Рішення

від 03.05.2024 по справі 915/1622/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

==================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2024 року Справа № 915/1622/23

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Давченко Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами, господарську справу № 915/1622/23

за позовом Акціонерного товариства КРЕДОБАНК (вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026)

до Товариства з обмеженою відповідальністю БІО ФЕРМА КЛИМЕНТАЛЬ (вул. 8 Березня, 34А, м. Миколаїв, 54029)

про стягнення грошових коштів у сумі 226582,58 грн

встановив:

Акціонерне товариство КРЕДОБАНК (далі АТ КРЕДОБАНК) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою вих. №85-031023/23 від 03.10.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю БІО ФЕРМА КЛИМЕНТАЛЬ (даті ТОВ БІО ФЕРМА КЛИМЕНТАЛЬ) заборгованості у розмірі 226582,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору про надання фінансового лізингу № Л189/02/0518 від 17.05.2018, а саме, зобов`язань щодо своєчасного і в повному обсязі повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у спірній сумі.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.10.2023, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 23.10.2023 доставлена сторонам до Електронних кабінетів в системі ЄСІТС (а.с. 48-50).

За такого, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі щодо відкриття провадження у справі.

Відповідач правом на подання відзиву на позов у визначений судом строк не скористався, жодних заперечень проти позову не надав.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до статті 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою суду від 25.12.2023, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України.

Згідно із ч. 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Ураховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Суд також вважає необхідним зазначити про те, що розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

17.05.2018 між АТ КРЕДОБАНК (далі позивач, Лізингодавець) та ТОВ БІО ФЕРМА КЛИМЕНТАЛЬ (далі відповідач, Лізингоодержувач) було укладено Договір № Л189/02/0518 про фінансовий лізинг (далі Договір), за яким Лізингодавець зобов`язується набути на підставі Договору купівлі продажу (поставки) (надалі Договір купівлі продажу) у власність об`єктЛізингу у продавця (постачальника) відповідно встановлених Лізингоодержувачем спеціфікацій (додаток 2 до цього Договору) та умов і передати його у користування Лізингоодержувачу на визначений строк за встановлену плату (лізингові платежі) у розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором та Додатковими договорами до цього Договору, а Лізингоодержувач зобов`язується сплачувати встановлену плату (лізингові платежі), а також інші платежі, передбачені цим Договором та Додатковими угодами (п.1.1)

Сторони дійшли згоди про те, що взаємні права, обов`язки та інші умови фінансового лізингу визначаються у додатку №1 Загальних умовах фінансового лізингу, які є невід`ємною частиною цього Договору. Ці загальні умови фінансового лізингу (надалі разом із Договором про фінансовий лізинг, усіма додатками до нього спільно іменуються як Договір), а також Графік лізингових платежів як додаток до Договору (додаток №4 до цього Договору), що є невід`ємною його частиною, та інші додатки, що є невід`ємними його частинами, являють собою угоду між сторонами щодо придбання об`єкту лізингу ПАТ КРЕДОБАНК та його передання Лізингоодержувачу згідно з положеннями Закону України Про фінансовий лізинг, а також іншими чинними положеннями українського законодавства.

Згідно п.2.1 Договору, придбання Лізингодавцем об`єкту лізингу та передання його Лізингоодержувачу здійснюється на наступних умовах:

- Об`єкт лізингу: Сільськогосподарська/Спеціальна техніка: марка «Титан» АСУ, модель ОПК 3000-24, тип об`єкту лізингу обприскувач, рік випуску 2018 (новий);

- Умови лізингу: вартість об`єкту лізингу 482600,00 грн., авансовий платіж 149606,00 грн., строк лізингу до 60 місяців, обсяг фінансування 332994,00 грн; періодичний лізинговий платіж розмір та кількість лізингових платежів визначається Графіком лізингових платежів; первинна процентна ставка 15,90 % річних; період дії Змінюваної процентної ставки 3 календарних місяці; Перебіг першого періоду дії ставки починається з дня укладення договору та завершується зі спливом 36 повних календарних місяців від місяця укладення Договору;

Маржа 4,5%; адміністративна комісія- 1,50%; комісія за управління 0,10% включаючи ПДВ; та ін.

