Рішення

від 30.04.2024 по справі 907/1100/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/1100/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

№907/1100/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСТОН", м. Ужгород

про стягнення суми 2 686,26 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 2 686,26 грн. з яких 2 490,36 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, відповідно до Договору № 22200294 від 01.01.2019 та 195,90 грн. втрат від інфляції посилаючись на порушення відповідачем умов договору та ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа № 907/1100/23, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 07.12.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 30.04.2024 р. відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСТОН", м. Ужгород (надійшло 22.03.2024 р. вх. №02.3.1-02/2295/24) про поновлення процесуального строку. За ініціативи суду поновлено процесуальний строк для подання відзиву. Прийнято відзив до розгляду та долучено його до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 30.04.2024 р. задоволено заяву про поновлення ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» строку для надання заяви про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у справі № 907/1100/23. Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", м. процесуальний строк для подання заяви про залучення третьої особи. Прийнято дану заяву до розгляду та долучено її до матеріалів справи. Відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» про залучення третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Вказує на те, що 10.12.2018р. ТОВ «Вастон» подано до ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» заяву - приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з 01 січня 2019 року на умовах комерційної пропозиції №1-УП із зазначеними персоніфікованими даними. З 01.01.2019р. ТОВ «Вастон» споживало електричну енергію, яка постачалася ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ».

Разом з тим, позивач стверджує, що Відповідач, у строк, визначений умовами Договору оплату рахунків не здійснює, внаслідок чого утворилась заборгованість за фактично спожиту активну електричну енергію за період липень - вересень 2022р. у розмірі 2 490,36 грн.

Водночас, з огляду на порушенням умов договору в частині проведення розрахунків, крім основної суми боргу, позивач здійснив нарахування суми 195,90 грн. втрат від інфляції.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАСТОН", м. Ужгород, згідно з відзивом на позовну заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що з березня 2022 року та по теперішній час Об`єкт споживання (ЕІС-код точки комерційного обліку №62Z3206866100430) не працює та не споживає електричну енергію, що виключає можливість існування боргу за електричну енергію у липні, серпні та вересні 2022 року. З огляду на, що вважає безпідставними твердження Позивача про споживання Позивачем у липні, серпні та вересні 2022 року електричної енергії та про існування боргу в розмірі 2490,36 грн., а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, звертає увагу на те, що посилання Позивача на Лист Полтаваобленерго №0433/7147 від 12.12.2022 року є безпідставними, оскільки він не містить відомостей про показники ЕІС-код точки комерційного обліку № 62Z3206866100430 станом на перше та останнє число календарних місяців (липня, серпня та вересня 2022 року), а тому такий доказ не є належним. Також у доданих до позову рахунках за липень, серпень та вересень 2022 року відсутні відомості про показники ЕІС-код точки комерційного обліку № 62Z3206866100430 станом на перше та останнє число кожного з календарних місяців, з врахуванням яких Позивач нараховує Відповідачу борг в загальному розмірі 2490,36 грн.

Вважає, що оскільки борг в розмірі 2490,36 грн. не підтверджений жодними доказами, то і нарахування 195,90 грн. інфляційних втрат є безпідставним.

Позивач у поданій відповіді на відзив, з доводами відповідача не погоджується. В обґрунтування чого вказує на те, що Відповідач з відповідними зверненнями щодо припинення дії відповідних договору до Позивача та оператора системи не звертався, акт виведення з експлуатації об`єкта нерухомості у зв`язку з його пошкодженням під час військових дій від 01.04.2022р. та заяв про розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг не надавав і такі докази не надано Відповідачем до матеріалів справи. Факт постачання електричної енергії ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» до об`єкту ТОВ «ВАСТОН» за ЕІС код 62Z3206866100430 за період липень - вересень 2022 підтверджується листом оператора системи розподілу -АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» від 12.12.2022р. №04-33/7147 на адвокатський запит.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

З 01.01.2019 р. ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» згідно ліцензії, виданої на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 575 від 26.06.2018 р., здійснює діяльність з постачання електричної енергії.

