Рішення

від 10.04.2024 по справі 910/8635/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.04.2024Справа № 910/8635/18 (910/6080/21)

За позовом Приватного підприємства "Компанія Енерджи" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Бови Д.В.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Флама"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Акціонерного товариства "Укрзалізниця", Товариства з обмеженою відповідальність Фінансова компанія "Палата апеляційних уповноважених", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін ЛТД"

про витребування майна з чужого незаконного володіння

В межах справи № 910/8635/18

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гінкстон"

до Приватного підприємства "Компанія Енерджи"

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Позивач Бова Д.В.

Від відповідача не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/8635/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гінкстон" про банкрутство Приватного підприємства "Компанія Енерджи" на стадії процедури ліквідації, введеної постановою Господарського суду м. Києва від 22.01.2020.

14.04.2021 до Господарського суду м. Києва звернулось Приватне підприємство "Компанія Енерджи" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Бови Д.В. з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Флама" про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: срілочний перевод Р55№ 73 під`їзної залізничної колії - 15 м.п.; під`їзна залізнична колія - 160 м.п.; розвантажувально-навантажувальна естакада - 124 м.п. при станції Васильків-1 регіональної філії "Південно-західна залізниця", яка знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 172.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи № 910/8635/18 про банкрутство Приватного підприємства "Компанія Енерджи". Залучено Акціонерне товариство "Укрзалізниця" та Акціонерне товариство "ОТП Банк" до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Підготовче засідання призначено на 02.06.2021.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.06.2021 розгляд справи відкладено на 14.07.2021.

05.07.2021 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив на позовну заяву.

08.07.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява третьої особи про надання для долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 21.04.2021.

09.07.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про продовження строку надання відповіді на відзив, продовження строків підготовчого засідання та відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 14.07.2021 оголошено перерву до 16.08.2021.

16.08.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про проведення почеркознавчої експертизи.

У судовому засіданні 16.08.2021 оголошено перерву до 25.08.2021.

25.08.2021 до Господарського суду м. Києва надійшли заперечення відповідача на клопотання позивача про проведення почеркознавчої експертизи.

Також 25.08.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про витребування документів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.08.2021 задоволено клопотання відповідача про витребування доказів та відкладено розгляд справи на 15.09.2021.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.09.2021 задоволено клопотання позивача та призначено у справі № 910/8635/18(910/6080/21) судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Провадження у справі зупинено на час проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Флама" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.09.2021 у справі № 910/8635/18(910/6080/21) залишено без змін.

Матеріали справи № 910/8635/18(910/6080/21) направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення судової почеркознавчої експертизи.

26.04.2022 матеріали справи № 910/8635/18(910/6080/21) повернулись до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.05.2022 поновлено провадження у справі № 910/8635/18(910/6080/21), задоволено клопотання судового експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України про надання додаткових матеріалів та зупинено провадження на час проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

21.06.2022 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про витребування документів.

27.06.2022 до Господарського суду м. Києва надійшло доповнення позивача до клопотання про витребування документів. У поданому клопотанні позивач у тому числі просив суд викликати у судове засідання ОСОБА_1 для відібрання експериментальних зразків підписів, виконаних на п`яти аркушах паперу білого кольору формату А5, таким самим пишучим приладом, що й об`єкти дослідження.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.07.2022 поновлено провадження у справі № 910/8635/18(910/6080/21) та розгляд заяви призначено на 31.08.2022.

У судовому засіданні 31.08.2022 судом було відібрано експериментальні зразки підпису ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.08.2022 задоволено клопотання позивача про витребування доказів та відкладено розгляд справи на 10.10.2022.

Судове засідання 10.10.2022 не відбулось.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.10.2022 розгляд справи призначено на 19.10.2022.

19.10.2022 до Господарського суду м. Києва надійшла заява відповідача про застосування строків позовної давності.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.10.2022 розгляд справи відкладено на 12.12.2022.

