Рішення

від 03.04.2024 по справі 907/491/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/491/17 (461/8134

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Нагібіна І.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до приватного підприємства Інтеграл Інвестиції, м. Львів

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

у межах справи №907/491/17

за заявою ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )

про банкрутство

За участю представників:

від позивача - не з`явився

від позивача в особі - ОСОБА_2 , арбітражний керуючий - в режимі відеоконференції

від відповідача - не з`явився

в с т а н о в и в:

У провадженні Господарського суду Закарпатської області перебуває справа №907/491/17 банкрутство фізичної особи - підприємця Минди Юрія Васильовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), оскільки останній має заборгованість в розмірі 3 473 988,09 грн.

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 16.01.2018р. у даній справі визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 , зареєстрованого 22.02.2006р. суб`єктом підприємницької діяльності та відкрито ліквідаційну процедуру в межах строку, передбаченого ч.1 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (суддя Ушак І.Г.).

Господарським судом Закарпатської області 18.10.17 здійснено запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого, за результатами якого автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство визначено ОСОБА_3 (ліцензія арбітражного керуючого АГ 580364 від 16.08.11, свідоцтво арбітражного керуючого № 1105 від 05.07.13) арбітражним керуючим у даній справі про банкрутство (суддя Ушак І.Г.).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.18 постанову господарського суду Закарпатської області від 16.01.2018р. у справі №907/491/17 скасовано, а справу передано на розгляд по суті до Господарського суду Закарпатської області.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.18 справу №97/491/17 передано на розгляд судді Васьковському О.В.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.06.2018 року прийнято справу№907/491/17 до провадження для розгляду по суті. Враховуючи наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що наявні необхідні ознаки неплатоспроможності боржника, з якими Закон про банкрутство пов`язує можливість подальшого провадження у справі про банкрутство врегульовано ст. 90-92 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.07.2018 року, 17.08.2018 року, 29.08.2018 року, 10.09.2018 року, 21.09.2018 року, 23.10.2018 року, 20.11.2018 року судове засідання, у якому має бути вирішено питання про визнання боржника - фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом було відкладено.

Призначене на 07.12.2018 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Васьковського О.В. у щорічній основній відпустці.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.12.2018р. у справі №907/491/17 судове засідання, у якому має бути вирішено питання про визнання боржника - фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом та призначено судове засідання на 26.12.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.12.2018 року судове засідання, у якому має бути вирішено питання про визнання боржника - фізичної особи ОСОБА_1 банкрутом було відкладено.

Супровідним листом від 11.01.2019 матеріали справи №907/491/17 було надіслано до Західного апеляційного господарського суду у зв`язку з надходженням апеляційної скарги ФОП Минди Ю.В. на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 26.11.2018 у справі №907/491/17, у зв`язку з чим розгляд справи про банкрутство №907/491/17 відкладено до повернення матеріалів справи до Господарського суду Закарпатської області.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2019, справу №907/491/17 передано на розгляд судді Ремецькі О.Ф.

Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 02.12.2019 матеріали справи №461/8134/18 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Інтеграл Інвестиції» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а саме: грошових коштів за втрачені немайнові права у розмірі 984 141, 62 дол. США, що за курсом НБУ, станом на 23 жовтня 2018 року складає 27 635 095, 27 грн.; грошові кошти за відчужені земельні ділянки у розмірі 715 946, 38 грн.; інфляційні втрати на 3% річних за користування несплаченими грошовими коштами за відчуження земельних ділянок у розмірі 1 134 604, 72 грн.; витрати понесені позивачем на виплату заробітної плати юристів у розмірі 24 000 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 23 жовтня 2018 року складають 673 929, 72 грн.; шкоду від втрати ділової репутації у розмірі 1 000 000, 00 грн. передано до Господарського суду Закарпатської області у межах справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.10.2020 прийнято до розгляду справу № 461/8134/18 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Інтеграл Інвестиції» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а саме: грошових коштів за втрачені немайнові права у розмірі 984 141, 62 дол. США, що за курсом НБУ, станом на 23 жовтня 2018 року складає 27 635 095, 27 грн.; грошові кошти за відчужені земельні ділянки у розмірі 715 946, 38 грн.; інфляційні втрати на 3% річних за користування несплаченими грошовими коштами за відчуження земельних ділянок у розмірі 1 134 604, 72 грн.; витрати понесені позивачем на виплату заробітної плати юристів у розмірі 24 000 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 23 жовтня 2018 року складають 673 929, 72 грн.; шкоду від втрати ділової репутації у розмірі 1 000 000, 00 грн. до розгляду в межах справи № 907/491/17 про банкрутство фізичної особи - підприємця Минди Юрія Васильовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Підготовче засідання призначено на 22.10.2020.

