Рішення

від 03.05.2024 по справі 910/2173/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.05.2024Справа № 910/2173/24Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дари Літа", м. Київ

про стягнення 16 442,72 грн, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.02.2024 року Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дари Літа" (відповідач) суми заборгованості в розмірі 16 442,72 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань щодо відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, внутрішньобудинкових мереж та надання комунальних послуг у будинку №6 по вул. Пилипа Орлика у м. Києві , внаслідок чого у період з 01.01.2023 по 13.02.2024 виникла вказана заборгованість.

Згідно з п. 2 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 відкрито провадження у справі №910/2173/24 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлялась ухвала суду від 04.03.2024 року.

Відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600253330071 ухвалу суду від 04.03.2024 про відкриття провадження у справі не отримав, у зв`язку з чим конверт було повернуто до Господарського суду міста Києва.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення з відбитком календарного штемпелю про повернення поштового відправлення вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №910/2173/24 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи та у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, відзиву на позовну заяву до суду не подав, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 №1112 багатоквартирний житловий будинок №6 на вул. Пилипа Орлика в місті Києві , як об`єкт комунальної власності територіальної громади міста Києва, віднесено до сфери управління Печерської районної в м. Києві державної адміністрації.

Розпорядженням Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 20.09.2013 року №509 «Про перезакріплення майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації» проведено закріплення об`єктів житлового фонду разом з вбудованими нежилими приміщеннями з балансів комунальних підприємств по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Липкижитлосервіс», «Печерська брама», «Хрещатик» та «Печерськжитло» на баланс Комунального підприємства «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва», яке відповідно до розпорядження Печерської районної у місті Києві державної адміністрації № 48 від 28.01.2015 перейменовано в Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва».

Рішенням Київської міської ради від 09.10.2014 №270/270 «Про удосконалення структури житлово-комунальним господарством міста Києва» було створено КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» та передано на балансове утримання зазначений вище будинок.

Отже, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» є балансоутримувачем багатоквартирного житлового будинку №6 на вул. Пилипа Орлика в місті Києві .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно з 21.02.2013 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Дари Літа» на праві власності належать приміщення площею 332,9 кв.м., що розташовані в будинку №6 по вулиця Пилипа Орлика у м. Києві .

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач не оплатив надані позивачем у період з 01.01.2023 року по 13.02.2024 року експлуатаційні послуги, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 16 442,72 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

У ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 зазначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 спожива зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

У ч. 1 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 зазначено, що договір на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Так як вказаний багатоквартирний житловий будинок перебуває на обслуговуванні структурного підрозділу Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», то власникам приміщень у відповідності до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» необхідно укладати з балансоутримувачем - обслуговуючою організацією Договір про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території.

Основним видом діяльності Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» є комплексне обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно з ч. 2 ст. 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій був затверджений постановою КМУ від 20.05.2009 №529.

Судом встановлено, що публічний Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території був опублікований у газеті «Хрещатик» від 14.07.2015 №99 (4695) для приєднання нових споживачів до його умов відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В оголошенні, розміщеному позивачем у газеті «Хрещатик» від 14.07.2015 №99 (4695), було зазначено, що договір вважається акцептованим усіма споживачами, які у встановленому порядку не надали заперечення щодо умов цього договору.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду доказів висловлення ним заперечень щодо укладення договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, редакція якого була опублікована у газеті «Хрещатик» від 14.07.2015 №99 (4695), з огляду на що суд дійшов висновку про укладення між сторонами вказаного договору.

Крім того, 10.12.2017 набрав чинності новий Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017, пунктом 3-1 Перехідних та Прикінцевих положень якого встановлено, що договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, укладені до введення в дію норм цього Закону, що регулюють надання послуг з управління багатоквартирним будинком, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (у тому числі вивезення побутових відходів за наявності), до дати набрання чинності договорами про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладені за правилами, визначеними цим Законом.

У ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.08.2023 КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» направлено цінним листом з описом вкладення на адресу відповідача лист №432-2200 від 01.08.2023, яким відповідачу направлено проект договору про надання послуг (у трьох примірниках) з пропозиціє про укладання договору про надання послуг перелік послуг та їх вартість (додаток 1), структура, періодичність та строки надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (додаток 2).

Оскільки матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду доказів висловлення заперечень на укладення договору в редакції, надісланій позивачем, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про укладення між сторонами Договору №9Л про надання послуг від 25.07.2023 в редакції, запропонованій позивачем (з огляду на те, що відповідачем продовжував споживати послуги від позивача).

У п. 1.3 Договору №9Л про надання послуг від 25.07.2023 вказано, що розмір щомісячної плати за надані послуги становить 1 174,48 грн.

Згідно з п. 7.1 Договору №9Л про надання послуг від 25.07.2023 виконавець та замовник дійшли згоди, що відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови даного договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2023.

Судом встановлено, що за період з січня 2023 року по 13.02.2024 року позивачем нараховано відповідачу комунальні послуги (експлуатаційні послуги) на загальну суму 16 442,72 грн, що відображено в складених позивачем актах про надання послуг за спірний період, копії яких долучені позивачем до позовної заяви.

Згідно з п. 2.7. Договору №9Л про надання послуг від 25.07.2023 факт надання послуг підтверджується актом про надання послуг, який підписується замовником та виконавцем в кінці кожного календарного місяця.

Відповідно до п. 2.9. Договору №9Л про надання послуг від 25.07.2023 у випадку, якщо замовник не підписує акт протягом 5-ти днів з дня його отримання, при цьому, не надасть вмотивовану відмову від підписання та не повернув підписаний акт, послуги, надані за цим договором, вважаються наданими в повному обсязі та своєчасно.

Судом встановлено, що акти про надання послуг за спірний період були направлені відповідачу.

Так як матеріали справи не містять доказів надання відповідачем мотивованої відмови від підписання надісланих позивачем актів за спірний період, суд дійшов висновку, що надані позивачем у період з січня 2019 року по лютий 2024 року експлуатаційні послуги є наданими у повному обсязі на суму 16 442,72 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.6. Договору №9Л про надання послуг від 25.07.2023 власник нежитлового приміщення зобов`язується сплачувати вартість наданих послуг на підставі рахунків-фактур до 20 числа місяця, наступного за звітним, у безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 16 442,72 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Дари Літа» у сумі 16 442,72 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, або на підтвердження сплати існуючої перед позивачем заборгованості.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню та стягненню з відповідача суми заборгованості в розмірі 16 442,72 грн.

Судовий збір, у розмірі 3 028,00 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дари Літа» (ідентифікаційний код 25641042, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, буд. 6) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (ідентифікаційний код 35692211, місцезнаходження: 01021, м. Київ, пров. Івана Мар`яненка, 7) суму заборгованості в розмірі 16 442,72 грн (шістнадцять тисяч чотириста сорок дві гривни 72 копійки) та суму судового збору в розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. МОРОЗОВ