12.12.2022 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.12.2022 розгляд справи відкладено на 16.01.2023.

22.12.2022 до о Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.01.2023 задоволено клопотання позивача про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.01.2023 розгляд справи відкладено на 20.02.2023.

20.02.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.02.2023 розгляд справи відкласти на 20.03.2023.

Судове засідання 20.03.2023 не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.03.2022 розгляд справи призначено на 05.04.2023.

04.04.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коліжук О.О. про відкликання ухвали Господарського суду м. Києва від 16.01.2023 з примусового виконання.

05.04.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У судовому засіданні 05.04.2023 оголошено перерву до 12.04.2023.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.04.2023 задоволено клопотання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коліжук О.О. про відкликання ухвали Господарського суду м. Києва від 16.01.2023 з примусового виконання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.04.2023 задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін ЛТД" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

08.05.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла відповідь позивача на відзив відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.05.2023 розгляд справи відкладено на 05.06.2023.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено позов Приватного підприємства "Компанія Енерджи" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Бови Д.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Флама" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Акціонерного товариства "Укрзалізниця", Акціонерного товариства "ОТП Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін ЛТД" про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах справи № 910/8635/18 про банкрутство Приватного підприємства "Компанія Енерджи" до судового розгляду по суті на 24.07.2023.

У судовому засіданні 24.07.2023 було оголошено перерву до 07.08.2023.

У судовому засіданні 07.08.2023 було оголошено перерву до 11.09.2023.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.09.2023 розгляд справи відкладено на 02.10.2023.

Судове засідання 02.10.2023 не відбудеться, у зв`язку із відпусткою судді Чеберяка П.П.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.09.2023 розгляд справи призначено на 01.11.2023.

28.11.2023 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальність Фінансова компанія "Палата апеляційних уповноважених" про заміну сторони правонаступником.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.11.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальність Фінансова компанія "Палата апеляційних уповноважених" про заміну сторони правонаступником та відкладено розгляд справи на 15.01.2024.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.01.2024 розгляд справи призначено на 05.02.2024.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.02.2024 розгляд справи відкладено на 13.03.2024.

Судове засідання 13.03.2024 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Чеберяка П.П. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.03.2024 судове засідання призначено на 10.04.2024.

У судовому засіданні 10.04.2024 позивач надав пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

В ході проведення ліквідаційної процедури ПП "Компанія Енерджи" на підставі відомостей АТ «Укрзалізниця», наведених у листі від 30.03.2021 за вих. № НЗ-1-09/2163 на запит ліквідатора, останньому стало відомо, що 18.08.2020 між ТОВ «Фірма «Рубін ЛТД» та ТОВ «Флама» укладено договір купівлі-продажу майна, а саме майна - під`їзний залізничний шлях довжиною 132,7 м зі стрілочним переводом та погрузочно-розгрузочним місцем, який посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Коліжук О.О.

В подальшому між ТОВ «Флама» та ТОВ «Крістал Бетта Груп» укладено договір оренди під`їзної колії, що належить ТОВ «Флама» на праві приватної власності на строк до 31.12.2021.

06.11.2020 на підставі вище викладених договорів між ТОВ «Крістал Бетта Груп» та АТ «Українська залізниця» укладено договір про подачу та збирання вагонів.

За твердженнями позивача, вказаними вище особами здійснюється безпідставне користування майном ПП «Компанія Енерджи», виходячи з наступного.

25 травня 2010 року між ПП «Компанія Енерджи» та ТОВ «Ф`южин Консалтинг» укладено договір купівлі-продажу № 25/05-10 стрілочного перевод Р55 № 73 та частини під`їзної залізничної колії. Предметом даного договору є:

- стрілочний перевод Р55№ 73 під`їзної залізничної колії - 15м.п;

- під`їздна залізнична колія - 160 м.п.;

- розвантажувально-навантажувальна естакада - 124 м.п.,

місцезнаходження: Київська область, Васильківський р-н, смт. Калинівка, вул. Залізнична 172.