Ухвалами суду від 22.10.20, 19.11.2020, 22.12.2020, 05.02.21,18.03.2021,15.04., 02.06.2021, 17.06.2021, 30.08.2021 розгляд справи відкладався.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.10.2021 відкладено судове засідання на 04.11.2021.

Ухвалою суду від 04.11.2021 задоволено клопотання арбітражного керуючого Чорнія М.В. про дострокове припинення його повноважень керуючого реалізацією майна Минди Ю.В. Відсторонено арбітражного керуючого Чорнія М.В. від обов`язків керуючого реалізацією майна боржника у справі № 907/491/17. Зобов`язано арбітражного керуючого Чорнія М.В. виконувати обов`язки керуючого реалізацією майна до призначення керуючого реалізацією майна в порядку передбаченому законом. Здійснено запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого. Зобов`язано арбітражного керуючого, визначеного шляхом автоматизованого відбору - Сидоренко Р.В., у строк до 25.11.2020 надати до суду заяву про участь у цій справі.

Ухвалою суду від 03.11.2021 відкладено розгляд справи на 25.11.2021 року.

Ухвалою суду від 25.11.2021 відкладено розгляд справи на 25.01.2022 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.01.2022 було відкладено розгляд справи по суті на 22 лютого 2022 року.

Проте, судове засідання призначене на 22.02.2022 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючої судді Ремецькі О.Ф. у щорічній відпустці з 22.02.2022 року згідно наказу Господарського суду Закарпатської області №02.4-08/1-к від 22.02.2022 року.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Європейський суд з прав людини зазначає, що тривалість розгляду справи повинно відповідати розумним строкам. Таку розумність треба оцінювати у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів (див. рішення Європейського суду з прав людини від 12 березня 2009 року у справі «Вергельський проти України» (Vergelskyy v. Ukraine, заява № 19312/06).

Такими критеріями у розумінні суду наразі є те, що внаслідок триваючої широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» було постановлено про часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30-ть діб, а у подальшому 22 травня 2022 року Верховна Рада прийняла Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22.05.2022 № 2263-ІХ, за яким воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 25 травня 2022 року строком на 90 діб, - до 23 серпня 2022 року, та в подальшому Указом Президента України від 12.08.2022, затвердженого Законом № 2500-IX від 15.08.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб - до 21 листопада 2022.

Ухвалою від 28.02.2022 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з запровадженням воєнного стану в Україні в межах розумного строку.

Ухвалою суду від 09.11.2022 року у справі 907/491/17 призначено керуючим реалізацією майна боржника ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Беляновського Романа Юрійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1874 від 09.01.2019 року.

Ухвалою суду від 13.12.2022 призначено розгляд справи по суті на 24 січня 2023р.

Ухвалою суду від 24.01.2023 року призначено розгляд справи по суті на 01.03.2023р.

Ухвалою суду від 01.03.2023 відкладено розгляд справи на 23.03.2023 р.

Проте, судове засідання призначене на 23.03.2023 року о 11:00 год. не відбулося у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Закарпатської області.

Ухвалою суду від 23.03.2023 відкладено розгляд справи на 25.04.2023 р.

Ухвалою суду від 25.04.2023 відкладено розгляд справи на 30.05.2023 р.

Ухвалою суду від 30.05.2023 відкладено розгляд справи на 04.07.2023 р.

На день судового засідання, керуючим реалізацією майна боржника повідомлено про неможливість взяття участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції через некоректну роботу системи «Електронний суд».

Ухвалою суду від 04.07.2023 відкладено розгляд справи на 22.08.2023 р.

Ухвалою суду від 22.08.2023 відкладено розгляд справи на 03.10.2023 р.

Ухвалою суду від 03.10.2023 відкладено розгляд справи на 31.10.2023 р., а також здійснено повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України

Арбітражний керуючий навів пояснення та просить суд повторно повідомити відповідача через сайт судової влади про час та дату розгляду справи, з огляду на постійні повернення поштової кореспонденції від відповідача.

Ухвалою суду від 31.10.2023 відкладено розгляд справи на 05.12.2023 р.

Ухвалою суду від 05.12.2023 відкладено розгляд справи на 24.01.2024 року, а також здійснено повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Ухвалою суду від 24.01.2024 відкладено розгляд справи на 28.02.2024 р.

Ухвалою суду від 28.02.2024 відкладено розгляд справи на 03.04.2024 р.

На день судового засідання представником відповідача подано заяву про розгляд справи за його відсутності.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Вказує на те, що в 2011 році, в зв`язку з тим, що Фізична особа - підприємець Минда Василь Юрійович не зміг в повному обсязі виконати свої зобов`язання перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Львів", представниками Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Львів" було подано позовну заяву до Господарського суду Закарпатської області про стягнення з Фізичної особи-підприємця Минда Василя Юрійовича заборгованості за кредитними договорами №87 від 18.06.2008 року та №36 від 26.06.2007 року.

В ході розгляду даної справи №5008/1512/2011 Господарським судом Закарпатської області, за спільною заявою двох сторін, та після винесення відповідної ухвали Господарського суду Закарпатської області, відбулася заміна стягувана з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Львів" на Приватне підприємство "Інтеграл Інвестиції" відповідно до укладеного між ними 12 грудня 2011 року договору про відступлення права вимоги.

Зауважує, що ОСОБА_1 був фінансовим поручителем Фізичної особи-підприємця Минда Василя Юрійовича. 23 лютого 2012 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Інтеграл Інвестиції" було укладено наступні чотири договори купівлі продажу земельних ділянок: 1. договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,3840 га, кадастровий номер 2122755500:01:01б: 1007, місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 , вартість земельної ділянки: 136 204, 80 грн.; 2. договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,2600 га, кадастровий номер 2122755500:01:014:1772, місце розташування земельної ділянки: ур. "Магора", за адресою смт. Чинадієво, Мукачівський р-н., Закарпатської області., вартість земельної ділянки: 76 024, 00 грн.; 3. договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,3700 га, кадастровий номер 2122755500:01:016:1006, місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 , вартість земельної ділянки: 280 498, 00 грн.; договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,1170 га, кадастровий номер 2122755500:01:014:1773, місце розташування земельної ділянки: ур. "Магора", за адресою смт. Чинадієво, Мукачівський р-н., Закарпатської області., вартість земельної ділянки: 40 376, 70 грн.

Позивач, звертає увагу на те, що грошові кошти, визначені за умовами зазначених договорів за відчуження чотирьох земельних ділянок Приватним підприємством "Інтеграл Інвестиції" ОСОБА_1 не було сплачено ні в готівковій, ні в безготівковій/формі.

В подальшому 29 лютого 2012 року між сторонами господарського спору у справі №5008/1512/2011 укладено мирову угоду. Дана Мирова угода була затверджена ухвалою Господарського суду Закарпатської області 29.02.2012 року. Відповідно до п.2 Мирової угоди від 29.02.2012 року де зазначено: "... Залишок заборгованості за Кредитними договорений в сумі 1 006 855, 02 дол. США (один мільйон шість тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять дол. США 02 центи), сплачується Відповідачем -1 (ФОП Минда В.Ю.) Позивачу (ПП Інтеграл Інестиції") в термін до 01 липня 2012 року, шляхом оплати на рахунок Позивача еквівалента зазначеної суми в гривні, шо по узгодженому сторонами курсу 8.05 грн. за 1 дол. США становить 8 105 182, 91 гри. (вісім мільйонів сто п`ять тисяч сто вісімдесят дві гривні 91 коп.). Зазначений залишок кредитної заборгованості визначений з урахуванням всіх сум погашень, обумовлених цією Мировою угодою...".

29 лютого 2012 року між Приватним підприємством "Інтеграл Інвестиції" та ОСОБА_1 укладено договір відступлення права вимоги, за яким "Первісний кредитор" (прим. ПП «Інтеграл Інвестиції») передає, а "Новий кредитор" (прим. - ОСОБА_1 ) приймає право вимоги до ФОП Минда Василя Юрійовича, свідоцтво про державну реєстрацію ФОП серія НОМЕР_2 , видане Мукачівською районною держадміністрацією Закарпатської області 28.06.1995 р., номер запису ЄДРПОУ №23150170000002691, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 (надалі - "Боржник"), щодо виконання Боржником взятих на себе зобов`язань за кредитними договорами №36 від 26.06.2007 року і 87 від 18.06.2008 року (надалі - "Основні договори"), в частині вимоги сплати Боржником залишку заборгованості за Основними договорами в сумі 1 006 855, 02 дол. США (один мільйон шість тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять дол. США 02 центи), що по узгодженому Сторонами курсу 8.05 гри, за І дол. США становить 8 105 182, 91 грн. (вісім мільйонів сто п`ять тисяч сто вісімдесят дві гривні 91 коп.), яка (сума залишку заборгованості) визначена та обумовлена умовами Мирової угоди, укладеної 29.02,12 р. між Пп "Інтеграл Інвестиції", ФОП Минда Василем Юрійовичем, ПП "Ужгород-М" ТзОК "Екоспишдарт-М" і ПАТ АКБ "Львів", яка (Мирова угода) затверджена ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.02.2012 року у справі №5008/1512/2011.

Позивач стверджує, що усі умови Договору відступлення права вимоги від 29.02.2012 року ОСОБА_1 було виконано в повному обсязі, і він 20 квітня 2012 року набув права вимоги до ФОП Минда Василя Юрійовича в сумі 1 006 855, 02 дол. США. Фактично за відступлення права вимоги до ФОП Минда В.Ю. на суму 1 006 855, 02 дол. США. шляхом укладення договору відступлення права вимоги від 29 лютого 2012 року ОСОБА_1 передав у власність Приватного підприємства "Інтеграл Інвестиції" п`ять земельних ділянок, що були вищезазначені.

