.1. ціна за дизельне паливо за 1 літр складає 24,84грн (в т.ч.ДВ). Загальна вартість договору складає 268 272,00грн в т.ч. ПДВ 44712,00грн.

Оплата здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, згідно видаткової накладної, не пізніше 7 банківських днів з моменту отримання талонів/карток покупцем (п.3.3. договору).

Підпунктами 1,2 п.10.6. договору сторони узгодили, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни ціни за одиницю товару не більше як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Згідно із специфікацією (додаток №1 до договору №15 від 02.02.2021) вартість 1 літру дизельного палива 24,84грн з ПДВ; кількість 10 800 літрів; сума з ПДВ 268 272,00грн (а.с.48).

Додатковою угодою №1 від 22.03.2021 внесено зміни до специфікації товару, що є додатком №1 до договору в частині зменшення обсягів та збільшення вартості товару обґрунтовуючи це виникненням економічних обставин, пов`язаних зі зміною ціни на ринку нафтопродуктів, що підтверджується висновком торгово-промислової палати; специфікацію викладено в новій редакції:

- вартість 1 літру дизельного палива 24,84грн з ПДВ (кількість 2 110 літрів, сума без ПДВ 52 412,40грн), дизельного палива 26,88грн з ПДВ (кількість 8 030,4910 літрів, сума без ПДВ 215 859,60грн). Загальна ціна товару (з ПДВ) 268 272,00грн (а.с.50).

У додатковій угоді №2 до договору поставки №15 від 24.05.2021 сторони внесли зміни до додатку №1 "Специфікація" та домовились його пункти викласти в такій редакції:

- найменування товару: дизельне паливо, кількість 2 110 літрів, ціна за одиницю 24,84грн з ПДВ, загальна сума: 52 412,40грн без ПДВ; дизельне паливо, кількість 1 000 літрів, ціна за одиницю 26,88грн з ПДВ, загальна сума: 26 880,00грн без ПДВ; дизельне паливо, кількість 6 730,0427 літрів, ціна за одиницю 28,08грн з ПДВ, загальна сума: 188 979,60грн без ПДВ; загальна сума 268 272,00грн (а.с.51).

У додатковій угоді №3 від 26.10.2021 до договору поставки №15 від 05.04.2021 сторони відповідно до п.6.2.1. дійшли згоди зменшити суму договору на 62 619,60грн з ПДВ. Пункт 2.1. ціна договору виклали у наступній редакції: "Ціна за дизельне паливо за 1 літр складає 28,80грн (в т.ч.ПДВ). Загальна вартість договору складає: 205 652,40грн, в т.ч.ПДВ - 41 130,48грн (а.с.52).

На виконання умов договору, постачальник поставив, а замовник прийняв 7 610 л дизельного палива на загальну суму 205 652,40грн:

1) за видатковою накладною №227 від 02.02.2021 на суму 21 114,00грн, 850 л дизельного палива за ціною 24,84грн з ПДВ;

2) за видатковою накладною №343 від 11.02.2021 на суму 31 298,40грн, 1 260 л дизельного палива за ціною 24,84грн з ПДВ;

3) за видатковою накладною №748 від 22.03.2021 на суму 26 880,00грн, 1 000 л дизельного палива за ціною 26,88грн з ПДВ;

4) за видатковою накладною №1178 від 25.05.2021 на суму 28 080,00грн, 1 000 л дизельного палива за ціною 28,08грн з ПДВ;

5) за видатковою накладною №1625 від 09.08.2021 на суму 42 120,00грн, 1 500 л дизельного палива за ціною 28,08грн з ПДВ;

6) за видатковою накладною №1788 від 20.09.2021 на суму 56 160,00грн, 2 000 л дизельного палива за ціною 28,08грн з ПДВ (а.с.59-64).

У свою чергу, замовником/відповідачем сплачено за поставлений товар на загальну суму 205 652,40грн, що підтверджується копіями платіжних доручень №213 від 08.02.2021, №323 від 19.02.2021, №719 від 26.03.2021, №1440 від 01.06.2021, №1952 від 17.08.2021, №2257 від 23.09.2021 (а. с. 65-70).

Як стверджує прокурор, укладання з відповідачем оспорюваних додаткових угод №1, №2 та №3 до договору про закупівлю усупереч вимогам ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару, а тому такі додаткові угоди необхідно визнати недійсними, а сплачені за такими додатковими угодами грошові кошти у розмірі 16 620,00грн підлягають поверненню на користь позивача.

Досліджуючи питання наявності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах позивача, господарським судом враховано наступне.

Згідно із ч.4, абз.2 ч.5 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

За ч.1-3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

У п. 37 - 40, 43 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Велика Палата ВС звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду в інтересах держави в особі Луківської селищної ради (позивач), прокурор посилається на той факт, що орган місцевого самоврядування було замовником проведення відкритих торгів, однак заходів щодо відновлення свого порушеного права не вживала.