16.05.2017 між ПП «Компанія Енреджи» та АТ «ОТП Банк» було укладено кредитний договір, в забезпечення виконання за яким зазначене майно, а саме під`їзний залізничний шлях 160 п.м. із стрілочним переводом 14 п.м. з підвищеною навантажуючою естакадою 124 п.м., передано в заставу банку за договором застави (іпотеки) № PL 127/28-2, що підтверджується витягами з реєстру обтяжень рухомого майна.

Окрім того, як вбачається з відповіді АТ «Укрзалізниця» на адвоканський запит № ц-2-988/989-21 від 25.02. 2021, з 04.06.2013 року між ПП «Компанія Енерджи» та АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Південо-західна залізниця» був укладений договір про подачу та збирання вагонів при станції примикання Васильків -1, який діяв протягом 5 років.

01.08.2018 ухвалою Господарського суду м. Києва порушено провадження у справі 910/8635/18 про банкрутство ПП «Компанія Енерджи» введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

В період процедури банкрутства, яка триває по даний час, майно ПП «Компанія Енерджи» не відчужувалось ні розпорядником майна ні ліквідатором.

Постановою Господарського суду м. Києва від 22.01.2020 у справі № 910/8635/18 ПП «Компанія Енерджи» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Пісну Д.В.

Після отримання згоди забезпеченого кредитора АТ «ОТП Банк» ліквідатором було розпочато продаж майна ПП «Компанія Енреджи» у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

В ході проведення дій з підготовки до продажу майна банкрута ліквідатору стало відомо, що стрілочний перевод Р55 № 73 під`їзної залізничної колії -15 м.п; під`їздна залізнична колія -160 м.п.; розвантажувально- навантажувальна естакада -124 м.п. перебувать у користуванні ТОВ «Флама».

З огляду на те, що ТОВ «Флама» користується майном ПП «Компанія Енерджи» без будь-яких належних правових підстав, оскільки дане майно боржником не відчужувалось, ліквідатор звернуся до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у ній, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18 ).

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені у статті 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Так, у постанові від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. При цьому зазначені норми є загальними, стосуються майна в цілому, тобто регулюють правовідносини щодо і рухомого, і нерухомого майна.

Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша-третя статті 388 Цивільного кодексу України) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна у власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів (постанова Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 911/3034/15 (911/3692/20).

Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).

Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає законність і добросовісність такого набуття.

Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.

Недобросовісний набувач навпаки на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права.

Від недобросовісного набувача майно може бути витребувано в будь-якому випадку. Від добросовісного - лише в передбачених законом випадках, а саме відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України.

Володілець визнається добросовісним, якщо здобуваючи річ, він не знав і не повинен був знати про те, що відчужувач речі не має права на її відчуження. З огляду на приписи частини п`ятої статті 12 Цивільного кодексу України, добросовісність набувача майна презюмується. У випадку, якщо володілець речі знав чи повинен був знати, що здобуває річ в особи, яка не мала права на її відчуження, він вважається недобросовісним. Для визнання набувача недобросовісним потрібне встановлення наміру чи грубої необережності, що встановлюється, виходячи із презумпції добросовісності набувача (постанова Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 911/3312/17).

В матеріалах справи наявний відзив відповідача до якого долучено ряд документів, зокрема копії:

- договору купівлі-продажу майна № 14(09)-М від 04.09.2009, який укладено між ТОВ «Фірма «Рубін ЛТД» та ПП «Торгівельна компанія Енергія» згідно якого на користь ТОВ «Фірма «Рубін ЛТД» було реалізовано: скаржину резурвуар для води, трасформаторну підстанцію ТП 10/0-120 № 589; автомобільну вісову вантажопідйомністю 90 тон, під`їздний залізничний шлях довжиною 132,7м із стрілочним переводом та прогрузочно-розгрузочним місцем;

- договіру купівлі- продажу майна № 331 від 18.08.2020, який укладено між ТОВ «Фірма Рубін ЛТД» та ТОВ «Флама» згідно якого на користь ТОВ «Флама» було відчужено під`їздний залізничний колію довжиною 132,7 метри із стрілочним переводом та вантажно- розвантажувальним місцем.