Разом з тим, вказує на те, що за домовленістю сторін немайнове право ОСОБА_1 на оскарження ухвали господарського суду Закарпатської області від 29 лютого 2012 року якою затверджена мирова угода було оцінено сторонами правочину у наступний розмір грошових коштів: 8 105 182, 91 грн. - 182 842, 88 грн. = 7 922 340, 03 коп., що в перерахунку по (узгодженому сторонами курсу 8.05 грн., за 1 дол. США станом на 29.02.2012 року складало 984 141, 62 дол. США.

За доводами позивача, оскільки, приватне підприємство "Інтеграл Інвестиції" заперечує виконання умов договору відступлення права вимоги, та у своєму відзиві на позовну заяву від 08.12.2018 року заявляє про нікчемність договору відступлення права вимоги від 29.02.2012 року моє, ОСОБА_1 , втрачене немайнове право (що не може бути повернуто в натурі) на оскарження ухвали господарського суду від 29 лютого 2012 року підлягає грошовому відшкодуванню в сумі, на яку воно було оцінено сторонами, а саме: 984 141, 62 дол. США, що за курсом НБУ станом на 23 жовтня 2018 року складає 27 635 095 грн., 27 коп.

Крім того, на переконання позивача підлягають поверненню у його власність земельні ділянки: кадастровий номер 2122783200:03:036:0107, кадастровий номер 2122755500:01:016:1007 кадастровий номер 2122755500:01:014:1772, кадастровий номер 2122755500:01:016:1006 кадастровий номер 2122755500:01:014:1773, що до моменту відступлення на користь ПП "Інтеграл Інвестиції" належала йому на праві приватної власності та грошові кошти за відступлення яких йому не було сплачено.

Разом з тим, позивач вважає, що наявні підстави для стягнення 1 134 604, 72 грн. 3 % річних за користування несплаченими грошовими коштами за відчуження земельних ділянок, суми 673 929,72 грн. витрат на оплату юристів та 1 000 000,00 грн. шкоди від втрат ділової репутації.

Відповідач у поданому суду відзиві на позовну заяву, щодо задоволення позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що 1 006 855,02 доларів США, що мав погасити ФОП Минда В.Ю., не сплачено ним взагалі. В рахунок часткового погашення кредитної заборгованості ФОП Минди В. Ю., поручителем ОСОБА_1 погашено 182 812,88 грн., що в еквіваленті станом на день укладення мирової угоди становило 22 709,68 доларів США. Решта зобов`язання ОСОБА_1 , які виникли на підставі Договору поруки від 25.07.2007р., залишились невиконаними.

Зауважує, що сторони домовились що ПП «Інтеграл Інвестиції» передає ОСОБА_1 своє право вимоги до ФОП Минди В.Ю., а на заміну безоплатно отримує земельну ділянку, належну ОСОБА_1 . При чому, саме момент безоплатного отримання земельної ділянки є моментом переходу права вимоги. Проте, ПП «Інтеграл Інвестиції» не отримало відповідну земельну ділянку безоплатно на заміну відступлення ним свого права вимоги до ФОП Минди В. Ю. Натомість, між ПП «Інтеграл Інвестиції» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу від 20.04.2012 р. Відповідно до цього договору ПП «Інтеграл Інвестиції» придбало земельну ділянку у ОСОБА_1 за 182 842,88 грн. Проте, ПП «Інтеграл Інвестиції» не отримало відповідну земельну ділянку безоплатно на заміну відступлення ним свого права вимоги до ФОП Минди В. Ю. Натомість, між ПП «Інтеграл Інвестиції» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу від 20.04.2012 р. Відповідно до цього договору ПП «Інтеграл Інвестиції» придбало земельну ділянку у ОСОБА_1 за 182 842,88 грн.

Відповідач з посиланням на висновки висвітлені у Постанові Львівського апеляційного господарського від 26 липня 2017 року у справі № 907/574/16, вважає, доводи позивача, щодо уступки права вимоги неправомірними, а вимогу про відшкодування шкоди - безпідставною.

Водночас, відповідачем подано клопотання про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 03.04.2024 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В ході розгляду справи №5008/1512/2011 за позовом публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів", м. Львів до фізичної особи підприємця Минди Василя Юрійовича, с. Чинадієво Мукачівського району про стягнення 2 564 812,29 грн. ухвалою суду від 26.12.2011 замінено позивача ПАТ АКБ "Львів" (м.Львів, вул. Сербська, 1, і.к. 09801546) на його правонаступника ПП "Інтеграл Інвестиції" (м.Львів, вул.Дудаєва,20, і.к. 37776261).

23 лютого 2012 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Інтеграл Інвестиції" укладено чотири договори купівлі продажу земельних ділянок: 1. договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,3840 га, кадастровий номер 2122755500:01:01б: 1007, місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 , вартість земельної ділянки: 136 204, 80 грн.; 2. договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,2600 га, кадастровий номер 2122755500:01:014:1772, місце розташування земельної ділянки: ур. "Магора", за адресою смт. Чинадієво, Мукачівський р-н., Закарпатської області., вартість земельної ділянки: 76 024, 00 грн.; 3. договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,3700 га, кадастровий номер 2122755500:01:016:1006, місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 , вартість земельної ділянки: 280 498, 00 грн.; договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,1170 га, кадастровий номер 2122755500:01:014:1773, місце розташування земельної ділянки: ур. "Магора", за адресою смт. Чинадієво, Мукачівський р-н., Закарпатської області., вартість земельної ділянки: 40 376, 70 грн.

Договорами купівлі продажу земельних ділянок визначено, що розрахунки за даними договорами проведено повністю до моменту нотаріального посвідчення даних договорів.

29 лютого 2012 року у справі №5008/1512/2011 судом затверджено мирову угоду, укладену між позивачем приватним підприємством "Інтеграл Інвестиції" (м.Львів, вул. Дудаєва, 20, код 37776261), відповідачем 1 фізичною особою підприємцем Минда Василем Юрійовичем ( АДРЕСА_2 , і.н. НОМЕР_3 ), відповідачем 2 приватним підприємством "Ужгород-М" (Закарпатська область, Мукачівський район, с. Чинадієво , вул. Санаторна, 9, код 32795185) та відповідачем 3 товариством з обмеженою відповідальністю "Екостандарт М" (Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 89, код 35853354) на наступних умовах: "Цю угоду укладено між: Приватним підприємством «Інтеграл Інвестиції» в особі Туркевича Ростислава Юрійовича, який діє на підставі довіреності, виданої директором підприємства ОСОБА_4 (надалі - Позивач), Суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , (надалі - Відповідач-1), Приватним підприємством «Ужгород-М`в особі директора Пайда Омеляна Омеляновича, який діє на підставі Статуту (нова редакція), зареєстрованого 15.02.2012р. Мукачівською райдержадміністрацією Закарпатської області, № запису 13151050006000431 (надалі - Відповідач-2), Товариством з обмеженою відповідальністю «Екостандарт М`в особі директора Широковс Дмитра, який діє на підставі Статуту, зареєстрованого 22.07.2011р. Виконкомом Маріупольської міської ради Донецької області, № запису 12741050003006764 (надалі - Відповідач-3), які надалі разом іменуватимуться Сторони, з відома та за погодженням Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів»(надалі - Третя особа), в особі Кравчука Руслана Степановича, який діє на підставі довіреності, посвідченої 29.07.2011р. приватним нотаріусом ЛМНО Тертичною Е.В., зареєстрованою в реєстрі за № 4852, у справі Господарського суду Закарпатської області №5008/1512/2011 за позовом ПП «Інтеграл Інвестиції`до СПДФО Минда В.Ю., ПП «Ужгород М», ТзОВ «Екостандарт М», за участю третьої особи ПАТ АКБ «Львів», про стягнення кредитної заборгованості за кредитними договорами №36 від 26.06.2007р. та №87 від 18.06.2008р. (надалі - Кредитні договори) в загальній сумі 1 548 600,58 дол. США (один мільйон п`ятсот сорок вісім тисяч шістсот доларів США 58 центів), що в еквіваленті, по курсу НБУ станом на день подання позову, становить 12 351 173,65 грн. (дванадцять мільйонів триста п`ятдесят одна тисяча сто сімдесят три гривні 65 коп.), з яких заборгованість по кредитному договору: №36 від 26.06.2007р. складає 1 227 022 дол. США 25 центів, що в еквіваленті, по курсу НБУ станом на день подання позову, становить 9 786 361, 36 грн.; №87 від 18.06.2008р. в розмірі 321 578 дол. США 33 центи, що в еквіваленті, по курсу НБУ станом на день подання позову, становить 2 564 812, 29 грн.

У зв`язку із частковим погашенням 23 лютого 2012 р. заборгованості за Кредитними договорами в сумі 533 103,50 (п`ятсот тридцять три тисячі сто три гривні п`ятдесят копійок), що по офіційному курсу НБУ, становило на момент погашення 66 745,56 доларів США, загальна сума кредитної заборгованості за Кредитними договорами на день укладення цієї Мирової угоди становить 1 481 855,02 дол. США (один мільйон чотириста вісімдесят одна тисяча вісімсот п`ятдесят п`ять доларів США 02 центів), що по узгодженому Сторонами курсу 8,05 грн. за 1 дол. США, становить 11 928 932,91 грн. (одинадцять мільйонів дев`ятсот двадцять вісім тисяч двісті сімдесят дев`ять гривень 67 копійок).

Сторони досягли згоди щодо врегулювання боргових зобов`язань за Кредитними договорами та врегулювання спору у справі №5008/1512/2011 на основі взаємних поступок, в позасудовому порядку та відповідно до наступних умов:

1. Відповідач-2, в рахунок часткового погашення кредитної заборгованості Відповідача-1 за Кредитними договорами, сплачує Позивачу по узгодженому Сторонами курсу 8,05 грн. за 1 дол. США гривневий еквівалент 475 000 (чотириста сімдесяти п`яти тисяч) доларів США, який становить 3 823 750 (три мільйони вісімсот двадцять три тисячі сімсот п`ятдесят) гривень (без ПДВ і, шляхом сплати на рахунок Позивача наступних платежів у вказані нижче строки:

- суму 201 250,00 грн. (Двісті одна тисяча двісті п`ятдесят гривень 00 коп.) Відповідач-2 сплачує на рахунок Позивача у термін до 12 березня 2012р.,

- суму 724 500,00 грн. (Сімсот двадцять чотири тисячі п`ятсот гривень 00 коп.) Відповідач-2 сплачує на рахунок Позивача у термін до 31 березня 2012р.,

- суму 2 898 000,00 грн. (два мільйони вісімсот дев`яносто вісім тисяч гривень 00 коп.) Відповідач-2 сплачує на рахунок Позивача із розстрочкою платежу починаючи з квітня місяця 2012 року (рівними платежами по 414000,00 грн. щомісяця до останнього робочого дня місяця ) з кінцевим терміном розрахунку до 01 листопада 2012 року.

Відповідач-2 має право сплатити всю суму достроково. Датою оплати є дата надходження коштів на рахунок Позивача.

2. Сума 51472 грн. судових витрат та залишок заборгованості за Кредитними договорами в сумі 1 006 855,02 дол. США (один мільйон шість тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять дол. США 02 центи) сплачується Відповідачем-1 Позивачу в термін до 01 липня 2012 року., шляхом оплати на рахунок Позивача еквівалента зазначеної суми в гривні, що по узгодженому Сторонами курсу 8,05 грн. за 1 дол. США становить 8 105 182,91 грн. (вісім мільйонів сто п`ять тисяч сто вісімдесят дві гривні 91 коп.). Зазначений залишок кредитної заборгованості визначений з врахуванням сум усіх погашень, обумовлених цією Мировою угодою.

29.02.2012 року укладено Договір про відступлення права вимоги між ПП «Інтеграл Інвестиції» та ОСОБА_1 , згідно п.1.1. якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги до ФОП Минди Василя Юрійовича щодо виконання Боржником взятих на себе зобов`язань за кредитними договорами № 36 від 26.06.2007 року та № 87 від 18.06.2008 року в частині вимоги сплати боржником залишку заборгованості за основними договорами в сумі 1 006 855,02 дол. США, яка визначена та обумовлена умовами Мирової угоди.

Згідно п.4.1.1. Договору керуючись ст. 212 ЦК України сторони погодили відкладальну обставину щодо переходу до Нового кредитора права, що відступається. Такою вікладальною обставиною сторони визначили факт настання двох подій, а саме - набрання законної сили ухвалою суду, а також відчуження новим кредитором на користь первісного кредитора земельної ділянки площею 0,2752 га, що належить новому кредиторові на праві власності.

Позивач стверджує, що усі умови Договору відступлення права вимоги від 29.02.2012 року ОСОБА_1 було виконано в повному обсязі, і він 20 квітня 2012 року набув права вимоги до ФОП Минда Василя Юрійовича в сумі 1 006 855, 02 дол. США. Фактично за відступлення права вимоги до ФОП Минда В.Ю. на суму 1 006 855, 02 дол. США. шляхом укладення договору відступлення права вимоги від 29 лютого 2012 року ОСОБА_1 передав у власність Приватного підприємства "Інтеграл Інвестиції" п`ять земельних ділянок, що були вищезазначені.

Разом з тим, вказує на те, що за домовленістю сторін немайнове право ОСОБА_1 на оскарження ухвали господарського суду Закарпатської області від 29 лютого 2012 року якою затверджена мирова угода було оцінено сторонами правочину у наступний розмір грошових коштів: 8 105 182, 91 грн. - 182 842, 88 грн. = 7 922 340, 03 коп., що в перерахунку по (узгодженому сторонами курсу 8.05 грн., за 1 дол. США станом на 29.02.2012 року складало 984 141, 62 дол. США.

За доводами позивача, оскільки, приватне підприємство "Інтеграл Інвестиції" заперечує виконання умов договору відступлення права вимоги, та у своєму відзиві на позовну заяву від 08.12.2018 року заявляє про нікчемність договору відступлення права вимоги від 29.02.2012 року, втрачене немайнове право (що не може бути повернуто в натурі) на оскарження ухвали господарського суду від 29 лютого 2012 року підлягає грошовому відшкодуванню в сумі, на яку воно було оцінено сторонами, а саме: 984 141, 62 дол. США, що за курсом НБУ станом на 23 жовтня 2018 року складає 27 635 095 грн., 27 коп.

Крім того, на переконання позивача підлягають поверненню у його власність земельні ділянки: кадастровий номер 2122783200:03:036:0107, кадастровий номер 2122755500:01:016:1007 кадастровий номер 2122755500:01:014:1772, кадастровий номер 2122755500:01:016:1006 кадастровий номер 2122755500:01:014:1773, що до моменту відступлення на користь ПП "Інтеграл Інвестиції" належала йому на праві приватної власності та грошові кошти за відступлення яких йому не було сплачено.

Разом з тим, позивач вважає, що наявні підстави для стягнення 1 134 604, 72 грн. 3 % річних за користування несплаченими грошовими коштами за відчуження земельних ділянок, суми 673 929,72 грн. витрат на оплату юристів та 1 000 000,00 грн. шкоди від втрати ділової репутації.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України визначено форму та зміст позовної заяви та передбачено, що позовна заява - процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов.

Реалізуючи встановлене статтею 55 Конституції України та статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Предметом спору в даній справі є матеріально-правові вимога позивача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а саме: грошових коштів за втрачені немайнові права у розмірі 984 141, 62 дол. США, що за курсом НБУ, станом на 23 жовтня 2018 року складає 27 635 095, 27 грн.; грошові кошти за відчужені земельні ділянки у розмірі 715 946, 38 грн.; інфляційні втрати на 3% річних за користування несплаченими грошовими коштами за відчуження земельних ділянок у розмірі 1 134 604, 72 грн.; витрати понесені позивачем на виплату заробітної плати юристів у розмірі 24 000 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 23 жовтня 2018 року складають 673 929, 72 грн.; шкоду від втрати ділової репутації у розмірі 1 000 000, 00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач стверджує, що втрачене немайнове право на оскарження ухвали господарського суду від 29 лютого 2012 року підлягає грошовому відшкодуванню в сумі, на яку воно було оцінено сторонами, а саме: 984 141, 62 дол. США, що за курсом НБУ станом на 23 жовтня 2018 року складає 27 635 095,27 грн. Крім того, на переконання позивача підлягають поверненню у його власність земельні ділянки: кадастровий номер 2122783200:03:036:0107, кадастровий номер 2122755500:01:016:1007 кадастровий номер 2122755500:01:014:1772, кадастровий номер 2122755500:01:016:1006 кадастровий номер 2122755500:01:014:1773, що до моменту відступлення на користь ПП "Інтеграл Інвестиції" належала йому на праві приватної власності та грошові кошти за відступлення яких йому не було сплачено. Разом з тим, позивач вважає, що наявні підстави для стягнення 1 134 604, 72 грн. 3 % річних за користування несплаченими грошовими коштами за відчуження земельних ділянок, суми 673 929,72 грн. витрат на оплату юристів та 1 000 000,00 грн. шкоди від втрат ділової репутації.

Водночас, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження порушення немайнових прав позивача, як і відсутні будь які докази оцінки таких прав в сумі визначеній позивачем.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 5 ГПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно із статтею 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення вищезазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту його порушеного права чи інтересу.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (аналогічна позиція викладена у постанові колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 11.02.2020 у справі № 922/1159/19).

Захист майнового чи немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

Ураховуючи зазначене, суд зазначає про відсутність підстав для стягнення суми 27 635 095,27 грн. та про недоведеність позивачем наявності в нього порушеного права, а умовою надання судового захисту особі є встановлені порушення її цивільного права або законного інтересу, що недоведено позивачем у справі та наведена обставина виключає можливість надання судового захисту та є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Відтак позовна вимога про стягнення суми 27 635 095,27 грн. задоволенню не підлягає.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення суми 715 946,38 грн. грошових коштів за відчуження земельних ділянок та суми 1 134 604, 72 грн. 3 % річних за користування несплаченими грошовими коштами по договорах купівлі продажу земельних ділянок.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, установленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні установлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як убачається із матеріалів справи 23 лютого 2012 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Інтеграл Інвестиції" укладено чотири договори купівлі продажу земельних ділянок: 1. договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,3840 га, кадастровий номер 2122755500:01:01б: 1007, місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 , вартість земельної ділянки: 136 204, 80 грн.; 2. договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,2600 га, кадастровий номер 2122755500:01:014:1772, місце розташування земельної ділянки: ур. "Магора", за адресою смт. Чинадієво, Мукачівський р-н., Закарпатської області., вартість земельної ділянки: 76 024, 00 грн.; 3. договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,3700 га, кадастровий номер 2122755500:01:016:1006, місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 , вартість земельної ділянки: 280 498, 00 грн.; договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,1170 га, кадастровий номер 2122755500:01:014:1773, місце розташування земельної ділянки: ур. "Магора", за адресою смт. Чинадієво, Мукачівський р-н., Закарпатської області., вартість земельної ділянки: 40 376, 70 грн.