Відповідно до п. 2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

У відповідності до п. 4 постанови НКРЕКП «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» № 312 від 14.03.2018 р. договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу оператора системи розподілу (ОСР), та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Відповідно до п. 6 постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р., до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики.

Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Відповідно до п. 1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Згідно з п. 1.2.7 Правил постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

10.12.2018р. ТОВ «Вастон» подано до ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з 01 січня 2019 року на умовах комерційної пропозиції №1-УП із зазначеними персоніфікованими даними. Згідно з якою споживачу здійснювалось постачання електричної енергії за об`єктом 37043, с. Малютинці з ЕІС кодом точки комерційного обліку - 62Z3206866100430.

Відповідно до п. 2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у paзi її зміни (п. 5.7 договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.8 договору).

Відповідно до пункту 5.9 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок iз спеціальним режимом використання постачальника (далі спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується у пpaвi здійснювати оплату за цим договором через банківську систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений чинним законодавством cnoci6. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем протягом 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятій споживачем (п. 5.10 договору).

Невід`ємною частиною договору є додатки: заява-приєднання; комерційна пропозиція (п.15.9 договору).

У комерційній пропозиції № 1-УП, на умовах якої споживач приєднався до договору (Додаток № 2 до договору) визначено, що оплата електричної енергії здійснюється Споживачем на умові 100%-ї попередньої оплати замовленого обсягу споживання електричної енергії.

Розмір попередньої оплата визначається як вартість замовленого Споживачем обсягу споживання електричної енергії (але не менш ого, ніж фактично спожитий обсяг електричної енергії в аналогічному періоді минулого року) за ціною, що встановлена на наступний розрахунковий період. Попередня оплата здійснюється виключно на рахунок Постачальника із спеціальним режимом використання до 14:00 годин 25-го числа місяця, що перете розрахунковому періоду.

Щороку до 01 листопада. Споживач, надає Оператору систем та розподілу та Постачальнику в письмовій формі відомість про очікувані обсяги споживання електричної енергії на наступний календарний рік з розбивкою по місяцях та тарифних групах. Згідно з чинним законодавством, Постачальник закуповує електричну енергію на ринку електричної енергії виключно в обсягах, зазначених Споживачем в відомості проочікувані обсяги споживання електричної енергії. У разі не надання Споживачем відомості про очікувані обсяги споживання електричної енергії, Постачальник має право вважати дійсними обсяги споживання, які Споживач надав Постачальнику останніми, або фактично спожиті обсяги електричної енергії у аналогічному періоді минулого року, в залежності від того; який обсяг був більший.

Щомісячно; до 14-го числа (включно) місяця постачання, Споживач має право надати Постачальнику в письмовій формі відомості про скориговані обсяги споживання електричної енергії на поточний та наступний розрахунковий місяць з розбивкою за тарифними групами. Після надання скоригованих обсягів Споживач отримує скоригований рахунок на попередню оплату або самостійно розраховує вартість електричної енергії відповідно до умов даної комерційної пропозиції. Скориговані обсяги будуть враховуватись з 15-го чиста поточного місяця, в разі наявності достатніх коштів на особовому рахунку Споживача.

Постачальник до 12-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, оформлює рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію разом з Актом купівлі-продажу електричної енергії, та в цей же строк надає його Споживачу. Якщо Споживач не повернув підписаний Акт купівлі-продажу Постачальнику протягом 5-та робочих днів, або не надав повідомлення про наявність розбіжностей, такий Акт купівлі-продажу Вважається погоджений сторонами. Оплата рахунка за фактично спожиту електричну енергію має бути здійснена Споживачем протягом 5-ти робочих днів від дня його отримання. Датою оплати рахунка є дата, на яку були зараховані кошти на рахунок Постачальника із спеціальним режимом використаний.

В матеріалах справи містяться акти по Договору та рахунками на оплату з загальною сумою 2 490,36 грн. Вказані акти та рахунки направлялись відповідачу на поштову адресу.