Як стверджує відповідач у відзиві, він є дійсним власником майна, так як договір, що укладений між ТОВ «Фірма «Рубін ЛТД» та ПП «ТК «Енергія», є дійсним та чиним, судом недійним не визнався, у зв`язку з чим ТОВ «Флама» як наступний власник є єдиним діючим добросовісним власником майна.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 26.08.2010 у справі № 2-5591/2010, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 12.10.2010, за ПП «Компанія Енерджи» визнано право власності на будівлю офісне виробничо-складське приміщення загальною площею 1691,5 кв.м. під`їздний залізничний шлях загальною площею 30 п.м.

В подальшому ПП «Компанія Енерджи» було зареєстровано право власності на комплекс за адресою Київська область, Васильківський р-н., смт. Калинівка, вул. Залізнична 172, дата реєстрації 25.10.2010.

В той же час, в матеріалах справи міститься копія договору від 04.09.2009, укладеного між ПП «ТК «Енергія» та ТОВ «Рубін ЛТД» згідно умов якого останнє набуло право власності на майно, яке є предметом спору.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ «Рубін ЛТД» здійснювало будь-які дії щодо оскарження права власності на вказане майно ПП «Компанія Енерджи», яке виникло на підставі рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 26.08.2010 у справі № 2-5591/2010.

В свою чергу, матеріали справи містять докази того, що ПП «Компанія Енерджи» з моменту отримання у власність майна за рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 26.08.2010 у справі № 2-5591/2010, було здійснено наступні заходити:

зареєстровано право власності на комплекс будівель та споруд, що підтверджується витягом про державну реєстрацію будівель прав від 25.10.2010;

у 2012 році було укладено договір оренди земельної ділянки з Калинівською селищною радою Васильківського району від 27.03.2012 кадастровий номер 3221455800:07:003:0037;

у 2012 році складено технічний паспорт під`їзної залізничної колії при станції Васильків Південно - західної залізниці, що належить ПП «Компанія Енерджи» загальна протяжність якої складає 160, 00 м. та примикає стрілочним переводом № 73 до п/колії 16 станція Васильків - 1;

укладено договір про подачу та збирання вагонів з Держаною Територіально- галузевим об`єднанням «Південно західна залізниця» від 04.06.2013 № 2930;

передано під`їзний залізничний шлях в заставу за договором застави рухомого майна № 2016-ЗРМ від 17.10.2014, укладеного з ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк»;

передано в заставу за договором застави(іпотеки) № PL7-125/28-2 від 16.05.2017, укладеного з АТ «ОТП Банк»;

01.03.2018 між ПАТ «Укрзалізниця» та ПП «Компанія Енерджи» укладено договір № 12123/ЦТЛ- 2018 про надання послуг, предметом якого було перевезення вантажів та надання вантажних вагонів для перевезення вантажів.

В свою чергу, як вбачається з тексту рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 26.08.2010 у справі № 2-5591/2010, 16.03.2009 між ПП "ТК Енергія" та ПП "Компанія Енерджи" було укладено договір про спільну участь у будівництві. За умовами вказаного договору сторони домовилися за рахунок спільних коштів та зусиль здійснити будівництво адміністративно-складського приміщення з ваговою та естакадою, будівлі складу, будівлі-виробничо-складських приміщень на земельній ділянці, яка знаходиться в смт. Калинівка по вул. Залізничній 170.

Крім того, за умовами даного договору передбачено, що після закінчення будівництва за результатами виконання даного договору сторони домовилися, що Приватне підприємство "Компанія Енерджи" отримує прибуток у вигляді набуття права власності на будівлю адміністративно-складських приміщень, під`їзний з/д шлях площею 30 кв.м, технологічну площадку площею 8030 кв.м. за адресою смт. Калинівка, вул. Залізнична 172.

В той час, як до ПП "ТК "Енергія" переходить право власності на офісно - складське приміщення з вагою - 90т, загальною площею 259,3 кв.м., з підвищеною естакадою 161,8 м. h -2,5 мб огорожа, під`їзний ж/д шлях 52.2. П.М.; складна бетонно-плитова технологічна площадка, площею 20 000, 00 кв.м., склад загальною площею 12.4.кв.м, пожежний резервуар, що розташовано за адресою смт. Калинівка, вул. Залізнична 170.

Таким чином, за переконанням позивача, ПП "ТК "Енергія" не могло укласти договір купівлі-продажу майна № 14(09) - М від 04.08.2009, з ТОВ Фірма "Рубін ЛТД", так як на даний час майно, яке передавалося за даним договором було задіяне в будівництві на підставі договору про спільну діяльність між ПП "ТК "Енергія" та ПП "Компанія Енерджи".

Згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ПП "ТК "Енергія" ліквідовано на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 22.12.2016 у справі № 50/319-б.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії договору купівлі-продажу № 14(09) - М від 04.08.2009, укладеного між ТОВ Фірма "Рубін ЛТД" та ПП "ТК "Енергія", останній від імені ПП "ТК "Енергія" підписаний директором ОСОБА_1 .

Позивач звернувся з листом до ОСОБА_1 , щодо надання інформації, чи підписував він договір купівлі-продажу № 14(09)-М від 04.08.2009, чи отримувало ПП "ТК "Енергія" кошти за даним договором.

В відповідь на даний лист позивачем отримано нотаріально завірену заяву свідка ОСОБА_1 згідно якої остатній зазначає, що договір купівлі-продажу майна № 14(09) - М від 04.08.2009, перебуваючи на посаді керівника ПП "ТК "Енергія", з ТОВ "Фірма "Рубін ЛТД" не підписував, жодних коштів від даного підприємства, підприємство не отримувало.

Таким чином, за твердженнями позивача, вказані вище обставини свідчать, що договір купівлі-продажу № 14(09)-М від 04.08.2009, який укладено між ПП "ТК "Енергія" та ТОВ "Рубін ЛТД", від імені ПП "ТК "Енергія" було підписано невідомими особами.

Зважаючи на викладені обставини, позивач звернувся до суду з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи, яке ухвалою суду від 15.09.2021, було задоволено та призначено у справі судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлено наступні питання:

- чи виконано підпис у договір купівлі-продажу майна № 14(09)-М від 04.08.2009 року який укладено між ПП "ТК "Енергія" та ТОВ "Фірма "Рубін ЛТД" у розділі "Банківські реквізити та адреси сторін "у графі Директор "ОСОБА_1" ОСОБА_1 ?

- чи виконано підпис в акті приймання-передачі майна до договору купівлі-продажу майна № 14(09)-М від 04.08.2009 року який укладено між ПП "ТК "Енергія" та ТОВ "Фірма "Рубін ЛТД" у розділі "Продавець. Покупець "у графі Директор "_ОСОБА_1" ОСОБА_1 ?

Проведення судової експертизи у встановлений законом строк доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Крім того, ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.08.2022 задоволено клопотання ліквідатора ПП «Компанія Енерджи» та витребувано в ТОВ «Флама», приватного нотаріуса Коліжук О.О. та ПП «Фірма «Рубін ЛТД» оригінал договору купівлі-продажу майна № 14(09)-М від 04.08.2009, який укладено між ПП «ТК «Енергія» та ПП «Фірма «Рубін ЛТД», а також акту приймання-передачі майна за вказаним договором.

На виконання вимог даної ухвали приватним нотаріусом Коліжук О.О. було надано пояснення, що оригінал договору купівлі-продажу № 14(09)-М від 04.09.2009 не був збережений у нотаріуса.

В свою чергу, відповідно до п. 3 Глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 року № 296/5, документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. У разі коли державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та об`єкт нерухомого майна проведено без видачі документа, що посвідчує таке право або у зв`язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

З врахування зазначеного, враховуючи, що в порушення вимог ухвал суду про витребування оригіналів договору купівлі-продажу майна № 14(09)-М від 04.08.2009, який укладено між ПП «ТК «Енергія» та ПП «Фірма «Рубін ЛТД», а також акту приймання-передачі майна за договором, вказані оригінали документів в розпорядження судовому експерту надані не були, відповідно почеркознавча експертиза проведена не була.

За приписами ч. 4 ст. 102 ГПК України у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.

Оскільки учасники провадження у справі ухиляються від надання оригіналу договору купівлі-продажу майна № 14(09)-М від 04.08.2009 та акту приймання-передачі до нього, відповідно суд позбавлений можливості встановити факт укладення даних правочинів, а відтак неможливою є також перевірка судом тверджень відповідача про виникнення в нього права власності на спірне майно, право власності за яким на підставі рішення суду було визнане за позивачем.

Підсумовуючи викладені обставини справи, враховуючи, що оригінали витребуваних судом документів учасниками провадження надані не були, що, в свою чергу, зумовило неможливість проведення призначеної у справі почеркознавчої експертизи, враховуючи наявність в матеріалах справи нотаріально-посвідченої заяви свідка ОСОБА_1 у якій останній повідомив, що перебуваючи на посаді керівника ПП "ТК "Енергія" договір купівлі-продажу майна № 14(09) - М від 04.08.2009 з ТОВ "Фірма "Рубін ЛТД" він не підписував, жодних коштів від даного підприємства, підприємство не отримувало, суд доходить до висновку, що вказаний договір укладений не був.

В свою чергу, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували волю власника майна, яке є предметом спору, на його відчуження.

Воля власника майна - боржника вже при відкритті справи про банкрутство обмежується як у силу закону, так і шляхом призначення спеціального суб`єкта - арбітражного керуючого. Обмеження правосуб`єктності у цьому випадку відбувається на підставі прямих, імперативних законодавчих приписів, що пов`язується з особливими завданнями та цілями правового регулювання відносин банкрутства (неспроможності), що виходять з інтересів підтримки усталеного господарського обігу, недопуску серйозних економічних потрясінь, з необхідності захисту інтересів не тільки боржника, а й осіб, пов`язаних із ним.

З огляду на наведені обставини, суд приймає до уваги доводи ліквідатора позивача, що спрямовані на доведення обставин відсутності волі власника на відчуження спірного майна.

У зв`язку зі встановленням відсутності волевиявлення та необхідного вираження волі позивача - власника спірного майна доведеним є факт належності права власності позивачу та вибуття спірного майна з його володіння у протиправний спосіб.

Доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджується, що спірне майно вибуло з володіння позивача не з його волі.

Отже, власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку щодо наявності порушених прав боржника та правових підстав для звернення ліквідатора боржника до суду з позовом про витребування майна у відповідача.

В свою чергу відповідачем у відзиві на позов, заявлено вимогу про застосування строку позовної давності.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України ).

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Суд зауважує, що загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України ).

До позовних вимог про визнання недійсними договорів та витребування майна на підставі статей 203, 215, 387, 388 ЦК України застосовується загальна позовна давність у три роки. Така правова позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17.10.2018 у справі № 362/44/17, від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц, від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, від 05.12.2018 у справі № 522/2201/15-ц та відображена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 911/926/17, від 23.01.2019 у справі № 916/2130/15, від 23.01.2019 у справі № 910/2868/16.

У постанові від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09 судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду дійшла висновків, що для суб`єкта підприємницької діяльності, як сторони правочину (договору), днем початку перебігу позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Така ж правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 07.02.2019 у справі № 910/2966/18, від 21.07.2021 у справі № 910/8137/19 (910/13186/20).

У постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 10/5026/995/2012 сформовано висновок про те, що у разі пред`явлення позову у межах справи про банкрутство як особою, право якої порушене (боржником), так і в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою (арбітражним керуючим) перебіг позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила; оскільки в протилежному випадку має місце безпідставне наділення арбітражного керуючого як особи, що у справі про банкрутство діє від імені боржника, особливим статусом з наданням тим самим боржнику як носію права у спорі не передбаченої нормами закону переваги перед іншими учасниками цього спору у захисті своїх прав та інтересів, зокрема, обмежує протилежну сторону спору у захисті своїх прав та інтересів щодо предмета спору, і, відповідно, ставить її у нерівне становище перед суб`єктом звернення - боржником/арбітражним керуючим.

Враховуючи, що ані Закон про банкрутство (положення якого втратили чинність), ані чинний Кодекс України з процедур банкрутства не встановлюють спеціальних норм про позовну давність (у тому числі щодо звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсними правочинів, укладених боржником), Верховний Суд акцентував, що при визначенні початку перебігу позовної давності у спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого не допускається врахування як обставин (дати) порушення провадження у справі про банкрутство, так і дати призначення (заміни кандидатури) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Отже, до цих правовідносин застосовуються загальні положення стосовно позовної давності. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21.07.2021 у справі № 910/8137/19 (910/13186/20), від 30.04.2020 у справі № 5023/5847/11.

Визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права (постанова Верховного Суду України від 27.05.2014 у справі № 5011-32/13806-2012).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.11.2019 у справі № 914/3224/16 вказано, що відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а не від дня, коли власник майна, яке перебуває у володінні іншої особи, дізнався чи міг дізнатися про кожного нового набувача цього майна.

Також слід відзначити, що порушення права та підтвердження такого порушення судовим рішенням не є тотожними поняттями. Закон не пов`язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням.

Отже, враховуючи вищенаведене, початок перебігу строку позовної давності, у даному випадку, належить обчислювати саме від дня коли позивач довідався або міг довідатись про вибуття спірного майна з його володіння.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає обґрунтованими та доведеними твердження позивача щодо того, що про вибуття спірного майна з володіння власника ПП "Компанія Енерджи" в особі ліквідатора стало відомо з листа регіональної філії АТ «Укрзалізниця» від 30.03.2021 за вих. № НЗ-1-09/2163 наданого на запит ліквідатора до якого було долучено копію договору на поставку та збирання вагонів, який був укладений між АТ «Укрзалізниця» та ТОВ «Крістал Бетта Груп» № 3621 від 06.11.2022.

Таким чином, строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом позивачем не пропущено.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Отже, зважаючи на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Флама" (02132, м. Київ, вул. Зарічна, буд. 1-Б, прим. 236; ідентифікаційний код 37074680) на користь Приватного підприємства "Компанія Енерджи" (02260, м. Київ, пр-т. Визволителів, 3; ідентифікаційний код 36602036) срілочний перевод Р55№ 73 під`їзної залізничної колії - 15 м.п.; під`їзну залізничну колію - 160 м.п.; розвантажувально-навантажувальну естакаду - 124 м.п. при станції Васильків-1 регіональної філії "Південно-західна залізниця", яка знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 172.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Флама" (02132, м. Київ, вул. Зарічна, буд. 1-Б, прим. 236; ідентифікаційний код 37074680) на користь Приватного підприємства "Компанія Енерджи" (02260, м. Київ, пр-т. Визволителів, 3; ідентифікаційний код 36602036) 4 540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити сторонам, ліквідатору та кредиторам боржника.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.04.2024.

Суддя П.П. Чеберяк