При цьому Договорами купівлі продажу земельних ділянок визначено, що розрахунки за даними договорами проведено повністю до моменту нотаріального посвідчення даних договорів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/667/18 від 08 вересня 2020 року зазначено, що цей пункт договору в тій його частині, в якій він містить відомості про отримання покупцями грошей, суму цих грошових коштів та пропорції, в якій вони отримані кожним з продавців, є даними, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Отже, положення договору, які містять зазначені відомості, відповідають визначенню доказів, наведеному в частині першій статті 73 ГПК України, а тому вони є доказом. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 73 ГПК України вони є письмовим доказом.

Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що договір купівлі-продажу є консенсуальним договором. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Вислів у цій нормі "передає або зобов`язується передати", "приймає або зобов`язується прийняти" не означає, що договір купівлі-продажу може бути реальним або консенсуальним за вибором сторін, залежно від того, чи визначили сторони в договорі, що продавець передає майно, чи що він зобов`язується його передати. Натомість це означає, що договором може бути передбачено виконання зобов`язання, що виникає з договору купівлі-продажу, одночасно з укладенням договору або в майбутньому.

При цьому ані реальним, ані консенсуальним договором не передбачається виконання зобов`язання, що виникає з договору, в минулому.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Таким чином, положення договору про те, що сторона договору отримала належні їй платежі до підписання договору, свідчить про те, що сторони домовилися вважати сплату коштів, здійснену раніше за відсутності правових підстав, виконанням укладеного договору стороною, яка за цим договором мала сплатити гроші.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що включення у договір купівлі-продажу положення про одержання однією стороною від іншої грошових коштів, у тому числі до підписання договору, є звичайною діловою практикою, зокрема при укладенні договорів фізичними особами, і така практика не суперечила закону в правовідносинах, щодо яких виник спір.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним договорів купівлі-продажу та/або окремих положень цих договорів на час розгляду спору судом сторонами суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов укладення спірних договорів на час їх підписання та протягом виконання з боку сторін відсутні.

Суд звертає увагу сторін, що цивільне законодавство базується на принципі обов`язкового виконання сторонами зобов`язань за договором.

Ураховуючи вищенаведені умови договорів купівлі-продажу які підписані сторонами у добровільному порядку без заперечень та зауважень, умови яких застосовуються до відносин між ними, які виникли до їх укладення відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України, судом не встановлено підстав для задоволення позовної вимоги позивача про стягнення суми 715 946,38 грн. грошових коштів.

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, оскільки якщо порушення права продавця полягає в тому, що він не отримав грошових коштів від продавця, то способу захисту, який належним чином захистить саме це право, відповідає позовна вимога про стягнення неотриманих коштів, а не розірвання договору.

Оскільки позовна вимога про стягнення суми 715 946,38 грн. грошових коштів, задоволенню не підлягає, у задоволенні вимоги про стягнення суми 1 134 604, 72 грн. 3 % річних за користування несплаченими грошовими коштами також належить відмовити.

Щодо позовної вимоги про стягнення суми 673 929,72 грн. витрат на оплату юристів, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 цього ж Кодексу визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 ст.126 ГПК України).

В обґрунтування заявлених позовних вимог, в частині стягнення суми 673 929,72 грн. витрат на оплату юристів позивач вказує, що заявлена сума включає захист його інтересів у трьох справах загальною тривалістю 24 місяці.

Однак, зважаючи на зазначені приписи законодавства, суд констатує, що вирішення питання про стягнення вартості витрат на професійну правничу допомогу повинно розглядатися по кожній справі окремо.

З огляду на, що в даному випадку суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 673 929,72 грн.

Також, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення суми 1 000 000,00 грн. шкоди від втрати ділової репутації.

У ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема: …..4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 1 ст. 91, ст. 201 ЦК України передбачено, що юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя, честь, гідність і ділова репутація, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ділова репутація є сукупністю документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства.

Згідно із загальними підставами цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння моральної шкоди позивачеві необхідно встановити наявність усієї сукупності зазначених ознак складу цивільного правопорушення, тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.

Позивачем не доведено яке саме господарське правопорушення було допущено відповідачем, а судом не встановлено усіх елементів складу правопорушення (які позивач повинен довести), необхідних для стягнення шкоди у вигляді втрати ділової репутації.

Відтак у суду відсутні підстави для задоволення вказаної позовної вимоги.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до приватного підприємства Інтеграл Інвестиції, м. Львів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 173, 180, 231, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03.05.2024

Суддя О.Ф. Ремецькі