Згідно п.2.2 Договору, Авансовий платіж, періодичні лізингові платежі, проценти, комісії, інші лізингові платежі підлягають сплаті у відповідності до умов Договору, Графіку лізингових платежів.

Відповідно до п.2.3 Договору, у випадку зміни вартості об`єкту лізингу на момент остаточного розрахунку з Продавцем згідно Договору купівлі продажу № К189/02/0518 від 17.05.2018, вся сума, на яку була збільшена купівельна вартість об`єкта лізингу понад первинну купівельну вартість, погоджену сторонами , автоматично включається в авансовий платіж, збільшуючи його розмір.

За п. 2.4 сторони погодили, що у разі зміни вартості об`єкту лізингу на момент остаточного розрахунку з Продавцем згідно Договору купівлі продажу купівельна вартість об`єкта лізингу стає меншою, відбувається коригування лізингових платежів.

На основі таких змін Лізингодавець формує новий Графік лізингових платежів який приймається Лізинговодержувачем у безспірному порядку.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що Лізингоодержувач щомісяця повинен здійснювати на користь АТ «КРЕДОБАНК» періодичні лізингові платежі відповідно до Графіка лізингових платежів (Додаток 4 до Договору лізингу).

Відповідно до п 12.1. Додатку 1 «Загальні умови фінансового лізингу» до Договору лізингу (надалі - Загальні умови фінансового лізингу) строк лізингу визначається у Договорі лізингу та графіку лізингових платежів. Строк лізингу починається з дати підписання Лізингоодержувачем акту приймання-передачі об`єкта лізингу, (п. 12.2. Загальні умови фінансового лізингу).

Додатком №4 до договору сторони погодили «Графік лізингових платежів», який складається із 40 періодичних лізингових платежів з кінцевою датою платежу - 01 жовтня 2021 року.

Відповідно до п. 6.1. Загальних умов фінансового лізингу Лізингоодержувач сплачує Лізингодавціо лізингові платежі відповідно до договору лізингу та Графіку лізингових платежів, визначених у додатку №4 до договору лізингу, який с його невід`ємною частиною. Лізингові платежі складаються з періодичних лізингових платежів, кожен з яких включає: суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості об`єкта лізингу; проценти, комісії та інші платежі передбачені Договором лізингу. Згідно з п, 6.5. Загальних умов фінансового лізингу кожний періодичний лізинговий платіж Лізингоодержувач зобов`язаний сплачувати не пізніше дати, вказаної в додатку №4 до договору.

У відповідності до п.6.4 Загальних умов фінансового лізингу, у графіку лізингових платежів відображаються лізингові платежі з урахуванням процентів/процентної ставки за отримання та використання об`єкта лізингу, розмір яких (якої) узгоджений сторонами в Договорі.

Відповідно до п.6.5 Загальних умов фінансового лізингу, лізингові платежі перераховуються Лізингоодержувачем на рахунок, зазначений в Договорі не пізніше дати, вказаної у Графіку лізингових платежів. При цьому, сторони дійшли згоди, що номер рахунку, на який Лізингоодержувач зобов`язаний сплачувати лізингові платежі може бути змінений Лізингодавцем, про що буде повідомлено Лізингоодержувача.

Відповідно до п.6.10. Загальних умов фінансового лізингу, які є додатком №1 до Договору лізингу, якщо Лізингоодержувач здійснює платежі, що не покривають усіх його зобов`язань перед ПАТ "Кредобанк", та/або затримує платежі, сторони погоджуються, що суми, виплачені Лізингоодержувачем, розподілятимуться таким чином (у послідовності, зазначеній нижче):

а) витрати на відновлення стану Об`єкта лізингу, в тому числі якщо такі витрати не були з будь-яких причин відшкодовані з боку страховика Об`єкта лізингу відповідно до умов Договору, в тому числі державним технічний огляд/обов`язковий технічний контроль, технічне обслуговування відповідно до рекомендацій виробника тощо;

б) Лізингові платежі (причому в першу чергу проценти, комісії, а потім частина від Обсягу фінансування), а саме: - прострочені лізингові платежі по сплаті процентів і комісій; - прострочені лізингові платежі по сплаті відшкодування вартості об`єкта лізингу; - поточні лізингові платежі по сплаті процентів і комісій; - поточні лізингові платежі по сплаті відшкодування вартості об`єкта лізингу;

в) штрафні санкції за прострочення сплати будь-яких платежів;

г) інші компенсації інших витрат ПАТ "Кредобанк" у зв`язку з цим Договором.

Відповідно до п. 12.1. Загальних умов строк лізингу визначається у Договорі лізингу та графіку лізингових платежів.

Строк лізингу починається з дати підписання Лізингоодержувачем акту приймання-передачі об`єкта лізингу (п.5.4. Загальних умов) (п.12.2 Загальних умов).

Згідно п.12.3 Загальних умов, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

17.05.2018 між позивачем та відповідачем підписано Акт приймання-передачі об`єкта лізингу, за яким відповідно до умов Договору №Л189/02/0518 про фінансовий лізинг від 17.05.2018 Лізингодавець передав ,а Лізингоодержувач прийняв у користування об`єкт лізингу згідно специфікації з наведеними характеристиками: Оюприскувач ОПК-3000-24 «Титан» (АСУ) рік випуску 2018 (новий), заводський номер 4383, вартість 482600,00 грн з ПДВ. Акт підписано сторонами Договору фінансового лізингу та продавцем (а.с. 13).

Отже, відповідно до умов Договору лізингу Лізингодавець придбав на замовлення Лізингоодержувача об`єкт лізингу -ОбрискувачОПК-3000-24 «Титан» (АСУ) ОПК-3000-24, 2018 року випуску (надалі - «Об`єкт лізингу»). Вартість Об`єкту лізингу склала 482 600,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач порушив зобов`язання за договором лізингу щодо сплати вартості об`єкта лізингу в розмірі 226582,58 грн.

З огляду на неналежне виконання своїх зобов`язань за Договором лізингу, 07.09.2023 позивач направив відповідачу Повідомлення-вимогу № 85-0609/23 від 06.09.2023, в якому повідомив про прострочення платежів за Договором лізингу понад 30 днів та вимагав негайно погасити заборгованість в розмірі 226582,58 грн (неповернута частина від обсягу фінансування (сума невідшкодованої вартості об`єкту лізингу) 213116,16 грн, 8830,42 грн проценти (винагорода банку за утримання та використання Лізингоодержувачем об`єкту лізингу, 965,20 грн несплачені щомісячні комісії, 3670,80 грн пеня по простроченій заборгованості). Указану вимогу позивач надіслав на адресу відповідача, зазначену у Договорі та зазначену у ЄДРЮОФОП.

Відповідачем указана вимога проігнорована. Матеріали справи не містять відповіді на вказане повідомлення та/або виконання вимог Банку.

Як стверджує позивач, станом на дату подання позовної заяви до суду заборгованість за Договором Відповідачем не погашена.

Враховуючи, що відповідач своїми діями порушив права та законні інтереси Банку, позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 226582,58 грн (неповернута частина від обсягу фінансування (сума невідшкодованої вартості об`єкту лізингу) 213116,16 грн, 8830,42 грн проценти (винагорода банку за утримання та використання Лізингоодержувачем об`єкту лізингу, 965,20 грн несплачені щомісячні комісії, 3670,80 грн пеня по простроченій заборгованості).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст.806 Цивільного Кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем, що виникають на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених законами України з питань регулювання діяльності з надання фінансових послуг, цим Законом та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами.