Ковельська окружна прокуратура у листі від 18.11.2023, вих. №52-3721/вих-23 повідомила Луківську селищну раду про виявлені порушення ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" з метою вжиття останнім відповідних заходів, а орган місцевого самоврядування у відповіді на лист від 23.11.2023 №726/34/2-23 зазначив, що не заперечує щодо вживання прокуратурою заходів з метою стягнення з ТОВ "Солвінг Сістемс" надмірно сплачених коштів (а.с.33-34).

Також у матеріалах справи є повідомлення (у порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру) від 27.12.2023 №52-4602вих-23, адресований позивачу, про підготовку позовної заяви у даній справі та скерування її до суду (а.с.35).

Таким чином суд вважає, що прокурор дотримався порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", при направленні вказаного позову до суду.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на наступне.

За п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт/придбання товару.

Приписами ч.1 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

У ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено принципи, за якими здійснюються закупівлі, зокрема, максимальна економія, ефективність та пропорційність.

Згідно з ч.4. ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/ спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Як вбачається із підписаного сторонами договору №15 від 02.02.2021 та звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2020-12-28-012661-с, постачальник зобов`язався поставити 10 800 л дизельного палива вартістю 268 272,00грн (24,84грн за 1 літр).

У свою чергу, додатковими угодами до договору внесено зміни до його істотних умов, а саме:

- за додатковою угодою №1 від 22.03.2021 - сторони збільшили ціну на дизельне пальне на 8,21% (з 24,48грн/л до 26,88грн/л), а також зменшили кількість предмету закупівлі;

- за додатковою угодою №2 від 24.05.2021 - сторони збільшили ціну на дизельне пальне на 4,46% від додаткової угоди №1 від 22.03.2021, на 13,04% від договору до 28,08грн/л, а також зменшили кількість предмету закупівлі;

- за додатковою угодою №3 від 26.10.2021 - сторони збільшили ціну на дизельне пальне на 2,56% від додаткової угоди №2, на 15,9% від договору до 28,8грн/л, зменшили кількість предмету закупівлі та вирішили розірвати договір.

Таким чином, зазначеними додатковими угодами було зменшено кількість предмету закупівлі.

Крім того, при дослідженні матеріалів справи, суд встановив відсутність на час укладення оспорюваних додаткових угод, документального підтвердження коливання ціни товару на ринку, яке могло бути підставою для вищевказаного збільшення ціни одиниці товару за договором.

За експертними висновками Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-7305 від 02.03.2021, №ОИ-7617 від 17.05.2021 та №ОИ-346 від 18.10.2021, на підставі відомостей яких укладено додаткові угоди №1, №2 та №3 до договору, станом на 02.03.2021 середньоринкова вартість дизельного палива склала 29,01грн/л;станом на 17.05.2021 середньоринкова вартість дизельного палива - 29,98 грн/л; станом на 18.10.2021 середньоринкова вартість дизельного палива - 28,75грн/л (а. с. 57-59).

Здійснюючи оцінку зазначених документів, суд враховує, що відповідно до листа Мінекономрозвитку України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Державна служба статистики України є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі статистики, утім перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

Також, згідно з ч.2 ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Однак, слід враховувати, що належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання може бути лише документ уповноваженого органу, який містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.

У постанові від 29.03.2019 у справі №826/6926/17 Верховний Суд зазначив, що довідки торгово-промислової палати, яка є повноважним органом що має право, зокрема здійснювати моніторинг цін та визначати вартість товару, містять інформацію щодо ціни на певні нафтопродукти та паливно-мастильні матеріали на певну дату, а отже з аналізу наявної в них інформації та ціни за одиницю продукції визначеної у договорах, укладених між позивачем та відповідачем, можна прослідкувати динаміку цін, а отже встановити її рух у бік збільшення чи зменшення та встановити факт наявності коливання ціни.

При цьому, відповідно до листа Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06, під пропорційністю, про яку йдеться у п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", розуміється збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків. У разі збільшення ціни має зменшуватися кількість товару. Розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додатковій угоді від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах за потреби - від останньої зміни ціни та кількості.

Проаналізувавши зміст вказаних експертних висновків Запорізької торгово-промислової палати, суд не розцінює останні як документ уповноваженого органу, який містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку на дату укладення оспорюваних додаткових угод.

Водночас суд враховує, що за даними веб-сайту https://index.minfin.com.ua, який вказаний у цих висновках як джерело інформації, середня ціна на дизельне пальне за 1 літр в цілому по Україні станом на 28.12.2020 складала 24,48грн.

Отже, відповідачу на момент подання цінової пропозиції було відомо про економічну невигідність укладення договору на умовах поданої ним тендерної пропозиції.