В матеріалах справи наявна відповідь АТ "Полтаваобленерго" (вих.№04.33/7147 від 12.12.2022) на адвокатський запит Лоскот С.С., стосовно того, що постачальником електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю "ВАСТОН", м. Ужгород з ЕІС кодом точки комерційного обліку - 62Z3206866100430 в обсязі 595 кВт*г в період з липень по вересень 2022 року є ТОВ "Полтаваенергозбут".

Позивач стверджує, що Відповідач, у строк, визначений умовами Договору оплату рахунків не здійснює, внаслідок чого утворилась заборгованість за фактично спожиту активну електричну енергію за період липень - вересень 2022р. у розмірі 2 490,36 грн.

Водночас, з огляду на порушенням умов договору в частині проведення розрахунків, крім основної суми боргу, позивач здійснив нарахування суми 195,90 грн. втрат від інфляції.

Вказані обставини і стали приводом звернення позивача до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України (надалі також - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" (тут і надалі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Згідно з частиною п`ятою статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

За приписами статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії споживачу (п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами (ч. 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Згідно з абз. 14 п. 1.1.2. гл. 1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила) договором про постачання електричної енергії споживачу є домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

Відповідно до п.п. 3.1.1., 3.1.5. Правил постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії".

Електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному вебсайті, про що повідомити Регулятора (п. 3.1.5. Правил).

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції (п. 3.1.8. Правил).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, станом на день розгляду даного спору в суді його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України регламентовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Приписами п. 2 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Матеріалами справи встановлено, що 10.12.2018р. ТОВ «Вастон» подано до ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з 01 січня 2019 року на умовах комерційної пропозиції №1-УП із зазначеними персоніфікованими даними. Згідно з якою споживачу здійснювалось постачання електричної енергії за об`єктом 37043, с. Малютинці з ЕІС кодом точки комерційного обліку - 62Z3206866100430.

З огляду на положення ст.ст. 633, 634 ЦК та п.п. 3.1.7, 3.2.6 ПРРЕЕ, підписавши вказану заяву-приєднання (акцептувавши її), відповідач засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання до умов Договору.

Отже, з моменту акцептування вказаного Договору в установленому ПРРЕЕ порядку позивач та відповідач набули всіх прав та обов`язків за Договором про постачання електричної енергії споживачу і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинного законодавством України.

У комерційній пропозиції № 1-УП, на умовах якої споживач приєднався до договору (Додаток № 2 до договору) визначено, що оплата електричної енергії здійснюється Споживачем на умові 100%-ї попередньої оплати замовленого обсягу споживання електричної енергії.

Розмір попередньої оплата визначається як вартість замовленого Споживачем обсягу споживання електричної енергії (але не менш ого, ніж фактично спожитий обсяг електричної енергії в аналогічному періоді минулого року) за ціною, що встановлена на наступний розрахунковий період. Попередня оплата здійснюється виключно на рахунок Постачальника із спеціальним режимом використання до 14:00 годин 25-го числа місяця, що перете розрахунковому періоду.

Щороку до 01 листопада Споживач надає Оператору систем та розподілу та Постачальнику в письмовій формі відомість про очікувані обсяги споживання електричної енергії на наступний календарний рік з розбивкою по місяцях та тарифних групах. Згідно з чинним законодавством, Постачальник закуповує електричну енергію на ринку електричної енергії виключно в обсягах, зазначених Споживачем в відомості проочікувані обсяги споживання електричної енергії. У разі не надання Споживачем відомості про очікувані обсяги споживання електричної енергії, Постачальник має право вважати дійсними обсяги споживання, які Споживач надав Постачальнику останніми, або фактично спожиті обсяги електричної енергії у аналогічному періоді минулого року, в залежності від того; який обсяг був більший.

Щомісячно, до 14-го числа (включно) місяця постачання, Споживач має право надати Постачальнику в письмовій формі відомості про скориговані обсяги споживання електричної енергії на поточний та наступний розрахунковий місяць з розбивкою за тарифними групами. Після надання скоригованих обсягів Споживач отримує скоригований рахунок на попередню оплату або самостійно розраховує вартість електричної енергії відповідно до умов даної комерційної пропозиції. Скориговані обсяги будуть враховуватись з 15-го чиста поточного місяця, в разі наявності достатніх коштів на особовому рахунку Споживача.

Постачальник до 12-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, оформлює рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію разом з Актом купівлі-продажу електричної енергії, та в цей же строк надає його Споживачу. Якщо Споживач не повернув підписаний Акт купівлі-продажу Постачальнику протягом 5-та робочих днів, або не надав повідомлення про наявність розбіжностей, такий Акт купівлі-продажу Вважається погоджений сторонами. Оплата рахунка за фактично спожиту електричну енергію має бути здійснена Споживачем протягом 5-ти робочих днів від дня його отримання. Датою оплати рахунка є дата, на яку були зараховані кошти на рахунок Постачальника із спеціальним режимом використаний.

В матеріалах справи містяться акти по Договору та рахунками на оплату з загальною сумою 2 490,36 грн.

Вказані акти та рахунки направлялись відповідачу на поштову адресу. Відповідачем факт отримання вказаних рахунків та актів не спростовано та не заперечено.

Приписами ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що в силу зобов`язання кредитор вправі вимагати виконання обов`язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов`язань у відносинах, що виникли між сторонами.

Договори, укладені між сторонами, як цивільно-правові правочини, є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання з оплати повної вартості отриманого від постачальника товару належним чином не виконував, у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість за поставлений товар у період з липень - вересень 2022р. в розмірі 2 490,36 грн.

За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на час звернення із позовом та вирішення даного спору становить 2 490,36 грн, яка відповідачем належними та допустимими доказами не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як обґрунтовані та правомірні.

Доводи відповідача, щодо не споживання електричної енергії через виведення з експлуатації об`єкту, судом оцінюються критично та не приймаються до уваги, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів звернення відповідача щодо припинення дії договору, як і не містять будь яких доказів про повідомлення позивача про вказані обставини.

Щодо інших аргументів відповідача, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10 лютого 2010 року).

Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договорами. Порушення відповідачем свого зобов`язання, в частині проведення повної оплати за поставлений товар, надає позивачеві право на нарахування відповідачеві інфляційних втрат, відсотків річних та штрафних санкцій, передбачених умовами договору та законодавством.

З огляду на прострочення відповідачем строку оплати за товар, позивачем, заявлено позовні вимоги про стягнення 195,90 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Нарахування інфляційних втрат здійснюється окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з поданим позивачем розрахунком, за прострочення оплати відповідачем спожитої електричної енергії, позивачем в порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України по кожному рахунку окремо (виходячи з дати сплати рахунків) нараховано 195,90 грн. втрат від інфляції.

Здійснивши перевірку поданого позивачем розрахунку позовних вимог в цій частині, суд, з огляду на погоджені сторонами строки оплати рахунків, вважає правомірними, документально підтвердженими вимоги про стягнення з відповідача суми 195,90 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСТОН", м. Ужгород про стягнення суми 2 686,26 грн. підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Також, суд зауважує, що позивачем було сплачено суму судового збору у розмірі 2684,00 грн., що на 536,80 грн. більше визначеного законом, у зв`язку з чим, така сума сплачена надмірно у збільшеному розмірі та підлягає поверненню з Державного бюджету України за клопотанням позивача, у відповідності до ч.5 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73-79, 86, 129, 216, 222, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАСТОН" (88005, Закарпатська обл., місто Ужгород, проспект Свободи, будинок 52, код ЄДРПОУ 25392930) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (36022, м. Полтава, вул. Панянки, 65-Б, код ЄДРПОУ 42223804) суму 2 686,26 грн. грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят шість гривень 26 коп.) в т.ч. 2 490,36 грн. основного боргу та 195,90 грн. втрат від інфляції, а також суму 2 147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03.05.2024

Суддя О.Ф. Ремецькі