Частиною1 ст.5 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що лізинг вважається фінансовим, у разі якщо до лізингоодержувача переходять усі ризики та винагороди (вигоди) щодо користування та володіння об`єктом фінансового лізингу, за умови додержання хоча б однієї з таких ознак (умов):

1) об`єкт фінансового лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 відсотків його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов`язаний на підставі договору фінансового лізингу або іншого договору, визначеного договором фінансового лізингу, протягом строку дії договору фінансового лізингу придбати об`єкт фінансового лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною та на умовах, передбачених таким договором фінансового лізингу або іншим договором, визначеним договором фінансового лізингу;

2) сума лізингових платежів на момент укладення договору фінансового лізингу дорівнює первісній вартості об`єкта фінансового лізингу або перевищує її;

3) балансова (залишкова) вартість об`єкта фінансового лізингу на момент закінчення строку дії договору фінансового лізингу, передбаченого таким договором, становить не більше 25 відсотків первісної вартості (ціни) такого об`єкта фінансового лізингу станом на початок строку дії договору фінансового лізингу;

4) об`єкт фінансового лізингу, виготовлений на замовлення лізингоодержувача, після закінчення дії договору фінансового лізингу не може бути використаний іншими особами, крім лізингоодержувача, зважаючи на його технологічні та якісні характеристики.

З огляду на наведене, враховуючи положення Договору лізингу, суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено договір фінансового лізингу, положення якого регулюються нормами Цивільного кодексу України та Закону України "Про фінансовий лізинг".

У відповідності до ч.1, п.1 ч.2 ст.16 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включається сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу.

Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у випадках та порядку, передбачених таким договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами ч.1 ст.193 Господарського Кодексу України.

Відповідно до ст.610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч.1 ст.612 Цивільного Кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи підтверджується факт передачі відповідачу об`єкту лізингу та сплату авансу Лізингоодержувачем.

Натомість, у справі відсутні докази повного виконання Лізингоодержувачем своїх зобов`язань за Договором лізингу.

За розрахунком позивача та випискою банку заборгованість по сплаті вартості об`єкту лізингу становить 213116,16 грн.

Враховуючи відсутність будь-яких доказів проведення повних розрахунків Лізингоодержувачем за Договором лізингу в частині залишку боргу, позовні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті вартості об`єкту лізингу у сумі 213116,16 грн з підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 8830,42 грн процентів (винагорода банку за утримання та використання Лізингоодержувачем об`єкту лізингу, 965,20 грн несплачені щомісячні комісії, 3670,80 грн пеня по простроченій заборгованості).

Щодо процентів та комісії суд зазначає, що ці нарахування, наведені у розрахунку суми боргу, відповідають умовам договору (п. 2.1), передбачені графіком платежів (який погоджено обома сторонами а.с. 14), розраховані правильно, а тому вимоги позивача в цих сумах підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо стягнення пені суд зазначає, що ані матеріалами справи, ані розрахунком позовних вимог ця сума не підтверджена, перевірити правильність нарахування неможливо через відсутність розрахунку пені, тому суд в цій частині вимог відмовляє.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Будь - яких доказів того, що відповідачі належним чином виконали свої зобов`язання, відповідачі, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надали, тобто не довели безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню частково.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).

З огляду на викладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 3343,68 грн ((222911,78/226582,58 грн) * 3398,74,00 грн) судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БІО ФЕРМА КЛИМЕНТАЛЬ (вул. 8 Березня, 34А, м. Миколаїв, 54029, код ЄДРПОУ 40360909) на користь Акціонерного товариства КРЕДОБАНК (вул.Сахарова, буд.78, м.Львів, 79026, код ЄДРПОУ 09807862) заборгованість за Договором про фінансовий лізинг № Л189/02/0518 від 17.05.2018 у розмірі 222911,78 грн. та судовий збір у розмірі 3343,68 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М.Давченко