Тобто, документального підтвердження уповноваженим органом, інформації про коливання ціни вищевказаного товару на ринку на дату укладення оспорюваних додаткових угод та яке могла б підтвердити правомірність внесення сторонами змін до договору щодо збільшення ціни товару, у урахуванням принципу пропорційності, матеріали справи не містять.

Так, відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Таким чином, внаслідок укладення додаткових угод не дотримано вимоги п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", безпідставно змінено істотні умови договору, оскільки при їх укладенні сторони належним чином не обґрунтували та не підтвердили коливання ціни товару на ринку після укладення договору.

При цьому, суд враховує, що метою регулювання, передбаченого ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Однак, під час розгляду справи відповідачем не було доведено, що стверджуване ним коливання ціни зробило для нього виконання договору без укладення додаткових угод до нього, вочевидь невигідним чи збитковим.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

За ч. 1-3, 5 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи укладення додаткових угод №1 від 22.03.2021, №2 від 24.05.2021 та №3 від 26.10.2021 до договору №15 від 02.02.2021 з порушенням норм п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", такі додаткові угоди необхідно визнати недійсними.

Щодо обґрунтованості позовної вимоги про стягнення з відповідача, на підставі ст.670 ЦК України, надмірно сплачених коштів у розмірі 16 620,00грн за договором №15 від 02.02.2021 суд зазначає наступне.

За частиною 1 ст.670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Вказаний висновок було викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Однак у справі №922/2321/22 на вирішення Великої Палати Верховного Суду було поставлено питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.

Відповідаючи на це питання Велика Палата Верховного Суду виснувала, що норми пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не дозволяють збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю з огляду на таке:

"62. Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі".

Отже суд враховує правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Згідно з частиною 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином. Задовольняючи позовні вимоги у зазначеній частині суд не застосовує частину 1 статті 670 ЦК України , а застосовує статтю 1212 ЦК України.

Оскільки суд встановив недійсність додаткових угод №1, №2 та №3 до договору, отримані 7 610 л дизельного палива підлягали оплаті за встановленою у договорі ціною - 24,84грн/л.

Таким чином, внаслідок укладання спірних додаткових угод до договору про збільшення ціни товару, замовник надмірно сплатив, а постачальник отримав кошти на загальну суму 16 620,00грн (2205 652,40-189032,40).

Відповідач зобов`язаний повернути позивачу зазначені кошти в силу приписів статей 216, 1212 ЦК України, оскільки підстава їх набуття відпала.

За вказаного, позовні вимоги про стягнення 16 620,00грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст. 86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 22.03.2021 до договору №15 від 02.02.2021 про закупівлю товарів, укладену між Луківською селищною радою Ковельського району Волинської області (код ЄДРПОУ 04333046) та ТОВ "Солвінг Сістемс" (код ЄДРПОУ 42524688);

3. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 24.05.2021 до договору №15 від 02.02.2021 про закупівлю товарів, укладену між Луківською селищною радою Ковельського району Волинської області (код ЄДРПОУ 04333046) та ТОВ "Солвінг Сістемс" (код ЄДРПОУ 42524688);

4. Визнати недійсною додаткову угоду №3 від 26.10.2021 до договору №15 від 02.02.2021 про закупівлю товарів, укладену між Луківською селищною радою Ковельського району Волинської області (код ЄДРПОУ 04333046) та ТОВ "Солвінг Сістемс" (код ЄДРПОУ 42524688);

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд" (вул.Житомирська, будинок 73, м.Звягель, Звягельський район, 11700, код ЄДРПОУ 42524688)

на користь Луківської селищної ради Ковельського району Волинської області (код ЄДРПОУ 04333046)

- 16 620,00грн безпідставно сплачених бюджетних коштів.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Покрів Гранд-Буд" (вул.Житомирська, будинок 73, м.Звягель, Звягельський район, 11700, код ЄДРПОУ 42524688)

на користь Волинської обласної прокуратури (вулиця Винниченка, 15, Луцьк, Волинська область, 43000, код ЄДРПОУ 02909915)

- 10 736,00грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2- Ковельська окружна прокуратура через "Електронний суд";

3-Житомирська обласна прокуратура на ел. пошту; 4- Луківська селищна рада через "Електронний суд";

5- відповідачу код ЄДРПОУ 42524688 (рек. з повід).

Дата ухвалення рішення29.04.2024
Оприлюднено06.05.2024
Номер документу118817400
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —906/53/24

Рішення від 29.04.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Соловей Л.А.

Ухвала від 02.04.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Соловей Л.А.

Ухвала від 04.03.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Соловей Л.А.

Ухвала від 07.02.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Соловей Л.А.

Ухвала від 12.01.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Соловей Л.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні